Фото: DW
Віддавши машину на металобрухт, німецький водій може виручити 100-150 євро
Здати старе авто на утилізацію? У Німеччині для цього існує мережа сертифікованих прийомних пунктів. Віддавши машину на металобрухт, водій може виручити 100-150 євро, пише у своєму матеріалі Наталія Соколовська.
З першого вересня при ввезенні нового автомобіля українські імпортери муситимуть сплатити п?ять з половиною тисяч гривень за його майбутню утилізацію. Як пояснили DW у Всеукраїнській асоціації автомобільних імпортерів, ці додаткові витрати прямо відобразяться на кінцевій вартості автомобілів. Таке нововведення викликало протести з боку автомобілістів та імпортерів. Натомість уряд аргументує запровадження збору турботою про довкілля і посилається на міжнародний досвід. DW вирішила розібратися, як це питання вирішується у Німеччині.
Раніше зняті з експлуатації авто опинялися на звичайному сміттєзвалищі. Ситуація у Німеччині змінилася у 2007 році після ухвалення з ініціативи міністерства з питань охорони довкілля нового закону, який регулює утилізацію старих автомобілів. Відтоді, коли власник вирішив позбутися свого авто, він може звернутися до ліцензованого прийомного пункту або просто віддати авто в будь-який автосалон виробника.
На вимогу ЄС
Забезпечити систему утилізації відходів від старих автомобілів вимагає директива ЄС. Її ухвалили свого часу з екологічних міркувань: для того, щоб "автосміття" не накопичувалось, його вирішили переробляти та отримувати матеріали, які повторно можна використати у різних галузях економіки.
Для втілення вимог директиви ЄС у Німеччині на державному рівні створена спеціалізована установа Gemeinsame Stelle Altfahrzeuge (GESA). Організація контролює, веде реєстр та збирає дані про створення та функціонування переробних пунктів старих автомобілів по всій країні. Кожен з них має стати на облік у цій установі та інформувати її про свою поточну роботу.
За чий кошт?
Після того, як німецький закон про утилізацію набрав чинності відповідальність за створення мережі прийомних пунктів, куди власник може відвести свою застарілу машину, лягла на плечі автовиробників. Таким чином, держава знайшла спосіб забезпечувати дотримання директиви ЄС в межах країни без прямого втручання у питання, хто і скільки за це платитиме. "Самі виробники, незалежно від того, чи йдеться про німецькі машини чи імпортні, мають надати кошти на створення місць для переробки старих автомобілів. Держава до цього не має жодного стосунку. Жодних спеціальних зборів", - пояснили в GESA. Цю інформацію підтвердили і у Федеральному відомстві автотранспорту.
Витрати на утилізацію несе виробник. Він може або створити свої центри утилізації, або укласти відповідні угоди з вже існуючими незалежними центрами. За підрахунками Німецького клубу автомобілістів ADAC, на потреби екологічної утилізації виробники закладають кошти у середньому близько ста євро за автомобіль. Вірогідно, що таке нововведення відобразилося і на ціні кожного окремо взятого авто, що продається у Німеччині. "Але це справа самих виробників, як і німецьких, так і імпортерів", - пояснили DW у GESA. Тобто тим автовиробникам, які знайшли можливість заощаджувати на інших витратах, не довелося автоматично підвишщувати ціни на авто на суму, яку необхідно закласти на утилізацію.
За металобрухт ще й доплатять
Здати машину на утилізацію в автосалоні виробника можна абсолютно безкоштовно. Законом встановлено, що відстань найближчого пункту прийому не має перевищувати 50 кілометрів від оселі автовласника. Від звичайних "сміттєзвалищ" такі пункти відрізняються тим, що пропонують повний спектр послуг для переробки. "Спочатку ми знімаємо колеса, зливаємо бензин, мастило, гальмівну рідину і починаємо розбирати машину на запчастини. Ми витягуємо з неї усе, що ще може бути потенційно придатним для використання", - пояснює керівник одного з таких пунктів у Бонні Йозеф Мауль. "Щось ми продаємо, все інше стає металобрухтом і переплавляється, так би мовити, у нові деталі".
Йозеф Мауль, керівник пунктру переробки старих авто
Якщо не здавати авто в автосалон, а одразу на пункт переробки, то зазвичай за нього ще й доплатять. "До нас привозять машини, які вже не можуть пройти необхідний техогляд. Або після аварій, коли ремонтувати авто вже занадто дорого", - розповідає Мауль. Клієнтові, котрий готовий розпрощатися зі старим авто, на майданчику заплатять близько 100-150 євро.
Сміття на експорт
"В першу чергу ми знімаємо мотор. Він, як правило, ще не зовсім поломаний і зможе ще якийсь час пропрацювати. Потім ми уважно відокремлюємо усі деталі, які ще можуть стати в нагоді. Їх ми перепродаємо". Мати справу доводиться переважно з машинами 2000 - 2002 року випуску. На запитання DW, наскільки часто доводиться "розбирати" зовсім старі моделі 1980-х та 1990-х років, підприємець з подивом відповідає, що "такий брухт по Німеччині вже майже не їздить".
Усі ці мотори поїдуть в країни Африки, Росію та Україну
Навіть старі запчастини перепродати в Німеччині доволі складно. Єдиний вихід – експорт, розповідає підприємець. Тому за роки роботи у Мауля з'явилася низка партнерів з-за кордону, які радо перекуповують старі деталі і знаходять їм застосування у себе вдома. "Переважно вони відправляються у країни Африки, Росію, Україну", - розповідає Мауль.
Джерело: Українська служба DW