Євро-2012 нарешті запустив інфраструктурну перебудову України. Щоправда, платять за неї не приватні інвестори, як планувалося, а всі українці – в середньому по $ 82 з людини, пише Ірина Соломко у матеріалі, розміщеному у №30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року.
26 липня Ан-225 Мрія, найбільший літак у світі, важко опустився на свіжу злітно-посадкову смугу аеропорту Донецька, яка ще жодного разу не приймала повітряні судна. 640-тонна Мрія опинилася тут невипадково.
Українська влада залучила її продемонструвати виняткові можливості щойно зданого об'єкта – надміцної смуги з півметровим шаром бетону, аналогів якої на теренах колишнього СРСР немає. Вона здатна приймати будь-які літаки, що й довів АН-гігант.
"Побачення" з Мрією не основна мета цього об'єкта. Головне завдання – приймати рейси під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Загалом на будівництво смуги держава витратила близько 2 млрд грн. Ще приблизно в таку суму вилився новий термінал місцевого аеропорту – об'єкт, будівництво якого теж започаткувала заради Євро-2012.
Мрія це не тільки вдалий символ стійкості донецької смуги, а й ілюстрація загальної гігантоманії, що здолала українську владу в еврофутбольному питанні
Грошей на підготовку до турніру офіційний Київ не рахує – вони ллються рікою. Корреспондент вирішив оцінити глибину цього фінансового потоку і з'ясував, що Мрія це не тільки вдалий символ стійкості донецької смуги, а й ілюстрація загальної гігантоманії, що здолала українську владу в еврофутбольному питанні.
У цілому Євро-2012 дав поштовх до найбільшого за масштабом оновлення інфраструктури Києва. Особливо впадає в очі нинішнє будівництво після п'яти років бездіяльності столичної влади часів мерства Леоніда Черновецького.
Величезна для столиці кількість техніки і робочої сили задіяна в будівництві готелів, нового моста через Дніпро, транспортних розв'язок, оновлення фасадів будівель у центрі. У Борисполі, на місці головних повітряних воріт країни, які за своїм масштабом та якістю робіт нагадували сільський аеропорт в Німеччині чи США, з'явиться аеровокзал середнього європейського рівня.
Активізувалися інфраструктурні роботи й за межами столиці. Львів з Києвом нарешті зв'язала нова автотраса з рівним дорожнім покриттям, у Донецьку та тому ж Львові виросли сучасні аеропорти.
Проте експерти зазначають, що плани українського уряду щодо залучення грошей приватних інвесторів до будівництва провалилися. Якщо Польщі вдалося отримати для підготовки до турніру, крім грошей казни, кошти Європейського Союзу і муніципальних бюджетів, то держава Україна несе весь фінансовий тягар майже самостійно. Єдиний приватний інвестор чемпіонату – бізнесмен Олександр Ярославський, який частково бере участь у підготовці до проведення чемпіонату в Харкові. Його внесок – $ 265 млн, або 7% від загального кошторису.
Загалом українська скарбниця витратить на Євро мінімум 30,2 млрд грн., тобто $ 3,75 млрд. Це майже 10% держбюджету на 2011 рік. А в перерахунку на все населення країни вийде, що кожен українець віддасть $ 82
Загалом українська скарбниця витратить на Євро мінімум 30,2 млрд грн., тобто $ 3,75 млрд. Це майже 10% держбюджету на 2011 рік. А в перерахунку на все населення країни вийде, що кожен українець віддасть на це свято спорту $ 82.
Викликає сумніви й економічна доцільність подібних витрат на деякі об'єкти, зокрема на вищезазначену злітно-посадкову смугу в Донецьку, яка не може похвалитися великими пасажиропотоками.
Аналітики зазначають, що Україна витрачає величезні для себе кошти на підготовку до турніру, продовжуючи при цьому позичати гроші на зовнішніх ринках, без чого країні загрожував би дефолт. Приміром, два останніх транші кредиту МВФ принесли держбюджету $ 2,75 млрд.
А витрати Польщі на підготовку до чемпіонату і зовсім можуть здатися надзвичайними. За словами Адама Ольковича, директора організаційного комітету Євро-2012, Варшава витратить майже в десять разів більше, ніж Київ, а саме $ 35,6 млрд.
У сумі витрати двох країн на підготовку до першості встановлять безумовний рекорд в історії футбольних чемпіонатів Старого Світу. Євро-2012 буде в 40 разів
дорожчим за турнір 2008 року
У сумі витрати двох країн на підготовку до першості встановлять безумовний рекорд в історії футбольних чемпіонатів Старого Світу. Євро-2012 буде в 40 разів дорожчим за турнір 2008 року, який відбувся в Австрії та Швейцарії, і в десять разів витратніший, ніж португальське Євро-2004.
Бюджет турніру в Португалії – $ 4,8 млрд – до цього вважався рекордним, але він лише на $ 1 млрд перевищує нинішні витрати однієї України. Пояснюється це масштабом витрат, які були необхідні Україні і, насамперед, Польщі, для приведення своєї інфраструктури у відповідність до вимог для таких заходів.
Аналізуючи цю картину, Віталій Кличко, лідер партії УДАР і чемпіон світу з боксу за версією WBC, назвав Євро-2012 чемпіонатом втрачених інвестможливостей. Мовляв, влада непрозоро витрачала кошти на підготовку до першості, згаяла час і не зробила гарних пропозицій інвесторам.
І до цього часу незрозуміло, як держчиновники перетворять стадіони та злітні смуги, що будуються, в дохідні бізнес-проекти.
Євро-2012, на відміну від будь-яких інших ініціатив влади, може дати наочну картину успіхів команди Президента. А це гарний козир для майбутніх парламентських виборів
Втім, як наголошує політолог Вадим Карасьов, зараз для Банкової все це не важливо. Адже Євро-2012, на відміну від будь-яких інших ініціатив влади, може дати наочну картину успіхів команди Президента. А це гарний козир для майбутніх парламентських виборів, які відбудуться восени наступного року, майже відразу після футбольного турніру.
За вищим розрядом
Одні з найбільш витратних проектів – це будівництво чи реконструкція стадіонів. Наприклад, перебудова київського Національного спорткомплексу Олімпійський, за останніми офіційними даними, коштуватиме бюджету $ 600 млн. Футбольна арена у Львові буде дешевшою – скарбниця віддасть за її будівництво $ 285 млн.
Але й це багато, якщо порівнювати з тим, скільки коштують аналогічні об'єкти в Європі. Наприклад, кошторис найдорожчого стадіону Євро-2004, у португальському Порту, склав лише $ 127 млн.
Навіть більше, за словами Анни Клейзнер, співробітниці австрійського Інституту економіки спорту, її батьківщина витратила трохи більшу суму – $ 135 млн – на підготовку всіх своїх стадіонів до Євро-2008. За ці гроші нащадки Йоганна Штрауса побудували одну арену і модернізували ще три.
Але ж стадіони це далеко не всі витрати. Наприклад, в чотирьох містах, які приймають турнір, – Києві, Харкові, Львові та Донецьку – ударними темпами будують в аеропортах нові термінали для прийому пасажирів і злітно-посадочні смуги. В цілому на ці проекти держава витратить майже $ 1,6 млрд.
На цьому тлі витрати Австрії та Швейцарії, пов'язані з Євро-2008, здаються смішними. За словами Клейзнер, на все про все обидві країни віддали лише $ 1,06 млрд. "Щоправда, на відміну від України, нам не потрібно було вкладати гроші в дороги, аеропорти, готелі, а також громадський транспорт", - розповідає вона.
До речі, господарі Євро-2008 теж профінансували майже всі роботи з держбюджету, крім реконструкції готелів. Але зробили це вкрай економно.
Представники Кабміну і самі розуміють, що фінансова частина чемпіонату-2012 якщо й увійде в підручники з економіки, то лише як приклад нераціональних витрат
Представники Кабміну і самі розуміють, що фінансова частина чемпіонату-2012 якщо й увійде в підручники з економіки, то лише як приклад нераціональних витрат. "Якби попередній уряд не втратив цінний час і готувався, все можна було б зробити дешевше десь на 25%", - заявив Борис Колесніков, віце-прем'єр, який займається в уряді підготовкою до Євро.
Однак, на думку деяких експертів, такі перевитрати пов'язані, скоріше, з корупцією. Щоб зняти всі питання щодо цього, Колесніков пообіцяв Корреспонденту провести після завершення першості повний аудит всіх євро-об'єктів силами авторитетної міжнародної компанії PricewaterhouseCoopers.
Туманні перспективи
Рекордні кошториси підуть у минуле, як і сам чемпіонат, а Україна залишиться з новими об'єктами, однак деякі з них, як вважають аналітики, ніяких доходів їй не принесуть.
Навіть більше, лише вимагатимуть нових вкладень на своє утримання. "Поки що є всі підстави вважати, що їх і надалі дотуватимуть з держбюджету", - вважає Карасьов.
Наприклад, експерти сумніваються, що Донецьку потрібна та злітна смуга, за яку бюджет віддав $ 250 млн. Мовляв, її нічим буде завантажити.
Сумнівне й повернення інвестицій у випадку з київським і львівським стадіонами. За словами Андрія Капустіна, який з 2007-го по 2009-й був членом комітету громадського контролю над підготовкою до Євро-2012, у влади зараз немає бізнес-плану для цих об'єктів. У той час як у Польщі подібні речі прописувалися чи не з початком будівництва.
"Там [в Польщі] вже прорахували, кому будуть передавати в управління стадіони, які розважальні та спортивні заклади будуть там перебувати, які концерти проходитимуть", - додає експерт.
Втім, принаймні одна людина в уряді – Колесніков – має уявлення про майбутнє. Приміром, смугу в Донецьку, за його словами, запланували ще в 2003 році і її можна буде використовувати для дальніх магістральних транзитних перельотів. Вона розвантажить Бориспіль, якщо до Донецька перенести далекі азіатські рейси. А для управління стадіонами Києва та Львова віце-прем'єр готовий створити спеціальний концерн, який без проблем вже через півтора-два роки виведе обидва об'єкти на самоокупність.
Крім того, Колесніков упевнений, що в загальному підсумку на чемпіонаті запрацює бізнес, переважно малий і середній – власники ресторанів, кафе, готелів і перевізники. А держава поверне свої вкладення у вигляді податків, сплачених цими підприємцями.
Експерт: нинішнє сумне фінансове становище Греції на третину пов'язано з тим, що Афіни сильно витратилися на літню Олімпіаду-2004
Однак віце-прем'єрський оптимізм готові розділити далеко не всі. Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру Інститут міста, переконаний, що фінансування таких великих спортивних заходів негативно впливає на економіку. Нинішнє сумне фінансове становище Греції, на його думку, на третину пов'язано з тим, що Афіни сильно витратилися на літню Олімпіаду-2004.
"Але ці речі нікого не хвилюють. Влада продовжує брати кредити, а як їх віддавати – незрозуміло. Тому всі ці досягнення навколо Євро-2012, м'яко кажучи, можуть вилізти боком нам", - попереджає експерт.
Кошторис свята
Що, де і за які гроші будують або закуповують в Україні під чемпіонат Європи з футболу 2012 року, і який ступінь готовності цих об'єктів
Стадіони
Національний спортивний комплекс Олімпійський (Київ)
Орієнтовна вартість – 4,59 млрд грн. ($ 573 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності - 90%
Стадіон у Львові
Орієнтовна вартість – 2,288 млрд грн. ($ 285 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – 73%, перший матч планують зіграти вже 15 листопада
Аеропорти
Термінал D аеропорту Бориспіль (Київ)
Орієнтовна вартість – 3,6 млрд грн. ($ 450 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – 55%
Термінал F аеропорту Бориспіль (Київ)
Вартість – 335,8 млн грн. ($ 41 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – відкритий у вересні 2010-го
Пасажирський термінал Жуляни-2 аеропорту Жуляни (Київ)
Орієнтовна вартість – 360 млн грн. ($ 45 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – роботи тільки почалися, термінал відкриють до квітня 2012 року
Термінал в аеропорту Донецька
Орієнтовна вартість – 2,792 млрд грн. ($ 349 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – 65%
Злітно-посадкова смуга Донецького аеропорту
Орієнтовна вартість – 2 млрд грн. ($ 250 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – здана
Термінал в аеропорту Львова
Орієнтовна вартість – 1,419 млрд грн. ($ 177 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – 60%
Злітно-посадкова смуга Львівського аеропорту
Орієнтовна вартість – 800 млн грн. ($ 100 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – 43%
Три термінали (пасажирський, vip, тимчасовий для вболівальників) в аеропорту Харкова
Орієнтовна вартість – 720 млн грн. ($ 90 млн)
Джерело фінансування – інвестиції бізнесмена Олександра Ярославського (статки – $ 1,2 млрд)
Ступінь готовності - 97%
Злітно-посадкова смуга харківського аеропорту
Орієнтовна вартість – 1,12 млрд грн. ($ 140 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – 80%
Транспорт й інфраструктура
Швидкісні поїзди Hyundyi (10 штук)
Орієнтовна вартість – 2,08 млрд грн. ($ 260 млн)
Джерело фінансування – Кабмін і держкомпанія Укрзалізниця взяли кредит у південнокорейського державного банку Ексімбанк строком на десять років під 4,8%
Ступінь готовності – поїзди почнуть курсувати між містами Євро-2012 з весни 2012 року
Траса Київ – Чоп
Орієнтовна вартість – 1,518 млрд грн. ($ 189 млн)
Джерело фінансування: 72% - кредит Європейського банку реконструкції та розвитку, 28% - держбюджет
Ступінь готовності – готові ділянки Броди-Львів та Львів-Стрий
Траса Київ - Харків
Орієнтовна вартість – 1,2 млрд грн. ($ 150 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – 40%
Транспортна інфраструктура в Києві (розв'язки біля станції метро Дніпро та на стику проспекту Науки і Столичного шосе, під'їзна дорога від Червонозоряного проспекту до аеропорту Київ (Жуляни), реконструкція проспектів Бажана і Перемоги, вулиці Горького) – загалом 650 тис. кв. м доріг
Орієнтовна вартість - 4 млрд грн. ($ 500 млн)
Джерело фінансування – державний і міський бюджети
Ступінь готовності – відремонтовано 243,5 тис. кв. м доріг
Транспортна інфраструктура в Донецьку (дороги в центрі міста, магістралі, прилеглі до Донбас Арени, будівництво об'їзної дороги)
Орієнтовна вартість – 415 млн грн. ($ 51,8 млн)
Джерело фінансування – державний і міський бюджети
Ступінь готовності – 50%
Транспортна інфраструктура в Харкові (ремонт 53 доріг біля стадіону Металіст, реконструкція проспекту Гагаріна, будівництво окружної дороги)
Орієнтовна вартість – 330 млн грн. ($ 41,2 млн)
Джерело фінансування – державний і міський бюджети
Ступінь готовності – 60%
Транспортна інфраструктура у Львові
Орієнтовна вартість – 1,34 млрд грн. ($ 167 млн)
Джерело фінансування – державний і міський бюджети
Ступінь готовності – 40%
Решта
Озеленення Києва. У столиці планується впорядкувати, реконструювати й упорядкувати 26 скверів, парків, бульварів і клумб
Орієнтовна вартість – 71 млн грн. ($ 8,8 млн)
Джерело фінансування – держбюджет
Ступінь готовності – початкова стадія
Загалом на підготовку до Євро-2012 витратять: 30,2 млрд грн .* ($ 3,75 млрд)
* Без урахування приватних інвестицій Олександра Ярославського
На підготовку до Євро-2008 Австрія і Швейцарія витратили $ 1,05 млрд
На підготовку до Євро-2004 Португалія витратила $ 4,80 млрд
Дані: Інформаційно-аналітичної служби Корреспондента, Кабінету Міністрів України, Головного управління транспорту та зв'язку Київської міської державної адміністрації
***
Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонений.