США з великими зусиллями ухилилися від фінансової катастрофи й зробили перший крок до життя за коштами. Економити наддержаві доведеться на війнах за кордоном, пише Наталя Мечетна у №30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року.
1 серпня світ зітхнув з полегшенням –
президент США Барак Обама оголосив: США вдалося уникнути першого в своїй історії
дефолту. Блага звістка відразу заспокоїла пристрасті, що розпалилися напередодні,
долар зміцнив свої позиції на світовому ринку, покращилися прогнози попиту на
нафту, і нарешті – Америці вдалося зберегти свій статус наддержави.
Протягом останніх тижнів між демократом
Обамою і конгресом, верхня палата якого перебуває в руках республіканців, не
вщухали суперечки: політичні противники обговорювали заходи економії, необхідні
для того, щоб надалі не допустити нестримного зростання обсягу зовнішніх позик.
Те, що він досяг $ 14,3 трлн, закріпленого законодавством максимуму, поставило
найпотужнішу економіку світу в стан колапсу.
Досягнутий компроміс врятував Сполучені
Штати від порушення своїх боргових зобов'язань. Згідно з планом, уже затвердженим
конгресом, ліміт запозичень буде збільшено не менш ніж на $ 2,1 трлн. Приблизно
на таку саму суму ($ 2,5 трлн) у найближчі десять років повинні бути скорочені
державні витрати.
"Ця угода не ідеальна, - відверто
прокоментував план порятунку Америки її президент. - Але найголовніше, вона
дозволяє уникнути дефолту. І гарантує, що ми не зіткнемося з подібною кризою через
шість місяців або через рік".
Також, оцінюючи ситуацію з дефіцитом
держбюджету, який в нинішньому році очікується на рівні 11% ВВП, Обама заявив,
що країні треба навчитися жити за коштами.
Екстрені заходи, вжиті конгресом, економісти оцінюють досить високо. Однак сам факт, що США опинилися в такій скрутній ситуації, з якої довго виплутувалися, підірвав престиж колись всесильного долара і кинув тінь на статус США як наддержави
Екстрені заходи, вжиті конгресом,
економісти оцінюють досить високо. Однак сам факт, що США опинилися в такій
скрутній ситуації, з якої довго виплутувалися, підірвав престиж колись
всесильного долара і кинув тінь на статус США як наддержави.
"Навіть перед лицем зниження рейтингу
кредитоспроможності США сторони продовжували [політичну] боротьбу", - обурена Сара
Біндер, політолог вашингтонського дослідницького центру Brookings Institute,
запеклою сутичкою між республіканцями і демократами.
А співдиректор вашингтонського
дослідницького центру Foreign Policy in Focus звертає увагу Корреспондента:
2012 року в країні відбудуться президентські вибори – саме цей факт ускладнив
процес узгодження і зробив президентських демократів і спраглих влади
республіканців безкомпромісними сперечальниками.
Курс на економію
Професор Мічиганського університету Джон
Сіордарі, предметом досліджень якого є фінанси, перераховує головні проблеми
сучасної Америки, які стали причиною ситуації, що склалася.
По-перше, США є державою з населенням, що
старіє, і дорогою системою державного забезпечення. І тому тепер досить складно
політикам, що отримали перемогу на виборах, піти на зменшення соціальних
виплат, особливо у такій важливій сфері, як охорона здоров'я.
По-друге, за останні десять років уряд
намагався забезпечити економічне зростання, зберігаючи відносно низькі податки –
причому навіть для найбільш багатого прошарку населення. "Ця політика заснована
на переконанні: якщо залишати гроші в приватних руках, це приведе до ефективних
інвестицій та створення робочих місць, - каже Сіордарі. - Проте насправді це
відображає вплив багатих людей на політику США".
І, нарешті, по-третє, продовжує експерт,
США були втягнуті в кілька дорогих воєн, що також призвело до різкого
підвищення державних витрат. Навіть більше, у Штатів досі є можливість без зусиль
позичати гроші в інших країн, а це й приводить до того, що витрати держави
виходять за межі її бюджету.
Також фахівці стверджують, що економіку США
підриває емісія цінних паперів у великих обсягах. Приміром, їхній головний
покупець, Китай, неодноразово погрожував обвалити американську економіку.
Сьогодні між країнами не вщухає торговельна
суперечка: американські аналітики стверджують, що юань недооцінений стосовно долара як мінімум на 20%, що дає китайським товарам перевагу на американському
ринку, а вартість штатівських товарів у Китаї, навпаки, підвищує. У відповідь
Пекін погрожує запустити розпродаж казначейських облігацій США у великих
обсягах і вмить знецінити американську валюту.
Ці погрози важко не приймати всерйоз,
враховуючи, що Китай володіє 26% всього іноземного боргу США.
Тепер Америці доведеться навчитися економити, підсумовують аналітики. Тим
більше, що навіть самі американці визнають: країна навіть після кризи живе на широку ногу
Тепер Америці доведеться навчитися
економити, підсумовують аналітики. Тим більше, що навіть самі американці
визнають: країна навіть після кризи живе на широку ногу. Приміром, Ендрю, юрист
з Лос-Анджелеса, який надає консультації з питань кредитування і не побажав
назвати своє прізвище у пресі, розповів Корреспонденту про те, що в США і після
кризи можна непогано жити, не піклуючись про виплату іпотеки.
"Ніякі колектори неплатників турбувати не
мають права – всі повідомлення про борг надсилаються тільки поштою", - каже Ендрю.
Неплатники за кредитами просто викидають листи в сміттєвий ящик і спокійно
живуть далі.
Перспектива судових розглядів не дуже лякає
боржників: в судах таких справ мільйони, і тривають вони роками. До того ж якщо
позичальник не буде ігнорувати слухання і доведе власну малозабезпеченість, то
позбавити його житла майже неможливо.
Однак тепер Америці доведеться затягнути пасок.
У рамках досягнутих домовленостей буде створена комісія з членів обох палат
конгресу, яка шукатиме способи скорочення держвитрат, в першу чергу за рахунок
податкової реформи, - вона повинна надати свій висновок у вигляді законопроекту
до 23 листопада 2011 року.
У разі якщо члени комісії не зможуть дійти консенсусу,
то з 2013 року автоматично запуститься процес скорочення витрат у форматі 50 на
50 – за рахунок оборонної сфери і регіональних витрат.
Компроміс, досягнутий у конгресі, також
передбачає скорочення бюджету Пентагону на $ 350 млрд протягом десяти років. Водночас
витрати на малозабезпечених, безробітних та людей з обмеженими можливостями, а
також на медичне страхування для громадян старше 65 років не будуть скорочені. Останнє
особливо гаряче відстоювали демократи.
В обмін на це республіканці, яких нерідко
називають Партією багатих, домоглися того, що податки для заможних людей
найближчим часом підвищуватися не будуть.
Дефолт-шоу
Житель Вермонта Роберт Вайте головну
проблему своєї країни бачить не в економіці, а насамперед у тому, що
республіканці і демократи займаються політикою перетягування каната, в той час
як прихильників поміркованої політики у владі зараз мало як з одного, так і з
іншого боку. Як реальне вирішення для скорочення держборгу США він пропонує
збільшення податків для багатих до рівня "ери Буша" і розумне скорочення витрат
на соціальну сферу.
"Я вважаю себе помірним республіканцем, але
оцінюю як лицемірні тиради республіканців з приводу того, що за дефіцит бюджету
відповідальний Обама", - каже Вайте, наголошуючи, що саме Джордж Буш втягнув
країну в іракську військову кампанію, тим самим спустошивши бюджет.
Однак не всі американці так співчувають
президенту. Дебати з приводу підвищення стелі держборгу вже негативно
позначилися на рейтингу Обами. За останніми даними дослідницької компанії
Gallup, останнім часом рейтинг довіри глави держави впав до рекордно низької
позначки – 40%.
Мало того, що Обама вже ввійшов в історію
як президент, під час правління якого країні довелося рахувати години до
настання дефолту, - тепер через урізання витрат далеко не всі соціальні
програми, заплановані американським лідером, вдасться втілити в життя.
Водночас, оцінюючи ступінь тиску на Обаму з
боку його опонентів, віце-президент США Джо Байден зазначив, що республіканці
на переговорах вели себе як терористи.
У свою чергу, юрист Ендрю звертає увагу Корреспондента
на те, що закріплення парламентом планки держборгу є законодавчим феноменом:
крім США, вона існує в небагатьох державах. В інших країнах держборг просто
зростає.
Наприклад, в Японії він становить 200% ВВП,
тобто вдвічі вище за показник Штатів, але ж ніхто не оголошує в країні дефолт.
Американський юрист: Те, що відбувається – не більше ніж шоу під назвою "дефолт", що розігрується республіканцями і демократами
"Те, що відбувається – не більше ніж шоу
під назвою "дефолт", що розігрується республіканцями і демократами", -
жорстокий у своїх оцінках американець. У його словах є резон: раніше планка
держборгу підвищувалася конгресом США десятки разів і тільки вперше стала
предметом політичних баталій.
Показовим є й той факт, що міжнародні
рейтингові агентства, що оцінюють кредитоспроможність держав, підприємств і
фінансових установ, у відповідь на недавній переддефолтний стан США і бровою не
повели. Кредитний рейтинг США за версією S & P, Moody's й інших
авторитетних агентств продовжує перебувати на найвищому рівні – ААА.
Феффер також переконаний: маніпуляції з
дефолтом є наслідком політичних інтриг. "Підвищення стелі держборгу раніше не
було проблемою для країни, - каже він Корреспонденту. - Те, що відбувається, не
що інше, як спроба радикального крила республіканців зруйнувати репутацію
американського президента напередодні президентських виборів і згорнути всі
розпочаті ним соціальні програми".
***
Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонений.