Корреспондент: Точка зору. Ну, що ще поганого?

Новини на українському телебаченні дихають безвихіддю і песимізмом. Щось хороше апріорі може статися лише в зоопарку, пише Вероніка Ченакіна, регіональний директор з маркетингу і комунікацій Nokia Siemens Networks, у колонці в №31 журналу Корреспондент від 12 серпня 2011 року.

Чесно кажучи, я рідко дивлюся телевізор. Проте нещодавно я подивилася вечірні новини на одному з популярних українських каналів.

Уже через 20 хвилин, в кінці програми, у мене перед очима сплив герой фантастичних оповідань Кіра Буличова, який уславився своїм песимізмом і замість привітання зазвичай питав: "Ну, що у нас поганого?".

Єдині хороші новини у нашій країні (і в світі), судячи з усього, відбуваються тільки в зоопарках: в Ялті народилися чудові тигренята, і, здається, в Берліні ще якесь симпатичне звірятко відсвяткувало ювілей. Усі інші новини потрапляють під категорію "як страшно жити".

П'яний чоловік стріляв у дитину. Собака ледве не загризла дівчину. Знамените лісове озеро на межі загибелі. Засуджений до тюремного ув'язнення начальник ЖЕКу, який відправляв до психіатричної лікарні одиноких бабусь і продавав їхні квартири. Втім, злочин розкрито, і зло начебто покаране. Може, це відносно хороша новина? Щоправда, бабусі все одно тепер бездомні, і в їхніх квартирах давно живуть інші люди. Ні, це дуже сумна історія. Півгодини програми – і жодної доброї новини. Ну зовсім жодної. Так і попрощався з нами ведучий на мінорній ноті. На його місці я б обов'язково додала ще: "Тримайтеся! Ми обов'язково прорвемося!".

Я навіть здивувалася такому засиллю поганих новин. Із цікавості подивилася новини кілька днів поспіль, по різних українських каналах і в різний час. Враження особливо не змінилися. Суворі обличчя ведучих і перелік глобальних катастроф і національних трагедій. Розповідь про те, що подорожчало сьогодні. Нещасні випадки й ДТП. Взагалі, сюжет про ДТП – це чомусь обов'язкова складова будь-яких новин на будь-якому каналі. Безпрограшний варіант: десь трапляється ДТП кожен день. Кримінальна хроніка: наркомани і хулігани. Одним словом, все як у чорному жарті про те, що "зіткнулися літак з поїздом, тому що пілот і машиніст задивилися на потопаючий корабель".

І нарешті, ось вона, єдина світла пляма в світі хаосу та смутку: знаменитий тенісист Роджер Федерер відсвяткував день народження. Втім, були ще якісь радісні події на зразок національних фестивалів та археологічних знахідок – але вони залишилися в меншості. Співвідношення поганих новин до хороших в середньому склало дев'ять до одного.

Те, що новинна журналістика взагалі тяжіє до поганих новин, - це факт. Тому що хороше – це за визначенням реклама, от щось погане – це новина

Цілком можливо, що це випадковий збіг, - як я вже казала, я рідко дивлюся телевізор. Але те, що новинна журналістика взагалі тяжіє до поганих новин, - це факт. Думаю, більшість моїх колег, які працюють у галузі public relations, погодяться, що дуже складно переконати журналістів розповісти про успіхи і досягнення. Тому що хороше – це за визначенням реклама, от щось погане – це новина. Кілька років тому компанія, у якій я тоді працювала, відкривала в Україні – вперше в країні – фабрику з незвичайним виробництвом й унікальними технологіями. Я не кажу, що це було щось зовсім неймовірне, але це була хороша новина, і багато чого цікавого можна було розповісти і показати. Один тележурналіст тоді пояснив свою відмову приїхати в такому ключі: "От якби ваша фабрика згоріла, тоді ми обов'язково про це зробили б сюжет. А так – це реклама".

Я, звичайно, жодною мірою не вважаю, що новини повинні бути солодким лубком, розповідати тільки про хороше і погане ігнорувати. Тим більше що проблем, які потребують негайного вирішення та уваги громадськості, дуже багато і роль журналістів тут величезна. Але невже існують самі лише проблеми?

Психологи вже давно зійшлися в думках щодо того, наскільки важлива для успіху позитивна візуалізація й оптимістичний погляд на життя. Новини, які я подивилася минулого тижня, формуванню позитивного ставлення до життя і вірі в себе не сприяють.

Чи варто дивуватися, що в країні переважають песимістичні погляди на майбутнє та виїзні настрої? Втім, а куди їхати? Згідно з тими самими новинами, в Лондоні – погроми, США на межі дефолту, у Греції – масові заворушення, в Африці – революції, на європейських біржах – падіння всіх індексів. Похмура безвихідь. Вимикаємо телевізор і йдемо приймати антидепресанти.

Запитала друзів, чи не помічали вони, що ТБ-новини депресивні якісь останнім часом. Виявилося, що більшість моїх друзів давно не дивляться новини по телевізору. Не заздрю ​​тим, для кого це головне вікно у світ.

***

Ця колонка опублікована в № 31 журналу Корреспондент від 12 серпня 2011 року. Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.
Відгуки й коментарі надсилайте за адресою [email protected]