Крейг Кохон, віце-президент Cirque du Soleil, в інтерв’ю Ірині Ілюшиній розповів про українські плани цього найзнаменитішого цирку, особливості ведення бізнесу в колишньому СРСР та купівлю бойових ракет у Леоніда Кучми, пише журнал Корреспондент у №35 від 9 вересня 2011 року.
У Крейга Кохона, віце-президента найпопулярнішого і найуспішнішого
цирку у світі – канадського Cirque du Soleil, – настільки багата біографія, що
по ній міг би вийти чудовий пригодницький фільм. Історію про те, як юнак із
благополучної канадської сім'ї вирушив займатися
бізнесом в СРСР, прикрасили б пікантні подробиці про розпивання горілки з
екс-президентом Леонідом Кучмою та налагодження взаємин з бізнес-партнерами в
лазні з дівчатами.
А сам Кохон цілком міг би зіграти себе – високий і
привабливий, відкритий і усміхнений, він більше схожий на актора, ніж на
топ-менеджера. Втім, саме чарівність, товариськість і уміння ладити з людьми
стали запорукою його власного успіху.
Стартував майбутній топ-менеджер з факультету вільних
мистецтв Університету Західного Онтаріо (Канада). Потім 14 років віддав
компанії Coca-Cola, у тому числі в СРСР, і дослужився до посади директора
торгової марки Coca-Cola у світі. Крім того, протягом восьми років він керував
власною консалтинговою компанією.
Сьогодні в репертуарі цирку 21 шоу, глядачами яких стали 100 млн осіб у 300 містах світу
Але душа просила свята. І новим витком у кар'єрі Кохона
став успішний і неймовірний Cirque du Soleil. Зараз Кохон – його топ-менеджер
і, крім усього іншого, займається просуванням цирку на український ринок.
Зокрема, вже в листопаді в Києві відбудеться перше шоу Cirque du Soleil.
Сьогодні в репертуарі цирку 21 шоу, глядачами яких стали 100 млн осіб у 300
містах світу, причому в кожному шоу, крім традиційних для цирку акробатики і
клоунади, використовуються елементи театру, вокал і навіть спецефекти.
За 27 років свого існування невеликий вуличний цирк з канадського
Квебеку перетворився на потужну компанію з мільярдними оборотами, у якій
працюють понад 5 тис. співробітників. І Кохон – не тільки частина цієї гігантської
машини розваг і людина, яка приймає рішення. Він і сам – людина-свято, в чому
Корреспондент переконався під час ексклюзивного інтерв'ю.
- Давайте почнемо з вашої сімейної історії. Ваш дідусь
родом з України – коли він виїхав?
- У 1901 році. Тобто 110 років тому.
- І з якої причини? Політичної або економічної?
- Через погроми. І я думаю, вони [погромники]
переслідували людей по всій країні [Російській імперії], не тільки тут. А люди лише
хочуть жити спокійно, так що я думаю, через це [він виїхав].
- І потім? У США?
- Спочатку в Нью-Йорк, потім в Чикаго. А мої батько і
мати переїхали в Канаду в 1967-му, коли я народився.
- Виходить, у вас єврейське коріння і? ..
- Українське, литовське, латвійське та російське. Чудово,
правда? (Сміється).
- Близько тридцяти років тому ваш батько повернувся назад
– щоб керувати McDonald's на цій території.
- Так. Він повернувся вже в СРСР.
- А ви, напевно, були натхненні прикладом батька?
- Так, звичайно! І це було дуже цікаво – принести
Coca-Cola в СРСР.
- Я чула чудову історію про купівлю ракет СС-17 на
початку 1990-х, які потім були розпиляні, пофарбовані і перетворені в кіоски
Coca-Cola. Розкажіть, як це було.
- Ну, я приїхав до Дніпропетровська, на завод Південмаш.
Я шукав площі для Coca-Cola. Ми там випили по склянці з керівництвом. Потім ще
по скляночці. Потім ще пляшку. А потім вони мені показали ракети і кажуть:
"Добре б Кока-Колі купити кілька штук". Я подумав і кажу: "Можна мені ще
налити?". (Сміється). Я їх таки купив і перетворив на кіоски Coca-Cola, їх
встановили на Тверській в Москві. Коли про це дізналися в компанії, мене
звільнили.
- Проте ви повернулися?
- (Сміється). Так, їм довелося мене знову найняти. Це
сталося після того, як ці самі кіоски з'явилися на першій шпальті в The New
York Times.
- А що було написано в передовиці?
- Що Coca-Cola допомагає у роззброєнні радянської
імперії. Це був відмінний заголовок!
- Ось вона, сила друкованого слова!
- Саме так! (Сміється).
- А хабарі вам доводилося давати?
- Ні, ніколи! Ніколи!
- Що, правда? Не хотіли або не вмієте?
- Та ні, просто в цьому немає необхідності. Якщо ви
працюєте на перспективу, будуєте стосунки, заводите зв'язки, вірите в країну –
люди з вами і так співпрацюють. Я жодного разу не зіткнувся з подібним
здирництвом.
- Крім горілки, які ще способи зав'язування стосунків ви
перейняли?
- (Переходить на російську). Ну які – застілля, баня,
дівчата. І так далі, і так далі. (Сміється). Як скрізь.
- Скрізь? Тобто в Канаді теж? І в США?
- (Замислюється, переходить на англійську). Ви хочете серйозно?
Та, думаю, це спрацьовує скрізь. Є, звичайно, відмінності в способах налагодити
контакти, і в США або Канаді це буде по-іншому, але в основі своїй люди скрізь
однакові.
Людські стосунки – ось що по-справжньому рухає світом
Іноді вони просто про це не здогадуються, бо надто багато
юристів, банкірів залучені [в угоду], і все це перетворюється на переговори і
договори, переговори і договори ... І тоді в кінці дня ви по суті залишаєтеся
ні з чим, тому що у вас немає ніяких відносин [з бізнес-партнером]. Все, що у
вас є, - це клаптик паперу і якась кількість грошей в кишені. Але людські
стосунки – ось що по-справжньому рухає світом.
- Багато західних підприємців не можуть вести тут справи –
через корупцію, через такі от "особливості" національного бізнесу.
- Та вони просто ледарі! (Посміхається). А якщо серйозно,
то і з усім цим можна і потрібно працювати. Просто це вимагає часу.
- Зараз ви не підприємець, а просто топ-менеджер?
- Так, вірно! Хоча у мене 25% акцій цирку.
- Наскільки успішний Cirque du Soleil в Росії?
- Ми продали за два роки [в цій країні] більше 500 тис.
квитків. Ми багато інвестували, але я б сказав, що крига скресла, 500 тис.
квитків – це велика цифра.
- Інвестиції ще не почали повертатися?
- Думаю, найближчими місяцями [в Росії] ми почнемо
заробляти. І це нормально, будь-який бізнес-проект потребує часу. Це як з
дитиною. У мене двоє дітей, їм 12 і десять років. І до 18 років вони – мої
інвестиції.
- Повернімося до їхнього батька. Розкажіть, які базові
відмінності у веденні бізнесу на Заході і на пострадянському просторі.
- По-перше, тут все тримається не стільки на контракті,
скільки на стосунках з людьми. По-друге, кожен раз маєш справу не стільки з
конкретною комерційною угодою, скільки з довгограючою можливістю [заробити]. Ну
і нарешті, ви повинні відчувати кожну частину ринку – руками, очима, всією
шкірою, щоб зробити бізнес успішним. І повинні вірити в майбутнє.
Тобто треба тут будувати зв'язки, вірити в майбутнє і не
перейматися з приводу інших речей, бюрократії і подібного.
Мені не особливо подобається ідея, досить популярна тут, що сфера культури та розваг потребує допомоги держави. Культура і особливо розваги повинні бути
фінансово незалежними і самоокупними
Мені не особливо подобається ідея, досить популярна тут,
що сфера культури та розваг потребує допомоги держави. Культура і особливо
розваги повинні бути фінансово незалежними і самоокупними. Адже тут досить
багато творчих, ініціативних людей, які могли б відкрити театр або зробити
фільм, або шоу, чи виставку фотографій.
Чи буде це комерційно успішним? Ну, ви берете на себе
сміливість, ризикуєте своїми грошима, а потім, більш ніж можливо, ви будете на
цьому ще й заробляти. І платити податки.
А роль держави полягає в тому, щоб забезпечити умови, в
яких почати бізнес можна досить легко. Тобто як в будь-якій країні.
Я не кажу, що взагалі займатися бізнесом – легко. Все
вимагає зусиль.
- Проте є різниця у веденні бізнесу тут і в США чи Канаді.
І напевно від Росії Україна теж відрізняється. Ви для себе що відзначили?
- За моїми спостереженнями, більшість місцевих
бізнесменів недостатньо вірять уряду, щоб платити податки.
- Ви хочете сказати, що в Росії вони платять?
- Так.
- Цікаво. І що це – відповідальність або страх?
- І те й інше. По-перше, люди розуміють, що податки
живлять суспільство і роблять його більш цивілізованим, а також розвивають
соціальну сферу. Тобто уряд може інвестувати в освіту, медицину, культуру та
мистецтво, розвивати інфраструктуру.
Але також достатньо і страху перед покаранням – якщо ти
не платиш податки, сядеш у в'язницю. Тобто як і в інших частинах світу: у
багатьох країнах, хоча і не у всіх, несплата податків – кримінальний злочин, і
покаранням за нього є в'язниця. Але рано чи пізно люди розуміють свою соціальну
відповідальність, і тоді всім набагато простіше.
- Не буду запитувати, чи вірите ви в Україну, - Cirque du
Soleil вже тут. Але скільки цирк готовий вкласти в розвиток української частини
проекту? І чи є плани на майбутнє – більше шоу, постійна арена?
- На цей момент ми привозимо одне шоу, і це інвестиція
близько кількох мільйонів доларів. Сподіваємося, все піде добре і ми продовжимо
на регулярній основі. Ми також розраховуємо побувати в інших містах, не тільки
в Києві, а й у Львові, Донецьку, Одесі.
Поки що ми працюємо за тією самою схемою, за якою
починали в Росії: спочатку Москва, потім ми дісталися до Санкт-Петербурга,
Казані, Єкатеринбурга. Тобто зараз в Росії вже чотири постійних майданчики для
наших шоу.
- Ну і крім того, Cirque du Soleil дає приватні виступи.
І кожне таке шоу унікальне?
- Так, абсолютно вірно. На зразок того шоу, яке цирк
показав [в Куршевелі] на святі [українського бізнесмена] Віктора Пінчука.
- І скільки коштує таке шоу?
- Від кількох тисяч доларів до кількох мільйонів.
- А скільки коштувало шоу для Пінчука?
- Я не знаю деталей, тому що не брав участі у підготовці вистави
і не бачився з ним особисто. Це була приватна угода, і ми робимо багато таких
щороку.
- Можливо, ви знайомі з його дружиною Оленою? Вона теж
досить публічна особа.
- Ні, з дружиною ні. Тільки з її батьком – тоді, на
Південмаші.
- Так це він запропонував вам купити ракети?
- Так, це був він, але це було ще до того, як він став
президентом. (Сміється). Але потім я якось зовсім забув про цей випадок. Значно
пізніше я дізнався, що він став президентом. І подумав: "О, круто!".
- Яке шоу Cirque du Soleil було найбільш витратним? І яке
– найбільш успішним?
- Найдорожчим було шоу Заркана (Zarkana), яке зараз йде в
Нью-Йорку і в Москві, в нього вкладено понад $ 50 млн, це великі гроші.
Найуспішнішим було Оу (О), це водне шоу в Лас-Вегасі, яке вже більше десятка
років має продажі 95% на кожну виставу.
- Я була приємно здивована вартістю квитків на київське
шоу. Найкращі місця, щоправда, дорогі, але ті, що простіші, цілком порівнянні з
гастрольними цінами або дешевші. Ви демпінгуєте?
- Ні, це не демпінг, це стратегія. Коли ви приходите на
ринок, треба задатися запитанням, чого ви хочете. Зрубати бабла і поїхати? Або
увійти на ринок надовго, завоювати довіру споживача? Зробити так, щоб якомога
більше людей побачили шоу? Ми – не рок-концерт. Ми хочемо продавати тисячі
квитків щороку. І для цього нам потрібна довіра людей.
- Який річний дохід Cirque du Soleil у всьому світі?
- Я зараз говорю не про дохід, а про оборот – це близько
$ 1 млрд і близько 15 млн глядачів на рік.
- Ви живете на три міста - Москва, Стокгольм і Лондон, і
багато подорожуєте. Які ваші улюблені місця і міста?
- Місто, з якого я щойно повернувся, і те, в яке їду, -
мої улюблені. Наприклад, в липні я був у Дубровнику, а скоро їду в Сент-Джеймс
в Канаді. А моя наступна пригода буде в ... не знаю, але це теж буде моє
улюблене місце. (Посміхається). І місця, де живуть мої діти, моя сім'я, мої
друзі, де мені раді, - мої улюблені.
- А які у вас улюблені заняття?
- Кулінарія. Я люблю готувати. У минулому році я
розлучився, так що я готую зі своїми дітьми. Наприклад, кожного тижня ми
дивимося на карту, навмання вибираємо країну і готуємо щось з кухні цієї
країни. Це дуже весело!
***
Цей матеріал опубліковано в № 35 журналу Корреспондент від 9 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.