Прем'єр-міністр Південної Кореї в інтерв’ю Олександру Пасховеру, опублікованому в №39 журналу Кореспондент від 7 жовтня 2011 року, розповів про те, яким чином його країна лише за півстоліття з бідної і відсталої перетворилася на «азіатського тигра», і як цей досвід можна використовувати в Україні.
До київського візиту Кім Хван Сіка, прем'єр-міністра
Республіки Кореї, молодий консул посольства цієї країни в Україні Чой Йонг Іль
готувався з подвійним ентузіазмом. Ще б пак – вперше він приймає настільки
титуловану особу рідної держави.
Часу на спілкування з пресою у глави корейського уряду
немає, а бажання є. Що робити? Чой Йонг Іль знайшов соломонове рішення. Консул
запропонував Корреспонденту передати 63-річному прем'єрові запитання в
письмовому вигляді й отримати відповіді в тому самому епістолярному жанрі.
Поки йшла переписка, Кім Хван Сік відвідав Київ,
зустрівся з Президентом України Віктором Януковичем і зі своїм українським
колегою Миколою Азаровим. Зробив низку втішних компліментів економічному
потенціалу України і дав цінну пораду – запропонував до українських сировинних
запасів, привабливого аграрного сектору і потужного авіабудування приєднати:
перше – щедрі корейські інвестиції, друге – новітні технології і третє – досвід
економічного розвитку країни.
У 2012 році Південна Корея планує збільшити бюджетні
витрати, тобто витратити близько $ 275 млрд на створення робочих місць і
підтримку внутрішнього економічного зростання. Колосальні цифри для країни з
населенням 48,9 млн людей і площею в шість разів менше, ніж Україна. Для
порівняння: видаткова частина всього вітчизняного держбюджету становить близько
$ 42 млрд.
На запитання Корреспондента, за допомогою яких інструментів
бідна країна менш ніж за півстоліття вийшла на перші позиції планетарного
масштабу, завдяки чому завоювала репутацію "азіатського тигра", Кім Хван Сік
пояснив, що не в останню чергу успіх досягнуто за рахунок усвідомлення ключових
промахів колишньої економічної політики. Якщо у глави українського уряду маркер
під рукою, то наступну пропозицію непогано б виділити жирним червоним кольором.
Надмірні інвестиції у важку і хімічну промисловість, концентрація капіталу у великих фінансово-промислових корпораціях, нестабільність цін, придушування робочого руху – промахи, які виправило керівництво Південної Кореї
"Надмірні інвестиції у важку і хімічну промисловість,
концентрація капіталу у великих фінансово-промислових корпораціях,
нестабільність цін, придушування робочого руху і т. д.", – перерахував промахи
Кім Хван Сік. У його інтерв'ю Корреспонденту є ще кілька продуктивних ідей для
керівництва України.
- Які переваги ринкової економіки Республіки Кореї в порівнянні
із сусідніми державами?
- Корейська економіка в періоди змін гнучко реагує і
шукає нову життєву енергію. Завдяки такій динамічності Корея протягом життя
одного покоління з країни, яка отримувала допомогу (ВВП становив $ 100 на душу
населення) перетворилася на країну, яка надає допомогу (ВВП близько $ 20 тис. на
душу населення).
Після валютної кризи 1997 року були проведені різні
системні реформи, такі як удосконалення структури управління підприємствами,
посилення міцності фінансової системи, розширення системи соціального захисту.
Таким чином були забезпечені умови для стабільного економічного зростання та
соціального розвитку, завдяки чому Корея змогла без особливих зусиль подолати
світову фінансову кризу 2008 року.
- Які уроки Південна Корея отримала з останньої
фінансової кризи?
- Для реагування на світову фінансову кризу уряд
Республіки Кореї на початку 2009 року створив Надзвичайний економічний уряд і
здійснював активну фінансову політику з метою стабілізації фінансового та
валютного ринків. Завдяки перегляду бюджету, скороченню податків для сприяння
інвестиціям та іншим активним фінансовим заходам було сповільнено скорочення
внутрішнього попиту.
За допомогою зниження процентної ставки, заснування фонду
стабілізації ринку облігацій були заздалегідь перекриті небезпечні точки
фінансової системи, а також підвищена ліквідність [національної] валюти.
[У 2008-му Південна Корея провела валютний своп зі США і
Японією на загальну суму $ 50 млрд і з Китаєм у розмірі 180 млрд юанів. Своп –
фінансова обмінна операція, при якій укладається контругода про умови
зворотного продажу того самого товару через встановлений термін].
Для стабілізації життя населення було збільшено
субсидування на створення робочих місць, а також забезпечено допомогу з
безробіття і розширено систему соціального захисту. Кількість субсидованих
робочих місць у 2009 році – 800 тис, у 2010 році – 580 тис, у 2011 році – 560
тис. У 2009 році, коли розвинені країни мали негативні показники зростання,
[Південна] Корея досягла більш швидкого відновлення економіки, ніж розвинені
країни, а саме позитивного зростання в розмірі 0,3%, а у 2010 році показник
росту склав 6,2%.
- Розкажіть про корейські інвестиційні проекти і про
корейські компанії, які працюють в Україні.
- Корейські компанії з 1990-х років почали просування в
Україну і, незважаючи на світову фінансову кризу та інші складності, до цього
часу ведуть тут активну діяльність. У галузі побутової техніки працюють Samsung
Electronics і LG Electronics, в автомобільній галузі – Hyundai-Kia Automotive
Group. Також активний бізнес ведуть фірми, що постачають медичне обладнання, і логістичні компанії.
На цей час Hyundai Rotem експортує в Україну
електропоїзди, і ми сподіваємося, що в майбутньому за допомогою цієї компанії в
країні буде заснований завод з виробництва електропоїздів. Крім того, багато
корейських компаній виявляють значний інтерес до просування в Україні ресурсів,
енергії та сільського господарства.
- Які українські компанії могли б вийти на корейський
ринок?
- Корейська ринок привабливий для іноземних інвесторів
завдяки його динамічному економічному зростанню, створенню глобальних мереж за
допомогою підписання Договору про вільну торгівлю, а також вигідному
географічному розташуванню Кореї як стратегічної економічної бази
Північно-Східної Азії. У 2003 році Корея опублікувала загальний план прямих
іноземних інвестицій і з того часу проводить різноманітні політичні заходи,
спрямовані на створення зон вільної торгівлі, підтримки іноземних інвесторів та
ін. При цьому обсяги прямих іноземних інвестицій постійно зростають.
Привабливими для інвесторів на корейському ринку є ті
галузі, які є фундаментом для розвитку промисловості і торгівлі, а саме
виробництво деталей і матеріалів, автомобільних запчастин, дисплеїв, засобів
зв'язку, напівпровідників, установок для вітряних електростанцій та ін.
Розвиток галузі відновлюваних джерел енергії, наприклад
вітряних електростанцій, є стратегічним напрямом, який стане основою створення
бази для просування на світовий ринок у співпраці з провідними корейськими
підприємствами.
Мені відомо, що Україна прийняла план до 2030 року
збільшити частку відновлюваних джерел у виробництві електроенергії до 16%. У
зв'язку з цим я переконаний, що завдяки безпосередній участі України на
корейському ринку вітряних електростанцій можна буде досягти відчутних
результатів в обміні досвідом та людськими ресурсами, а також технічного
співробітництва.
Гра цифр
Південна Корея займає площу у шість разів менше, ніж
Україна. Це один з небагатьох показників, за яким корейці поступаються
українцям
Населення – 48,9 млн осіб
Середня тривалість життя чоловіків – 77 років
Середня тривалість життя жінок – 83,8 років
Річний бюджет – $222,2 млрд
ВВП – $ 1,01 трлн
Прямі іноземні інвестиції – $127 млрд
Експорт – $466,3 млрд
Середня зарплатня – $2310
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.