RU
 

Корреспондент: Євангеліє від науки. Імениті вчені все більше відходять від атеїзму

13 жовтня 2011, 07:59
0
297
Корреспондент: Євангеліє від науки. Імениті вчені все більше відходять від атеїзму
Фото: АР
Все більше авторитетних вчених схиляються до думки, що Всесвіт, як і жива матерія, назвичайно складні, щоб виникнути самі по собі

Наука і релігія нарешті примирилися – маститі вчені один за одним прощаються з атеїзмом, заявляючи, що дані їхніх досліджень доводять існування Творця, пише Олексій Бондарев у №39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року.

Всесвіт – дуже складна штука, практично недоступна розумінню простої людини, незнайомої з основами квантової фізики. Саме ця обставина незаперечно доводить існування Творця.

Такі висновки раніше вже дозволяли багатьом вченим здобути славу серед мільйонів віруючих, більшість з яких зазвичай взагалі не цікавляться наукою. У нинішньому році такою славою вдосталь насолодився британський фізик Мартін Джон Ріс, який став лауреатом Темплтоновської премії.

Ця премія вручається з 1973 року вченому, який зробив помітний внесок у примирення науки і релігії. З фінансової точки зору Темплтоновська премія дасть фору Нобелівській, це найбільша нагорода у світі – $ 1,4 млн.

Ріс отримав її за те, що картина світу, яку можна скласти, прочитавши понад 500 опублікованих ним наукових робіт, по-справжньому примиряє науку з релігією.

Сам вчений називає себе атеїстом, що не завадило йому прийняти престижну премію, солідний чек і всі інші почесті. Як і більшість колишніх лауреатів Темплтоновської премії, Ріс і справді не має ніякого відношення до церкви. Навряд чи він часто замислювався про те, як віруючі оцінять його праці про паралельні світи і множинні всесвіти, формування галактик і функціонування чорних дір.

Однак, як і більшість великих учених, що вивчають фундаментальні проблеми Всесвіту, Ріс у своїх дослідженнях дійшов висновку про неймовірну складність навколишнього світу. Відсутність зрозумілої відповіді на запитання з серії "як виник Всесвіт?" у працях найкращих умів сучасної науки дозволяє віруючим схилити на свою користь шальки терезів на одвічній суперечці з атеїстами.

Але не всі світила науки працюють на користь релігії настільки несвідомо, як Ріс. Деякі вчені переходять на бік "ворога" цілком свідомо.

Абсолютним потрясінням для наукового світу став виступ відомого професора філософії Ентоні Флю. Вчений, якому сьогодні далеко за 80, довгі роки був одним зі стовпів наукового атеїзму. Протягом десятиліть Флю видавав книги і читав лекції, побудовані на тезі про те, що віра у Всевишнього невиправдана.

Однак серія недавніх наукових відкриттів змусила великого захисника атеїзму змінити свої погляди. Флю публічно заявив, що помилявся, а Всесвіт не міг виникнути сама по собі – він, очевидно, був створений кимось більш могутнім, ніж ми можемо собі уявити.

Надмірні складності

В одному грамі ДНК міститься більше інформації, ніж може вміститися на 1 трлн компакт-дисків. Ймовірність того, що така складна система могла виникнути сама, близька до нуля.

Це чітке і категоричне свідчення того, що Всесвіт (або принаймні життя в ньому) було створене штучно, переконаний Флю. А отже, атеїсти помиляються.

"Дослідження ДНК показали практично неймовірну складність структури, необхідної для того, щоб зробити життя, – каже Флю. – Для цього необхідно залучення інтелекту".

Причому інтелекту неабиякого. За словами Флю, раніше він, як й інші атеїсти, був переконаний, що колись давним-давно з мертвої матерії просто з'явилася перша жива матерія. "Сьогодні неможливо собі уявити побудову атеїстичної теорії виникнення життя і появу першого організму репродукування", – каже Флю.

Ентоні Флю: сучасні дані про будову молекули ДНК незаперечно свідчать про те, що вона не могла виникнути сама по собі, а є чиєюсь розробкою

За словами вченого, сучасні дані про будову молекули ДНК незаперечно свідчать про те, що вона не могла виникнути сама по собі, а є чиєюсь розробкою. Генетичний код і буквально енциклопедичні обсяги інформації, які зберігає в собі молекула, спростовують можливість сліпого збігу.

Крім власних вражень, Флю спирається і на думку інших учених, зокрема тих, хто має безпосереднє відношення до відкриттів в галузі ДНК. Він цитує Френсіса Кріка, одного з тих, хто відкрив, що молекула ДНК має спіралеподібну структуру.

"Сьогодні, коли ми знаємо стільки, скільки знаємо, чесна людина повинна визнати, що життя виникло якимсь дивним чином, – каже Крік. – Оскільки для того, щоб його отримати, потрібно дотриматися дуже багатьох фантастичних умов".

Тієї самої думки дотримується Джин Майерс, біолог, який багато років працював над розшифруванням геному людини. "Архітектура життя настільки складна, що походить на розроблений дизайн, – каже Майерс. – У всьому цьому відчувається величезний інтелект".

Лід Едлман підрахував, що в одному грамі ДНК зберігається стільки інформації, скільки вміщується на 1 трлн сучасних компакт-дисків

Підлив масла у вогонь і Лід Едлман, вчений з Південнокаліфорнійського університету: він підрахував, що в одному грамі ДНК зберігається стільки інформації, скільки вміщується на 1 трлн сучасних компакт-дисків. Неможливо пояснити, як такий складний механізм міг виникнути сам по собі.

Всесвіт як доказ

Крім біологів, в останні роки багато чого для прославлення справ Всевишнього (ким би він не був) зробили фізики, за що їх регулярно і щедро винагороджує комітет фонду Темплтона.

Темплтоновська премія нинішнього року була вручена Рісу, в роботах якого складною структурою (занадто складною для того, щоб виникнути без сторонньої допомоги) постає річ, трохи масштабніша, ніж молекула ДНК. Йдеться про весь Всесвіт.

Колишні лауреати премії також доходили висновку, що світ неймовірно складний, а тому не міг виникнути сам по собі. Так, французький фізик Бернар Еспанья, який у в 2009 році удостоївся премії з формулюванням "за вивчення філософського значення квантової фізики". Іншими словами, сліди Бога виявилися і в нетрях одного з найбільш незрозумілих простому обивателю напрямів фізики.

Попередник Еспанья, польський математик Міхал Хеллер, отримав Темплтоновську премію за те, що довів існування Бога математичним шляхом.

Хоча сам Хеллер вважає це формулювання не зовсім вірним і називає себе послідовником Альберта Ейнштейна. "Доводити існування Бога за допомогою математики було б нонсенсом, – каже він. – Йдеться про погляд на науку з точки зору релігії: якщо Бог створив світ, а вчені здатні досліджувати його за допомогою математики, це означає, що Бог мислить математично".

Орбітальний чайник

Річард Доукінс, професор етології з Оксфордського університету, відомий прихильник атеїзму і критик релігії, зневажливо ставиться до Темплтоновської премії. "Це дуже великий грошовий приз, який вручається відомому вченому, готовому публічно сказати що-небудь приємне про релігію", – іронізує він.

Сам Доукінс не готовий робити такі висловлювання. Навіть більше, у своїх книгах він, як правило, вдається до висловлювань протилежного спрямування. Про його погляди свідчать навіть назви книг. Так, праця Доукінса, яка протрималася понад рік у списку бестселерів за версією найбільшого інтернет-магазину Amazon, називалася Бог як ілюзія.

Професор вважає, що робити висновки про торжество релігії над наукою на підставі того, що деякі вчені перестають бути атеїстами, безглуздо. "Існування Бога – це така ж наукова гіпотеза, як і будь-яка інша", – впевнений Доукінс.

Він також пропонує всім новонаверненим вченим перестати посилатися на Ейнштейна. На думку Доукінса, Ейнштейн використав слово "Бог" для опису тих явищ у Всесвіті, які наука неспроможна пояснити.

Річард Доукінс: Атеїзм – це ознака здорового і незалежного розуму. Саме такий розум потрібен, щоб зрозуміти: довести як існування, так і відсутність Бога неможливо в принципі

Атеїзм – це ознака здорового і незалежного розуму, каже Доукінс. Саме такий розум потрібен, щоб зрозуміти: довести як існування, так і відсутність Бога в принципі неможливо.

Таким чином професор вступає в полеміку з класичним аргументом прихильників ідеї про існування Творця. Згідно з цим аргументом, наука не може довести, що Бога немає. А отже, і програє суперечку про його існування.

Доукінс, у свою чергу, каже: наука не може довести, що не існує єдинорогів, зубної феї і порцелянового чайника, що літає по орбіті між Землею і Марсом. Але це не означає, що такий чайник і насправді існує.

Професор Доукінс – один з небагатьох авторитетів, які вирішуються відкрито протистояти масовому "хрещенню" вчених. Його книга Бог як ілюзія не залишає списків бестселерів уже шостий рік. Однак більшість колег аж ніяк не прагнуть кинутися на підмогу Доукінс. Поки що під його прапори встали тільки два відомі автори – Сем Харріс і Крістофер Хітченс.

Харріс, відомий нейробіолог, написав книгу Кінець віри, у якій показує, що віра – лише певна реакція мозку на певні обставини. До світобудови віра, а отже, і релігія, яка маніпулює нею, не має ніякого відношення.

Хітченс опублікував працю Бог не великий, у якій виступив з різкою критикою основ релігії, в першу чергу ісламу. Хітченс назвав релігію основною причиною виникнення таких явищ, як тоталітаризм і фашизм.

У таборі дослідників, які розрощалися з атеїзмом, Доукінса, Харріса і Хітченса вже охрестили нечестивою Трійцею. Вчених це не лякає. Доукінс, найактивніший з них, продовжує писати по книжці в рік. Його не бентежить, що він і його однодумці залишаються в меншості.

"Коли одна людина одержима ілюзіями, це називають божевіллям, але коли безліч людей одержимі ілюзіями – це називають релігією", - іронізує головний атеїст сучасної науки.

***

Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: наукаБогрелігія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі