Українська політика і її герої все частіше стають темою робіт художників-співвітчизників, а також іноземців. Тенденцію підтверджує наймасштабніша виставка країни – Art Kyiv contemporary art, пише Ірина Ілюшина у №44 журналу Корреспондент від 11 листопада 2011 року.
"А ви помітили, Юлія Тимошенко з цих портретів дивиться
саме на вас, де б ви не стояли?" – хитро усміхаючись, запитує Корреспондент одна
з відвідувачок наймасштабнішої вітчизняної виставки, форуму сучасного мистецтва
Art Kyiv contemporary art, що триває у столичному комплексі Мистецький арсенал.
Увагу киянки Раїси Росновської, інженера-конструктора за
професією і завсідника виставок сучасного мистецтва, привернули роботи
художника із Санкт-Петербурга Владислава Мамишева-Монро. На них він сам
перевтілився в образ лідера БЮТ і сфотографував себе в різних ракурсах. Фото
дійсно мають "ефект Джоконди" – з якого б кута глядач не дивився на Леді Ю,
точніше, на Монро-Тимошенко, він обов'язково зустрінеться з портретом поглядом.
Виставка-ярмарок Art Kyiv contemporary art встановила
своєрідний тематичний рекорд: цього разу в залах Мистецького арсеналу, де розмістилися роботи 200 художників з
різних країн, як ніколи багато політики або гостросоціального підтексту.
Ще один рекорд виставки – в галузі глядацької уваги: Art Kyiv
contemporary art, шоста за рахунком, зібрала рекордну аудиторію. Тільки за
перший тиждень її побачили 35 тис. осіб – в минулому році стільки ж
шанувальників сучасного мистецтва відвідали захід за весь час його роботи.
Крім росіянина Мамишева-Монро, серед "політичних" на Art
Kyiv – американець з українським корінням Девід Датуна. Він представив
інсталяцію у вигляді українського прапора: на жовто-блакитному тлі під лінзами
розмістив колаж із газетних вирізок – історію країни в особах і подіях.
Фото Наталі Кравчук
Українська міліція очима Олексія Манна
А молодий український художник Олексій Манн надихався як
вітчизняними реаліями, так і європейською політикою – одна з його робіт
присвячена краху політики мультикультуралізму в ЄС.
Тимошенко ж надихнула не тільки росіянина, але і
японського художника Айді Макото. Поряд зі знімками канцлера Німеччини Ангели
Меркель, держсекретаря США Хілларі Клінтон й інших жінок-лідерів з різних країн
він використав її фото для інсталяції Моя кімната.
Вітчизняний художник-телезірка Сергій Поярков демонструє
на Art Kyiv цілий цикл графічних робіт під назвою Антитіла, де в сатиричній
формі змалював українсько-російські відносини, імперські амбіції Росії і
внутрішні проблеми своєї батьківщини.
"Наш організм виробляє антитіла проти всілякої зарази. І
в суспільстві кому, як не художникам, першим відчувати, де яка зараза нас
атакує, і на це реагувати, – пояснює Поярков свою концепцію Корреспонденту. –
Проект Антитіла – моя реакція на моменти [суспільно-політичного життя], які я
бачу. Відторгнення того фуфла, яке нам звідусіль намагаються всучити".
Куратор Мистецького арсеналу мистецтвознавець Олександр
Соловйов зазначає, що "пожвавлення" політичної тематики в роботах вітчизняних
художників цілком відповідає духу сучасного мистецтва. У всьому світі реакція
творчих особистостей на актуальні події в політиці та суспільстві – це нормально
і навіть вітається. Тому в цьому сенсі українці цілком вхопили течію.
Якраз підросло нове покоління молодих художників, які не жили в часи СРСР, коли політична, точніше, ідеологічна складова була обов'язковою для мистецтва. Після
розвалу Союзу "перегодовані" ідеологією художники старшого покоління відвернулися від політики
На думку Соловйова, якраз підросло нове покоління молодих
художників, які не жили в часи СРСР, коли політична, точніше, ідеологічна
складова була обов'язковою для мистецтва. Після розвалу Союзу "перегодовані"
ідеологією художники старшого покоління відвернулися від політики. Проте з
недавнього часу навіть вони повернулися до цієї сфери життя.
Так, нещодавно любитель епатувати публіку Ілля Чичкан
зобразив Тимошенко у своїй серії "мавпячих" портретів, де відзначилися також
китайський лідер Мао, революціонер Че Гевара, лідер Аль-Каїди Усама бін Ладен
та інші відомі особистості. Втім, представляючи політиків в образах приматів,
художник не дає жодних оцінок цим людям – в цій самій серії він зобразив і
власну дружину, художницю Машу Шубіну.
А відомий український художник Олександр Ройтбурд у 2006
році презентував серію живописних робіт Танго, на яких Тимошенко і
екс-президент Віктор Ющенко танцювали пристрасний латиноамериканський танець.
Зображував колишніх (тоді – чинних) лідерів країни він і в інших образах.
Ну а молоді художники з політики, можна сказати, починають.
Наприклад, група Р.Е.П. (Революційний експериментальний простір – Микита Кадан,
Ксенія Гнилицька, Леся Хоменко, Лада Наконечна, Жанна Кадирова, Володимир
Кузнєцов) утворилася в 2004 році і вперше голосно заявила про себе під час
помаранчевої революції – інсталяціями, художніми роботами та перформансами на
політичні теми.
Як зазначає Ройтбурд, це позитивна тенденція – як для
соціуму, так і для мистецтва, – коли політичні фігури стають попсовими, в
хорошому сенсі цього слова, персонажами.
"Складно уявити собі в ролі таких попередніх наших
керівників [часів СРСР] – щоб перші особи держави органічно виглядали на
тарілочках і маєчках. Ну хіба що Горбі [Михайло Горбачов] таким був", – усміхається
Ройтбурд.
***
Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 11 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.