Вітчизняний агробізнес вирушає в погоню за ультрасучасними технологіями, намагаючись піднятися від удару соціалізму, пише Олександр Пасховер у №46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року.
Тернопільський агрохолдинг Мрія наробив у Німеччині
багато шуму. У Ганновер, на міжнародну сільськогосподарську виставку, українці
привезли музикантів із західноукраїнської глибинки.
Скрипка, цимбали, бубен, контрабас і три симпатичні
гуцулки накрили звуковою хвилею величезний павільйон. Захоплені німці, французи
і корейці розчохлили мобільні телефони і невтомно фотографували український
фольк. Таким водевільним способом Мрія привертала до свого стенду зарубіжних
фермерів, агрономів, технологів і т. д.
Тут агробізнесмени отримували від української компанії
запрошення на роботу. 51-річний Альфонс Гебель, потомствений фермер з-під
Люксембургу, – один з тих, хто ледве встояв перед принадною пропозицією. "У
мене тут родина, я прив'язаний до Німеччини, – каже він Корреспонденту, – але
мені потрібно приїхати в Україну і все подивитися".
За останні десятиліття світовий сільськогосподарський
бізнес пройшов тривалий шлях від серпа до нанотехнологій. Цим і пояснюється
українська стратегія – полювання за західними фахівцями.
"Він же [Захід] соціалізм не будував, він побудував
реальний сектор набагато краще нашого", – пояснює Корреспонденту Борис Колесніков,
віце-прем'єр-міністр і за сумісництвом великий бізнесмен на аграрному ринку
України.
У Ганновері інженери презентували всю міць сучасного агробізнесу. Керована з супутників агротехніка, напакований високими технологіями трактор з модерновим
дизайном за нескромною ціною – $ 250 тис.
Ілюстрація до сказаного – Ганновер, де в середині
листопада американці, канадці, німці, голландці й увесь інший світ презентували
всю міць сучасного агробізнесу. Керована з супутників агротехніка, напакований
високими технологіями трактор з модерновим дизайном за нескромною ціною – $ 250
тис.
Артур Теодорович, керуючий проектами IT-департаменту
компанії Мрія, в захваті. "Великі трактори, комбайни – це Bentley у полі", –
каже він.
Гроші на техніку і технології у великих аграріїв є.
Навіть у кризу найуспішніші з них стрімко зростали, множачи земельні банки і
торгові обороти. Сільськогосподарський бізнес України – єдиний в країні не
пішов у мінус навіть на піку світової кризи. У важкий 2010 рік аграрії зуміли
продати за кордон продукції на $ 10 млрд, це п'ята частина всього вітчизняного
експорту.
"Незважаючи на досить динамічний розвиток
сільськогосподарської галузі в Україні в останні п'ять-сім років, вітчизняні
аграрії поки що відстають від своїх західних колег", – резюмує Саймон
Чернявський, генеральний директор HarvEast Holding, аграрної компанії, що
входить в структуру СКМ, власником якої є донецький мультимільярдер Рінат
Ахметов.
Справа техніки
У листопаді Ганновер викликав у своїх гостей шок і
трепет. Шок від вартості готельних номерів, яка через проведення в місті
міжнародної виставки Агротехніка-2011 в окремих готелях підскочила з 90 до 400
євро на добу. У трепет гостей кинула нафарширована нанотехнологіями
сільгосптехніка, керована із супутника, ультразвукові сенсорні пристрої, сканер
з упізнанням нерівностей ґрунту для мінімізації тиску гусениць на ґрунт.
Загалом на виставці в Ганновері презентували 300 інноваційних
знахідок. "Це ж не трактори, це стоять космічні кораблі", – здивований бувалий
Теодорович.
Так і є, аграрії вийшли на космічний рівень технологій –
наприклад, посів під наглядом супутників або онлайн-контроль за ріллею з
єдиного комп'ютера в головному офісі. "Ми застосовуємо супутникові знімки
землі, – розповідає Теодорович. – За допомогою такої зйомки ми можемо зрозуміти,
на якому сантиметрі який ґрунт з точки зору його якості. Супутник допомагає нам
вирощувати урожай".
Інновації захлиснули колись консервативну аграрну
індустрію. Американці з компанії John Deere показали в Ганновері техніку, яка
за допомогою короткохвильової спектроскопії під час збору врожаю визначає
рівень вологості зерна, вміст у ньому цукру, крохмалю, протеїну, целюлози і
золи. Інформація одразу обробляється і лягає в основу розрахунків технології
переробки.
Найбільше землеробів вразив виготовлений німецькою корпорацією AGCO трактор без
водія. Він управляється за допомогою радіосигналів, що посилаються з ведучої в колоні машини
Найбільше землеробів вразив виготовлений німецькою
корпорацією AGCO трактор без водія. Він управляється за допомогою радіосигналів,
що посилаються з ведучої в колоні машини. Таким чином один оператор одночасно
веде кілька тракторів. Економія робочої сили плюс прискорення обробки ріллі.
"GPS-навігація, термінали збору даних – ці системи нами розробляються, – каже
Теодорович. – У нинішньому році ми інвестували $ 1 млн на нові технології".
Всього ж у поточному році Мрія витратила $ 25 млн на закупівлю сучасної техніки
і до кінця року будуть нові придбання.
АПК-Інвест, який спеціалізується на тваринництві і
належить Колеснікову, робить ставку не стільки на техніку, скільки на
технології. У тваринництві саме технології і технологи, що їх впроваджують,
визначають прогрес. "Досвід Миронівського хлібопродукту (ТМ Наша Ряба) і наш
свідчить, що впровадження закордонних технологій – тренд галузі".
Непізнана цілина
На 43 га в німецькому містечку Мангейм розміщений один із
заводів американського гіганта John Deere. Кожні три хвилини тут за
індивідуальним замовленням випускається багатофункціональний трактор і відразу
ж виїжджає до свого нового господаря.
57% техніки John Deere продає в Західній Європі і лише 4%
– у Східній. Високі технології до недавнього часу повільно вповзали в аграрну
Україну. І справа не стільки у відсутності коштів, скільки у відставанні
освіти.
"Сьогодні техніка інтелектуальна, це вже не просто
лопата, – каже Руслан Бабинчук, керівник департаменту логістики Мрія
агрохолдинг. – Від людей, які її обслуговують, вона вимагає якоїсь додаткової
освіти".
Випускник Вінницького національного аграрного
університету Олександр Староверець дивиться на технічне розмаїття ганноверської
виставки широко розкритими очима. 21-річний фахівець, який недавно закінчив
вуз, розрив цивілізацій ілюструє простим, доступним йому прикладом.
Український аграрій: Ми вчилися на старій радянській техніці, сівалки, які вже 100 років не випускаються. Книжки в новій палітурці, але все, що написано
всередині, взято з підручників 1960 років
"Ми вчилися на старій радянській техніці, сівалки, які
вже 100 років не випускаються, – журиться Староверець. – Книжки в новій
палітурці, але все, що написано всередині, взято з підручників 1960 років".
Його колега, 22-річна випускниця Київського національного
університету біоресурсів і природокористування Світлана Марченко вказує ще на
один пробіл у вітчизняній агроосвіті: "У першу чергу, вони там [в Західній
Європі, США] рахують гроші, у нас ще з радянського часу залишаються технології,
які не враховують, скільки і які ресурси витрачаються на виробництво".
"Ми витрачаємо на аграрну освіту 1,7 млрд грн. на рік, –
продовжує тему Колесніков. – З таким підходом за такі гроші краще взяти 100
хлопців і вчити їх на Заході, продуктивність буде вищою". Кажучи про низьку
продуктивність праці, Колесніков порівнює Україну зі США. З цього аналізу
випливає, що ККД українського працівника – 19% від ефективності американця.
ККД українського працівника – 19% від ефективності американця. Середня врожайність з гектара – 31 ц, тоді як у Німеччині – 72 ц, у Великобританії – 80 ц, в Ірландії – 86 ц, в Нідерландах – 89 ц
Результат української непродуктивності виражається у
відносно низьких показниках потенційно потужного аграрного сектора.
Сільськогосподарські угіддя України займають 41,6 млн га, тобто дві третини
площі країни. Це колосальний ресурс розміром з Італію та Австрію, разом узяті.
Проте використовується рілля з мінімальною віддачею. Середня врожайність з
гектара – 31 ц, тоді як у Німеччині – 72 ц / га, у Великобританії – 80 ц / га,
в Ірландії – 86 ц / га, в Нідерландах – 89 ц / га.
У нинішньому році Україна зібрала рекордні 55 млн т
врожаю, з чим Президент Віктор Янукович привітав трудівників села. Насправді це
мікроскопічний результат, який галузь здатна досить швидко подвоїти.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної
конфедерації, заявив, що для щорічного виробництва 100 млн т зерна Україні
необхідно $ 20 млрд інвестицій, які, на думку експерта, слід витратити на
елеватори, комбайни, трактори, системи точного землеробства.
Чернявський каже, що, отримавши доступ до новітніх
технологій, вітчизняні аграрії поки що не можуть похвалитися практичним
досвідом їхнього застосування. "Найчастіше вони наздоганяють своїх західних
колег, йдучи шляхом проб і помилок, – розповідає топ-менеджер HarvEast Holding.
– Зараз ми працюємо з агрономами з Великобританії, які консультують фахівців
холдингу, беруть участь у розробці технологічних процесів та оптимізації
сівозміни".
Український аграрій: Головна проблема сільського господарства – злодійство
Втім, застарілі технології – лише одна з причин
відсталості села. "Головна проблема сільського господарства – злодійство, –
стверджує Теодорович. – Наш контакт-центр працює 24 години на добу, моніторить
всю техніку, яка їздить по полях". На всі свої трактори Мрія встановила
GPS-навігацію, витратила на це $ 150 тис., і тепер менеджери тримають під
контролем витрату палива.
"Вони контролюють, моніторять і дають завдання
трактористам по мобільному зв'язку, через супутник, – каже Теодорович. – А якщо
немає супутника, у Львівській області все що хочеш буває". Навіть цей приклад
свідчить, що хай-тек агрокомпанії устатковані вже непогано. "Технічні та
ресурсні можливості в Україні вже на середньому рівні, – каже Михайло Стельмах,
випускник Харківського національного аграрного університету, – єдине, чого нам
не вистачає, – світового досвіду і кваліфікованих працівників".
Захід нам допоможе
Для того щоб знайти кваліфіковані кадри, під час
ганноверської виставки представники Мрії роздавали гостям англо- і
німецькомовні буклети. "Ви кваліфікований експерт?" – перше запитання на
обкладинці. "Ви хочете розкрити свій потенціал в агросфері?" – запитання номер
два. Всередині буклету – вакансії, пропозиції про співробітництво. На приманку
клюнуло чимало претендентів. Загалом прийнято 45 заявок, десять з них дуже
зацікавили Мрію.
Гьобель, фермер з-під Люксембургу, рекламує себе перед
Корреспондентом, каже, що вчився на механіка сільськогосподарських машин,
перейняв у спадок аграрну компанію батька, займається тваринництвом і
рослинництвом на 70 га землі.
У відповідь на іронічний випад Корреспондента про те, що
в Україні городи такого розміру, а агрохолдинги керують ріллею на сотні тисяч
гектар, Гьобель коротко парирував: "У мене особлива обробка зерна, не
користуючись добривом, я можу отримувати такий самий урожай, як і ті, хто
користується. Я можу все дуже добре організувати і вибудувати всю
бізнес-структуру".
Гартвіг Фльотер, 30-річний німецький фермер, розраховує в
Україні на пристойну платню, приблизно 3-4 тис. євро. В обмін на гідну оплату
готовий поділитися секретами сільськогосподарського бізнесу. "Я б хотів привезти
в Україну прогресивні технології в галузі посівів різних агрокультур", – каже Фльотер Корреспонденту.
В амбіційного німця великі шанси на працевлаштування в
Україні, куди він запрошений на подальшу співбесіду. Поки менеджери вивуджували
західні мізки в лабіринтах ганноверської виставки, Іван Гута, власник Мрії, вирушив
у Штутгартський аграрний Університет Хоенхайма, щоб запросити тамтешню
професуру викладати в аграрній школі, яку в липні 2011 року відкрив його
агрохолдинг в Тернополі.
"Ну молодці, – реагує Колесніков на освітню стратегію
конкурента. – Ми теж запрошуємо фахівців – з Великобританії, Австрії. Вони раз
на півроку прямо на підприємстві проводять майстер-класи".
Крім того, на свої свиноферми Колесніков запросив
французького фахівця, щоб той сформував прогресивну команду. "Зараз у нас
працюють, по-моєму, чотири людини, але на різних етапах доходило до десяти", –
розповідає Колесніков.
У планах Гути до кінця року набрати до 60 легіонерів. На
їхні плечі ляже важкий вантаж – будівництво сучасної моделі
сільськогосподарського бізнесу, а також підготовка українських фахівців. З $
310 млн позики, які Мрія отримала від IFC та Європейського банку реконструкції
та розвитку, левова частка піде на ці освітні програми.
В агрохолдингу Астарта радник гендиректора Яна Кувашевська
пояснила Корреспонденту, що її компанія також активно опановує зарубіжні
технології, обладнання, наймає іноземних фахівців для навчання українського
персоналу.
"Астарта повністю перейшла на американську технологію
вирощування цукрових буряків і щороку оновлює свій парк техніки, яка
вдосконалюється з року в рік, – розповідає Кувашевська. – Цілий рік ми приймаємо
американських фахівців, які проводять роз'яснювальні семінари та тренінги".
Поки українці гортають іноземні підручники, власники агрохолдингів відкривають
шлюзи для прийому на роботу іноземних фахівців
Поки українці гортають іноземні підручники, власники
агрохолдингів відкривають шлюзи для прийому на роботу іноземних фахівців.
"Ми готуємося до ударів по кількох напрямках у тваринництві,
тому на легіонерах ми не ставимо крапку, – резюмує Колесніков. – Поки ми
будували соціалізм, Захід же не стояв на місці".
***
Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.