Корреспондент: Такі наші роки. Українці – у світових лідерах за темпами старіння

Середній біологічний вік українців значно вищий, ніж у їхніх європейських однолітків, і майже такий самий, як у африканських ровесників, пише Кароліна Тимків у №46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року.

45-річна киянка Олена Васильченко у себе вдома проробляє незвичайні дії – стоячи на лівій нозі з опущеними вздовж тіла руками і заплющеними очима, піднімає зігнуту в коліні праву ногу на 10 см від підлоги. У такому положенні їй вдається балансувати лише 15 секунд. Норма для її віку – 20 секунд.

"Мій біологічний годинник поспішає на п'ять років", – констатує Васильченко, отримавши результат нескладного медичного тесту на визначення біологічного віку. Той факт, що організм Васильченко старше її паспортних даних, підтверджує ще одна перевірка: після 30 присідань її пульс збільшується на 40 одиниць, тоді як повинен був лише на 30.

Власне прискорене старіння Васильченко пояснює тим, що страждає на цукровий діабет. Її регулярно непокоять головні болі, і вона завжди реагує на зміну погоди – ці ознаки медики називають вірним свідченням раннього старіння.

У 70%співвітчизників біологічний хронометр поспішає на чотири-п'ять років, у 20% він в нормі і лише 5-10% жителів країни можуть похвалитися самопочуттям,
типовим для більш молодих людей

Стан здоров'я Васильченко типовий для українців: у 70% співвітчизників біологічний хронометр поспішає на чотири-п'ять років, у 20% він в нормі і лише 5-10% жителів країни можуть похвалитися самопочуттям, типовим для більш молодих людей, констатують фахівці Інституту геронтології. Водночас у Західній Європі біологічний вік перевищує паспортний лише у 30-40% населення.

"В середньому після 45 років у країнах ЄС люди проживуть ще 35 років, а в Україні – 25 років. Старіння тут настає на десять років раніше, ніж в країнах Євросоюзу", – каже Олександр Сидоренко, головний координатор з проблем старіння при ООН.

Ці дані підтверджує і середня очікувана тривалість життя українців (показник, який розраховується демографами виходячи з багатьох факторів, у тому числі з рівня смертності серед населення). Вона у співвітчизників становить лише 68 років, тоді як, приміром, у данців і шведів – 80. За цим показником країна займає 123-тє місце серед 187 держав світу, трохи випереджаючи, наприклад, Гвінею з її 66,8 року.

"Україна перебуває на рівні африканських держав, що розвиваються, – констатує Сидоренко. – Це національна біда".

Втім, експертів ця статистика давно не дивує. Від серцево-судинних захворювань – головної причини смертності в усьому світі – щорічно помирає 64% українців і лише 27% європейців.

Хвороби, характерні для людей зрілого та похилого віку, що наздоганяють співвітчизників у самому розквіті сил, – головне свідчення раннього біологічного
старіння

Хвороби, характерні для людей зрілого та похилого віку, що наздоганяють співвітчизників у самому розквіті сил, – головне свідчення раннього біологічного старіння. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я констатують широку поширеність гіпертонії, особливо серед молодих українських чоловіків. Зокрема, на сході країни майже кожен третій житель, що страждає високим тиском, – молодше 40 років.

Медики стверджують, що на 60% самопочуття і довголіття залежать від спадковості, а в іншому – від зовнішніх факторів. "Прискорені темпи старіння українців пов'язані з поганою медициною, екологією, стресами, а також з дуже низькими доходами", – упевнений Валерій Шатіло, заввідділенням Інституту геронтології.

Життєвий тест

Ігор Паримський, головний редактор державного видавництва Преса України, у свої 57 виглядає не старше, ніж на 45. Паримський пояснює свій квітучий вигляд не стільки завидними генами, скільки тим, що вже сьомий рік стежить за своїм біологічним віком.

Паримський регулярно контролює свою вагу, пульс, цукор у крові. Якщо якийсь показник відхиляється від норми, він негайно переглядає раціон харчування, збільшує фізичне навантаження і список медпрепаратів, застосовуваних для профілактики.

"Ще я їм багато фруктів, варене м'ясо, а завдяки щоденним аутогенних тренуванням навчився захищатися від стресів", – не без гордості розповідає Паримський, біологічні роки якого, за оцінкою фахівців Інституту геронтології, відстають від календарних на десять років.

Для того щоб визначити справжній вік свого організму за правилами медичної науки, потрібно лише 40-45 хвилин. "Ми розробили батарею тестів, яка складається з електрокардіограми, оцінки рівня слуху, анкети з 29 питань", – розповідає Микола Ахаладзе, заввідділенням інституту. Крім цього, тестуються пам'ять людини та її мислення, які теж з часом старіють.

Згідно з висновками вчених інституту, головні чинники, що додають до паспортних років додаткові біологічні, – це складні хронічні захворювання. Так, гіпертонія вкорочує життя в середньому на шість-дев'ять років, а ожиріння або цукровий діабет – на шість-сім років.

Тим часом за останні п'ять років поширеність цукрового діабету в Україні збільшилася з 2,1% до 3,1% на 100 тис. осіб, і сьогодні на медичному обліку перебувають понад 1 млн хворих. Навіть більше, за оцінками експертів, реальне число діабетиків втричі вище.

Ішемічна хвороба серця за останні десять років в Україні помолодшала як мінімум на п'ять років. Бувають і пацієнти з інфарктами в 30 років

Ішемічна хвороба серця, за даними Владислава Гриня, директора Інституту невідкладної і відновлювальної хірургії ім Гусака, за останні десять років в Україні помолодшала як мінімум на п'ять років. "Все частіше оперуємо чоловіків трохи старше 45 років, – констатує лікар. – Бувають і пацієнти з інфарктами в 30 років. А ще 20 років тому такого не було".

У Німеччині з серцевими нападами на операційний стіл потрапляють переважно 70-80-річні люди похилого віку, порівнює українців з німцями Юрій Кучер, заввідділенням коронарної хірургії та набутих вад серця німецької клініки Heart Center Duisburg.

Не квапляться до кардіологів і японці. У Країні вранішнього сонця на 100 тис. осіб припадає лише 92 смерті від серцево-судинних захворювань, тоді як в Україні – 607. При цьому в Японії один з найвищих показників очікуваної середньої тривалості життя – 82,6 років. Також довголіттям можуть похвалитися жителі Гонконгу – 82,2 років, Ісландії – 81,8 років, Швейцарії – 81,7 років, Австралії – 81,2 та Італії – 80,5.

Усі шанси без проблем досягти своєї національної планки є у 55-річного дизайнера інтер'єрів з Риму Дієго Ферра. Він і зараз не виглядає на свої роки, а тести підтвердили, що його біологічний вік на п'ять років менший за календарний.

Ферр упевнений, що його свіжість і бадьорість – результат активного і здорового способу життя: він працює по шість-сім годин на день, допомагає дітям ростити онуків, тричі на тиждень ходить у фітнес-зал, а також кілька разів на тиждень за вечерею не відмовляє собі в келиху хорошого червоного вина.

"Як мінімум два рази на рік їжджу з родиною на море, – додає італієць. – Почуваю себе відмінно. Сповнений сил та енергії".

З іншого боку, більшість українців віком Ферра вже давно записалися в старі люди, зазначає Ахаладзе. "Українські чоловіки живуть на 11 років менше жінок. Хоча в розвинених країнах різниця лише шість років, – констатує лікар. – У нації дуже погане здоров'я".

Рекорд за темпами старіння та низької тривалості життя б'є чоловіче населення Одеської, Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей, яке живе в середньому до 60 років

Рекорд за темпами старіння та низької тривалості життя б'є чоловіче населення Одеської, Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей, яке живе в середньому до 60 років. І пояснити це винятково генами не можна – сильна стать у Львівській, Івано-Франківській та Київській областях вже дотягує до 66. Експерти пояснюють різницю зловживанням алкоголем, поганою екологією і низькою якістю питної води на південному сході країни.

Згідно з даними ВООЗ, за кількістю споживаного спиртного на душу населення Україна п'ята в світі після Ісландії, Росії, Ірландії і Мексики, а здоровий спосіб життя – поняття не з життя українців. За даними компанії Research & Branding Group, лише 14% співвітчизників займаються спортом час від часу, тоді як у країнах ЄС цим "грішать" понад 40% населення.

Секрети довголіття

72-річний Микола Жовновський з Житомира, який усе життя пропрацював на будівництві, не приховує, що протягом усього свого життя за здоров'ям особливо не стежив – спортом не займався, на дієтах не сидів і від помірного вживання спиртних напоїв не відмовлявся. Проте за результатами тесту, проведеного в Інституті геронтології, його біологічний вік на чотири роки менший за календарний.

Ахаладзе це не дивує: йому відомо з історії хвороби пацієнта, що мати Жовновського, так само як і син, важко працювала і не надто дбала про своє здоров'я, проте прожила до 84 років. Лікар зазначає, що спадковість для біологічного віку умова суттєва, але так чи інакше для більшої частини населення планети життя обмежене планкою 90 плюс-мінус п'ять років.

Так чи інакше для більшої частини населення планети життя обмежене планкою 90 плюс-мінус п'ять років. До цієї межі вдалося наблизитися багатьом жителям скандинавських країн, японцям та італійцям 

До цієї межі, за словами Ахаладзе, вдалося наблизитися багатьом жителям скандинавських країн, японцям та італійцям. Високу тривалість життя і уповільнене старіння в цих державах експерт пояснює високим рівнем життя, турботою про здоров'я і раціональним харчуванням.

Наприклад, жителі Скандинавського півострова регулярно вживають риб'ячий жир. "Він містить насичені амінокислоти, і це може бути запорукою доброго здоров'я", – наголошує Ахаладзе.

Довгожительству сприяє і так звана середземноморська дієта – оливкова олія, риба й один келих якісного червоного вина щодня. Прямий зв'язок між харчуванням і станом здоров'я підтверджують і дані ВООЗ, згідно з якими, найдовше зберігають чудове самопочуття у старості жителі Японії, які більше за інших жителів планети споживають рибу, сою, морські водорості і зелений чай.

При цьому, як свідчать дослідження вчених, японці, які живуть за межами батьківщини, ризикують померти раніше за своїх співвітчизників. "У США японці живуть на кілька років менше, адже вони переймають місцевий спосіб життя", – зазначає Ахаладзе, додаючи, що і сама по собі міграція не сприяє довголіттю.

Ранньому біологічному старінню можна запобігти своєчасною діагностикою захворювань, переконаний Шатіло. Щоправда, це під силу переважно жителям країн з розвиненою медициною і охороною здоров'я. Тому українцям він радить сподіватися насамперед на себе і як мінімум стежити за своїм біологічним віком починаючи з 25 років, коли в організмі починаються процеси старіння.

Аргентинець Хосе Рікардо Жоругуї, професор Університету геронтології та сімейної медицини Буенос-Айреса, на батьківщині якого середня тривалість життя складає 75 років, дає свій рецепт довгого життя: регулярні фізичні і розумові навантаження.

"Звичайно ж, слід уникати факторів ризику, які можуть посприяти розвитку серцево-судинних захворювань, наприклад не палити", – додає вчений.

Експерти вважають ще одним важливим фактором довголіття активну життєву позицію людини, її включеність у суспільні процеси

Експерти вважають ще одним важливим фактором довголіття активну життєву позицію людини, її включеність у суспільні процеси. А в Україні людей, які досягли пенсійного віку, оточення, як правило, викреслює з життя суспільства, наголошує Олег Кульчицький, заступник директора Інституту геронтології, тому вони старіють і помирають набагато швидше за своїх західних і східних однолітків.

Причому підстав для уповільнення темпів старіння в країні Ахаладзе не бачить. "Кількість здорового і працездатного населення в Україні буде постійно скорочуватися", – дає невтішний прогноз експерт.

Хоча його колега Кульчицький не настільки песимістичний. Він вважає, що передумови для зворотного процесу все ж з'являються. "Адже як би ми не плакали, але матеріальний добробут з кожним роком зростає, і все це вплине на тривалість життя", – резюмує Кульчицький.

***

Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.