Корреспондент: Ризький вокзал. Латиші масово виїжджають до багатих країн

Латвія втомилася від власної бідності – як мінімум 10% населення країни вже перебралося ближче до західноєвропейських багатіїв, інші пакують валізи, пише Наталія Мечетна у №47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року.

Житель Риги Раймонд Іргенсон на прикладі своєї сім'ї розповідає про масштабну хвилю еміграції, що охопила його батьківщину. "Наприклад, мій брат довго шукав роботу, але нікому не був потрібен, – каже Корреспонденту Іргенсон. – Тепер він разом зі своєю нареченою живе в Англії, працює в прокаті автомашин. Повертатися він сюди не збирається".

Залишити батьківщину довелося й іншим родичам Іргенсона: сестра з чоловіком поїхали жити і працювати в Канаду, оскільки чоловік довго не міг знайти гідну роботу, щоб прогодувати сім'ю.

Загалом, якщо перевести сімейні історії в цифри, з 2000 року Латвію залишили близько 200 тис. осіб, або 10% населення країни. Такі підсумки дослідження, проведеного латиським професором-економістом Михайлом Хазаном.

Третій рік поспіль Латвія фактично позбавляється близько 40 тис. жителів на рік

Експерт зазначає, що зараз з країни виїжджає значно більше людей, ніж до кризи: третій рік поспіль країна фактично позбавляється близько 40 тис. жителів на рік (згідно з офіційною статистикою – 15 тис.), у той час як у 2004-2008 р.р. тих, хто виїжджав, було в рази менше.

Причина масового виїзду латвійців з країни – заходи найсуворішої економії, введені в 2009 році після кризи, що вибухнула в країні, коли падіння ВВП склало 18%. Причому, за словами мешканки Риги Наталі Варакси, значна частина мігрантів – молодь, яка вирушає за кордон на навчання або роботу.

"Молоді вірять в себе, у них менше страху перед невідомістю, вони більш глобалізовані, ніж покоління СРСР", – каже Варакса. Вона впевнена, що за кордоном її співвітчизники почувають себе набагато краще, ніж на батьківщині, "яка просто затягує петлю на шиї своїх громадян підвищенням податків, інфляцією, високим рівнем безробіття, комунальними платежами".

Балтійський аутсайдер

Масова еміграція стала зворотним боком медалі того, за що хвалять Латвію міжнародні експерти: так звана політика внутрішньої девальвації суттєво скоротила в країні зарплати і соціальні виплати.

Наслідком таких дій стало зниження трудових витрат на виробництво і, відповідно, собівартості продукції – таким чином, в країні ожив експорт і запрацювала економіка. Причому це відбулося без безпосередньої девальвації національної валюти, лата.

Незважаючи на схвальні відгуки європейських експертів про латвійські заходи економії, громадяни країни жорстко критикують свій уряд

Незважаючи на схвальні відгуки європейських експертів про латвійські заходи економії, опитані Корреспондентом громадяни країни жорстко критикують свій уряд.

"Молодь їде скаженими темпами, – розповідає Корреспонденту Михайло Жвірський, випускник Балтійської міжнародної академії. – Випускники університету готові працювати двірниками в Голландії. Тут роботи немає!" Влада ж, на його думку, нічого не вирішує без схвалення МВФ.

Водночас рівень безробіття в країні становить чималі 16,1%. ВВП на душу населення – $ 14.700, тобто нижче, ніж у Росії ($ 15.900). Ще більше Латвія відстає від інших країн Балтії – Литви та Естонії з показниками ВВП на душу населення $ 16.000 та $ 19.100 відповідно.

Про розчарування й відчуття безперспективності, що панують у країні, згадує і Варакса, яка відправила свою дочку вчитися в Данію. "Освіта для громадян ЄС там вільна, – пояснює рижанка. – Ми керувалися тим, що не бачимо для неї перспектив в Латвії на найближчі років п'ять. А ще нам хотілося показати дочці інше, розумне суспільство".

При СРСР з усіх балтійських республік у Латвії був найбільш привілейований статус, що передбачав солідні фінансові вливання

Виниклі в країні економічні труднощі Варакса пов'язує з руйнуванням радянської економіки – крім курортів Юрмали, країна славилася меблевими гарнітурами, транспортом, трикотажем і косметикою Dzintars. Економісти констатують: при СРСР з усіх балтійських республік у Латвії був найбільш привілейований статус, що передбачав солідні фінансові вливання.

А тепер обстановка інша. "Закрилися виробничі підприємства, обладнання зникло", – констатує Варакса.

Тим часом, не розпещена СРСР Естонія куди краще справляється з кризою, причому вже давно, на відміну від Латвії, є членом єврозони. "Країна звикла жити за коштами, тому цінувала те, що є, – каже Варакса. – Витрачала стільки, скільки заробляла. Відкривала свої, нехай і невеликі, виробництва. На відміну від Латвії, яка у 2002-2008 роках жирувала винятково в борг".

Українець Олесь Краштовський, який є членом Товариства литовської культури і уважно стежить за подіями, що відбуваються в країнах Балтії, впевнений, що сучасні проблеми латишів – у їхній ментальності та низці суб'єктивних причин.

"Латиші не мають історичного досвіду державності до XX століття, розділені на протестантів і католиків, мають великі проблеми з потужною російськомовної громадою [росіяни складають тут 27% населення], яка слабо інтегрується в життя країни", – перераховує Краштовський.

Таким чином, у той час як російські олігархи в Латвії найчастіше ведуть далеко не найбільш прозорий бізнес із Росією, інші країни Балтії все більше стають Європою. Наприклад, Естонія, яка посилено розвиває високі технології, у 2007 році провела перші в світі парламентські вибори по інтернету.

Путівка в єврожиття

Іргенсон згадує, як після прийняття Латвії в Євросоюз у 2004 році в країну пішла хвиля європейських кредитів і латвійці, що "осліпли від такого небаченого щастя", почали їх освоювати.

Після прийняття Латвії в Євросоюз у 2004 році в країну пішла хвиля європейських кредитів і латвійці, що "осліпли від такого небаченого щастя", почали їх освоювати

"В один момент все стало доступним. Машини, техніка, квартири, подорожі і навіть дорогий одяг. Усе можна було придбати в кредит", – згадує Іргенсон.

"Євросоюзу потрібно було вбити місцеве виробництво, щоб зливати сюди свої товари та мати ринок збуту, – більш жорстка в оцінках Варакса. – Потім в країну вкачали величезну кількість коштів і роздали в борг. На ці кошти місцеве населення купило знову ж європейські товари. У підсумку Євросоюз виграв двічі".

Свято життя за чужий рахунок обернулося для латишів важким похміллям. Рятуючи економіку від падіння, уряд пішов на серйозні заходи економії. Так, зарплати чиновників знизили на 20%, пенсії за віком та вислугою років – на 10%, пенсії працюючим пенсіонерам – на 70%, а допомогу на дітей працюючим батькам – на 50%. Постраждали і працівники бюджетної сфери, зокрема, зарплати вчителів скоротили на третину.

Наприклад, дружина Іргенсона, яка працює медсестрою й раніше отримувала близько $ 1.000, після прийняття антикризової програми стала заробляти вдвічі менше.

Саме різке скорочення доходів і призвело до масової втечі латвійців з країни. До того ж сьогодні рівень життя вони порівнюють не з Росією, а з ЄС, і відчувають себе бідними родичами з глибинки

Аналітики впевнені: саме різке скорочення доходів і призвело до масової втечі латвійців з країни. До того ж сьогодні рівень життя вони порівнюють не з Росією, а з ЄС, і відчувають себе бідними родичами з глибинки, каже Краштовський про місцеві настрої.

Втім, далеко не всі латвійці вважають тенденцію негативною. Яніс Ванагс, віце-президент з корпоративних комунікацій авіакомпанії airBaltic, переконаний, що, їдучи на роботу в західні країни, його співвітчизники набувають гарного досвіду, яким потім зможуть скористатися вдома.

До того ж економічні труднощі, на думку Ванагса, змусили багато компаній, як і airBaltic, переорієнтуватися і виходити на альтернативні ринки, поліпшувати якість своєї продукції та сервісу.

"Криза змушує людей думати", – каже представник великого лоукосту. Як приклад він згадує ризькі ресторани, які котируються вище, ніж у деяких великих європейських містах, тоді як ціни в них нижчі.

Тим часом антикризові заходи на рівні держави, які спричинили здешевлення робочої сили, починають приносити свої плоди. У 2010 році випуск промислової продукції збільшився на 14%, а експорт – на 29%.

"Це вже серйозне зростання", – переможно заявив прем'єр-міністр Валдіс Домбровскіс.

Просто "прибалти добре виконують свої зобов'язання як члени ЄС", констатує Ральф Вігерт, експерт з міжнародного дослідницького центру IHS Global Insight.

Економіст: У нинішній ситуації спосіб, яким була вирішена криза в Балтії, є зразком того, як це потрібно робити,  – без зволікання, швидко, за допомогою хірургічного втручання

Навіть більше, на країни Прибалтики може рівнятися Греція та інші проблемні держави єврозони, переконаний відомий шведський економіст Андерс Аслунд. "У нинішній ситуації спосіб, яким була вирішена криза в Балтії, є зразком того, як це потрібно робити,  – без зволікання, швидко, за допомогою хірургічного втручання", – підсумовує експерт.

Іргенсон також дивиться в майбутнє з оптимізмом, хоча відтік його співвітчизників з країни продовжується. "Я вважаю, що Латвія може стати квітучою країною, тільки для цього потрібен правильний менеджмент. У нас відмінне місце розташування. Гарне транспортне сполучення. Незамерзаючий порт. Поруч Росія і Євросоюз. Сам бог велів заробляти і процвітати", – підсумовує латвієць.

____________________________________________________________

З часу приєднання до ЄС у Латвії різко зросла еміграція, водночас до середньоєвропейського рівня життя республіка так і не наблизилася

Дані Центрального бюро статистики Латвії

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента***Цей матеріал опубліковано в № 47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.