RU
 

Корреспондент: Принци і жебраки. За рівнем розриву між доходами громадян Україна опинилася серед країн третього світу

4 січня 2012, 15:52
0
389
Корреспондент: Принци і жебраки. За рівнем розриву між доходами громадян Україна опинилася серед країн третього світу
Фото: АР
В Україні лише кілька процентів людей живуть у розкоші, решта фактично виживають

Тепер вітчизняні капіталісти багатші за бідняків в середньому в 40 разів – розрив між доходами найбільш заможних і незаможних українців за останні 20 років збільшився втричі, досягши показників країн третього – світу, пише Кароліна Тимків у №51 журналу Корреспондент від 30 грудня 2011 року.

Коли українка Марія Онищенко-Дубоу, керівник Центру міжнародних медичних послуг Університетської клініки Фрайбурга, яка 15 років тому емігрувала до Німеччини, приїжджає на батьківщину, перше, що їй впадає в очі, – кричущі соціальні контрасти.

"Дорогі ресторани і машини, які не по кишені [середньому] іноземцю, і бабусі біля метро, ​​які просять копійки на їжу. В Європі такого не побачиш", –зазначає Онищенко-Дубоу.

На тлі країн Євросоюзу Україна дійсно виглядає країною принців і жебраків. За 20 років незалежності розрив між першими і другими збільшився втричі

На тлі країн Євросоюзу Україна дійсно виглядає країною принців і жебраків. За 20 років незалежності розрив між першими і другими збільшився втричі. За даними досліджень Інституту соціології НAН, якщо на початку 1990-х співвідношення доходів 10% найбагатших і 10% найбідніших українців складало 12/1, у 2002 році – до 30/1, то до 2010-го воно зросло до 40/1 .

Для порівняння: у Німеччині, Данії і Швеції, за інформацією Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), цей показник становить 6/1. А в усьому світі в середньому найбільш заможні багатші за найбідніших лише в дев'ять разів, і за останні 30 років цей розрив не надто змінився – на початку 1980-х він становив 7/1.

В Україні ОЕСР досліджень не проводила, а за даними ООН за 2009 рік, в Україні співвідношення доходів 10% найбагатших і 10% найбідніших становить лише 5,6/1. На думку міжнародних експертів, ця цифра неймовірно далека від дійсності, оскільки аналітики ООН користувалися офіційною статистикою, не враховуючи особливостей національної економіки.

За оцінками різних експертів, показник розшарування в Україні коливається між 16/1 та 40/1

"У більшості країн СНД від 40% до 60% економіки перебуває в тіні, – пояснює український економіст Максим Борода. – Умовно кажучи, вся наша нерівність пішла в тінь". За оцінками різних експертів, показник розшарування в Україні коливається між 16/1 та 40/1.

Анатолій Арсеєнко, провідний науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології, переконаний, що Україна досягла показників соцрозшарування країн третього світу, тобто перебуває десь між Мексикою та Індією (за даними ОЕСР, відповідно 26/1 та 50/1).

Найоптимальнішим співвідношенням для того, щоб можна було вважати країну
соціально благополучною, вважається показник 5/1, на якому балансують лише країни Західної Європи

За словами вченого, найоптимальнішим співвідношенням для того, щоб можна було вважати країну соціально благополучною, вважається показник 5/1, на якому балансують лише країни Західної Європи. "Якщо ж соціальний розрив виходить за межі норми, в суспільстві виникає напруга, яка здатна перерости в бунти та протести", – підсумовує Арсеєнко.

Хто скільки їсть

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших мексиканців, за даними ОЕСР, – 26/1. І жителя Монтеррея фотографа Ендера Белакуа цей факт не радує.

"У нас дуже високий рівень насильства і злочинності, освіта для всіх недоступна", – розповідає Белакуа. Безробіття масово штовхає мексиканську молодь у наркобізнес, і за останні п'ять років, за висловом Белакуа, в цій "війні" загинуло понад 60 тис. осіб.

Ще більший розрив між багатими і бідними в Бразилії і Китаї (50/1), а абсолютна першість серед учасників дослідження ОЕСР належить ПАР, де 10% найбільш заможних людей багатші за 10% найбідніших в 147 разів.

34-річна киянка Ірина Мірошниченко, банківський службовець, вважає, що недалеко від Африки на тлі країн Західної Європи відійшла й Україна. "По вулицях їздять елітні машини – Lexus, Mercedes, Bentley, – і водночас у нас розбиті дороги, – міркує вона. – У нас чудово живуть тільки кілька відсотків населення, а більша частина людей просто зводить кінці з кінцями. Типова африканська країна".

До тієї самої категорії держав, де нерівність кидається в очі, відноситься і сусідня Росія, якій ОЕСР дає 16/1. Однак відносно благополучну позицію росіян експерти пропонують, як і в Україні, багато разів множити на фактор тіньової економіки.

Приблизно такий самий соціальний розрив – 14/1, далекий від ідеальної пропорції, – дослідники з ОЕСР дають і зовні благополучним США. Подібну позицію Америки в рейтингу аналітики пояснюють своїми нюансами.

Значна частина американців, які вважаються там бідними, за українськими і російськими мірками такими не є

За спостереженнями Євгена Глібовицького, медіаексперта і викладача, який прожив у Сполучених Штатах більше року, значна частина американців, які вважаються там бідними, за українськими і російськими мірками такими не є. "Там держава платить пристойну соціальну допомогу, і навіть безробітні можуть нормально існувати", – розповідає Глібовицький.

Наприклад, у США безробітний на біржі праці отримує приблизно 33% своєї зарплати, що в середньому складає понад $ 1,2-1,5 тис. на місяць, тоді як в Україні середня допомога дорівнює $ 100, а середня зарплата – трохи більше $ 300.

При цьому співвітчизники заробляють тільки на їжу: 52% своїх доходів вони проїдають. Для порівняння: американці проїдають 12,8% заробітку, британці – 8,5%, німці – 9,8%. На думку експертів, цей показник красномовно свідчить про рівень розвитку суспільства та його доходи.

52% своїх доходів українці проїдають. Для порівняння: американці проїдають 12,8% заробітку, британці – 8,5%, німці – 9,8%. Цей показник красномовно свідчить про рівень розвитку суспільства та його доходи

З іншого боку, Онищенко-Дубоу, яка з чоловіком-американцем регулярно буває в США, додає ложку дьогтю в бочку меду життя за океаном. За її словами, там живуть багато сімей, яким "навіть м'ясо не по кишені".

"На Різдво ми їдемо до родичів у Флориду, – розповідає українка. – Збираємося там один день попрацювати волонтерами в soup kitchen – це спеціальні їдальні для бідних. Їх в Америці повно".

Більшість американців, на думку Онищенко-Дубоу, в питанні соцзабезпечення можуть позаздрити європейцям. "Німеччина в цьому плані – просто казка", – додає вона.

Слова українки підтверджують дані ОЕСР, згідно з якими найнижчий рівень соціальної нерівності зафіксовано в Німеччині, а також у Данії та Швеції. "Середній німець може дозволити собі машину, один-два рази на рік відпочинок в тризірковому готелі і нерухомість в кредит", – стверджує Онищенко-Дубоу.

84% своїх доходів українець витрачає на харчування, одяг та товари для дому, 9,3% – на комунальні послуги, 3,3% – на купівлі алкоголю та цигарок, а на
відпочинок і освіту залишається лише 1,8 % і 1,3% відповідно

На відміну від середньостатистичного жителя Німеччини, у видаткову частину бюджету пересічного українця автомобіль навіть не входить, а про комфортний відпочинок йому доводиться тільки мріяти. За даними Держкомстату, 84% своїх доходів українець витрачає на харчування, одяг та товари для дому, 9,3% витрачає на оплату комунальних послуг, 3,3% – на купівлі алкоголю та цигарок, а на відпочинок і освіту залишається лише 1,8 % і 1,3% відповідно.

Хвороби нерівності

Причини стрімкого соціального розшарування в Україні та Росії експерти пов'язують в першу чергу з розпадом СРСР, в якому розрив між багатими і бідними виглядав ідеальним, 5/1, хоча загальний рівень життя був нижчим, ніж у розвинених західних країнах.

Євген Суслов, екс-міністр економіки України, вважає, що швидка динаміка соціального розшарування в країні пов'язана насамперед з тим, що влада тут, на відміну від більшості європейських країн, виявилася тісно пов'язана з представниками великого капіталу.

"Плюс грає роль величезна некомпетентність і корупція державних органів", – додає Глібовицький. З тих самих причин в Україні слабо розвинений малий і середній бізнес – основа для формування середнього класу і згладжування нерівності.

У країнах Латинської Америки є свої глибинні причини соціального розриву. Наприклад, у бразильців це низький рівень освіти основної маси населення. Там тільки 35% працездатних громадян мають диплом про середню освіту (в Колумбії – 41%, Мексиці – 52%). Для порівняння: в США й Україні – по 94%.

Крім того, соціальне розшарування в аграрній Бразилії виникає через непропорційний розподіл оброблюваної землі між громадянами, адже країна займає п'яте місце в світі за чисельністю населення, яке живе в сільських районах.

Нерівність посилює суперництво і відчуття невпевненості в собі. У підсумку в країнах з сильним розшаруванням в суспільстві нижча тривалість життя і набагато вища смертність від серцево-судинних захворювань

Нерівність посилює суперництво і відчуття невпевненості в собі – це правило діє в обох півкулях, наголошує Арсеєнко. У підсумку в країнах з сильним розшаруванням в суспільстві нижча тривалість життя і набагато вища смертність від серцево-судинних захворювань. Плюс зростає рівень психічних захворювань і криміналу.

Крім того, додає Борода, в державах, де практично відсутній середній клас, найбільш велика вірогідність встановлення авторитарних режимів. Як наслідок, жителі бідних країн активніше відстоюють демократичні принципи. Поширення інтернету сприяє тому, що багато з них починають інакше дивитися на навколишню дійсність і намагатися її змінити. Прикладом може бути хвиля революцій в арабських країнах у 2011 році.

У свою чергу, і в благополучних країнах нечисленні незаможні верстви виступають каталізатором соціальних вибухів, нагадує Борода.

Так, серед тих, хто розгромив в серпні станцію метро на околиці Стокгольма, переважали безробітні. А в масових заворушеннях у британських містах більшістю протестувальників виявилися вихідці з африканських країн.

На цьому тлі Борода оптимістично прогнозує, що межа між багатими і бідними країнами з часом буде стиратися. Мовляв, життя не стоїть на місці і на карті світу з'являється все більше прикладів стрімкого економічного розвитку – Південна Корея, Сінгапур, Гонконг і Тайвань, до яких підтягується Китай.

Щоправда, у соціально-економічне майбутнє України Арсеєнко дивиться без рожевих окулярів. "Ми знищили нашу індустріальну базу. І з боку держави немає кроків для виправлення ситуації", – констатує він. Тому, резюмує експерт, ще більше соціальне розшарування в країні неминуче.

Тим часом Роберт Мур, професор школи соціології та соціальної політики Ліверпульського університету, робить безрадісний прогноз розвитку американського суспільства. "Уряд США є власністю великих корпорацій, які не зацікавлені у захисті прав бідних людей, – категоричний він. – Враховуючи цю обставину, розшарування американського суспільства буде тільки зростати".

Соціальний добробут не залишиться стабільним і в ЄС, вважає Борода. "Зараз у Євросоюзі маса фінансових проблем, і їм доведеться переглянути свою політику", – резюмує економіст.

____________________________________________________________

Показник соціального розшарування в деяких країнах світу

Країна

Співвідношення доходів 10% багатого населення до доходів 10% бідного

Кількість вбивств на 100 тис. осіб на рік

Данія

4,6

0,85

Люксембург

5,6

1,45

Чехія

5,7

1,67

Австрія

6,0

0,56

Франція

6,2

1,31

Нідерланди

6,3

0,87

Норвегія

6,6

0,60

Ісландія

6,9

0,31

Швейцарія

7,1

0,71

Німеччина

7,7

0,84

Ірландія

8,3

1,25

Греція

8,5

1,35

Великобританія

8,6

1,17

Канада

8,8

1,62

Іспанія

9,1

0,87

Японія

10,1

0,83

Італія

10,6

0,98

Португалія

12,4

1,22

Польща

13,5

1,29

США

15,9

4,80

Росія

16,0

13,00

Туреччина

17,3

3,80

Мексика

25,8

15,00

Бразилія

50,0

23,00

Південна Африка

147,0

32,00

Дані Організації економічного співробітництва та розвитку, ООН

***

Цей матеріал опубліковано в № 51 журналу Корреспондент від 30 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Українабідністьрівень життя [-
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі