До кінозбірників-зізнань Париж, я люблю тебе, а також Нью-Йорк і Москва додався український аналог. Альманах Закохані у Київ, зібраний із восьми короткометражок з найкращими вітчизняними акторами, виходить у широкий прокат, пише Ірина Ілюшина у №4 журналу Корреспондент від 3 лютого 2012 року.
"Я
тебе кохаю" – це, по-моєму, найпоширеніша фраза, за допомогою якої люди брешуть",
– заявляє головний герой короткометражки Три слова, першого фільму в
кіноальманаху Закохані в Київ. А потім він сам і персонажі інших семи історій
збірки на різний лад підтверджують або спростовують цю фразу.
Закохані в Київ – український аналог стрічок Париж, я
кохаю тебе (2006), Нью-Йорк, я кохаю тебе (2009) і Москва, я кохаю тебе (2010).
Знятий вітчизняними режисерами за гроші місцевих спонсорів, тобто на 100%
український продукт, він складається з восьми самостійних короткометражних
фільмів, що демонструють життя в сучасному Києві.
Знятий вітчизняними режисерами за гроші місцевих спонсорів, тобто на 100% український продукт, він складається з восьми самостійних короткометражних фільмів, що демонструють життя в сучасному Києві
Прем'єра відбулася в травні 2011 року на Міжнародному
кінофестивалі в Монако, потім фільм показали в Каннах. Після цього він отримав понад
40 запрошень на участь у кінофестивалях, серед яких престижні кіноогляди Європи
і США, і навіть привіз кілька нагород.
Автори альманаху задіяли майже всі жанри – серед історій
є і мелодрама, і трилер, і комедія. Знімалися в них відомі українські актори
різних поколінь – Ада Роговцева, Віталій Лінецький, Георгій Хостікоєв, а також
вітчизняний шоумен Іван Дорн і модель Playboy Даша Астаф'єва.
9 лютого фільм виходить в прокат, і не тільки в Україні,
а й у всьому колишньому СРСР. Для багатьох задіяних в ньому режисерів і акторів
це буде перший публічний дебют на широкому екрані, і вони пов’язують з фільмом багато
очікувань. "Це дуже щира робота, тому що ми закохані в Київ", – характеризує
свою роботу оператор проекту Максим Гуцу.
Київ як експеримент
Ада Роговцева зіграла в новелі під назвою Собачий вальс
літню вчительку музики, яка не хоче виїжджати зі старого будинку, що має бути
знесений. Тепер актриса зізнається, що найбільше в цій історії її підкупила
драматичність ситуації і внутрішня краса героїв.
Її гра відзначена журі кількох фестивалів, і в результаті
короткометражка Собачий вальс отримала кілька окремих премій.
Зараз Роговцева з теплотою згадує команду фільму і
зйомки. "Погода була чудова, все було чудово організовано і з технічної точки
зору настільки продумано, що я отримала справжнє задоволення від роботи", –
каже вона.
Продюсер вражений тим, як буквально за останні п'ять років в Україні з'явилися професійні знімальні групи, і тепер зйомки в Києві, за його словами, мало чим
відрізняються від голлівудських
Прогрес у технічному питанні вітчизняного знімального
процесу особливо радує продюсера Володимира Хорунжого. Він вражений тим, як
буквально на його очах, за останні п'ять років в Україні з'явилися професійні
знімальні групи, і тепер зйомки в Києві, за його словами, мало чим
відрізняються від голлівудських.
Хорунжий знає про що каже: виїхавши з Києва в кінці
1980-х як відомий музикант, який писав в тому числі для кіно, він вирушив у
США. Там поступово змінив сферу діяльності, зацікавившись продюсуванням
фільмів. Після десяти років роботи в Голлівуді він вирішив повернутися на
батьківщину і зайнятися тим самим в Україні.
"Просто дуже нудьгував за своїм улюбленим містом", –
зізнається Хорунжий.
Тому ідея одного з його друзів, яка побіжно прозвучала в
приватній розмові, що, мовляв, Київ нітрохи не гірший за Нью-Йорк і теж
заслуговує на кіновизнання в коханні, припала йому до душі. Завдяки приватним
спонсорам, які підтримали проект, цю ідею вдалося досить швидко втілити в
життя.
Кіношна столиця
"Іміджевий кінопродукт з великою комерційною складовою", –
так представляють фільм його творці. Хорунжий не заперечує, що спочатку
орієнтувався на прокат, і тому намагався догодити публіці – щоб люди з різними
смаками знайшли в збірці щось для себе.
Ще одна складова успішного прокату, за словами продюсера,
в тому, щоб фільм сподобався не стільки прокатникам, скільки власникам
кінотеатрів. Презентаційна робота на фестивалях в Україні, Росії і Європі не
минула марно – альманах виходить у світ. "Це велике досягнення – не так багато
фільмів українського виробництва виходять широким прокатом в СНД", – пишається
режисер.
Втім, з таким самим успіхом фразу можна було б завершити
словами "не так багато фільмів українського виробництва виходять" – результат
роботи вітчизняного кінематографу за останні роки можна перерахувати на
пальцях. Тому кожен фільм – подія, а такого бути не повинно, впевнена
Роговцева.
Роговцева: Повинна бути кінофабрика. Це має бути системою, люди повинні мати
право на невдачу, на експерименти. Але до того часу, поки це не буде серйозною державною політикою – нічого не вийде
"Повинна бути кінофабрика, – каже актриса. – Це має бути
системою, люди повинні мати право на невдачу, на експерименти. Але до того часу,
поки це не буде серйозною державною політикою, поки не будуть задіяні механізми
меценатські, спонсорські, бюджетні – нічого не вийде".
Хорунжий серйозно взявся виправляти ситуацію – слідом за
Закоханими в Київ він випускає ще один фільм, містичний трилер Синевир, також
повністю знятий на вітчизняному матеріалі. Уже є ідеї для ще одного проекту –
фільму для сімейного перегляду, деталі якого продюсер поки що не розголошує.
На його думку, кінематографічний потенціал у країни є. "Я
дуже сподіваюся, що Київ стане другою Прагою, в тому сенсі, що Прага була
обрана Голлівудом як знімальний майданчик, туди приїжджали і американці, і
європейці, знімали фільми, і зараз це дуже кіношне місто. Того самого я бажаю
Києву", – по-своєму зізнається в коханні українській столиці Хорунжий.
***
Цей матеріал опубліковано в № 4 журналу Корреспондент від 3 лютого 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.