Антикризові заходи, вжиті Ніколя Саркозі, розбили проблеми Франції, а заразом його популярність. У підсумку до виборів харизматичний президент йде пліч-о-пліч з непримітним суперником – соціалістом Франсуа Олландом, пише Наталія Мечетна у №8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року.
У 29-річного паризького фотографа на ім'я Фабріс багато
претензій до свого президента. На його думку, французький лідер Ніколя Саркозі
занадто зарозумілий і веде себе так, ніби він єдиний, хто потрібен країні. До
того ж молодого француза дратує і той факт, що Саркозі так і не вдалося
виконати багато чого з того, що він обіцяв співвітчизникам у 2007 році, коли
йшов у президенти.
Наприклад, п'ять років тому президент казав французам, що
вони матимуть право покарати його, якщо у 2012 році безробіття в країні складе
більше 5%. Тепер, коли безробіття побило 12-річний рекорд, сягнувши 9,7%,
обіцянки Саркозі виглядають не більш ніж популізмом.
"Люди цього не забули", – підсумовує фотограф, який не
вважає кризу, що вибухнула у 2008 році, і нинішню економічну нестабільність
Європи пом'якшувальними обставинами.
У Фабріса серед його співвітчизників чимало однодумців,
саме тому напередодні президентських виборів чинний президент Саркозі, який
представляє ліберально-консервативну партію Союз за народний рух, виявився менш
популярним політиком, ніж його суперник із соціалістичної партії Франсуа
Олланд.
За Олланда 22 квітня, в першому турі виборів, готові проголосувати 28% виборців, в той час як за Саркозі – 24%. У другому турі, який відбудеться 6 травня, чинного президента готові підтримати 43% французів, а його візаві із
соціалістичного табору – 57%
За даними опитування громадської думки, проведеного
американською дослідницькою компанією Harris Interactive, за Олланда 22 квітня,
в першому турі виборів, готові проголосувати 28% виборців, в той час як за
Саркозі – 24%. У другому турі, який відбудеться 6 травня, чинного президента
готові підтримати 43% французів, а його візаві із соціалістичного табору – 57%.
Деякі шанси стати президентом є і у Марін Ле Пен, лідера
ультраправої партії Національний фронт (НФ) і дочки відомого націоналіста
Жана-Марі Ле Пена, – за неї в першому турі готові віддати голоси близько 20%
виборців. Однак поки що вона не завершила збір підписів для участі у виборах
(згідно з французькими законами, кандидату в президенти необхідно заручитися
підтримкою щонайменше 500 народних обранців – мерів міст і комун).
Сам Саркозі у своїх невдачах звинувачує нелегкі часи:
йому довелося йти на непопулярні заходи для скорочення дефіциту держбюджету
країни, який за підсумками 2011 року склав 5,4% ВВП при допустимому в ЄС ліміті
3%. При цьому держборг Франції становить чималі 85% ВВП. Однак Саркозі вважає
неправильним зараз покинути президентський пост – він порівнює себе з капітаном
корабля, який потрапив у шторм.
"Я прийняв це рішення [балотуватися на другий
термін], тому що протягом останніх трьох років Франція, Європа і весь світ
пережили серію безпрецедентних криз, і якщо б я відмовився від боротьби за
президентський пост, я б просто знехтував своїми зобов'язаннями перед народом Франції",
– пояснив свою позицію Саркозі.
Незважаючи на лідерство Олланда, ймовірність перемоги на виборах Саркозі, як і раніше, висока
Незважаючи на лідерство Олланда, ймовірність перемоги на
виборах Саркозі, як і раніше, висока. "Я оцінюю 50/50 шанси Саркозі на
перемогу", – ділиться з Корреспондентом житель Марселя Ніколя Гассан, який уважно
стежить за розстановкою сил перед майбутніми виборами. Олланду, на думку
Гассана, бракує лідерських якостей – мовляв, кандидат від соціалістів занадто
м'який.
"Я не уявляю його президентом", – підсумовує француз.
Робота над помилками
Президент Саркозі сам винен у своїх бідах, переконаний
аналітик Брюно Котре з паризького центру політичних досліджень. "З осені 2009
року його популярність низька, – каже Котре Корреспонденту. – Це є прямим
наслідком його особистої інтерпретації ролі французького президента".
Аналітик згадує, що у 2007 році одним з основних
передвиборчих гасел Саркозі було Працювати більше, щоб заробляти більше. Однак
проведена ним фінансова політика, зокрема небажання підвищувати податки для
забезпечених громадян, закріпила за ним імідж "президента багатих".
До того ж не на користь Саркозі зіграли і деякі його
особисті якості – гіперактивність, надмірна різкість, честолюбство. За
спостереженням Котре, в останні кілька років французький лідер, схоже,
усвідомив свої помилки і намагався стримувати емоції, однак в електорату вже
склався певний образ.
Крім того, співвітчизники дорікають президенту в тому,
що, приймаючи ті чи інші антикризові заходи, він за всі п'ять років перебування
при владі не провів жодного референдуму, а це в такій ліберальній країні, як
Франція, класифікується мало не як спроба створення диктатури.
Проте частина опитаних Корреспондентом французів
виступили на захист чинного президента: мовляв, необхідність демонструвати силу
і жорсткість диктують кризові реалії. "Я думаю, люди критикують Саркозі тому,
що він скасував низку соціальних пільг, – з розумінням ставиться до президента
його співвітчизник Поль Біллар. – Але люди не розуміють, що ці заходи повинні
були бути зроблені через економічну кризу".
Французькому лідеру і правда довелося піти на непопулярні кроки безпосередньо перед виборчими перегонами, і цей його крок аналітики поспішили назвати не
інакше як "політичним самогубством"
Французькому лідеру і правда довелося піти на непопулярні
кроки безпосередньо перед виборчими перегонами, і цей його крок аналітики
поспішили назвати не інакше як "політичним самогубством". Наприклад, урядом
країни було вирішено скоротити бюджетні витрати на охорону здоров'я, підняти
пенсійний вік із 60 до 62 років, підвищити ставку ПДВ з 19,6% до 21,2%.
Не оцінили гідно французи і той факт, що Саркозі разом з
німецьким канцлером Ангелою Меркель розробляють план з виходу єврозони з кризи.
За словами Гассана, французи егоїстичні і їх більше турбує, як оплатити рахунок
за електрику в кінці місяця, ніж доля ЄС.
Водночас громадяни, які змушені економити, не можуть
пробачити своєму лідерові підвищення зарплати на 140%, дорогі аксесуари,
відпочинок на розкішних яхтах в компанії з представниками великого бізнесу і
надмірні витрати на утримання Єлисейського палацу. За своє франтовство Саркозі
встиг отримати ще одне прізвисько – "блінг-блінг-президент" (слово
"блінг-блінг" означає прийняті в хіп-хоп-культурі величезні, помітні прикраси).
Незважаючи на всі нападки, Саркозі продовжує триматися по-молодецькому
і називає себе антикризовим менеджером та рапортує про досягнення в економіці.
"Ми змогли скоротити дефіцит держбюджету [у 2011 році] до 5,4%, можливо,
до 5,3%", – стверджує він. Це істотне досягнення, враховуючи, що у 2010-му
дефіцит держбюджету становив 7,1%.
Сильна Франція – такий головний лозунг його передвиборчої
кампанії. Очевидно, зробивши висновки зі своїх промахів, тепер він у першу
чергу обіцяє французам повернути референдуми і скоротити безробіття.
"Одне з моїх зобов'язань на другий термін, якщо французи
висловлять мені довіру, – повернути голос французькому народу шляхом
референдуму. Я запропонував, щоб перший референдум пройшов з питання
безробіття, відшкодування безробіття та освіти безробітних", – заявив
Саркозі.
Між лівими і
правими
Олланд – повна протилежність Саркозі. Він спокійний,
стриманий і абсолютно позбавлений харизми. Його політична кар'єра також не
надто вражає. Олланд очолював соціалістичну партію з 1997 по 2008 рік, був
мером маленького містечка Тюль. У 2007 році кандидатом на президентських
виборах від соціалістів була висунута його колишня цивільна дружина Сеголен
Руаяль, яка і зазнала фіаско в сутичці із Саркозі.
Олланд – повна протилежність Саркозі. Він спокійний,стриманий і абсолютно позбавлений харизми
"Він порожній. Безликий, – відверто характеризує Олланда
в розмові з Корреспондентом парижанин Фаб'єн Дюр'є. – Я насправді не знаю, чому
в нього такий високий рейтинг
Найкращим кандидатом від соціалістів міг би стати екс-глава
Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан, висловлює свою точку зору
Гассан, однак сексуальні скандали – спочатку в США, а потім у Франції –
поховали його політичну кар'єру.
Аналітики популярність лівого кандидата пов'язують з
поведінкою Саркозі: мовляв, він спілкувався винятково з вершками суспільства й
обходив увагою звичайних громадян.
Президент зосередив забагато влади в своїх руках, а
призначені ним міністри сприймалися як представники інтересів великого бізнесу,
називає Корреспонденту одну з причин популярності Олланда політолог Жан-Ів Камю
з паризького Інституту міжнародних і стратегічних відносин.
"Інша причина полягає в тому, що Олланд не зарозуміла
людина, він спокійний і зміг забезпечити тихе, але ефективне керівництво
соціалістичною партією", – зазначає аналітик.
Олланд обіцяє бути найбільш "нормальним" президентом
Франції. "Деградована політика, яку проводить Саркозі, а не Франція, – критикує
він президента. – Франція все ще має в своєму розпорядженні значні активи, у
нас хороша демографічна ситуація, висока продуктивність праці, досвід, добре
працює держсектор і достатньо заощаджень".
Олланд як лівий кандидат обіцяє поліпшити соціальні умови. Приміром, створити 500 тис. так званих робочих договорів покоління і спеціальний банк для
підтримки вітчизняних виробників, будувати соціальне житло
У своїй передвиборчій програмі Олланд як лівий кандидат
обіцяє поліпшити соціальні умови своїх громадян. Приміром, створити 500 тис.
так званих робочих договорів покоління. Передбачається, що будуть звільнені від
соціальних відрахувань зарплата молодого фахівця і зарплата літнього
працівника, який продовжує працювати на підприємстві.
Також в планах Олланда – створення спеціального банку для
підтримки вітчизняних виробників, масове будівництво соціального житла та
створення додаткових 60 тис. робочих місць у системі національної освіти.
Саркозі назвав подібні кроки в умовах кризи
нездійсненними. "Та він бреше з ранку і до ночі", – різко висловився президент
на адресу Олланда.
З іншого боку, в передвиборчій гонці на п'яти президенту
наступає НФ на чолі з Ле Пен. У 2007-му, після того як він у своїй
президентській кампанії робив акцент на збереженні французької ідентичності і
проблемі імміграції, за Саркозі проголосувало багато колишніх прихильників
Національного фронту. А зараз, на думку Камю, багато з них розчаровані його
політикою.
"Виборці НФ хочуть повернути смертну кару, Саркозі проти,
– називає аналітик причини, за якими частина правих виборців повернулися до НФ.
– Виборці НФ виступають за депортацію іммігрантів, в той час як Саркозі – за
більший імміграційний контроль. Виборці НФ розглядають французьку ідентичність
як щось, що не може бути присвоєно неєвропейцеві. Саркозі не расист".
Незважаючи на посилення впливу НФ, експерти все ж не
вірять в те, що Ле Пен пройде у другий тур виборів. Вони припускають, що
частина її прихильників, як і п'ять років тому, знову можуть перейти на бік Саркозі.
Водночас, зазначає Котре, програма Ле Пен передбачає і
поліпшення соціальної сфери з тим лише застереженням, що торкнеться воно лише
французів. Поки ж, за спостереженням експерта, Саркозі посилює свої позиції,
хоча Олланд все ще трохи попереду.
"Питання про вибори залишається відкритим", – підсумовує
аналітик.
***
Цей матеріал опубліковано в № 8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.