RU
 

Корреспондент: Боротьба протилежностей. Підприємці не відчувають полегшень ведення бізнесу, анонсованих владою

13 березня 2012, 16:43
0
25
Корреспондент: Боротьба протилежностей. Підприємці не відчувають полегшень ведення бізнесу, анонсованих владою
Фото: Фото Наталі Кравчук
Робота нового дозвільного центру в Києві стала абсолютно прозорою, стверджує Наталя Шамрай, один з його керівників

Уряд хвалиться, що провів колосальні реформи в діловому житті країни, але ефекту підприємці не бачать. Втомившись від проблем, середній і малий бізнес згортають свою діяльність в країні, пише Олена Трибушна у №9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року.

Facebook-акаунт Михайла Бродського, голови Держслужби з питань регуляторної політики та підприємництва, рясніє повідомленнями про те, як влада спрощує життя українським підприємцям.

"Все, що ускладнює ведення бізнесу, має бути прибрано. І терміново", – пише він 14 лютого. "Був сьогодні у прем'єра. Дуже позитивний і довга розмова, – продовжує 20 лютого Бродський. – Багато заплановано зробити для бізнесу, і швидко". "Збираюсь його переполовинити [перелік документів дозвільного характеру у сфері госпдіяльності]", – пише він вже 22-го.

"У найближчі дні комплексний законопроект буде готовий, – робить новий запис у Facebook 27 лютого Бродський. – По-перше, він торкнеться скорочення кількості всіх довідок і дозволів, у тому числі нотаріально завірених копій таких документів. По-друге, адміністратор сам ходитиме за цими довідками, перевірятиме в реєстрі і т. д.".

Новопризначений глава Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) Олександр Клименко, як і Бродський, має намір реформувати ввірене йому відомство. "Якщо раніше бізнес відчував на собі погляд податкового інспектора, то тепер ми мінімізуємо перевірки, працюємо над тим, щоб перетворити державну податкову службу на службу сервісу", – пообіцяв Клименко підприємцям.

Реформи не усунули головні перешкоди для процвітання ділової сфери – тотальну корупцію і чиновницьке свавілля. Український капіталізм бореться як може, хто не
може, залишає або бізнес, або країну

Водночас малий і середній бізнес продовжує стогнати. Реформи не усунули головні перешкоди для процвітання ділової сфери – тотальну корупцію і чиновницьке свавілля. Український капіталізм бореться як може, хто не може, залишає або бізнес, або країну.

"Податкова трактує підприємців як потенційних злочинців. З держорганами краще не судитися, оскільки це може скінчитися неприємностями. І це лише приклади, які можна множити", – розповідає Корреспонденту Михайло Пулковський, який після 13 років роботи змінив посаду керівника підприємства в Україні на власний бізнес в Польщі – посередницькі послуги для українських та європейських фірм – і відмінно знає останні новини українського бізнесу.

Те, що умови роботи приватного сектора в країні поки що не змінилися, визнають не лише підприємці, а й Президент. "Говоримо багато, а відчуття того, що це йде на користь бізнесу, людям, поки що у мене особисто немає", – зізнався Віктор Янукович.

Під час засідання Ради регіонів Президент попросив чиновників відповісти йому, чого в питаннях підтримки підприємництва домоглася вітчизняна бюрократія: "Досягнень? Епізодичного зрушення? Або імітації?".

Дає добро

Чотириповерхова новобудова в спальному районі столиці Осокорки – предмет особливої ​​гордості дерегуляторів. 31 жовтня 2011року тут було відкрито перший міський дозвільний центр, який повинен працювати за так званим принципом єдиного вікна. Центр устаткований системою електронного документообігу, тобто на зміну паперовій тяганині прийшли швидкі комп'ютерні технології. З їхньою допомогою вся документація переводиться в електронний вигляд, що дозволяє їй більш оперативно курсувати в лабіринтах державних органів.

Усередині будівля схожа не на державної контори, а на іноземний візовий центр. Підприємців і чиновників розділяють скляні перегородки. Черга – електронна. В залі очікування працює Wi-Fi і стоять електронні інформаційні кіоски із сенсорними екранами.

Необхідні для роботи дозволи більш ніж від 20 управлінь, наприклад, на розміщення реклами або проведення будівельних робіт, оформляє не держслужбовець, який "дає добро", а держреєстратор. Його функція не виносити рішення, а лише приймати документи, контролювати їх рух між держорганами, терміни виконання і законність відмов. На обслуговування кожного підприємця у чиновника лише 15 хвилин, після закінчення яких електронна система подає сигнал: службовець забарився, процес порушується.

"Немає контакту між бізнесменом і чиновником, – пояснює суть того, що відбувається Наталія Шамрай, один з керівників дозвільного центру. – Процес прискорюється і стає більш прозорим".

Система запрацювала швидше, але всі документи, передані реєстратором далі, на оформлення в дозвільні органи, доводиться, як і колись, "супроводжувати" – щоб
застрахуватися від ризику отримати відмову

Хоча у підприємців, з якими поспілкувався Корреспондент у центрі, нововведення викликають подвійне ставлення. Віктор Момот, який працює в сфері будівництва, визнає, що система запрацювала швидше, але всі документи, передані реєстратором далі, на оформлення в дозвільні органи, доводиться, як і колись, "супроводжувати" – щоб застрахуватися від ризику отримати відмову.

У грудні, продовжує розповідь Роман Нікулін, юрист столичної компанії Універс Пак, штовханина була така, що електронну чергу просто відключили. Щоб подати документи, Нікулін приїжджав тричі. Та й тепер, через два місяці, своєї черги йому довелося чекати чотири години.

Ксенія Ляпіна, заступник голови комітету ВР з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва наводить ще один простий приклад нововведення, яке покликане було полегшити життя бізнесу, а замість цього ускладнило його, – скасування паперових свідоцтв про реєстрацію. Замість копійчаної ксерокопії свідоцтва держоргани стали вимагати у підприємців виписки з електронного реєстру вартістю 15-85 грн.

"Потім рік боролися з цим, – згадує Ляпіна. – Влада мотивована не усунути бар'єр, а створити його і взяти гроші, офіційно чи ні".

Занадто громіздкою залишається і дозвільна система. Щоб розмістити звичайний кіоск, підприємець повинен отримати дозвіл на оренду землі, для чого потрібне рішення місцевих рад та маса узгоджень, розповідає Ляпіна. У підсумку на те, щоб встановити кіоск, у людини йде від трьох місяців до півроку.

Бий своїх

У 2010 році компанія хмельницького підприємця (на його прохання Корреспондент не називає його прізвище), велика й відома в регіоні, розвалилася через те, що її клієнти отримали від контролювальних органів рекомендацію поміняти постачальника і закуповувати продукцію в інших фірм, господарі яких близькі до партії влади.

"Потім почалися наїзди податкової, змушувала показувати божевільні прибутки. Весь 15-річний бізнес завалився на очах", – згадує бізнесмен.

Слабка захищеність прав власності і корупція відбивають бажання займатися підприємницькою діяльністю, підриваючи перспективи економічного зростання

Крім податкової та інших численних контролерів від влади, малий бізнес задихається під пресом корупції, констатують оглядачі. "Слабка захищеність прав власності і корупція відбивають бажання займатися підприємницькою діяльністю, підриваючи перспективи економічного зростання, – описує українську дійсність американський фонд Heritage. – Панування права слабке, а юридична система залежна від політичного втручання".

Масштаби українського хабарництва – притча во язицех навіть для іноземців. Василь Шайтанюк, колишній вінницький фермер, а тепер – лісабонський бізнесмен, періодично експортує до Португалії продукти харчування з України і тому зіштовхується з митницями обох держав. Шайтанюк стверджує: португальці просто сміються над українськими митниками.

"Мені тут один [португалець] розповідав недавно, на якій українській митниці скільки потрібно платити, щоб оливки продати в Україні, – вночі під'їжджаєш, гроші даєш і машиною проїжджаєш без проблем", – каже він.

Шайтанюка цим не здивуєш. У минулому році він сам не міг вивезти до Європи українські горіхи – митниця за оформлення кожної фури вимагала хабар $ 11 тис.

За даними ДПАУ, у 2011 році свою реєстрацію ліквідували 245,8 тис. підприємців. У цей самий час на реєстрацію приватного підприємства прийшло тільки 176,7 тис. заявок

В результаті подібних історій в Україні згортає свою діяльність малий і середній бізнес: за даними ДПАУ, у 2011 році свою реєстрацію ліквідували 245,8 тис. підприємців. У цей самий час на реєстрацію приватного підприємства прийшло тільки 176,7 тис. заявок. У підсумку 70 тис. осіб – це чистий річний відтік з ділового світу країни. У 20-річній історії України це перший випадок негативного сальдо підприємницької активності населення.

Той світ

Не чекаючи обіцяних поліпшень на батьківщині, сотні українців будують свій бізнес подалі від рідних просторів. Під охороною законів країн західної цивілізації вони ведуть свій бізнес якщо не в повному комфорті, то вже точно в куди більш тепличних умовах, ніж їхні земляки в Україні.

Щоб почати невеликий бізнес в Польщі – фірму, яка надає посередницькі і маркетингові послуги, в місті Перемишлі, колишній директор з продажів Пулковський витратив  лише годину робочого часу, щоб заповнити реєстраційні форми через систему єдиного вікна.

Так само, протягом години, господарем бізнесу в Португалії став колишній фермер Шайтанюк. Шість років тому конфлікт з колгоспом змусив його кинути 50 га орендованого поля і податися за кордон.

Однією з головних переваг західного бізнес-клімату українець називає відсутність корупції. "На митниці в Лісабоні хабарів не беруть", – каже він, а як доказ
вказує на особистий автомобіль начальника митниці – скромний Fiat

Тепер він власник невеликої експортної фірми, з магазином і продуктовою базою в Лісабоні. Однією з головних переваг західного бізнес-клімату українець називає відсутність корупції. "На митниці в Лісабоні хабарів не беруть", – каже він, а як доказ вказує на особистий автомобіль начальника митниці – скромний Fiat.

Ще одна важлива перевага західного бізнес-клімату – відсутність перевірок з боку контролерів. Уродженка Миколаєва Наталія Гаруштіакова на пальцях перераховує, скільки разів зазнавав інспекцій її нинішній чеський бізнес (бухгалтерські послуги, торгівля одягом через інтернет і пансіон на 20 постояльців під Прагою), яким вона керує разом з чоловіком-чехом. За десять років тричі пройшли податкові перевірки, двічі навідалася санстанція, по одному разу пожежники і поліція.

У середньому виходить одна перевірка в півтора роки, каже Гаруштіакова. Причому податковий інспектор письмово попередив її, які документи потрібно підготувати і привезти до нього. "Хабарів та штрафів не було жодного разу", – посміхається українка.

Зацікавленість країн Євросоюзу полягає в тому, щоб спрощувати життя підприємцям, розповідає Корреспонденту Сара Тіроні, прес-секретар Дирекції бізнесу та промисловості Єврокомісії. Ще один український втікач, бізнесмен з Хмельницького, той, який просив не називати його прізвище в пресі, розповідає Корреспонденту, що вже більше року займається імпортом промислової сировини в сусідній Польщі і готується влітку відкрити тут ресторан. Навіть під час кризи за рік його обороти зросли у вісім разів. Він не натішиться тому, що його бізнес захищає закон, а також що не бачить і не чує чиновників. Місцеву податкову він називає "милим органом".

Українська податкова будь-якого бізнесмена трактує як потенційного злочинця: ти, мовляв, спочатку доведи, що нічого не приховав і не вкрав

"Українська податкова будь-якого бізнесмена трактує як потенційного злочинця: ти, мовляв, спочатку доведи, що нічого не приховав і не вкрав", – пояснює Пулковський. У Польщі помилку підприємця податкова розглядає спочатку як помилку, і притягнути до відповідальності може лише за дуже серйозне і навмисне порушення. Перш ніж розпочати бізнес в Польщі, Пулковський багато років керував польським підприємством в Україні, і про різницю підходів знає не з чуток.

Утім, жоден з підприємців-емігрантів, з якими поспілкувався Корреспондент, зовсім не схильний малювати умови ведення бізнесу на Заході винятково в рожевих тонах. Вимагає багатьох реформ і польська система, стверджує Пулковський.

Згоден з ним і колишній хмельницький підприємець, але лише з одним застереженням: "Ці труднощі для нас, загартованих Україною, не варті виїденого яйця".

***

Цей матеріал опубліковано в № 9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: корупціябізнесбюрократіядозволи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі