RU
 

Корреспондент: Рідкісні кадри. В Україні з’являються дуже затребувані у західному бізнесі фахівці

18 квітня 2012, 15:49
0
73
Корреспондент: Рідкісні кадри. В Україні з’являються дуже затребувані у західному бізнесі фахівці
Фото: Фото Дмитра Ніконорова
Професія Сергія Бикова – шукати для бізнесменів найкоротші шляхи в коридори влади

У вітчизняних компаніях з'являються представники відомих і затребуваних на Заході і абсолютно нових для України професій – незважаючи на закони і корупцію в країну проникає досвід цивілізованого ведення бізнесу, пише Інна Прядко у №14 журналу Корреспондент від 13 квітня 2012 року.

Від сесії до сесії – майже як у студентів, описує свій режим роботи Сергій Биков, фахівець в галузі government relations (GR – зв'язки з урядом). Щоправда, чекає він сесій не екзаменаційних, а парламентських.

Іншими словами, Биков налагоджує контакти між бізнесом і владою, ведучи переговори з її представниками в кулуарах, на фуршетах і в інших місцях неформального спілкування і знаходячи для своїх клієнтів дорогу до необхідних законопроектів, дозвільних процедур і зустрічей.

Це не має відношення до корупції, попереджає носій рідкісної спеціальності. "Ми перекладаємо з мови бізнесу на мову держави", – пояснює Биков профіль заснованої ним компанії Ukrainian Government Relations Consulting, де працюють ще два десятки джиарників.

Однак його компанією кількість представників цієї професії в Україні не обмежується: сьогодні багато корпорацій, пов'язаних із жорстко регульованими ринками, – алкогольні, тютюнові та фармацевтичні, а також мобільні оператори – обзаводяться штатними GR-фахівцями.

Розвиток бізнесу в Україні породжує попит на професії нового типу. Наприклад, менеджери з корпоративної соціальної відповідальності, які відстежують вплив компанії на суспільство і регіон місцезнаходження, і ризик-менеджери, чиє завдання –передбачити загрози для бізнесу

Розвиток бізнесу в Україні породжує попит на професії нового типу, констатують експерти. Наприклад, менеджери з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), які відстежують вплив компанії на суспільство і регіон місцезнаходження, і ризик-менеджери, чиє завдання – передбачити загрози для бізнесу. Звертатися до послуг таких фахівців, чиї заробітки часом сягають $ 25 тис., українські компанії навчаються у західних колег, у яких такі посади з'явилися дещо раніше.

Так, потреба у фахівцях з клінічних досліджень медпрепаратів з'явилася з приходом на український ринок зарубіжних фармацевтичних компаній, які охоче проводять тут такі дослідження. А наслідком стрімкого зростання IT-сектора став попит на професіоналів у сфері інформаційної безпеки.

Вони, а також GR у 2009 і 2010 роках увійшли в списки представників найбільш затребуваних спеціальностей найближчого майбутнього за версією американського журналу Forbes.

Тим часом рідкісні професії поступово входять в освітні програми, а курс КСВ вже викладають у 50 українських вузах.

"Якщо два-три роки тому ні студенти, ні викладачі не мали уявлення, що таке соціальна відповідальність, то зараз це вже не викликає запитань, – зазначає Вікторія Гриб, менеджер зі сталого розвитку енергетичної компанії ДТЕК, що читає профільні лекції у вузах. – І я думаю, що найближчим часом будуть виходити готові фахівці в цій галузі".

Я б у джиарники пішов

Кардіолог із Запоріжжя Олена Сичевська вже рік працює у філії однієї із західних компаній монітором клінічних досліджень. До обов'язків фахівця з дивною назвою входить контроль тестування нових медпрепаратів.

Після десятка років роботи в стаціонарі Сичевська за порадою колег вирішила спробувати себе в новій спеціальності, про що не пошкодувала.

"Це й постійне живе спілкування з лікарями, з практичною медициною, і одночасно розуміння того, що ти працюєш по-хорошому в науці, на перспективу фармгалузі і медицини", – називає медик переваги свого нового місця роботи. До них Сичевська додає солідний соціальний пакет та істотно збільшений заробіток. Його суму кардіолог не називає, але, за оцінкою рекрутингових компаній, у цій галузі лікар може розраховувати в середньому на $ 1,5-2,0 тис. на місяць. Для порівняння: середня зарплата її колег в держсекторі така сама, тільки в гривнях.

Усі ці плюси, за словами Сичевської, з лишком перекривають один мінус – постійні відрядження по всій країні, що займають 70% буднів. Крім того, їй довелося істотно підтягти своє знання англійської, якою тут ведеться діловодство та листування.

Досить масштабним виявився фронт робіт і у менеджера КСВ. "Це всі аспекти взаємодії компанії із суспільством, впливу компанії на навколишнє середовище", – пояснює Гриб специфіку своєї роботи та перераховує її напрямки: екологічні, оздоровчі та освітні програми, впровадження енергоємних технологій і поліпшення соціальної інфраструктури.

У 2012 році на ввірені Гриб соціальні програми ДТЕК виділив 60 млн грн., що на 105% більше за торішні цифри.

Сьогодні багато великих компаній за прикладом західного бізнесу розщедрюються на подібні ініціативи, що забезпечують їм позитивний імідж

Сьогодні багато великих компаній за прикладом західного бізнесу розщедрюються на подібні ініціативи, що забезпечують їм позитивний імідж, констатує Олексій Юрченко, гендиректор рекрутингової компанії Hudson в Україні, і, отже, шукають відповідних фахівців.

Їхня праця непогано оплачується. Якщо спеціаліст-початківець КСВ може претендувати на платню не нижче 5 тис. грн., то менеджери заробляють до 40 тис. грн. на місяць.

Щоб отримати таку посаду, потрібні насамперед менеджерські та комунікаційні навички. Дипломованому філологу Гриб освоїтися в новій сфері допоміг досвід роботи в Агентстві США з міжнародного розвитку та МВА-освіта.

Трансформувати накопичений досвід в головний робочий інструмент доводиться і спеціалісту з ризиків. "Ризик-менеджер повинен бути [для компанії] мамою, яка, поки дитина росте, прогнозує кожен її крок і робить так, щоб вона не обпеклася, не вдарилася і не випала з вікна", – проводить аналогію Юрій Когут, гендиректор компанії Sidcon, що спеціалізується на запобіганні ризиків.

Перелік загроз нескінченний і виходить далеко за рамки фінансового сектора, включаючи і небезпеку покупки контрабандного товару, і політичні ризики на зразок неможливості відстояти свою правоту в українських судах, зазначає експерт.

Свої слова Когут підкріплює важкою текою з прикладами випадків, коли висновки його колег кардинально змінювали початкові плани бізнесменів, які звернулися за консультацією. Так, одна з українських компаній ледь не вклала $ 20 млн у створення фармацевтичного бізнесу на пару з німецьким партнером. Той на перевірку виявився банкрутом з історією судових позовів на загальну суму близько 40 млн євро.

До слова, обсяг потенційної суми угоди, за аналіз якої береться ризик-менеджер – це нерідко відправна точка його гонорару, розповідає Когут. Для шестизначних сум він, як правило, становить 1-2%.

Штатні ризик-менеджери, які працюють переважно в банках та інших фінустановах, за даними Hudson, можуть розраховувати на щомісячний заробіток в межах від $ 1-3 тис., а керівники в цій галузі заробляють до $ 15тис.

Штатні ризик-менеджери, які працюють переважно в банках та інших фінустановах, за даними Hudson, можуть розраховувати на щомісячний заробіток в межах від $ 1-3 тис., а керівники в цій галузі заробляють до $ 15 тис.

Турбота GR-менеджерів – теж ризики, тільки політичні. Фахівець-початківець у цій сфері претендує на зарплату від $ 1,5 тис., керівник – до $ 10 тис.

За словами, Руслана Бернацького, керівника GR-практики міжнародної юридичної компанії Integrites, потреба вітчизняного бізнесу в джиарниках набрала обертів через зростання ролі держави в реалізації бізнес-проектів.

Головні замовники їхніх послуг – компанії, задіяні в пріоритетних для держави сферах – нафтогазовій галузі, металургії, переробці, телекомунікаціях, а також іноземні фірми, які намагаються вийти на український ринок.

Спектр їхніх запитів широкий, зазначає Юрченко, – від дозволу на встановлення білборда в потрібному місці до отримання ліцензії на розробку родовища або пом'якшення, приміром, антитютюнового законодавства.

Вади професії

Попит на екзотичні професії обумовлений прагненням українських фірм вести бізнес за західними стандартами, кажуть експерти. "Компанія виходить на зовнішні ринки, і ми повинні грати за міжнародними правилами", – пояснює Гриб.

Однак тут робота фахівців нового типу набуває національних особливостей. GR-спеціаліст в українській свідомості тут таки перетворився на такого собі "рішалу", здатного за допомогою підкупу депутатів провести в парламенті необхідний закон, зазначає Биков.

Тому джиарнику, за його словами, нерідко доводиться ходити по лезу ножа, прагнучи не заплямувати репутацію. Проблема ускладнюється відсутністю закону про лобістів, додає Бернацький, нагадуючи, що в США лобізм узаконений понад півстоліття тому, а, наприклад, в постсоціалістичних Литві та Польщі – у першій половині 2000-х.

Тим часом на поради ризик-менеджерів далеко не завжди адекватно реагують глави компаній. "Керівники банківських установ дозволяють собі приймати рішення, які [їх в підсумку] розоряють, – зазначає Когут. – А в цивілізованих компаніях без візи ризик-менеджера рішення не приймаються".

Тим часом українські корпорації, які пережили кризу, сьогодні все більше концентруються не тільки на обліку ризиків, а й на зростанні доходів і продажів. Тому, припускає Юрченко, в найближчі роки поряд з вузькопрофільними спеціальностями буде зростати попит і на висококваліфікованих продавців і маркетологів, які і до кризи лідирували в списках найбільш затребуваних професій.

Експерт прогнозує також зростання потреби у фахівцях з управління логістичними мережами. І, як і раніше, серед лідерів ринку праці – фахівці у сфері IT.

Становище на ринку нових вузькоспеціалізованих професій і їхня затребуваність в майбутньому визначить подальший розвиток бізнесу в країні

А становище на ринку нових вузькоспеціалізованих професій і їхня затребуваність в майбутньому визначить подальший розвиток бізнесу в країні, наголошують експерти, – наскільки бізнес хвилюватиме власний імідж і цивілізовані відносини із суспільством і державою.

"Багато зараз стали піклуватися про вартість бренду в цілому, – резюмує Юрченко, – наскільки це чесна, відкрита компанія, наскільки люди хочуть в ній працювати, наскільки компанія, якщо вона містоутворююча, підтримує відносини з місцевою владою".

***

Цей матеріал опублікований в № 14 журналу Корреспондент від 13 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Українабізнеспрофесії
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі