Проблема багатомовності є гострою не тільки в Україні, а й у деяких країнах Заходу – Іспанії, Бельгії, Фінляндії, Швейцарії, Канаді та інших. Корреспондент поговорив з громадянами цих держав, щоб дізнатися, як у них відповідають на мовне питання. Матеріал розміщено у №27 видання від 13 липня 2012 року.
Іспанія
Стан справ:
Кастильська, або іспанська мова є офіційною. Інші –
каталонська, баскська, галісійська, балеарська, астурійська й арагонська –
офіційні разом з іспанською у відповідних автономіях. Приміром, в Каталонії
діловодство ведеться каталонською, і переклад на кастильску необхідний лише в
тому випадку, якщо документ буде розглянуто в регіоні, в якому використовують
винятково кастильска або інша мова іспанської спільноти.
Закон не зобов'язує громадян Іспанії вчити кастильску,
але більшість жителів країни знають її досконало, тому що це дозволяє їм не
замикатися лише у власному регіоні.
Погляд зсередини:
Фраціско Лопез Сиван, позаштатний
кореспондент щоденної суспільно-політичної газети El Mundo
Проблема мови зовсім не є такою. З прийняттям закону,
який робить можливим співіснування двох мов у регіоні, питання було вичерпано.
Іспанці точно знають, що іспанська – офіційна мова, але якщо ти хочеш розмовляти
і працювати з будь-якою іншою, ти маєш на це повне право.
Переважно всі розмовляють іспанською. Навіть в Каталонії, яка найбільш агресивна в мовному питанні, на вулицях звучить іспанська
Хоча переважно всі розмовляють іспанською. Навіть в
Каталонії, яка найбільш агресивна в мовному питанні, на вулицях звучить
іспанська. У цьому регіоні діти вчаться на каталонській, але в їхній програмі
обов'язковий предмет – кастильська.
Щоб підкреслити свої національність, деякі іспанці
спеціально використовують каталонську або баскську, але все ж в побуті превалює
іспанська.
Звичайно, якщо ви знаєте кастильску і, наприклад,
каталонську, вам буде легше отримати крісло дрібного чиновника в адміністрації
Каталонії або Країні Басків. Але бували й такі випадки, коли вищі чиновники не
знали мови, права якої вони захищали. Так, екс-президент Каталонії Хосе
Монтілья погано розмовляв каталонською.
Іспанці доброзичливі один до одного незалежно від мови
спілкування. Нам комфортно жити в країні, що складається з двомовних автономій.
Іспанці розуміють, що їм нема чого грати в націоналістичні гри, які "заварюють"
політики.
Фінляндія
Стан справ:
У країні дві державні мови – фінська і шведська. Причина –
в історії: фіни кілька століть були під владою Швеції, і незважаючи на те, що
нині лише 5,5% населення розмовляють шведською, у цієї мови залишився високий
статус. Також особливий статус у Фінляндії у саамської, карельської та
романської мов: документи, які стосуються питань цих нацменшин, повинні бути
перекладені на відповідні мови.
Для фінів, які бажають зробити кар'єру чиновника або
топ-менеджера, знання шведської і фінської на однаково високому рівні – обов'язкове.
Погляд зсередини:
Уті Ісотало, прес-секретар посольства
Фінляндії в Україні
У Фінляндії двомовність – зовсім не проблема. Навпаки, ми
вважаємо, що це наша національна особливість. Закон гарантує використання в
повсякденному житті двох мов. Тобто куди б ви не прийшли, вам дадуть відповідь
тією мовою, якою ви звертаєтеся з проханням.
Зауважу, що в суспільстві все ж є розбіжності з приводу
того, чи варто шведську мову вивчати в школах як обов'язковий предмет. Деякі
фіни вважають, що учням повинні дати право вибору: шведська або інша іноземна.
Але все це лише розмови, в нашому парламенті про це не йдеться.
У фінських школах курс шведської – обов'язковий предмет,і навпаки, у шведських школах – фінської
У фінських школах курс шведської – обов'язковий предмет,
і навпаки, у шведських школах – фінської. Виняток становлять лише Аландські
острови [архіпелаг в Балтійському морі, автономія у складі Фінляндії] – тут у
всіх школах навчання проходить шведською, а вивчення фінської мови не є
обов'язковим.
На стосунках між людьми мовне питання зовсім не
позначається. Якщо на вулиці зустрічаються швед і фін, співрозмовники розмовлятимуть
фінською, оскільки рівень знань фінської у шведа все ж значно вище, ніж рівень
знань шведської у середньостатистичного фіна.
Швейцарія
Стан справ:
У країні проживає понад 7 млн осіб, з яких
німецькомовне населення становить 63,6%, франкомовне – 19,2%, італійське – 7,6%,
ретороманське – 0,6%. Відповідно, ці чотири мови і є державними. Але це не
зобов'язує кожного жителя держави знати їх всі.
Чотири мови використовують у держустановах, на
виробництві, в школі, в пресі, на радіо і телебаченні.
Ретороманська має невелику відмінність за статусом від решти
трьох мов: вона вважається офіційною лише всередині країни і, на відміну від
німецької, французької та італійської, не може представляти Швейцарію на міжнародній
арені.
Погляд зсередини:
Євген Кац, доктор медицини, шеф клініки
Лозанського університетського госпіталю, живе у Швейцарії 25 років
Найпоширенішою мовою у Швейцарії вважається німецька,
вірніше, швейцарські діалекти німецької. Французькою говорить близько 20%
населення, італійською 6%. Конституція визнає німецьку, французьку та італійську
мови офіційними і надає особливий статус ретороманській, якою розмовляють
тільки в одному кантоні (Граубюнден).
Швейцарія – країна іммігрантів, тому багато її громадян,
якщо їх запитати, не назвуть рідною жодну з чотирьох офіційних мов.
Вчити всі держмови необов'язково. В залежності від кантону діти навчаються німецькою, французькою або італійською, а як "іноземну"можуть вибирати як одну з державних, так і англійську або іспанську
Вчити всі держмови необов'язково. В залежності від
кантону діти навчаються німецькою, французькою або італійською, а як "іноземну"
можуть вибирати як одну з державних, так і англійську або іспанську.
Багатомовність само по собі не створює проблеми, хоча
іноді може трапитися ситуація, коли житель німецькомовного кантону, приїхавши
до Женеви (франкомовний регіон), змушений розмовляти англійською в магазині або
ресторані. Це може викликати невеликий дискомфорт, але несхвалення або тим
більше презирства ви не відчуєте, адже основи поваги та цивілізованого
спілкування закладаються в сім'ї і в школі.
Є певна різниця менталітетів, яка не приводить до серйозних
непорозумінь чи конфліктів. Кордон між франкомовними і німецькомовними
територіями жартома називають Röstigraben – за назвою страви з картоплі,
популярної в німецькій частині. І мова йде не стільки про мовний кордон,
скільки про відмінності між представниками німецької і латинської культури.
В цілому Швейцарія дуже космополітична країна. У таких
містах, як Лозанна, можна комфортно себе почувати, знаючи базову англійську. У
нашому госпіталі, наприклад, за необхідності можна проконсультуватися навіть
російською мовою.
Бельгія
Стан справ:
У країні три офіційні мови: нідерландська, французька та
німецька. Франкомовні південні райони називають Валлонією, а північ Бельгії, де
більшість населення розмовляє фламандським діалектом нідерландської мови –
Фландрією. Німецькою розмовляють у невеликій частині провінції Льєж, що межує з
Німеччиною.
Погляд зсередини:
Курт Вутерс, бельгієць, підприємець
Мовне питання у Бельгії – досить складна проблема, і для
тих, хто не орієнтується в історії країни, мовна ситуація може здатися
абсурдом.
Проблема дуже політизована, тому що вона йде корінням у
1830 рік, у самий початок історії Королівства [тоді, після революції,
Королівство Бельгія відокремилося від Нідерландів]. Країна фактично складається
з трьох регіонів – у Фламандському [Фландрія] розмовляють голландською, у
Валлонському – французькою, а столиця Бельгії – Брюссель – офіційно двомовна.
У нас навіть політичні партії поділяються за мовним
принципом. Навіть більше, кілька урядів скинули через провали у вирішенні
проблеми мови.
Це питання стає політичним тільки тому, що таким його роблять можновладці. Насправді населення Королівства, принаймні, ті люди, кого я знаю, воліють називати себе бельгійцями, а не фламандцями або валлонцями
Але це питання стає політичним тільки тому, що таким його
роблять можновладці. Насправді населення Королівства, принаймні, ті люди, кого
я знаю, воліють називати себе бельгійцями, а не фламандцями або валлонцями.
Переважно бельгійці, що розмовляють різними мовами, добре
ставляться до своїх співгромадян. Щоправда, варто зазначити, що валлонці і
фламандці не особливо цікавляться культурою один одного.
Що стосується шкіл, то у Фландрії навчаються на
фламандській і англійській, у Валлонії – переважно французькою. Звичайно, для
кар'єри топ-менеджера в Бельгії необхідно знати на високому рівні всі три
офіційні мови – це само собою зрозуміло.
Канада
Стан справ:
Офіційні мови – французька й англійська. За конституцією,
вони обидві рівною мірою використовуються на рівні федеральної влади, в
діловодстві, навчальних закладах та представляють країну на міжнародній арені.
Уся федеральна література видається двома мовами. При цьому за статистикою лише
кожен десятий канадець розмовляє англійською та французькою. Серед інших,
тобто, тих, хто є мономовним, англійську використовують майже 70%. Найбільш франкомовний
регіон країни – провінція Квебек, тут нею розмовляють приблизно 80% населення.
Погляд зсередини:
Пол М’язга, громадянин Канади, журналіст-фрілансер
Мовне питання в Канаді не є проблемою рівно до того часу,
поки його не використовують як знаряддя політики. Звичайно, в парламенті Канади
йде дискусія між англофонами і франкофонами (останні хочуть більше прав і для
франкомовного населення). Але все мисляче населення Канади не вважає білінгвізм
проблемою. Хоча варто зауважити, що в окремих частинах країни можна зустріти
гордовите ставлення до тих, хто використовує іншу мову. Приміром, так буває на
суто англомовному острові Принца Едварда, коли там хтось розмовляє французькою.
Але це лише питання освіченості і культури окремо взятої людини.
Провінції Канади самі вирішують питання вибору мови в навчальних закладах. Однак французьку або англійську як другу мову вивчають протягом 4-5 років у початковій
школі
Що стосується освіти, то згідно з Конституцією, провінції
Канади самі вирішують питання вибору мови в навчальних закладах. Однак
французьку або англійську як другу мову вивчають протягом 4-5 років у
початковій школі. Щоправда, у провінції Альберта, яка є дуже американізованою,
припинили обов'язковий курс французької: мовляв, тепер учні самі вибирають, яку
мову їм вчити як другу.
Найбільш вираженим франкомовним регіоном країни
залишається провінція Квебек.
Багато канадців вважають, що французька мова в Канаді
втрачає свою популярність через зниження народжуваності французького населення,
та й англомовних іммігрантів стає все більше.
***
Цей матеріал опубліковано в № 27 журналу Корреспондент від 13 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.