Корреспондент представляє десять пам'ятників архітектури Києва, які перебувають на межі руйнування, пише Кароліна Тимків у №15 видання від 20 квітня 2012 року.
Скандал на Андріївському узвозі в Києві спалахнув через
руйнування трьох непоказних будівель. Між тим він став символом часу, оголивши
явище, яке в будь-якому європейському місті стало б проблемою номер один:
архітектура Старого Києва не витримує натиску бізнесу і нечистих на руку
чиновників.
Будинки, фасади яких стали б окрасою більшості європейських
міст, часто поступаються місцем безликим сучасним спорудам, позбавляючи Київ
його обличчя. Більшість архітектурних шедеврів розташовані на дорогій землі в
центрі столиці і давно є привабливою мішенню для забудовників.
Частина архітектурної спадщини Києва була зруйнована
радянською владою і радянськими військовими. Частину місто втратило, вже здобувши
незалежність. І частину ще може втратити, якщо місто не знайде звичну для таких
випадків формулу співробітництва між владою і бізнесом, прийняту у всіх
європейських містах. У багатьох з них місто йде на значні поступки інвестору,
який зобов'язується повернути будівлі первісний вигляд.
Зараз у Києві понад 200 пам'яток архітектури перебувають на межі руйнування. Тільки в центрі чорними очницями вікон і тріщинами в стінах зяють кілька
десятків історичних будівель
За словами Олександра Бригинця, депутата Київради, за
роки незалежності в столиці знесли понад 40 будинків зі статусом пам'ятки
архітектури, а в цілому по країні кількість таких споруд щорічно скорочується
як мінімум на сотню.
Зараз у Києві понад 200 пам'яток архітектури перебувають на
межі руйнування. Тільки в центрі чорними очницями вікон і тріщинами в стінах
зяють кілька десятків історичних будівель.
Корреспондент вибрав десять з них, які прикрасили б Київ,
якщо б їх відреставрували.
1. МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦ
Розкішний
палац у стилі бароко, побудований понад 200 років тому архітектором Бартоломео
Растреллі, розташований по сусідству з Верховною Радою. До 1917 року це була
резиденція царської сім'ї, а сьогодні будівля змінила статус – стала
президентським палацом, де проходять урочисті прийоми. У 2005-му тодішній
президент Віктор Ющенко навіть планував зробити його аналогом Білого дому у
Вашингтоні.
Втім, нині Маріїнському палацу не до прийомів: його стіни
вкриті тріщинами, штукатурка облупилася, хоча будівлю реконструюють з 2007
року. Стрімкому старінню палацу сприяє брак грошей для проведення всіх
необхідних робіт й осідання ґрунту, викликане будівництвом неподалік
вертолітного майданчика. Хоча на реконструкцію у 2010-му було витрачено 1,5 млн
грн.
2. ФЛІГЕЛЬ СІКОРСЬКОГО
У самому серці Києва, за адресою
вул. Ярославів Вал, 15б, минуло дитинство всесвітньо відомого авіаконструктора
Ігоря Сікорського. Багато років будівля занепадає, хоча ще 2005 року президент
Віктор Ющенко обіцяв відреставрувати будинок і відкрити там музей історії
повітроплавання й авіації.
3. БУДИНОК ПО ВУЛ.АЛЛИ ТАРАСОВОЇ, 4
Старовинний сусід
п'ятизіркового Hyatt був побудований у 1905 році в стилі модерн за проектом
архітектора Федора Олтаржевського. Деякий час тут жив музикант Мойсей
Береговський, пізніше приміщення будівлі розбили на кілька комуналок, а в
1970-х їхніх мешканців розселили. У 1994-му будівлі надали статус пам'ятника
архітектури, але у 2011 році сильна пожежа завдала йому нищівного удару. У
підсумку будинок практично зруйнований.
4. ЗАМОК ШТЕЙНГЕЛЯ
Так часто називають помітний
старовинний особняк із загостреними баштами на самому початку Ярославового
Валу. Хоча насправді столичний магнат і статський радник барон Рудольф
Штейнгель не мав до нього відношення. Будинок був побудований у 1898 році за
проектом молодого інженера Миколи Добачевського для поміщика Михайла Підгорського.
З 1912-го на першому поверсі будівлі функціонував кінотеатр, а в радянський час
тут розмістилися комуналки. На початку 2000-х будівлю звільнили від мешканців,
і з того часу вона повільно вмирає.
5. ДІМ МУРАШКА
У триповерховому будинку № 12 на Малій
Житомирській, що тягнеться від Майдану Незалежності до Михайлівської площі,
розташовувалася майстерня відомого живописця Олександра Мурашка. До нього
примикає одноповерхова будівля, яка тривалий час була прибутковим будинком, –
також пам'ятник архітектури.
6. САДИБА БАРОНА
Будинки в готичному стилі по вул.
Воровського, 27, що належали статському раднику барону Рудольфу Штейнгелю, були
побудовані в 1877-1879 роках. При садибі також був ландшафтний парк з мостами і
ставком, і колись тут часто влаштовували домашні театральні постановки. У
1901-му маєток придбав професор медицини Михайло Лапинський, який розмістив у
ньому фізіотерапевтичний санаторій. Одного разу в цих старих стінах знімали
кіно – епізод радянського фільму Доля барабанщика за повістю Аркадія Гайдара. А
з 1952 року тут розташувався Інститут травматології та ортопедії, що не заважає
колишній нерухомості барона Штейнгеля поступово приходити в занепад.
7. СТАРОВИННИЙ ГОСПІТАЛЬ
У 1914 році на вулиці
Рейтарській архітектор Йосип Зекцер побудував цілий квартал, причому
планувалося, що в цих будинках розміститься Товариство швидкої допомоги. У
госпіталь, що розташовувався під номером 22, під час Другої світової привозили
поранених, а в 1955-му в його стінах легендарний кардіохірург Микола Амосов
зробив першу в СРСР операцію на серці із застосуванням загального наркозу.
Сьогодні старовинна будівля належить Київському ендокринологічному центру.
8. БУДИНОК ПО ВУЛ. ЛЮТЕРАНТСЬКІЙ, 32
Шестиповерховий прибутковий
будинок – дітище архітектора Федора Олтаржевського, створене на межі XIX-XX
століть. У 2000-х з нього відселили мешканців, після чого будівля пережила
кілька пожеж. Тепер її вікна забиті фанерою, двері заварені, а вся споруда
обтягнута будівельною сіткою безпеки.
9. САДИБА МІХЕЛЬСОНА
Ці розкішні "декорації" до фільму
про війну за адресою вул. Пушкінська, 35-37, поряд з п'ятизірковим готелем
Прем'єр Палас, в XIX столітті були будинком Фрідріха Міхельсона, власника
цегельних і скляних підприємств. Останні 20 років у будинку ніхто не живе, а
недавно будинок, що вмирає, трохи сам не став причиною загибелі людини: зі
стіни будівлі прямо на бруківку вивалився шматок цегляної кладки вагою 200 кг.
10. ДІМ ЗІ ЗМІЯМИ І КАШТАНАМИ
Так його називають
городяни за фігури плазунів, які підтримують балкони, а також листя каштанів на
ліпнині. Будівля по Великій Житомирській, 32, побудована у 1911-1912 роках
архітектором Ігнатієм Ледоховським, якого разом з більш відомим колегою
Владиславом Городецьким називають батьком київського модерну. До 1920-го тут
був прибутковий будинок. У 2009-му старий будинок був проданий приватному
підприємству і з того часу прийшов у ще більший занепад.
***
Цей матеріал опублікований в № 15 журналу Корреспондент від 20 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.