Фото: Фото Дмитра Ніконорова/Корреспондент
Творіння Будинок знань скульптора Жауме Пленсі
Україна перейняла міжнародну практику фестивалів сучасних скульптур під відкритим небом. В результаті десятки помітних робіт вітчизняних та іноземних майстрів вже розбурхують уяву жителів столиці, пише Ірина Ілюшина у №21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року.
Різнокольорова арка, гігантська людська фігура зі
сталевих букв, величезний піджак покійного китайського лідера Мао Цзедуна – ці
та інші роботи сучасних зарубіжних та українських скульпторів на місяць стануть
частиною ландшафту столичного ботанічного саду ім. Гришка, де до цього часу
панувала тільки природа.
Від 2 червня до 2 липня парк, відомий різноманіттям сортів бузку та іншими
рослинними видовищами, приймає на своїх галявинах Міжнародний фестиваль сучасної
скульптури Kyiv Sculpture Project.
Від 2 червня до 2 липня парк, відомий різноманіттям сортів бузку та іншими рослинними видовищами, приймає на своїх галявинах Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project
Це перший український аналог популярних у всьому світі
фестивалів сучасної скульптури, на зразок австралійського Sculpture by the Sea у Сіднеї, який
цього року відсвяткував 15-річчя. За два тижні він приймає 600 тис. туристів, з
усього світу їдуть подивитися на роботи авторів і подихати океанським повітрям.
Втім, подібні заходи не тільки приємні, але й корисні.
Окрім розвитку сучасного мистецтва, міжнародної інтеграції та популяризації
міста шляхом створення знакового культурного проекту міжнародного значення,
вони приносять чималий дохід. Наприклад, у Сіднеї в особливо успішні роки виторг
від наступного після фестивалю продажу скульптур становить близько $ 1 млн.
А один з найстаріших скульптурних парків, Йоркширський
(Великобританія), відкритий у 1977 році і визнаний найкращим скульптурним
майданчиком у світі за версією впливового бізнес-видання Financial Times,
завдяки туристам, які щорічно сюди приїжджають, забезпечує економіці регіону понад
$ 10 млн. При цьому вхід до парку безкоштовний.
Організовуючи власний фестиваль, Київ, у першу чергу,
спирався на британський досвід, а куратор Йоркшира Хелен Фебі взяла участь в
організації Kyiv
Sculpture Project, який планують зробити на зразок скульптурного
бієнале і проводити раз на два роки.
Ботанічний сад як майданчик британському
куратору, за її власним визнанням, сподобався.
"Ми вибрали для фестивалю березову алею площею близько 2 га. Хоча, звичайно, вдома мені звичніше мати справу з більшою територією. Площа тільки паркової зони Йоркширського скульптурного парку – 200 га ", – розповідає Фебі.
Взяти участь у київському фестивалі могли всі охочі –
заяви на участь надходили через інтернет. З 297 скульпторів з 39 країн, що
надіслали свої проекти, експертна рада відібрала роботи 16 майстрів, дев'ять з
яких – українці, а семеро представляють країни Європи, Австралію і Філіппіни.
Ім'я переможця, який отримає Головний приз Kyiv Sculpture Project, 6 тис. євро, стане відомо 30 червня. Також буде
вручатися Спеціальний приз у розмірі 3 тис. євро і Приз глядацьких симпатій сумою
2 тис. євро. Найкращий молодий український автор отримає можливість пройти
практику в студії одного з провідних світових скульпторів, ще одним призом
стане поїздка до Йоркширського парку.
Крім власне конкурсу, організатори приготували публіці
сюрприз – п'ять робіт знакових скульпторів сучасності, світових знаменитостей,
чиї роботи прикрашають державні музеї Лондона, Парижа, Нью-Йорка, Берліна,
Токіо та інших міст, але ніколи раніше не експонувалися в Україні.
Так, кияни та гості столиці зможуть побачити творчість Єви Ротшильд (Ірландія), Магдалени Абаканович (Польща), Суй Цзяньго (Китай), Найджела Холла (Великобританія) і Жауме Пленсия (Іспанія).
Суй Цзяньго, середня ціна на роботи якого становить
кілька сотень тисяч євро, особисто приїде на відкриття фестивалю, щоб
представити одну з найзнаменитіших своїх робіт, Костюм Мао, що символізує
багаторічну комуністичну історію Китаю.
Інші скульптури, впевнена Фебі, теж не залишать
публіку байдужою, при цьому важливу роль вона віддає взаємодії робіт з
київськими ландшафтами.
"Я думаю, обов'язково зіграє
робота Пленсі Будинок знань, що зображує зроблену з металевих букв людину, котра сидить, – говорить британський
куратор. – Люди можуть потрапляти всередину і дивитися на навколишній світ
крізь мереживо букв. Особливо гарно вона буде виглядати на тлі гігантської
скульптури Батьківщини-матері, яку буде видно здалеку".
***
Цей матеріал опублікований в № 21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.