Напередодні виборів влада прикриває свою неспроможність питанням російської мови. Прийнятий лише в першому читанні законопроект заглушив гіркоту поразок, збурив суспільство й оживив усі радикальні сили країни, пишуть Ірина Соломко й Олександр Пасховер у №22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року.
Перед Верховною Радою зібралися тисячі збуджених осіб.
Олександр Турчинов, один з лідерів об'єднаної опозиції, виліз на дах автобуса,
щоб закликати соратників до захисту української мови. У цей момент йому
подзвонили. Півхвилини розмови, Турчинов просить мікрофон і повідомляє
присутнім сумну звістку: закон про мови прийнятий. Іншими словами, парламент
проголосував у першому читанні за законопроект депутатів від Партії регіонів
Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова Про основи державної мовної політики.
32 секунди знадобилося парламенту, щоб прийняти закон,
який надає право 18 нацменшинам замінити в діловому, державному та освітньому
процесі українську мову на свою рідну. Для цього достатньо, щоб лише 10%
жителів будь-якого регіону країни зажадали цієї заміни. У підсумку російська цілком
може стати регіональною в 13 областях країни, кримськотатарська – в Криму,
угорська – на Закарпатті, румунська – в Чернівецькій області.
Хоча документ прийнятий тільки в першому читанні, він
став причиною вуличних сутичок захисників "мови" із захисниками "язика", а
також з міліцією.
Рівень кипіння пристрастей, хитросплетіння маніпуляцій і
кулуарних інтриг викликає тремтіння в голосі Тараса Стецьківа, народного депутата
від НУНС. "Вони [ПР] з 12-тої години ночі запустили в сесійний зал
бойовиків-регіоналів, які захопили трибуну, – розповідає опозиціонер Корреспонденту.
– Ми прийшли сюди о сьомій ранку, і вони вже тут були. У нас була можливість не
допустити голосування [фракції] Реформи заради майбутнього (РРБ), у них не було
людей, за них голосували, але ми не змогли в залі відстежити, де їхні картки".
Мовне питання як ніколи вчасно сплило в інформаційному полі країни. По-перше, напередодні виборів воно до межі розпалило протистояння влади й опозиції,
розбудивши реакційні сили Заходу і Сходу. По-друге – і це, мабуть, ключовий "ефект" законопроекту, – підтримка російської мови для частини населення на певний час компенсує всі економічні і політичні провали уряду
Мовне питання як ніколи вчасно сплило в інформаційному
полі країни. По-перше, напередодні парламентських виборів воно до межі
розпалило протистояння влади й опозиції, розбудивши реакційні сили Заходу і
Сходу, які вже були близькі до об'єднання проти грубості влади. По-друге – і
це, мабуть, ключовий "ефект" законопроекту, – підтримка російської мови для частини
населення на певний час компенсує всі економічні і політичні провали уряду.
Не тільки представники опозиції, незалежні політологи та
економісти, але навіть Анатолій Кінах, член фракції ПР, визнає, що проколи ці обчислюються
мільярдами доларів в зовнішній і внутрішній економіці країни. При цьому він
стверджує, що законопроект на захист мов нацменшин виконує важливу соціальну
функцію і наближає Україну до найкращих європейських стандартів.
Водночас, на думку Кінаха, цей законопроект абсолютно не
знижує статус державної мови.
В іншому ключі оцінює прийнятий документ німецький
політолог Якоб Мішке, який вже кілька років живе і викладає в Україні: "[Від
нього] виграли з одного боку ті, хто хоче взагалі витіснити українську мову зі
східних регіонів України. А на Заході радикальні сили зараз мають гарну тему
для кампанії щодо скасування цього закону".
Мовний бар'єр
Приготування до голосування щодо закону про державну
мовну політику схожі до підготовки штурму фортеці. Одні намагалися її
розвалити, інші – відстояти. Місце і час зустрічі тих і цих – Верховна Рада
України, 5 червня. За кілька днів до цієї дати Київ був обвішаний запрошеннями
прийти і захистити рідну мову. Словосполучення "рідна мова" кожен розумів
по-своєму.
Інтрига була вбита лише за кілька хвилин. Голосування
стосовно скандального законопроекту перенесли на ранній ранок, й опозиція в
буквальному і переносному сенсі його проспала. 234 депутати на п'ятій хвилині
ранкової сесії проголосували за.
"Сталося шулерство, – обурений Стецьків. – Домовленість
була такою, що цей закон буде поставлений на голосування третім, він [Володимир
Литвин, спікер парламенту] його поставив відразу, не давши часу для обговорення
та виступу з трибуни".
Помахавши після бійки кулаками, опозиція залишила Верховну
Раду. А тепер, відсвяткувавши маленьку перемогу, провладна більшість готує законопроект
до другого, фінального голосування, до якого, за словами Ярослава Сухого,
нардепа від ПР, будуть внесені деякі зміни.
На думку захисників скандального закону, документ тепер зможе відстояти права нацменшин, дати їм можливість використовувати рідну мову в діловодстві, судочинстві, у системі освіти
На думку захисників скандального закону, документ тепер
зможе відстояти права нацменшин, дати їм можливість використовувати рідну мову
в діловодстві, судочинстві, у системі освіти. Телеканали і радіостанції
самостійно оберуть мову мовлення. Рекламісти також отримують свободу у виборі
мови реклами.
Ніяких загроз розвитку української мови регіонали не
вбачають, оскільки вона, на їхню думку, зберігає за собою статус єдиної
державної мови. Водночас інші мови тепер отримають захист і свободу в рамках
європейської мовної хартії.
У той же час опозиція звинувачує Колесніченка та його
колег в підміні понять. Хартія спрямована на захист тих мов, яким унаслідок їхньої
малої вживаності загрожує зникнення. Російській подібна перспектива не
загрожує. У 2001 році, під час останнього перепису населення, 29,6% українців
назвали мову Олександра Пушкіна рідною мовою. Для двох третин материнська мова –
українська.
У друкованій пресі пропорції виглядають ще переконливіше
на користь живучості великої і могутньої. У 2010 році в Україні вийшло 338 млн
примірників журналів, 66 млн – українською, 272 млн – мовами нацменшин, де
російська явний фаворит.
Таким чином, переконані противники прийняття документа,
мова йде не про захист сильного, а про вбивство слабшого. Причому захист вельми
жорсткий. "Закон, по суті, вводить кримінальну відповідальність за недотримання
статусу регіональної мови, – пояснює Корреспонденту Володимир Каплієнко з
фракції РРБ. – Якщо на території введений статус регіональної мови, а ви його
не дотримуєтеся, можуть посадити на п'ять років".
Придушення української мови в регіонах країни – абсолютно очевидний і сумний фінал розіграної драми
Втім, ця загроза віртуальна, а ось придушення української
мови в регіонах країни – абсолютно очевидний і сумний фінал розіграної драми,
впевнений Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних
досліджень Пента. Причому мова не тільки про російськомовну навалу, але і про
інші мовні осередки.
Експерт вказує на Буковину, де румунська мова
посилюється, а українська – навпаки. Ще гірша ситуація на Закарпатті, де в
угорських районах українську вже можна заносити в Червону книгу.
Фесенко моделює один з механізмів, який призведе до
відмирання в українській глибинці рідної мови. Наприклад, міськрада прийме
рішення, що всі покажчики і назви вулиць повинні бути виконані тільки румунською,
російською або угорською. Новий закон дозволяє їм це зробити. "У чому мінус
цього законопроекту – там вказано "або" [українська мова / нацменшини], а
повинно бути "і", – пояснює Фесенко. – Ось це неправильно, це створює ризики
для української мови".
Але ж король голий
Питання статусу російської мови – найбільш довгограюча
пластинка українського суспільно-політичного життя. Її програють перед кожними
виборами, потім кладуть у шафу, до наступних перегонів. Мішке, викладач
Києво-Могилянської академії, за цей час встиг вивчити як українську, так і
російську мови і не відчуває ніякого лінгвістичного дискомфорту. Спостерігаючи
за битвою "язичників", він засумнівався в можливості реалізувати свіжоприйнятий
закон.
Питання статусу російської мови – найбільш довгограюча пластинка українського суспільно-політичного життя. Її програють перед кожними виборами, потім кладуть у шафу, до наступних перегонів
"Наприклад, потрібно буде виділити величезні кошти, щоб
перекласти всі [державні] акти, які повинні бути опубліковані українською, російською
та ще іншими мовами", – наводить політолог одну з причин свого скептицизму.
З Мішке можна сперечатися про здатність або нездатність
профінансувати цей дорогий проект, але в чому він точно прав, так це в тому, що
українська економіка – надзвичайно бідна. А з роками вона перетворюється на ще
більш злиденну, що підтверджує Корреспонденту і Кінах. Як приклад він навів
зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі (мінус $ 14 млрд) і звуження
внутрішнього ринку для українських виробників.
На тлі цього збільшення податкового тягаря малого та
середнього бізнесу виглядає нездоланною кабалою. Як результат Україна перебуває
у трійці найбільш недорозвинених фіскальних систем світу, поступаючись лише
Венесуелі та Республіці Конго.
В індексі сприйняття корупції Transparency International
Україна у 2010 році розмістилася на ганебному 134-му рядку. Але, як виявилося,
це ще не межа: у 2011-му країна опустилася на 152-те місце зі 182 можливих.
В індексі сприйняття корупції Transparency InternationalУкраїна у 2010 році розмістилася на ганебному 134-му рядку. Але, як виявилося, це ще не межа: у
2011-му країна опустилася на 152-те місце зі 182 можливих
Інвестиційний клімат погіршується три квартали поспіль.
За даними Європейської Бізнес Асоціації, в першому кварталі 2012-го індекс
інвестпривабливості України пробив історичне дно.
На довершення всього політичні переслідування викликали у
керівництва країн Євросоюзу стійку відразу до офіційного Києва. І навіть рідні
стіни вже не допомагають регіоналам. За даними досліджень групи Рейтинг, якби
вибори в парламент відбулися в травні, ПР зібрала б на 3,6% менше голосів, ніж
об'єднана опозиція.
"[Президенту Віктору] Януковичу цей закон потрібен для
того, що повернути підтримку Сходу, яку він втрачає, – пояснює Стецьків. – Це
така тактика: на сході я скажу, що борюся за російську мову, а в центрі, що
зупинив його прийняття у другому читанні. Це типова шулерська тактика".
Подібні чутливі закони здатні розбудити найрадикальніші
сили країни як з одного, так і з іншого флангу, вважає Мішке. Німецький
політолог практично впевнений, що в ім'я цього і приймався в такій поспішності
скандальний документ.
Показали язик
Тим, кому напередодні виборів вигідно перетворити
Верховну Раду на пороховий склад, тепер діятимуть обережніше, упевнений
Фесенко. І все ж його прогноз може примусити тремтіти всю опозицію. Політолог
упевнений, що конфліктний законопроект пройде і фінальне голосування, Президент
підпише його, і тоді опозиція знову рватиме на грудях вишиванки.
Але у Фесенка для захисників української мови є й гарні
пророцтва. Після виборів закон нейтралізують. "Нейтралізовувати будуть шляхом
рішення Конституційного суду. У мене немає ніякої інсайдерської інформації, це
моя версія, – уточнює про всяк випадок експерт. – Потім [законопроект] можна ще
раз використовувати – [на наступних виборах] це має бути зброєю багаторазового
використання".
Втім, Арсеній Яценюк та його команда вирішили не
здаватися без бою. Об'єднана опозиція оголосила про початок акцій протесту по
всій країні."Другого читання не буде", – категорично заявляє бютівець Андрій
Шкіль.
***
Цей матеріал опубліковано в № 22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.