Українські чиновники і політики, починаючи з Президента Віктора Януковича, оточують себе натовпами охоронців, шокуючи цим своїх співвітчизників і західних політиків, пише Ксенія Карпенко у №23 журналу
Корреспондент
від 16 червня 2012 року.
Коли в минулому році Корреспондент брав інтерв'ю у Юрія
Іванющенка, нардепа від Партії регіонів, бізнесмена і земляка Президента
Віктора Януковича, представників редакції вразили безпрецедентні заходи безпеки
парламентарія. Його офіс в центрі столиці, в провулку Рильського, оточила
озброєна охорона. А автомобіль депутата, який прибув на зустріч, супроводжували
два позашляховики Mercedes-Benz GL з бодігардами. Обидві машини були обладнані
унікальними приладами, здатними заглушити радіосигнал, запобігши дистанційному
підриву фугасу. Подібною апаратурою в країні можуть похвалитися хіба що
Президент чи прем'єр.
Сам Президент теж чутливо ставиться до
власної безпеки – його стандартний кортеж для звичайного проїзду по мирному
Києву складається як мінімум із семи машин. А коли гарант виїжджав до
Дніпропетровська, де нещодавно підірвали кілька вуличних урн, його кавалькада
включала в себе 22 автомобілі.
Те, що дозволяють собі Янукович або Іванющенко, в Україні не виглядає зухвало – в країні наявність охорони стала атрибутом представників владного олімпу
Те, що дозволяють собі Янукович або Іванющенко, в Україні
не виглядає зухвало – в країні наявність охорони стала атрибутом представників
владного олімпу. За законом держохорона має бути у вищої влади – глави держави,
спікера, прем'єра та деяких інших членів Кабміну, а також деякіх представників
Феміди. Але насправді чи не вся верхівка уряду користується бодігардами.
Навіть більше, багато депутатів оточують себе великими
хлопцями в чорних костюмах. В один із днів напередодні засідання Верховної Ради
Корреспондент дві години прочергував біля чорного входу депутатської Мекки. За
цей час до будівлі під'їхали десять нардепів і чиновників різних рівнів, яких
супроводжували загалом 36 охоронців.
Європейських парламентаріїв подібні порядки шокують. "Ну
що ви, яка охорона? – здивувався Павел Коваль, депутат Європарламенту від
Польщі у відповідь на запитання, скільки охоронців супроводжують його. – Ніхто
в Європі не ходить з охороною – ні з приватною, ні з державною".
Головний охороняється
Тон задає Президент, що оберігається найкращими офіцерами
Управління Держохорони (УДО) – спецструктури, яка відповідає за безпеку вищих
чиновників. Тільки видима частина його охорони налічує більше десятка осіб, а в
цілому їхня кількість може бути в рази більшою. Причому професійні якості цих
фахівців далеко перевищують можливості звичайних людей.
Бійці УДО проходять сотні виснажливих тестів, підготовку
в реальних бойових умовах, а також зазнають численних психологічних випробувань,
мета яких – максимально придушити інстинкт самозбереження.
Завдання співробітників УДО не тільки захистити тіло
номер один у разі загрози, а й заздалегідь вивчити настрій натовпу, місцевість
і десятки варіантів можливих ситуацій. Причому за держохоронцями постійно
спостерігають спецслужби, а зв'язок з опозицією або кримінальними угрупуваннями
може коштувати їм роботи та військового звання.
Всі ці складнощі придумані заради того, щоб особи, які перебувають під опікою УДО – почували себе в безпеці. Причому закон наголошує, що УДО має охороняти чиновників ще рік після відходу у відставку. А до Президента і членів його сім'ї
професіонали з управління прикріплюються довічно
Всі ці складнощі придумані заради того, щоб особи, які
перебувають під опікою УДО, – глава держави, прем'єр і його перший заступник,
спікер ВР із заступником, голови Конституційного та Верховного судів, міністр
закордонних справ, а також генпрокурор – почували себе в безпеці. Причому закон
наголошує, що УДО має охороняти чиновників ще рік після відходу у відставку. А
до Президента і членів його сім'ї професіонали з управління прикріплюються
довічно.
При Януковичі держохорона стала притчею во язицех.
По-перше, одна з машин його кортежу стала учасницею ДТП зі смертельним
результатом. Крім того, бодігарди Президента прославилися на всю Європу: в
квітні 2010 року іноземні ЗМІ написали про те, що під час саміту НАТО в
Страсбурзі охоронці Януковича не пустили до вбиральні, де перебував український
лідер, генсека Ради Європи.
Для людей, причетних до безпеки Президента, в цьому випадку
нічого обурливого немає. "Генсек ломився в кабінку Президента", – так коротко
описав епізод В'ячеслав Заневський, який уже четвертий рік займається
президентською охороною.
Він і сам спровокував один зі скандалів: інтернет-видання
Українська правда виявило, що ця людина є громадянином Росії. Заневський в
розмові з Корреспондентом не заперечував, що зовсім недавно приїхав з Росії.
Але це не завадило йому стати де-юре позаштатним радником Президента з питань
безпеки, а фактично керувати службою безпеки Януковича. У російського фахівця є
кабінет в Адміністрації Президента, а живе він "у кімнаті в гуртожитку в районі
резиденції Межигір'я".
Росіянин розповів, що нинішньою роботою зобов'язаний старшому синові Януковича, Олександру. 6 липня 2008 року, як по-військовому точно доповів Заневський, той
познайомив російського спеца з батьком, який на той час був лідером опозиції
Росіянин розповів, що нинішньою роботою зобов'язаний
старшому синові Януковича, Олександру. 6 липня 2008 року, як по-військовому
точно доповів Заневський, той познайомив російського спеца з батьком, який на
той час був лідером опозиції. За яких обставин Заневський познайомився із самим
Януковичем-сином, експерт, який у Росії охороняв і вищих чиновників, таких як
Олександр Лебідь, голова Радбезу РФ, і мільярдер Олександр Таранцев, власник
найбільшої ювелірної компанії Русское золото, говорить неохоче.
"Я працював у Москві інструктором з підготовки охоронців,
і, можливо, один з тих людей або група людей, яких ми готували, були людьми від
Олександра [Януковича]", – згадує Заневський.
На запитання, чому Президент не звернувся до українських
фахівців, Заневський відповідає ухильно: мовляв, Янукович, "проживши складне
доросле життя, сам непогано розбирається в питаннях безпеки і тому дуже
серйозно до неї ставиться".
Про серйозні підходи Президента українці знають не з
чуток. Щодня центр Києва перекривають для проїзду кортежу Януковича – в ньому,
крім двох броньованих Mercedes-Benz S-600, в одному з яких їде "об'єкт, що
охороняється", і двох Мercedes-Benz E-класу, рухається ще мінімум три седани
Toyota Camry – для співробітників ДПС. Ця кавалькада мчить по місту під
несхвальні репліки водіїв, які застрягли в пробках.
Але Заневський вважає подібну поведінку виправданою. Це,
як каже росіянин, дозволяє швидко змінювати напрямок руху, не звільняючи дорогу
жезлами інспекторів ДАІ і розбиванням зовнішніх дзеркал у машин особливо
непіддатливих автолюбителів.
Фахівець запевняє, що у владі почули голос незадоволеного народу, і тому вулиці тепер перекривають лише заради Президента.Навіть кортежі прем'єра і спікера тепер штовхаються в загальному потоці
Водночас фахівець запевняє, що у владі почули голос
незадоволеного народу, і тому вулиці тепер перекривають лише заради Президента.
Навіть кортежі прем'єра і спікера тепер штовхаються в загальному потоці.
Навіть більше, вже й сам Янукович частково "звільнив"
киян: за словами Заневського, в Бориспіль Президент тепер тільки літає,
використовуючи вертоліт Augusta AW139.
Причому в АП вирішили збільшити повітряний кортеж глави
держави. Заради цього в травні, за даними Вісника держзакупівель,
Держуправсправами АП уклало договір оренди ще одного Augusta AW139 – для
охорони та супроводу першого борту. На оренду обох машин у 2012-му витратять
6,5 млн грн.
Поки що президентські вертольоти стартують лише з
Межигір'я. Майданчик, побудований для них у центрі Києва, буде придатний, на
думку Заневського, лише до кінця року.
І вся президентська рать
Члени Кабміну теж не готові зустрітися з реальним життям
один на один. Причому мова йде не тільки про прем'єра або осіб, кому бодігарди надаються
за статусом. Всі чиновники, які прийшли в політику з бізнесу – а таких в
нинішньому уряді більшість, – як правило, користуються послугами приватної
охорони.
Приміром, Сергій Тігіпко, "соціальний" віце-прем'єр,
більше десяти років не розлучається зі своїми охоронцями, яких він привіз з
рідного Дніпропетровська. А Андрій Клюєв, колишній перший віце-прем'єр, який
нині працює секретарем Радбезу, крім охоронців УДО, довіряє своє життя і
здоров'я четвірці приватних бодігардів, що супроводжують донеччанина на двох
однакових Mercedes-Benz G-класу. За словами джерел Корреспондента, з цими
хлопцями Клюєв не розлучається навіть у стінах Кабміну і Радбезу.
Про свою безпеку переймається і лідер об'єднаної опозиції
Арсеній Яценюк. Політика оберігають як мінімум три приватні охоронці, що
пересуваються по місту на двох люксових позашляховиках Range Rover. У
прес-службі Яценюка запевнили, що подібні заходи не примха, а "раціональні заходи
безпеки життя лідера опозиції".
Корреспондент особисто переконався в тому, що список
обережних чиновників ще ширший. Причому в нього входять ще й депутати.
Наприклад, на одне із засідань Ради Анатолія Кінаха,
депутата і екс-прем'єра, привезли на розкішному Volkswagen Phaeton, який
супроводжували два позашляховики Range Rover з парою бодігардів у кожному. А
автомобіль віце-прем'єра Раїси Богатирьової, Mercedes-Benz E-класу,
"підтримувала" охорона на двох Ford Mondeo.
На цьому тлі Ірина Бережна, нардеп фракції ПР, виглядає
скромницею – її ніжно-блакитний Mercedes-Benz ML 350 несе в своєму лоні єдиного
охоронця-водія.
Горбаль: Переважно охороною оточують себе ті депутати, які прийшли з великого бізнесу або, будучи на держслужбі, продовжують займатися ним
"Переважно охороною оточують себе ті депутати, які
прийшли з великого бізнесу або, будучи на держслужбі, продовжують займатися
ним", – розмірковує про повальне захоплення депутатів охороною регіонал Василь
Горбаль. У нього самого є водій-бодігард, який працює з ним більше десяти
років.
За спостереженнями Горбаля, найбільш обережними
парламентаріями можна вважати нардепа від ПР Максима Луцького, а також лідера
фракції Реформи заради майбутнього і перебіжчика з БЮТ Ігоря Рибакова. В
останнього в штаті, за даними редакції, перебуває понад десять охоронців. У їхньому
розпорядженні два мікроавтобуси Volkswagen Transporter і приватний вертоліт.
Спроби видання з'ясувати, навіщо Рибакову такі сили супроводу, залишилися без
відповіді: депутат не захотів спілкуватися.
Заневський вважає обережність парламентаріїв обґрунтованою.
"Напруга в суспільстві і в депутатському корпусі досить серйозна: сорочки
рвуть, дряпаються, б'ються. Тому якщо є у депутата можливість взяти охоронця – отже
молодець. Довше проживе", – пояснює головний охоронець Януковича.
Але Сергій Кислов, генерал-майор СБУ, начальник УДО за
часів президентства Леоніда Кучми, з іронією говорить про подібну моду. "У
депутатів наявність охорони – більшою мірою показушний атрибут статусу. У
кожного депутата, який поважає себе, повинна бути дорога машина, дружина,
коханка і охоронець, як шафа", – посміхається Кислов.
Вкладення в безпеку
Якою б не була охорона – приватною або державною, – вона
коштує пристойних грошей. Приватні бодігарди, як розповідає Горбаль, працюють
на щомісячній ставці розміром приблизно 12-20 тис. грн. З представниками УДО
все складніше. Бюджет структури на 2012 рік склав 334,2 млн грн. Ця сума в
основному йде на зарплати й озброєння.
Приватні бодігарди, як розповідає Горбаль, працюють на щомісячній ставці розміром приблизно 12-20 тис. грн
Як каже Кислов, держохорона вищих посадових осіб отримує
зброю найкращих світових марок. Однак подібної уваги до зарплат формально
немає. Незважаючи на те що УДО має славу одного з найбільш елітних військових
підрозділів і заробітки офіцерів тут удвічі вищі, ніж, приміром, у Внутрішніх
військах або СБУ, на руки вони отримують в середньому 5 тис. грн.
Щоб якось скрасити ці скромні суми, держава, за словами
Кислова, допомагає офіцерам іншими методами. "У співробітників УДО є
соцгарантії – приміром, 50% знижка на оплату комунальних послуг, можливість
отримати невелику земельну ділянку або квартиру", – розповідає екс-глава
управління, додаючи, що в УДО квартирна черга йде швидко.
Заневський взагалі стверджує, що працює на громадських
засадах. Мовляв, в Москві у нього є охоронний бізнес. А в Києві, крім житла в
"гуртожитку", він отримав ще службові позашляховики Toyota Land Сruiser (від $
70 тис.) і Mercedes-Benz GL-класу (від $ 125 тис.). Причому останній, запевняє
охоронець, хоч і оформлено на нього, не є його власністю.
"Коли формується колона [президентського кортежу], іноді
не вистачає [бюджетних] грошей для її комплектації. В такому разі купуються
автомобілі і прикріплюються за фізичними особами", – трохи відкриває фінансові
таємниці УДО росіянин.
Ще більше таємниць держохорони знає Микола Мельниченко,
відомий своїми записами розмов у кабінеті Кучми. У бесіді з Корреспондентом по
Skype екс-майор безпеки, який нині живе в США, розповів, що охоронці перших осіб
України стають для чиновників найближчими людьми. І тому офіційні зарплати –
дрібниця, їм доступні куди більш істотні блага.
Мельниченко: Бути в охороні Президента – це найкращий сценарій кар'єри для військового. Крім офіційних надбавок за збереження держтаємниці і за спецумови, близькість до панського плеча дає можливість вирішити всі побутові проблеми
"Бути в охороні Президента – це найкращий сценарій
кар'єри для військового. Крім офіційних надбавок за збереження держтаємниці і за
спецумови, близькість до панського плеча дає можливість вирішити всі побутові
проблеми. Наприклад, охоронець у Кучми міг отримати землю в елітних районах
Києва", – розповідає Мельниченко. Він хвалиться, що і сам скористався подібною
можливістю. За відомостями екс-майора, зараз стан справ не змінився.
Для Мартіна Нанна, британця, експерта в галузі політичних
піар-технологій, всі публічні і непублічні порядки української держохорони
виглядають як уклад життя інопланетян. "У Великобританії тільки зірки рівня Елтона
Джона дозволяють собі бодігардів, – каже Нанн, а після, подумавши, додає: – Ну
або ті, кому явно є що приховувати від сторонніх поглядів".
***
Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу Корреспондент від 16 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.