Головна
 

Корреспондент: Мозковий штурм. Розвинуті країни, незважаючи на кризу, збільшують відрахування на науку

19 червня 2012, 12:37
0
79
Корреспондент: Мозковий штурм. Розвинуті країни, незважаючи на кризу, збільшують відрахування на науку
Фото: АР
Щоб бути конкурентноспроможними, розвинуті країні виділяють усе більше грошей на науку

Незважаючи на кризу, прогресивні економіки Європи, Америки та Азії, які затягують паски, нарощують інвестиції – в науку і нові технології. До чого б це? До економічного відродження, кажуть в Євросоюзі, пише Олена Трибушна у №23 журналу Корреспондент від 16 червня 2012 року.

Економічна криза, обвал євровалюти і зростання безробіття не заважають країнам Євросоюзу щорічно збільшувати фінансування науки і високих технологій. Навіть Італія, яка вже три роки балансує на краю прірви і має найбільший з країн ЄС держборг, не шкодує коштів на дослідницькі програми. Якщо в благополучному 2005-му італійці витратили на науку $ 19,6 млрд, то в гіркий 2010-й уже $ 22,6 млрд.

Із 27 членів єврозони 23 країни з 2007 року незмінно збільшують інвестиції в дослідження і розробки, іменовані на Заході R & D. Відмовитися від таких вкладень неможливо, пояснює Корреспонденту Майкл Дженнінгс, представник єврокомісара з питань досліджень, інновацій і науки, оскільки R & D формує майбутнє держави.

Із 27 членів єврозони 23 країни з 2007 року незмінно збільшують інвестиції в дослідження і розробки, іменовані на Заході R &D. Відмовитися від таких вкладень неможливо, оскількиR & D формує майбутнє держави

"Урізати витрати на інновації було б помилкою, якщо ми прагнемо до стійкого зростання і створення робочих місць", – пояснює експерт.

Ще одна причина не скорочувати, а множити капіталізацію науково-дослідних центрів – особливість інтелектуального ресурсу. Якщо на відновлення промисловості, фінансового сектора, ринку послуг і т. д. потрібно рік, максимум два, то на реанімацію науки йде покоління, а відставання у світі високих технологій вибиває з конкурентних перегонів усю національну економіку.

"У Кореї дослідження стовбурових клітин свого часу пішли на спад, – розповідає Кім Хван Сік, прем'єр-міністр Республіки Кореї. – Проте нещодавно вони знову активізувалися в напрямку вивчення зрілих стовбурових клітин. Було проведено 22 клінічних випробування препаратів з використанням стовбурових клітин. Це другий у світі показник після США".

Крім медичних досліджень, державні та комерційні інвестиції щедро розходяться на вивчення альтернативних джерел енергії, екології, аграрного сектора

Крім медичних досліджень, державні та комерційні інвестиції щедро розходяться на вивчення альтернативних джерел енергії, екології, аграрного сектора. Практично у всіх країнах розвиненого капіталізму прийняли жорстке рішення – тримати курс на раніше запланований мінімум: інвестиції в науку не нижче 3% ВВП. Для найбільшої економіки єврозони, Німеччини, це означає вийти на рівень $ 90 млрд на рік (сьогодні ця цифра вже становить $ 87 млрд).

Для порівняння: в Україні ця планка тримається на позначці 0,9% ВВП (близько $ 2,9 млрд, всі розрахунки в статті наводяться за даними Міжнародного валютного фонду, не за номінальним ВВП, а за паритетом купівельної спроможності).

По мізках

У країнах ЄС щорічні відрахування на R & D (дослідні та експериментальні роботи, спрямовані на створення нових технологій у різноманітних галузях науки) за чверть століття зросли у 18 разів. Навіть на піку світової фінансової кризи і бізнес, і держчиновники прагнули не знижувати темпи інвестицій.

$ 100 млрд, або 80 млрд євро, – таку велику суму, рівну майже трьом річним бюджетам України, домовилися 31 травня в Брюсселі витратити міністри розвитку країн – членів ЄС на те, що має витягнути Європу з кризи і врятувати від конкуренції з боку азіатських економік, які теж роблять ставку на мозковий штурм.

Сума, яку мають намір вибити з євробюджету міністри на проведення досліджень у сфері IT-, біо- і нанотехнологій, а також на створення нових матеріалів, комп'ютерів і робототехніки, в півтора рази більша, ніж Єврокомісія виділила ЄС напередодні кризи

Сума, яку мають намір вибити з євробюджету міністри на проведення досліджень у сфері IT-, біо- і нанотехнологій, а також на створення нових матеріалів, комп'ютерів і робототехніки, в півтора рази більша, ніж Єврокомісія виділила ЄС напередодні кризи. Ці мільярди – мала частина того, що таким чином вкладає Об'єднана Європа в розвиток економіки майбутнього.

Незважаючи на те що всім її учасницям доводиться економити, національні інвестиції розвинених країн і країн, які активно розвиваються, у дослідження залишилися на колишньому рівні – 2-3% ВВП на рік, а в деяких державах навіть зросли. Наприклад, невеликі скандинавські країни Швеція і Фінляндія, які стабільно робили найбільші відрахування на R & D в Європі, продовжують утримувати їх на рівні понад 3,5%, ($ 13 млрд і $ 7,7 млрд відповідно). А Данія, яка у 2005 році вклала в наукові дослідження 2,5% ВВП, до 2010-го збільшила цю статтю витрат до 3,1% ВВП – $ 6,4 млрд.

У ЄС підрахували, що такий підхід дозволить до 2020 року створити в регіоні 3,7 млн робочих місць, а сукупний ВВП співдружності зросте з $ 15,8 трлн до $ 16,8 трлн. Різницю в цифрах можна порівняти з 25-річним бюджетом України. Крім того, Європа забезпечить роботою 1 млн нових вчених.

Головний результат інновацій – більш висококваліфікована праця, успішний бізнес, кращі товари та послуги і більш ефективні процеси

"Головний результат інновацій – більш висококваліфікована праця, успішний бізнес, кращі товари та послуги і більш ефективні процеси", – пояснює Корреспонденту Ніл Калленс, перший секретар посольства Великобританії в Україні з питань енергетичної політики.

Витрати на R & D – один з найбільш об'єктивних показників ефективності та розвиненості економіки країни, переконані і в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка об'єднує найбільші ринки, які спільно створюють 60% світового ВВП.

Найбільшу частину всіх своїх доходів в науку вкладає невелика молода держава Ізраїль – 4,2%. Країна з населенням 7,1 осіб осіб витрачає на ці цілі $ 9,9 млрд. США "платять" за розвиток своєї науки пропорційно більше – $ 400 млрд. Також в десятці найбільших "наукових інвесторів" світу Німеччина, Франція, Британія, Канада, Китай, Японія, Південна Корея та Індія.

Бізнес на допомогу

Державні бюджети покривають близько третини національних інвестицій у R & D, решту фінансує бізнес. В Ізраїлі, Японії, Південній Кореї приватний сектор перераховує до 80% всіх витрат на дослідження.

Витрати 34 найбільших американських корпорацій на R& D станом на 2004 рік склали $ 152 млрд

Так, витрати 34 найбільших американських корпорацій на R & D станом на 2004 рік склали $ 152 млрд. Приблизно сьому частину цієї суми внесли лише три виробники – IT-компанія Microsoft, фармацевтичний гігант Pfizer і популярний автомобільний бренд Ford.

Корпорація Google витрачає на R & D близько $ 4,5 млрд, свідчать дані американської аналітичної компанії FactSet Research Systems за минулий рік. А найбільш щедрі в США інвестори в наукові дослідження – фармацевтичні концерни Merck і Pfizer, що витрачають на дослідження і розробки навіть більше, ніж Microsoft, – $ 10,8 млрд і $ 9,3 млрд проти $ 9 млрд відповідно.

В обмін на гроші і технічну базу бізнес отримує право на першочерговий доступ до
інформації і можливість комерціалізувати результати роботи

В обмін на гроші і технічну базу бізнес отримує право на першочерговий доступ до інформації і можливість комерціалізувати результати роботи, розповідає Корреспонденту Андрій Лужецький, випускник біофаку Львівського держуніверситету, який уже вісім років займається у Німеччині дослідженнями в галузі біотехнологій.

У першій десятці європейських приватних інвесторів в науку – провідні німецькі концерни, такі як Volkswagen, Siemens, Daimler, Robert Bosch і Bayer.

Один з проектів Лужецького, який зараз очолює власну лабораторію в Центрі ім. Гельмгольца з дослідження інфекційних захворювань у Саарбрюкені, фінансується Європейським дослідницьким центром (ERC) Єврокомісії. На експерименти з бактеріями, результати яких в майбутньому зможуть використовувати фармацевтичні компанії, українець отримав грант – 1,5 млн євро (близько $ 1,9 млн).

"Цей проект чітко ілюструє, як дослідження можуть впливати на економіку, – каже Корреспонденту Магдалена Куфрей з ERC. – Його результати можна буде використовувати для удосконалення виробництва деяких ліків".

ERC часто фінансує експерименти, підсумок яких неможливо спрогнозувати, а їх потенційно висока вигода пов'язана з не менш високим ризиком. Однак він
виправданий

ERC часто фінансує експерименти, підсумок яких неможливо спрогнозувати, а їх потенційно висока вигода пов'язана з не менш високим ризиком. Однак він виправданий, запевняє Куфрей, несподівані відкриття та технологічні знахідки вкрай важливі для конкурентоспроможності європейської економіки.

Лабораторія Лужецького співпрацює з багатьма виробниками, включаючи найбільший у світі німецький хімічний концерн BASF і французький фармгігант Sanofi-Aventis. Перший вже використовує створені його командою гени для вирощування трансгенних рослин.

Розповідати про інші свої роботи Лужецький не має права, але наводить відомий приклад успішної комерціалізації R & D – співробітництво компаній Brain і Henkel. Вчені першої винайшли ферменти, які активні за низьких температур, а спеціалісти другої використовували їх, щоб "примусити" пральний порошок відпирати навіть у холодній воді.

"Таких прикладів безліч, – каже Лужецький. – На Заході наука давно стала однією з важливих ланок бізнесу, що визначає добробут країни".

І не тільки на Заході, але й глибоко на Сході мізки вирішують все. Наприклад в минулому році Сеул вирішив виділити на біодослідження близько $ 100 млн. Одна з цілей – перетворити Південну Корею на світового лідера в галузі вирощування стовбурових клітин

І не тільки на Заході, але й глибоко на Сході мізки вирішують все. Наприклад в минулому році Сеул вирішив виділити на біодослідження близько $ 100 млн. Одна з цілей – перетворити Південну Корею на світового лідера в галузі вирощування стовбурових клітин.

"У майбутньому технології, пов'язані зі стовбуровими клітинами, принесуть додаткову користь медичним підприємствам, – розповідає Кім Хван Сік. – У перспективі на 2012 рік обсяг світового ринку стовбурових клітин складе близько $ 37 млрд".

Необхідність таких жертв глава південнокорейського уряду пояснює стрімким старінням населення. "Все більше зростає важливість проблем старіння і лікування захворювань, характерних для літнього віку, а також боротьби з невиліковними і важковиліковними хворобами, – продовжує прем'єр. – Дослідження стовбурових клітин вважаються оптимальним заходом для вирішення подібних проблем".

Південна Корея, яка ще півстоліття тому була бідною аграрною державою, реформувала економіку, і за короткий час за розмірами інвестицій в науку ввійшла до п'ятірки світових лідерів. Сеул ввів податкові пільги для інвесторів у R & D і скасував держрегулювання для приватних дослідницьких компаній.

"Єдиний спосіб підштовхнути зростання економіки – це вкладати багато грошей в науку та інновації", – резюмує Мортен Остергаард, датський міністр науки, інновацій та вищої освіти.


Не зроблено в Україні

Бюджет, який спільно вкладають у фінансування сфери R & D держава і бізнес в Україні, втричі менший, ніж витрачає на ці самі цілі одна лише окремо взята американська корпорація Microsoft. Майже вдвічі більше українців виділяє на фінансування цієї сфери Чехія – $ 4,3 млрд проти $ 2,9 млрд. При цьому чеський ВВП дещо менший за український.

19 травня, в День науки, прем'єр-міністр Микола Азаров, як і багато його попередників, підтвердив: наукові прориви здатні різко збільшити ВВП країни, і грошей на науку держава шкодувати не буде, щоб та дала віддачу. Втім, вітчизняні вчені сумніваються, що ці обіцянки будуть виконані.

Бюджетні витрати на роботу українських вчених в останні роки впали навіть нижче "рекордних" для України 1,1% ВВП у 2003 році до 0,9%. У розрахунку на одного
вченого витрати на R & D в Україні – одні з найнижчих у світі

Бюджетні витрати на роботу українських вчених в останні роки впали навіть нижче "рекордних" для України 1,1% ВВП у 2003 році до 0,9%. У розрахунку на одного вченого витрати на R & D в Україні – одні з найнижчих у світі. При цьому середній вік українських докторів наук давно перевищив пенсійний, лави працівників науки порожніють.

За кількістю вчених Україна все ще поступається в СНД тільки Росії, але сьогодні ця армія – швидше тягар для держави, ніж сила, здатна приносити користь. При цьому матеріально-технічна база вітчизняних дослідницьких інститутів практично не оновлюється, а на застарілому обладнанні Америку не відкриєш.

Недофінансування не головна проблема відсталості української сфери R & D. Відстала низькотехнологічна та ресурсоорієнтована економіка просто не створює попиту на розробки: технічні прориви, здатні прискорити розвиток країни, в ній просто не затребувані. У підсумку Україна – заручниця замкненого кола.

Відстала низькотехнологічна та ресурсоорієнтована економіка просто не створює попиту на розробки: технічні прориви, здатні прискорити розвиток країни, в ній
просто не затребувані. У підсумку Україна – заручниця замкненого кола

Роз’єднати його здатна лише переорієнтація економіки, пояснює Корреспонденту доктор економічних наук Ігор Єгоров, завідувач відділом у Центрі досліджень науково-технічного потенціалу НАНУ і спостерігач від України в ОЕСР. "Все взаємопов'язане, – каже експерт. – Україні потрібно стимулювати високотехнологічні галузі, які потребують інновацій".

Поки ж учені, які опинилися без роботи, переорієнтуються на зовнішні ринки – український військово-промисловий і нафтогазовий комплекси. "Вони давно працюють на Росію і Китай", – стверджує Єгоров.

Україна чи не єдина країна Європи, де фактично не існує стимулів для інноваційної діяльності. "В Європі люди вкладають в інновації тому, що розуміють: у традиційних секторах економіки вони високого прибутку не отримають, – підсумовує доктор наук. – А навіщо вкладати у нас?"


Науковий підхід

Десять найбільших економік світу щорічно вкладають майже $ 1 трлн у науково-технічні дослідження та розробки

Місце у світі

Країна

Національні витрати на дослідження і розробки, $ млрд

Частка грошей, виділених на дослідження і розробки, від ВВП країни, %

Гроші, виділені на дослідження і розробки, в перерахунку на одного вченого, $ тис.

Кількість учених на 1 млн жителів країни, осіб

1

США

395,8

2,8

243,9

4.663

2

Японія

142,0

3,3

208,4

5.573

3

Китай

141,4

1,4

72,0

1.071

4

Німеччина

68,2

2,4

248,4

3.532

5

Південна Корея

42,9

3,0

186,3

4.627

6

Франція

41,5

1,9

196,1

3.496

7

Великобританія

37,6

1,7

157,0

4.269

8

Індія

33,3

0,9

126,7

137

9

Канада

23,7

1,8

170,7

4.260

10

Росія

22,1

1,0

51,8

3.191

11

Україна

0,03

0,9

40,8

1.458

Дані ЮНЕСКО, Battelle Memorial Institute

***

Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу Корреспондент від 16 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: наукафінансуваннявисокі технології
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах