Український уряд з тріском програє боротьбу за міжнародний капітал. Якщо він найближчим часом не прийме рішучих заходів, гроші остаточно покинуть країну, пише у своїй колонці Томаш Фіала, президент Європейської Бізнес Асоціації, генеральний директор інвесткомпанії Dragon Capital, у № 23 від 15 червня 2012 року журналу Корреспондент.
Підготовка до Євро-2012,
незважаючи на неоднозначну оцінку у ЗМІ, дозволила Україні домогтися реальних
поліпшень у спортивній, транспортній та готельній інфраструктурі. І, судячи з
перших днів турніру, невідступна критика у західній пресі на адресу України
навряд чи зіпсувала свято іноземним уболівальникам, включаючи бізнесменів, які
приїхали до нашої країни.
Дуже хотілося, щоб приємне
враження у гостей склалося і про умови ведення бізнесу в нашій країні, для
чого, в першу чергу, Євро-2012 було і покликане. На жаль, під час виступу на
засіданні Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України
минулого тижня мені, як і рік тому, знову довелося говорити про неприємні речі.
На минулорічній зустрічі у
відповідь на питання Віктора Януковича про оцінку інвестиційної погоди в
Україні я порівняв її з березнем. Ми з колегами також висловили сподівання, що
за рік просунемося до літа і залишили рекомендації на 130 сторінках.
Рік по тому, які б індикатори ми
не використовували – чи то закордонні, чи місцеві інвестиційні рейтинги,
прибутковість єврооблігацій або темпи зростання ВВП і кредитування, –
доводиться констатувати, що ситуація погіршилася. Прибутковість українських
єврооблігацій, яка відображає суверенні ризики країни, за рік зросла з 6,3% до
10%. Уряд і вітчизняні компанії вже рік не мають доступу до західних ринків
капіталу. У той же час з початку року інші країни, що розвиваються, залучили
понад $ 160 млрд – рекорд за десять років.
Ситуація погіршилася. Прибутковість українських єврооблігацій, яка відображає
суверенні ризики країни, за рік зросла з 6,3% до10%. Уряд і вітчизняні компанії вже рік не мають доступу до західних ринків капіталу.
У своєму виступі від імені
Європейської Бізнес Асоціації, яка об'єднує понад 900 компаній, що забезпечують
10% робочих місць у вітчизняному приватному секторі, я назвав ряд зовнішніх і
внутрішніх факторів, через які Україна програє конкуренцію за міжнародний
капітал.
Зовнішні:
1. Невиконання умов меморандуму з
МВФ і, як наслідок, відсутність нових кредитів ось уже півтора року – при цьому
у 2013 році державі потрібно буде виплатити $ 8 млрд зовнішніх боргів,
включаючи $ 5,5 млрд того ж МВФ. У цій ситуації без відновлення співпраці з
фондом впоратися уряду і НБУ буде надзвичайно важко.
2. Затримка з підписанням
договору про асоціацію та вільну торгівлю, а також істотне погіршення відносин
з ЄС.
3. Невигідна газова угода з
Газпромом, яка збільшує дефіцит поточного рахунку майже вдвічі і "дірку" в
бюджеті на декілька відсотків ВВП.
З внутрішніх чинників можна
повторити все сказане рік тому, оскільки прогрес видно тільки з пенсійної
реформи, а інші питання з президентського плану реформ залишилися невирішеними:
1. Корупція – за даними
опитування Міжнародної фінансової корпорації, витрати українських компаній на
хабарі зросли з 6% виторгу в 2008 році до 10% в 2011-му.
2. Верховенство права – бізнес
поки що не відчуває поліпшень, незважаючи на прийняті закони та пролуналі заяви.
3. Податки. З одного боку,
потрібно вітати відкритість нового керівництва Податкової служби та його
бажання вести діалог. З іншого боку, в 2011-му частка податків в українському
ВВП досягла найвищого за час незалежності рівня (25,4%) і в 2012-му перевищить
26% (проти середнього за роки незалежності 21%). Серед неправомірних дій
податкових органів хочеться виділити заборону на перенесення збитків минулих
років і відшкодування ПДВ тільки при поверненні 50-70% цієї суми як передсплати
податку на прибуток або придбання держоблігацій. З номінальних ставок знижена
тільки одна – податок на прибуток. Зростання податкових надходжень перевищує
темпи зростання номінального ВВП удвічі.
4. Дерегуляція – залишається на
папері. Навіть добре виписана будівельна реформа була нейтралізована
підзаконними актами. У результаті обсяг будівельних робіт, всупереч
держінвестиціям до інфраструктури перед Євро, в минулому році був на
рівні 2001-го і на 54% нижче, ніж у 2007 році.
5. Приватизація – виконання плану
з доходів безумовно позитивне, але умови багатьох тендерів були прописані так,
щоб мінімізувати конкуренцію та ціни.
6. Вітчизняний ринок капіталу, а
з ним і робочі місця, йдуть до Варшави й Лондона, оскільки НБУ вже півтора року
не дозволяє подвійний лістинг українських компаній, що квотуються на
закордонних біржах.
На відміну від 2010 року, інвестори вже не реагують на обіцянки. Одного Євро-2012 без реальних дій буде недостатньо, щоб змінити інвестиційну репутацію України
7. Сільське господарство –
складається враження, що депутати, які готували законопроект про ринок земель,
хотіли лише внести нестабільність і покарати успішні компанії у цій галузі.
8. Банки – через корупцію у
судах, які за гроші скасовують кредитні і заставні договори, рівень проблемної
кредитної заборгованості в Україні найвищий у регіоні, а темпи зростання
кредитування цього року впали до нуля.
Репліка Президента, що мої слова
допомагають владі "тримати форму" і більшість висловлених пропозицій вже відображені
у проекті його указу, підтримала наші сподівання. Так само як і нещодавнє оновлення уряду.
Але, на відміну від 2010 року, інвестори вже не реагують на обіцянки. Одного
Євро-2012 без реальних дій буде недостатньо, щоб змінити інвестиційну репутацію
України.
***
Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу Корреспондент від 15 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.