Корреспондент: Кохання-зітхання. Частина українок розцінювали Євро-2012 як шанс зав’язати стосунки з іноземцями

Частина українських дівчат розглядають Євро-2012 як чемпіонат зі знайомства з іноземцями та шанс знайти собі чоловіка. Заїжджі фани підіграють українкам, але лише до того часу, поки не вирушають на батьківщину, пише Христина Бердинських у №25 журналу Корреспондент від 29 червня 2012 року.

Суботній ранок на Трухановому острові в центрі Києва. Наметовий табір шведських уболівальників. Зелена галявина на березі. На ній пристрасно цілується парочка. У кількох метрах від них стоїть тілиста дівчина з пляжним рушником у руках. Вона деякий час мовчки спостерігає за сплетеними в обіймах молодими людьми, а потім звертається до дівчині, що цілується: "Оксано, та скільки можна! Пішли вже".

Оксана – блондинка в чорних бриджах, шльопанцях і білому капелюшку, – не поспішає слухати подругу і не відривається від свого коханого. Її партнер – швед, один з багатотисячного натовпу скандинавів, які приїхали в столицю Україну вболівати за свою національну збірну. Цим хлопцем, як з'ясував Корреспондент пізніше, Оксана дорожить.

Про це дівчина, яка працює на прогулянковому катері – там вона і познайомилася зі своїм скандинавським коханим, – розповіла трохи пізніше, вже після прощання із заїжджим фаном. У той час як "її" швед крокував до друзів у намет, українка, що йде по Пішохідному мосту з Труханового на Поділ, описує всі принади заїжджих північних чоловіків. "Наші напиваються і лізуть в бійку. А шведи веселяться і танцюють. Вони по-хорошому крейзі [божевільні]", – пояснює Оксана.

Під час Євро-2012 таких love story, як у Оксани, не бракувало. У країну, де спостерігається дефіцит чоловіків – вони становлять лише 46% населення, – приїхали сотні тисяч іноземних уболівальників, які в переважній більшості належать до сильної статі. Це викликало збентеження в лавах одиноких українок.

Краса збентежить увесь світ

Цілий острів блакитнооких блондинів – приблизно так виглядав Труханів протягом півтора тижнів, поки там мешкали фанати шведської збірної. І киянки здригнулися перед чарівністю цього жовто-синього, веселого, не завжди тверезого, але добродушного натовпу.

"Як каже моя знайома, тепер я розумію, чому існують шведські сім'ї. Коли на них [шведів] дивишся, думаєш: я б взяла собі як мінімум двох таких. Вони такі гарненькі", – жартує київська тележурналістка Наталя, яка відмовилася називати для друку своє прізвище. Брати двох вона не має наміру – їй достатньо одного, 25-річного кучерявого блондина Тобіаса, який підкорив її серце за кілька днів Євро-2012.

Корреспонденту не вдалося дізнатися, наскільки веселий скандинав перейнявся принадами киянки, – той уже поїхав на батьківщину. А от у Наталі щодо нього досить серйозні наміри: українка готова поїхати до нього в гості навіть за свій рахунок. Добре, що вона дівчина забезпечена, з квартирою і машиною, і може собі дозволити такий тур.

Фан-зона на Хрещатику ніколи не відчувала дефіциту симпатичних українок, які гуляли на її території. Скандинави досить швидко освоїлися і стали знайомитися з українками. Хоча все це відбувалося досить обережно

За спостереженнями видання, фан-зона на Хрещатику ніколи не відчувала дефіциту симпатичних українок, які гуляли на її території. Скандинави досить швидко освоїлися і стали знайомитися з українками. Хоча все це відбувалося досить обережно – шведи були політкоректними і по-північному стриманими у стосунках зі слабкою статтю.

А ось британці, які зайняли місця шведів після від'їзду скандинавів на батьківщину, реагували на українок бурхливо. Англійські фани навіть придумали нову кричалку, сенс якої нехитрий: "Ми хочемо знайти собі українських дружин".

Представники Туманного Альбіону всі як один пояснювали спалах своєї пристрасті до українок таким чином: на співвітчизницях футбольної зірки Андрія Шевченка набагато менше одягу, ніж на британках, їхні фігури кращі, та й загалом вони красивіші. Тому, мовляв, частина остров'ян, які приїхали в Україну, готові всерйоз замислитися над втіленням у життя фанатського гасла.

Одним з таких хлопців називає себе 27-річний Росс Чіпперфільд. Він запевняє, що англійці дійсно не проти зав'язати в Україні стосунки з місцевими мешканками і продовжити їх на своїй території. Цю фразу Чіпперфільд вимовляє, стоячи в компанії миловидної українки. "Був би радий, щоб ця дівчина, – киває він на свою супутницю, – поїхала до Лондона і жила б зі мною". При цьому британець старанно робить серйозне обличчя, хоча усмішка все ж проривається крізь його образ потенційного чоловіка.

Ще більш емоційний 23-річний Енріке Енваль, іспанець, який мешкає у Швеції.

Представники Туманного Альбіону всі як один пояснювали спалах своєї пристрасті до українок таким чином: на співвітчизницях футбольної зірки Андрія Шевченка
набагато менше одягу, ніж на британках, їхні фігури кращі, та й загалом вони красивіші

Корреспондент зустрів його 23 червня у фан-зоні на Хрещатику, після чвертьфіналу Іспанія – Франція. Енваль поїдав очима 26-річну киянку Ганну, що стояла з ним під руку. "Якщо у вас всі такі ж дівчата, як вона, – це мрія", - вигукує іспанець. На його далекій піренейській батьківщині красунь теж вистачає. Але надто вже багато вони базікають зайвого, вважає Енваль, замість того щоб веселитися.

Втім, тут таки уточнює іспанець, він готовий не тільки до веселощів, а й до тривалих стосунків з українкою, навіть на відстані. "Але це від неї залежить", – каже молодий уболівальник, знову кидаючи ніжний погляд на українку.

Тим часом Ганна, яка познайомилася з Енвалем лише кілька годин тому, розповідає, чим, на її думку, відрізняються українські залицяльники від іноземців. Виявилося, що співвітчизники більш закомплексовані. "Іноземці люблять життя, а українці – свої проблеми", – пояснює вона. До того ж іноземці уважніше ставляться до жінок, не брутальні і цікавіші під час бесіди. Свої міркування про міжнаціональні відмінності статей іспанець і українка скріплюють поцілунком.

Фронт кохання

Епіцентрами знайомства українок і заїжджих вболівальників стали нічні клуби і, більшою мірою, фан-зони міст, що приймали Євро-2012.

Наприклад, біля шведського куточка на Хрещатику – в барі, де до свого від'їзду веселилися шведи, а після стали проводити час британці, – щовечора збиралося дуже багато веселих і вже не зовсім тверезих фанатів, розбавлених українками.

29-річного ірландця Коннора Трейнера, який ось уже рік живе в Україні і викладає тут англійську, шокувало, що він зустрів в цьому веселому місці своїх 16-17-річних учениць. Ті гуляли серед фанів пізно ввечері, мріючи познайомитися з іноземцями. Ірландцеві не сподобався такий підхід до вдосконалення англійської мови.

За словами іноземців, серед українок вони найчастіше зустрічали два типи дівчат – тих, хто "вибирав" собі супутника, і тих, хто хотів просто спілкуватися

За словами іноземців, серед українок вони найчастіше зустрічали два типи дівчат – тих, хто "вибирав" собі супутника, і тих, хто хотів просто спілкуватися.

Про перших каже Трейнер. Він набив руку у спостереженнях за особливостями поведінки місцевих представниць жіночої статі і зазначає, що українки більш старомодні, ніж британки. Більшість з тих, хто хоче спілкуватися з іноземцями, шукають чоловіка, на якого можна звалити всі свої турботи, в тому числі матеріальні, тоді як західні дівчата надають перевагу фінансовій незалежності.

Схожим чином оцінює особливості "громадянок, які бажають познайомитися" і київський психолог Вадим Колесников. Мовляв, частина співвітчизниць бачать в іноземцях, перш за все, пухке портмоне. "Наші дівчата думають, що зустрінуть якогось Вальтера або Свена, який відразу відкриє свій гаманець, дістане кредитну картку і скаже: "Ти знаєш, я важко працював 15 років, щоб за три дні на тебе все спустити", – іронізує експерт.

З такими дівчатами найчастіше перетинався в Києві під час своєї поїздки на Євро 29-річний угорець Томас Капорней. За його спостереженнями, суть спілкування з українками у підсумку зводиться до фінансів. Для нього в цьому сенсі показовими є знайомства в нічних клубах. Капорней каже, що в Угорщині в подібні заклади слабка стать ходить, щоб потанцювати. У Києві ж танці нікому не потрібні – тут іде полювання на чоловіків. "У вас в клубах дівчата виглядають всі однаково – короткі спідниці, високі підбори. Відрізняється тільки ціна", – каже угорець.

Однак далеко не всі іноземці набули в Україні подібного досвіду. Так, 30-річний фін Калле Таммінен каже, що місцеві дівчата здалися йому доброзичливими й усміхненими, а деякі із задоволенням показували йому Київ. Його це приємно здивувало. "Це типова поведінка для українок або вони поводять себе так тільки з іноземцями?" – запитує фін.

У країні адекватні і симпатичні чоловіки, запевняє експерт, в дефіциті, тому дівчата шукають взаємного кохання і нормальних стосунків у зарубіжних гостей

Якщо судити за словами психолога Колесникова, більшість українок, які шукають контактів з іноземцями, "так" поводяться саме з ними. Справа в тому, що в країні адекватні і симпатичні чоловіки, запевняє експерт, в дефіциті, тому дівчата шукають взаємного кохання і нормальних стосунків у зарубіжних гостей. Через це вони стають вразливими, очікуючи, що хлопець після кількох днів, проведених в Україні, поклянеться у вічному коханні.

Якщо судити по 21-річній киянці Анастасії Кулінській, з якою Корреспондент спілкувався біля шведського куточка, не всіма українками рухає бажання кохання. Частина співвітчизниць, що приходили у фан-зони, шукають товариства іноземців з допитливості.

Кулінська під час чемпіонату подружилася з британцем, але матримоніальних планів не будує. Їй було цікаво, що жителі Сполученого Королівства думають про Україну, як оцінюють підготовку до Євро.

Киянку вразила щира зацікавленість заїжджих гостей стосовно того, що відбувається в країні, аж до політичної ситуації: практично всі, з ким вона спілкувалася, запитували про долю екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Ще їй сподобалося, що іноземці не хизуються перед дівчатами марками одягу та мобільними телефонами, а поводять себе досить просто.

"Вони дуже відкриті і дуже веселі. І з ними можна поговорити на різні теми", – розширює перелік характеристик іноземних фанів Лілія Цахнів, ще одна українка, яка виходила в широкі вболівальницькі маси винятково заради спілкування.

Один з представників цих "відкритих і веселих", британець Чіпперфільд, оглядаючи навколо себе групки дівчат, які гуляють по Хрещатику, виносить ключову оцінку побаченому. "Пощастило ж українським чоловікам", – видихає він.

На те, щоб і йому пощастило, у англійця є ще тиждень – час до закінчення Євро. І син Туманного Альбіону, судячи з усього, готовий зробити мрію британців своєю українською реальністю. Хоча б на кілька днів.

***

Цей матеріал опубліковано в № 25 журналу Корреспондент від 29 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.