Анатолій Тимощук, опорний півзахисник мюнхенської Баварії, володар кубка УЄФА та досвідчений футболіст збірної України, розповів про різницю між "не програти" і "не пропустити", переваги життя і роботи в Німеччині та свої плани на післяігрову кар'єру. 33-річний футболіст відповів на запитання читачів сайту Корреспондент.net
- Чому ви ставите завдання "щоб не програти"?
По-моєму, з таким настроєм не бачити ні перемоги, ні навіть нічиєї.
Юрій Шафран, Київ
- Я ніколи не ставлю таке завдання – "щоб не програти", у
вас помилкова думка. Я завжди ставлю перед собою завдання перемагати. Ви могли
переплутати або спотворити зміст сказаних слів, тому що іноді на передматчеве запитання
я говорю, що нам важливо "не пропустити". І це дві великі різниці.
Як амбітний футболіст і спортсмен, перед початком гри я
ніколи не ставлю перед собою іншого завдання, крім перемоги. З таким настроєм я
виходжу на кожен поєдинок, але у футболі можливий будь-який результат, гра може
закінчитися і внічию, і поразкою, тільки в цьому випадку треба спокійно
розібратися в причинах, проаналізувати гру.
- Чи збираєтеся повертатися в Україну? Якщо буде така
можливість, чи залишитеся жити за кордоном і після закінчення футбольної
кар'єри? У якій країні?
Олена Гришина, Київ
- На цей момент у мене чинний контракт з Баварією, тому в
Україну вдається приїжджати тільки на матчі національної збірної. Що стосується
в цілому, то складно планувати, моїй сім'ї комфортно в Німеччині, тому ми
будемо намагатися і надалі створити комфортні умови для життя і виховання
дітей.
Коли настане час, післяфутбольну кар'єру я б хотів
пов'язати зі спортом, а футбольна кар'єра така, що ніколи не знаєш, якою буде
пропозиція і де ти опинишся. Якщо говорити про Україну, то для мене є тільки
одна рідна команда, з якою я можу пов'язувати своє футбольне майбутнє.
- Ви встигли пограти за найсильніші (і, напевно, "найбільш
грошовиті"?) клуби трьох різних країн. Розкажіть про "побутові" відмінності між
Шахтарем, Зенітом і Баварією. Де вам особисто найкомфортніше гралося?
Максим Гунько, Київ
- Я скрізь себе почуваю комфортно – в Донецьку,
Санкт-Петербурзі чи Мюнхені. Разом з кожною командою у нас були хороші
результати, хороший колектив і взаємоввічливі стосунки з уболівальниками. Я
задоволений тим, що моя футбольна кар'єра і життя були пов'язані з цими містами
і клубами.
Коли я тільки перейшов у Шахтар, клуб починав своє
становлення, з часом ми вийшли на більш високий рівень, ставили перед собою
амбітні цілі, вперше в історії клубу завоювали чемпіонський трофей. Зараз команда
розвивається, прогресує і виходить на рівень провідних клубів Європи в
організаційному плані і підході до виконання завдань.
Мені завжди приємно приїжджати в Санкт-Петербург,
виходити на поле Петровського, відчувати підтримку вболівальників. З пітерським
клубом ми домоглися значного прогресу – стали найсильнішим клубом в Росії і
Європі, завоювавши два європейські трофеї. Наскільки я знаю, інфраструктура
клубу зараз налагоджується, щоб відповідати рівню завдань команди.
Баварія – це топ-клуб, один з грандів європейського
футболу з багатою історією. Підхід до організації та інфраструктура клубу
відповідають амбітним цілям, будь-який футболіст, який хоче прогресувати,
повинен ставити перед собою мету перейти в команди такого рівня, як Шахтар в
Україні, Зеніт в Росії і Баварія в Німеччині.
Всі ці клуби об'єднує один важливий фактор – вони завжди
ставлять перед собою максимальні завдання в кожному турнірі.
- Після Зеніту ви перейшли в мюнхенську Баварію. Там
довелося довго боротися за місце в основному складі, але, на жаль, таких
успіхів, як в Зеніті, ви вже не домоглися. Шкодуєте про роки у складі Баварії?
Роман Кравченко, Київ
- Перехід до мюнхенської Баварії – це був серйозний крок,
більш високий рівень розвитку кар'єри та футбольної майстерності. Протягом
усього часу [в Баварії] мені доводиться боротися і домагатися поставлених
цілей, доводити, що мене не даремно запросили в клуб.
За три роки, проведені в Мюнхені, нам вдалося завоювати
всі трофеї внутрішньої першості – чемпіонат, кубок, суперкубок і двічі
претендувати на найпрестижніший трофей – кубок чемпіонів. Тому можна сказати,
що перехід позитивно позначився на розвитку моєї ігрової кар'єри, хоча були і
свої складності.
Спорт – це завжди єдиноборство, протистояння, і щоб
вигравати, треба бути сильнішим і впевненішим.
- Під час Євро-2012 збірна Німеччини – а там, напевно,
ваших одноклубників з Баварії вистачає – зупинялася в Польщі, хоча грала у нас.
Вони що, думають, тут, в Україні, динозаври ходять до цього часу?
Іван Павліш, Ужгород
- Я думаю, можна сказати про те, що всі гості, хто
приїхав в Україну, залишилися задоволеними нашою гостинністю. Хоча, напевно,
хтось розчарований, що не зустрів в Україні динозавра або ведмедя, тому нехай
кожен думає, що хоче.
Я розмовляв з багатьма хлопцями зі збірної Німеччини, з
інших збірних, які приїжджали в Україну. Всі задоволені атмосферою турніру,
прийомом і обстановкою.
- Під час Євро-2012 у Львові бачив Криштіану Роналду,
Пепе, Нані, коли вони сідали в автобус і їхали на матч з Данією. Їх
супроводжував Ейсебіо. Коли в української збірної будуть гравці такого калібру?
Олександр Джичко, Львів
- Кожну футбольну команду на таких великих змаганнях підтримують
різні легендарні особистості і великі футболісти. Це можна сказати не тільки
про Португалію, а й про Німеччину та інші команди.
Якщо говорити про нашу команду, то у збірної України, як
і в нашої країни, не така велика історія, хоча в історії українського футболу
не менше легендарних особистостей. Все залежить від готовності кожної людини
підтримувати свою національну команду.
- Як ви справляєтеся, коли "весь світ проти
тебе"?
Тимур Арабаджи, Київ
- Мене завжди підтримує родина. Коли відчуваєш підтримку
тих людей, які для тебе є дорогими, то відчуваєш себе сильнішим, тобі не
страшні проблеми.
Життя завжди сповнене несподіванок і сюрпризів, якщо йдеш
до якоїсь мети, треба бути готовим долати труднощі. Найголовніше ніколи не
здаватися, боротися і вірити в позитивний результат.
***
Цей матеріал опубліковано в № 29 журналу Корреспондент від 27 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.