Корреспондент: Формула дива. Провідні політики й економісти розповіли, на чому має ґрунтуватися економічний успіх України

Політики й економісти у №36 журналу Корреспондент від 14 вересня 2012 року розмірковують про те, на чому могло б ґрунтуватися українське економічне диво і чому його досі немає. Матеріал підготували Христина Бердинських та Інна Прядко.

Що буде зі світовою економікою завтра, чи вистачить Євросоюзу запасу міцності і куди рухатиметься Україна? З 13 по 16 вересня на ці та інші запитання в інтер'єрах Лівадійського палацу в Ялті шукатимуть відповіді дві сотні людей, серед яких будуть економісти зі світовим ім'ям, нобелівські лауреати, колишні і нинішні держчиновники і представники міжнародного бізнесу. Всі вони – учасники форуму YES – Ялтинська європейська стратегія, який уже 9-й рік поспіль проводить Віктор Пінчук, український мільярдер і меценат.

Крім глобальних питань, з'явиться на порядку денному й одне велике локальне питання, а саме: чому екс-прем'єр Юлія Тимошенко до цього часу не на волі? Багато іноземних гостей YES запам'ятали, як у минулому році Президент Віктор Янукович запевняв західних дипломатів тут таки, в Ялті, що причина, через яку Тимошенко опинилася за ґратами, полягає в архаїчному законодавстві і цю проблему парламент, безумовно, скоро усуне. У приватних розмовах з Корреспондентом дипломати неодноразово заявляли, що чудово знають не тільки те, що Верховна Рада не зробила необхідних змін, але й те, хто контролює більшість у законодавчих зборах України. При цьому вони додавали, що їм складно уявити, як український Президент зможе пояснити настільки довге ув’язнення лідера опозиції цього разу.

Поки 200 гостей YES готуються до обговорення глобальних проблем, Корреспондент влаштував інтернаціональний мозковий штурм, запропонувавши семи учасникам форуму поміркувати про те, чи може Україна повторити успіх Грузії, країн Південно-Східної Азії та центральноєвропейських держав, які зуміли за короткий проміжок часу вибитися в лідери у регіонах. Журнал поставив експертам – економістам зі світовим ім'ям, єврочиновникам, а також вітчизняним політикам і бізнесменам – одне й те саме питання: "На чому могло б ґрунтуватися українське економічне диво і чому його досі немає?".

Ніл Фергюсон, професор історії світової економіки в Гарвардському університеті, автор книги Сходження грошей: історія фінансів світу:

Будь-хто, хто читав останній Рейтинг конкурентоспроможності Світового економічного форуму, знає гарну і погану новину. Хороша полягає в тому, що Україна піднялася в світовому списку. Погана – в тому, що вона все ще займає 73-тє місце серед 148 досліджуваних країн світу, опинившись позаду держав на кшталт Марокко, Колумбії та Ірану.

Щоб процвітати, країна повинна поліпшувати свої інститути. Це означає гарантію права власності, забезпечення верховенства закону для всіх громадян, приборкання
проблеми корупції

Ключ до економічного успіху не таємниця. Недостатньо лише відкривати ринки для вільної торгівлі, віддавати в приватну власність держкорпорації й усувати задушливі регуляторні норми. Щоб процвітати, країна повинна також поліпшувати свої інститути. Це означає гарантію права власності, забезпечення верховенства закону для всіх громадян, приборкання проблеми корупції, яка дошкуляє всім колишнім радянським республікам.

Україна по праву заслуговує на те, щоб бути багатою країною. Вона має величезний потенціал у сфері сільського господарства і природних ресурсів, притому що на такі речі сьогодні існує величезний попит. Той факт, що Україна залишається серед найбідніших країн Європи, є свідченням того, що ще багато належить зробити, щоб модернізувати її політичні та економічні інститути, а також економічну політику.

Віктор Пінчук, організатор саміту YES – Ялтинська європейська стратегія, меценат і бізнесмен:

У самому терміні "економічне диво" є друге дно. Диво – це і добре і погано. Коли воно трапляється, це чудово. Але надія на диво, очікування дива – улюблене заняття слабких, лінивих і лузерів.

Насправді одного разу українське економічне диво вже сталося. На межі тисячоліть країна за лічені роки зробила вертикальний зліт від рекордних показників інфляції та падіння виробництва до європейського рекорду зростання ВВП. Інакше як дивом це назвати не можна. Але то було диво виживання. Для перемог потрібні принципово нові схеми. Й у жодному разі не потрібно намагатися копіювати Японію, Китай чи Сінгапур. Чужий успіх повторити не можна. Треба домагатися свого.

В принципі складові дива досить зрозумілі. Це і певний національний консенсус, за якого і влада, й опозиція погоджуються з тим, що їхні суперечки не мають права гальмувати економічний розвиток. Це і чітка національна стратегія, що включає цільові реформи, визначає пріоритети розвитку, вибір ніш і точок зростання. Це і вміння вписувати національні проекти в глобальний контекст, прораховувати пов'язані з ними світові ризики, використовувати вигоди не тільки сприятливої ​​кон'юнктури, але й криз. Це і готовність "стрибати через сходинки", тому що намагатися просто наздоганяти тих, хто вже набрав енергію прискорення, марно.

Головний інгредієнт у рецепті українського економічного дива – це люди: по-сучасному освічені й креативні, здатні генерувати нові ідеї глобального масштабу і втілювати їх у життя

Але я точно знаю, що головний інгредієнт у рецепті українського економічного дива – це люди: по-сучасному освічені й креативні, здатні генерувати нові ідеї глобального масштабу і втілювати їх у життя.

Вони і зараз є – і у владі, і в політиці, і в бізнесі. Але їх ще занадто мало для дива.

Олексій Кудрін, колишній заступник глави уряду Росії, екс-міністр фінансів РФ, голова Комітету громадянських ініціатив:

У наших країн багато спільних рис. Економічне диво не сталося поки ще і в Росії, хоча ми стояли на його порозі. У РФ з 2000 по 2007 рік середній темп економічного зростання був 7%. Такий темп дозволяє за десять років подвоїти ВВП, тобто збільшити економіку вдвічі. Це цілком відповідало б справжньому економічному диву. Однак криза перервала цей тренд. Плюс ми повинні розуміти: у нас [в Росії] важливим чинником зростання була нафтове підживлення.

Головною перешкодою стабільного економічного зростання є нерозвиненість політичних і державних інститутів. Для сучасного світу вони поки ще неефективні і неякісні

Решта проблем у Росії й України дуже схожі. Вважаю, головною перешкодою стабільного економічного зростання є нерозвиненість політичних і державних інститутів. Для сучасного світу вони поки ще неефективні і неякісні. Недостатні, щоб бути частиною сучасного світу тією мірою, коли завдяки їм можна одержувати необхідні блага від зростання економіки, конкуренції, більш вільного ринку. Ми не можемо поки що забезпечити повною мірою конкурентоспроможність наших економік через меншу ефективність цих інститутів.

Водночас вважаю, в України є абсолютно всі економічні, природні та людські ресурси, щоб ставити перед собою амбітні завдання. Але, повторюю, корінь багатьох проблем – в нерозвиненості інститутів. Їх реформувати не так просто, це як реформувати самого себе. Як сказав один гуморист, "в боротьбі із собою всі слабкості підійдуть". Але в даному разі нам потрібно подолати ці слабкості. Знайти внутрішні сили – виявити політичну волю, професіоналізму набратися, навчитися цьому, врешті-решт.

Коли дається повна свобода, все одно з'ясовується, що потрібно дуже багато чого вміти. Цим умінням повинні володіти тисячі співробітників державних органів. Тисячі керівників компаній повинні відповідати сучасному розумінню корпоративного управління. Виявляється, воно не присутнє. Ми не звикли до цього, у нас раніше не було таких потреб, або інші чинники визначали позицію підприємства в конкурентній боротьбі. Виявилося, що ми не відповідаємо світовому рівню за багатьмапозиціями. Недостатньо, перш за все, людей, які щоденно на тисячах позицій відповідали б цим вимогам.

Професійний рівень людей, інститути – ось головна перешкода. Але й головний фактор, який може дозволити Україні здійснити економічне диво.

Арсеній Яценюк, лідер об'єднаної опозиції ВО Батьківщина:

Економічні чудеса у світі давно вже закінчилися. Це стосується всіх країн, у тому числі й України. А Україна вкрай залежна від зовнішніх чинників. Але, крім зовнішніх факторів, є ще і внутрішні, які не дають можливості країні не те що диво зробити, але хоча б придумати казку, в яку хтось повірить.

Основна проблема – це божевільна корупція в різних сферах. У фінансовому секторі – відсутність незалежних регуляторів

Основна проблема – це божевільна корупція в різних сферах. У фінансовому секторі – відсутність незалежних регуляторів, в першу чергу центрального банку та Національної комісії з регулювання ринку фінансових послуг. А політична корупція призвела до створення неймовірної економічної монополії. Фактично три людини володіють всією країною. Антимонопольний комітет не виконує свою функцію. Ще одна перешкода – це пряме злодійство з бюджету. Таким чином, замість економічного дива в Україні настав політико-економічний кошмар.

Що може стати українським економічним дивом? Я впевнений в тому, що майбутнє країни пов'язане в першу чергу з високоіндустріальним аграрним комплексом. Якщо в Росії є газ і нафта, то у нас ключами до успіху можуть стати їжа та енергоносії завдяки аграрному сектору. Ми можемо ввійти в першу десятку, навіть у п'ятірку найсильніших світових гравців на цьому ринку.

Я впевнений в тому, що майбутнє країни пов'язане в першу чергу з
високоіндустріальним аграрним комплексом

Аграрний сектор стає основним двигуном прогресу в тому випадку, якщо є земля і високі технології, а також готовність виробляти дешеві і якісні продукти переробки, а не тільки первинну продукцію. Важливе й адміністративне регулювання ринку. Уряд Миколи Азарова, щойно прийшовши до влади, відразу закрив експорт зерна. Цим вони не вирішили жодної проблеми в країні, але створили 1 млн проблем у зовнішньому секторі. До України знову поставилися як до ненадійного торгового партнера.

Але в нас є найголовніше – земля і люди, які можуть працювати на землі. Цього немає у жодній іншій країні Східної Європи.

Ще одна перспектива – це IT. Українські айтішники працюють на аутсорсингу для багатьох країн світу. Тобто у нас є дві важливі складові успіху – все, що стосується безпосередньо робочих рук і мізків. Також не слід забувати про енергетику. У країнах ЄС величезний дефіцит енергетичних ресурсів. В України завдяки атомній енергетиці, гідроенергетиці та альтернативній енергетиці є великий потенціал у цій галузі.

Штефан Фюле, єврокомісар Європейської комісії з питань розширення та політики сусідства:

Розблокування економічного потенціалу України приведе до економічного розвитку та модернізації з конкретними вигодами для всіх українців (за рахунок збільшення національного доходу і зайнятості). Але це вимагає послідовних зусиль від українського уряду й органів держуправління. Завдання полягає в тому, щоб створити прозору, засновану на певних правилах систему, яка б стимулювала інвестиції і торгівлю, а також знизила рівень корупції.

Реформи необхідні в багатьох сферах суспільного життя – у судовій, митній та податковій системах, а також у різних секторах, таких як транспорт, політика у сфері конкуренції та підприємництва.

План реформ (я маю на увазі Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, у тому числі Договір про вільну торгівлю) вже існує, і він пов'язаний з відкриттям ринків та наданням фінансової допомоги, а також зниженням тарифів, що заощадить трейдерам з ЄС та України сотні мільйонів євро на рік.

Ця амбітна угода дійсно може розкрити весь потенціал відносин між Об'єднаною Європою та Україною. Вона дозволить нам підтримати саме ті основні реформи, які стимулюють економічне зростання. Це також посприяє позитивним змінам у галузі управління і взаємодії таких секторів, як малий та середній бізнес, захист прав споживачів, енергетика, транспорт і навколишнє середовище. Договір про вільну торгівлю між ЄС та Україною зробить більш легким доступ на європейські ринки українських товарів і послуг, а також покращить стандарти та оцінки відповідності правилам, санітарні та фітосанітарні норми, права інтелектуальної власності, сприяння розвитку торгівлі, держзакупівель та конкуренції.

План для України з модернізації економіки – Угода про асоціацію – лежить на столі. Завдання на сьогодні – просунутися до його підписання. Воно стане можливим, якщо Україна прогресуватиме у трьох сферах – правосудді, виборах й у швидкості проведення всіх реформ

План для України з модернізації економіки – Угода про асоціацію – лежить на столі. Завдання на сьогодні – просунутися до його підписання. Воно стане можливим, якщо Україна прогресуватиме у трьох сферах – правосудді (де залишаються серйозні проблеми), виборах й у швидкості проведення всіх реформ.

Я щиро сподіваюся, що лідери України зосередяться на вирішенні проблем, що стоять на шляху підписання угоди. У підсумку вони не тільки наблизять Україну на один крок до Європейського союзу, але й повернуть своїх громадян на шлях модернізації економіки і розвитку.

Петро Порошенко, міністр економіки України (співвласник компанії KP Media, яка видає журнал Корреспондент):

Часто економічні чудеса – раптове і стрімке зростання індикаторів розвитку – є статистичним фокусом, заснованим на поєднанні низької бази показників економіки країни і тимчасово сприятливих зовнішніх факторів, а не результатом напруженої роботи владних інститутів з побудови прогресивної конкурентної економіки. На жаль, сплески зростання ВВП України, які були досі, мали під собою саме цю природу.

Наступні десятиліття світової економіки будуть епохою продовольства і питної води – food and water, – і для України це шанс максимально використати свої
конкурентні переваги

Водночас я переконаний, що у нас є все для серйозного стратегічного ривка, який можна буде назвати економічною закономірністю, а не дивом. Справа в тому, що час країн, що володіють геологічними енергетичними запасами, минає. Наступні десятиліття світової економіки будуть епохою продовольства і питної води – food and water, – і для України це шанс максимально використати свої конкурентні переваги.

Чого ж нам не вистачає для використання потенціалу 45-мільйонної країни? Адже у нас є природні ресурси і сприятливий клімат, розвинена інфраструктура і хороша логістика, а найголовніше, у нас є люди – освічені і працьовиті, які сьогодні є найважливішою незадіяною ланкою в соціально-економічному розвитку держави. На мій погляд, зробити перетворення країни – це амбітне завдання для співвітчизників, які сучасно мислять. Ось реальний шлях до справжнього економічного розвитку, що я  дивом не вважаю.

У нашій країні досі немає працездатних інститутів сучасного відкритого суспільства, спрямованих на формування справжньої європейської демократії і конкурентної економіки

У нашій країні досі немає працездатних інститутів сучасного відкритого суспільства, спрямованих на формування справжньої європейської демократії і конкурентної економіки. Тому змінювати нам потрібно дуже багато чого. І стрижнем цих змін мають стати верховенство права та чесний суд, боротьба з корупцією і угода з Євросоюзом, впровадження європейських соціальних стандартів і різке скорочення координувальних, регулювальних і наглядових чиновників, які заважають працювати виробнику. Очевидно, що економічний розвиток підвищить добробут українців, а сформований сильний середній клас зробить наше суспільство соціально стабільним.

І на завершення: половина нашої економіки перебуває в тіні, тобто макроекономічні показники України можна множити на два – ось це реальне диво, яке ми приховуємо від світу. Легалізація тіньової економіки дасть нам величезний приріст всіх економічних показників у найближчі роки.

Мухаммад Юнус, професор економіки, банкір, який отримав Нобелівську премію миру за розвиток мікрокредитування в Бангладеш:

Щоб рухатися вперед економічно, Україна повинна сфокусуватися на створенні з нуля інститутів, що вирішують соціальні проблеми, з якими сьогодні стикається суспільство і які уповільнюють економічний прогрес. Це більш ефективно, ніж реформування наявних інститутів, оскільки, як правило, вони є причиною консервації старих проблем.

Одним з важливих кроків могло б стати перетворення державних підприємств на соціальний бізнес. Я визначаю такі підприємства як неприбуткові компанії, спрямовані на вирішення соціальних проблем.

У соціальному бізнесі інвестор з часом повертає свої вкладення, але ніколи не отримує дивідендів понад цю суму. Перевагою для України є те, що в своїй історії протягом значного періоду часу вона не мала бізнесу, орієнтованого лише на прибуток. Якщо вона почне рухатися вперед, розвиваючи одночасно традиційний і соціальний бізнес, це допоможе закласти фундамент для більш збалансованої і здорової економіки.

Особливо Україна повинна сфокусуватися на молоді. Саме в ній величезний запас креативності, ентузіазму та драйву, здатних змінити суспільство на краще.

Відкритість економіки, яка веде до збільшення зобов'язань і зростання взаємодії з рештою світу, також може відіграти роль двигуна економіки. Застосовуючи ідеї і найкращий практичний досвід з усього світу, можна вирішити багато соціальних проблем, які гальмують розвиток економіки.

Все це має працювати в умовах верховенства закону. Часто бюрократія заважає прогресу, і тому бюрократичні перепони мають бути усунені. За виконання всіх цих умов розвиток неминучий.

Ефективні фінансові інститути, що надають послуги для всіх людей, включаючи найбідніших, життєво необхідні для надання імпульсу економіці через активність усього населення

Я завжди вірив, що люди внизу [соціальної] піраміди володіють величезним потенціалом, щоб зробити позитивні зміни у своїх суспільствах. Суспільства зобов'язані реалізувати ті можливості, якими вони володіють.

Не менш важливо сфокусуватися і на розширенні прав і можливостей бідних [верств населення], особливо жінок. Ми зобов'язані забезпечити все, що можливо, для процвітання мікро-, малого та середнього бізнесу як ключових стимулів економіки.

Ефективні фінансові інститути, що надають послуги для всіх людей, включаючи найбідніших, життєво необхідні для надання імпульсу економіці через активність усього населення. Нікому в країні не може бути відмовлено у фінансових послугах. Як тільки доступність фінансових послуг буде забезпечена, а фінансова дисципліна встановлена ​​у всій системі, кожній людині стане простіше змінити своє життя, а заразом й економічний стан країни.

***

Цей матеріал опубліковано в № 35 журналу Корреспондент від 7 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.