Корреспондент: Господар-пан. Опозиція розкриває подробиці розкішного життя Володимира Путіна

Президент РФ Володимир Путін купається в розкоші. Доповідь про рівень його матеріальних статків та державних витрат на його забезпечення викликав шок та занепокоєння у світової громадськості. Спокій поки що зберігають лише росіяни, - пише Максим Бутченко у №36 журналу Корреспондент від 14 вересня 2012 року.

Під час першого перепису населення Росії, в 1897 році, у графі Професія російський цар Микола II записав: Господар землі російської. Судячи з розмаху господарювання нинішнього керівника держави, Володимира Путіна, він уже має право представляти себе подібним чином. Президент РФ оточив себе розкішшю та комфортом, які не снилися ні останньому самодержцю, ні всій радянській партноменклатурі.

Такі висновки можна зробити після вивчення доповіді про трудові будні Путіна Життя раба на галерах, представленій російськими опозиціонерами в Києві 4 вересня. Після того, як доповідь на небажану в РФ тему не викликала підвищеного інтересу у місцевих ЗМІ, його укладачі відправилися на роуд-шоу за кордон, щоб російські виборці змогли дізнатися подробиці презентації хоча б із зарубіжних мас-медіа.

Борис Нємцов, співголова партії РПР-Парнас і один з авторів доповіді Життя раба на галерах, розповідає Корреспонденту, що раніше не уявляв собі, у якій розкоші живе керівник країни. Його статки можна порівняти зі статками, якими володіють арабські шейхи, говорить політик.

Президент РФ оточений розкішшю і комфортом, які не снилися ні останньому самодержцю, ні всій радянській партноменклатурі.

Забезпечення солодкого життя глави держави гарантується бюджетом країни. Згідно з офіційними даними звіту Управління справами президента, кожен рік на потреби першої особи країни та його апарату виділяється близько $ 1,4 млрд. Для порівняння: щорічне забезпечення президента Франції та його апарату коштує платникам податків $ 126 млн.

При Управлінні справами президента Росії нараховується 20 резиденцій, які за державний рахунок перетворені на палаци із розкішними  апартаментами. Над внутрішньою обробкою салонів президентських авіалайнерів працюють ювеліри. Чотири яхти сумарною вартістю $ 100 млн можуть позмагатися за багатим оздобленням із суднами олігархів, а особисту колекцію годинників господаря Кремля опозиціонери оцінили в $ 700 тис.

Михайло Козирєв, у недавньому минулому - редактор російського журналу Forbes, розповідає, що Путін безмежно використовує майно, яке формально належить країні. У той же час приватне життя та персональні фінанси перших осіб держави російської - теми табуйовані для місцевої преси. А ось зарубіжні видання негайно відреагували на доповідь матеріалами про президента-сибарита РФ.

Золота жила

Російські опозиціонери не втомлюються привертати увагу до особистого життя Путіна. Публікація їх доповіді Життя раба на галерах чинить у західній пресі ефект осколкової бомби. Газети з мільйонними тиражами винесли на свої смуги опис нескромного життя глави Кремля, обтяженого золотою ношею. Наприклад, американська The New York Times вибухнула матеріалом Бонуси Путіна, а британська газета The Daily Mail опублікувала статтю Президент живе, як плейбой.

"Палаци, дорогі яхти та годинник з білого золота - це небагато із президентських пільг, якими користується Путін", - пише британський журналіст Джилл Рейлі

У Росії всі зусилля цілої армії держслужбовців, які обслуговують президента, спрямовані на те, щоб кремлівського жителя № 1 оточувала атмосфера царського блиску. Його резиденції перетворені на казкові палаци. Нємцов каже, що тільки на реконструкцію замку Мейєндорф у селищі Барвіха Московської області, що належить Управлінню справами президента, з держбюджету було виділено понад $ 100 млн. Таким чином, на 1 кв. м замку витрачено $ 80 тис. Опозиціонер запевняє, що це найдорожчий ремонт будівлі у світі.

Розкішне життя керівника держави забезпечується державою та під час робочих поїздок. Наприклад, авіабудівники перетворили салон його літака Іл-96 до невпізнання. Майже за $ 20 млн лайнер майстерно прикрасили ювеліри зі Златоуста та художники з Сергієва Посада. Лише один унітаз коштував $ 75 тис. Борт № 1 оброблений горіховими панелями, шкіряними диванами, позолоченою сантехнікою.

Рік тому Управління справами президента купило супер'яхту Сіріус. Про це офіційно повідомляє саме відомство, яке обслуговує Путіна. Яхта представницького класу побудована у Туреччині. Внутрішні приміщення судна облицьовані коштовним деревом тіком, а оформлення інтер'єру розробив відомий дизайнер Жан Гай Верж. На яхті обладнаний винний льох, кают-компанія із панорамним видом на море, spa-басейн із водоспадом. Казні це коштувало $ 37 млн.

Не відставати від часу російському президенту допомагає наручний годинник A.Lange & Sohne Tourbograph "Pour le Merite", корпус якого зроблений із платини та білого золота. Базова вартість виробу наведена в журналі Мій годинник - $ 600 тис.

Показовий випадок, що стався три роки тому. Путін, на той момент прем'єр-міністр, відправився у відпустку в Тиву. На одній зі стоянок у безлюдному гірському містечку він помітив отару овець, яку вів місцевий пастух. Попивши чаю, глава уряду подарував синові чабана зі своєї руки годинник Blancpain Leman "Aqua Lung Grande Date" вартістю $ 10 тис. Той факт, що Путін так легко віддав годинник, на покупку якого потрібно витратити його офіційну місячну зарплату, свідчить про те, що навряд чи його спіткало запущене радянським кінематографом прокляття "життя на одну зарплату", зазначають в опозиції.

Леонід Мартинюк, член руху Солідарність та співавтор публікації про президентські трудодні, пояснює, що укладачі доповіді свідомо не стали повідомляти дані про вартість речей та одягу, якими господар Кремля користується кожного дня. Взуття, костюми, краватки ціною тисячі доларів - дрібниці порівняно з віллами, авіалайнерами, автомобілями та годинниками, вважає опонент президента РФ.

На думку академіка Андрія Піонтковського, директора московського Центру стратегічних досліджень, на свого главу держава витрачає навіть більше, ніж можна було підрахувати. Частину витрат Управління справами президента не деталізує у своєму фінзвіті, тому враховані не всі витрачені на утримання керівника країни фінанси.

"Путін може, як Людовик XIV, заявити, що "держава - це я". З тією лише різницею, що на російського президента витрачено грошей набагато більше, ніж на французького короля", - говорить академік Корреспонденту.

Путін може, як Людовик XIV, заявити, що "держава - це я"

Народ на прив'язі

Російська традиція оточувати себе надзвичайною розкішшю має глибоке коріння і тому відносно легко сприймається населенням, у всякому разі не настільки болісно, ​​як це відбувалося б у західному суспільстві, переконаний політолог Андрій Окара. Експерт каже, що в слов'янській культурі глава держави, як би офіційно не називалася його посада, де-факто - цар. У народному розумінні цар не просто керує, він царює.

За словами Окари, бідні люди вважають несправедливим те, що кремлівський керівник оточив себе багатством, тим не менш для них це не є проблемою. Другою причиною швидкого зростання розкоші президента політолог називає відсутність у Росії незалежної судової системи і контролю над витратами глави держави. Наприклад, в Європі аудиторська група, очолювана представником опозиції, кожного року проводить перевірку фінансових витрат на обслуговування першої особи країни.

У Росії всі зусилля цілої армії держслужбовців, які обслуговують президента, спрямовані на те, щоб кремлівського жителя № 1 оточувала атмосфера царського
блиску

Олена Караєва, журналістка телеканалу Euronews, пояснює: різниця у сприйнятті стилю життя держчиновника в Європі і Росії величезна. Вона розповідає, що у Франції витрати на утримання президента проходять парламентські читання як бюджетна стаття, потім бюджет вирушає до Брюсселя для остаточного парафування Єврокомісією. "Тому, самі розумієте, налаштувати резиденцій не вийде", - резюмує Караєва.

Тим не менш 34-річний Василь Піскун з Красноярська зізнається, що його мало турбує фінансове становище глави держави, але більше бентежить ореол таємничості, яким все це оточене. Піскуна засмучує, що Путін навряд чи надасть відповідь авторам доповіді та мільйонам зацікавлених громадян.

Член правлячої партії Единая Россия (ЕР) Сергій Марков, який на останніх президентських виборах виступав довіреною особою Путіна, в розмові з Корреспондентом визнає, що утримувати главу держави, який претендує на звання світового лідера, - справа витратна. Але він також вважає, що витрати на забезпечення роботи та життя керівника країни хоч і болісні, але необхідні. На його думку, опозиція просто намагається дискредитувати російського президента в очах громадян, викликавши суспільне роздратування його способом життя.

Така думка повністю співпадає з офіційною лінією Кремля. На початку вересня прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав дані опозиції псевдовикривальними. "Напевно, опозиція повинна мати хоч якусь креативність та спостережливість - на жаль, цього ми не бачимо", - заявив Пєсков.

У Франції витрати на утримання президента проходять парламентські читання як
бюджетна стаття, потім бюджет направляють до Брюсселя для остаточного парафування Єврокомісією

В Адміністрації президента Росії не відповіли на запит видання про спосіб життя першої особи країни. З адміністрації надійшла відповідь про те, що запит офіційно зареєстрований, однак відповіді не було протягом тижня після повідомлення. На відміну від України, у РФ немає закону, який зобов'язує чиновників відповідати на запити журналістів протягом п'яти робочих днів.

Не поспішала із відповіддю й прес-служба ЕР. "Ніхто із депутатів-єдиноросів не буде коментувати доповідь Нємцова", - категорично заявили у прес-службі.

Однак це не означає, що кремлівські служби дрімають. У російських мас-медіа не припиняється потік публікацій про зростання добробуту громадян. Інформацію про добробут президента знайти складно - ця тема табуйована.

Нємцов розповідає, що в Новосибірську на презентацію доповіді Життя раба на галерах не прийшов жоден журналіст. Опозиціонер говорить, що в редакціях погрожували звільненням тим журналістам, які відвідають захід.

Він також розповідав, яких зусиль коштувало укладачам видання доповіді. Жодна друкарня не погоджувалася надрукувати брошуру, відмовляючи із різних причин. Врешті-решт вона видана самвидавом маленьким накладом 5 тис. примірників.

І це не дивно. Власник друкарні у Смоленську, який надрукував два роки тому подібну доповідь Путін. Підсумки був змушений втекти до Чехії через колосальний пресинг влади.

Час назад

Нємцов розуміє, що пронести інформацію про небідного Путіна в ефіри телекомпаній - місія нездійсненна. Тому опозиційні політики зробили ставку на онлайн-ресурси та іноземні ЗМІ.

На початку вересня Нємцов прибув до Києва презентувати дослідження про добробут російського президента. За його словами, українські інтернет-видання вельми активно зацікавилися подробицями нелегкої праці найголовнішої політичної зірки Росії. Про життя Путіна користувачі рунету дізнаються не в останню чергу завдяки українським ЗМІ, впевнений Нємцов.

Для опозиційних політиків можливість розірвати інформаційні ланцюги та достукатися до росіян - на вагу золота. Адже російські ЗМІ не дуже охоче відгукнулись на заклик опозиції оприлюднити інформацію про забезпечення глави держави. З безлічі видань тільки РБК, Эхо Москвы та Газета.Ru опублікували докладну доповідь, пояснює співголова партії РПР-Парнас.

Рейтинг довіри до Путіна за останні три роки зменшився на третину - зі 71% до 48%

Наприклад, всеросійська щоденна Независимая газета на своєму сайті з посиланням на Інтерфакс розмістила коротку інформацію про доповідь, але без будь-яких подробиць. Тим не менш Козирєв запевняє, що навіть скромна періодичність деяких публікацій, відкриває завісу таємниці над життям російських небожителів, призводить до наростання громадського невдоволення.

"Імідж російського президента кардинально погіршився за кілька років - Путін уже не захисник бідних від олігархів", - резюмує Козирєв.

Результати соціологічного опитування, проведеного в серпні 2012-го аналітичним бюро Левада-Центр, підтверджують слова журналіста. Рейтинг довіри до Путіна за останні три роки зменшився на третину - зі 71% до 48%.

"Якщо повідомлення про матеріальні блага Путіна потрапить до масового інформаційного поля, це стане серйозним ударом для російського президента", - підбиває  підсумок експерт Центру політичної кон'юнктури Павло Салін.

Все можуть королі

У брошурі Життя раба на галерах описується розкіш, у якій купається президент Російської Федерації. У цій праці вказано, що Володимир Путін у 2012 році задекларував доходи в 3,7 млн ​​рублів. На думку авторів дослідження, цього недостатньо, щоб мати таку нечувану розкіш.

Використані фотоматеріали з доповіді Нємцова Б., Мартинюка Л. "Життя раба на галерах", putin-itogi.ru
Палац у Геленджику побудований для потреб Володимира Путіна. Кошторис цього чорноморського шедевра з вертолітним майданчиком, ліфтами до пляжу і т. д. досягає $ 1 млрд.

Vip-курорт на горі Фішт в Адигеї. За даними досліджень Бориса Нємцова та Леоніда Мартинюка, це дача Путіна, побудована під виглядом наукового полігону Біосфера.

Салон броньованого автомобіля, в якому перевозять Володимира Путіна. Вартість цього технічного дива - Mercedes-Benz S 600 Guard Pullman - $ 1,125 млн.

За твердженням авторів дослідження статків Путіна, в його розпорядженні - флотилія з чотирьох розкішних суден загальною вартістю $ 100 млн

***

Цей матеріал опубліковано в № 36 журналу Корреспондент від 14 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.