Опитавши більше 30 учасників YES - політиків, бізнесменів, дипломатів і журналістів, Корреспондент в № 37 від 21 вересня 2012 року, визначив п'ятірку найцікавіших виступів, які прозвучали в Ялті.
Кондоліза Райс, екс-держсекретар США, професор
політології Стенфордського університету США
Виступ екс-держсекретаря США Кондолізи Райс
беззастережно визнали найбільш яскравою промовою форуму YES навіть ті, хто був
готовий з нею посперечатися. Відкриваючи дискусію про майбутнє глобального
світоустрою, Райс у барвах нагадала його недавнє сумне минуле. За її словами,
три небувалих стреси за останнє десятиліття - теракти у США 11 вересня 2001
року, економічна криза і революції на Близькому Сході - поставили світ в нову
точку відліку.
Екс-держсекретар визнала, що ці катаклізми не
лише похитнули здатність США бути світовим лідером, але і зруйнували базові
принципи, з якими десятиліттями жили покоління американців.
Події ж арабської весни екс-держсекретар назвала нагадуванням про те, що
відбувається, коли реформи приходять надто пізно
І якщо разом з вежами-близнюками, за словами
Райс, обвалилася переконаність її співгромадян у власній фізичній безпеці, то
криза підірвала їхню віру в фінансове благополуччя.
"Я пам'ятаю, як мій дідусь казав мамі: "Анжеліно,
ви з Джоном повинні купити будинок якомога швидше, тому що він ніколи не впаде
в ціні", - нагадала Райс безглузде сьогодні кредо мільйонів американців,
які тепер платять кредити, що перевищують вартість самої нерухомості.
Події ж арабської весни екс-держсекретар назвала
нагадуванням про те, що відбувається, коли реформи приходять надто пізно,
додавши, що тільки особистісні та економічні свободи здатні дати державі надію
на успіх в XXI столітті.
"У XIX столітті велич [держав] залежала
від того, що можна було викопати із землі, в XX - наскільки ефективні виробничі
процеси і скільки продукції можна зібрати на конвеєрі. Але в XXI столітті все
залежить від людського потенціалу, творчості та інноваційності. Від того, що людина
може привнести в цей світ", - наголосила Райс.
Реджеп Тайіп Ердоган, прем'єр-міністр
Туреччини
Промова турецького прем'єра Реджепа Ердогана
викликала набагато більший резонанс, ніж невиразний виступ українського
Президента Віктора Януковича, яким відкрилася робоча частина YES.
Ердоган, який претендує на роль регіонального
лідера, чітко розставив акценти в двох найгарячіших міжнародних темах - хвилі
кривавих антизахідних протестів в мусульманських країнах і конфлікту в Сирії.
"Релігії, пророки, священні цінності
людей - це речі недоторканні, і не можна образи і знущання виправдати свободою
слова. Навпаки, це знищення свободи висловлювань та віросповідання", -
різко оцінив Ердоган скандальний фільм Невинність мусульман, що спровокував
безлади і жертви на Близькому Сході і в Північній Африці.
Релігії, пророки, священні цінності людей - це речі недоторканні, і не можна
образи і знущання виправдати свободою слова.Навпаки, це знищення свободи
висловлювань та віросповідання
З іншого боку, так само недвозначно турецький
лідер засудив і спроби демонстрантів в цих регіонах висловити своє обурення
через насильство і погроми західних посольств. За словами прем'єра Туреччини,
напад на американських дипломатів у Лівії не має нічого спільного з приписами
релігії.
"Я хочу закликати всіх мусульман світу:
ми повинні гідно виглядати з точки зору здорового глузду та гідно нести
цінності ісламу", - наголосив політик.
Крім того, Ердоган, чия країна зараз є одним з
найяскравіших прикладів успішних економічних перетворень, назвав неминучим
падіння режиму Башара Асада в Сирії, нагадавши, що Туреччина дала притулок вже
100 тис. сірійських біженців, а також розкритикував Росію та Китай, які вперто
блокують санкції проти влади Сирії в РБ ООН.
"Вся світова спільнота повинна сказати
[режимові Асада] "досить!". І ми не можемо допустити, щоб цілий
регіон втягнувся в цей конфлікт ", - застеріг турецький лідер.
Волтер Айзексон, журналіст і письменник, автор
біографії глави корпорації Apple Стіва Джобса, президент Аспенського інституту,
США
Біограф глави Apple Стіва Джобса, фізика
Альберта Ейнштейна і Бенджаміна Франкліна, одного з батьків-засновників США,
захопив гостей форуму розповіддю про героїв своїх книг. У деталях їхніх
життєвих історій він угледів паралелі, що об'єднують тих, кому вдається змінити
світ.
За словами Айзексона, всі, про кого він писав,
були абсолютними перфекціоністами в чому-небудь, до останніх хвилин життя
вірними своїй пристрасті, якою вони відрізнялися з ранніх років.
Так, Джобс згадував, як одного разу батько
переконав його: зробити огорожу навколо будинку акуратною зсередини так само
важливо, як і зовні. Все подальше життя Джобс ставив на чільне місце прагнення
зробити свій продукт ідеальним з точки зору краси і дизайну.
Ми потребуємо геніїв постійно, і що дійсно має значення [в історії], так це
інноваційні, креативні та обдаровані уявою люди
"Пристрасть до продукту дозволяла йому
робити речі, які під силу тільки великим підприємцям, - наприклад змінювати
реальність, переконуючи людей виконувати те, що на перший погляд здавалося
неможливим", - зазначив Айзексон, згадавши з півдюжини прикладів, коли
Джобс умовляв своїх колег реалізовувати його ідеї в нездійсненні терміни.
Аналогічним презирством до усталених норм і
бажанням переступити межі розуміння світу горів і Ейнштейн, якому, за його
власним зізнанням, з дитячих років не давала спокою стрілка компаса, що наполегливо
вказує на північ.
Над створенням єдиної теорії поля фізик
трудився аж до смертного одра. Рядок за рядком він виводив рівняння навіть в
госпіталі, за лічені дні до смерті, хоча деколи почерк тремтів і рука
зривалася, розповів Айзексон, який досліджував архіви вченого.
"Ми потребуємо геніїв постійно, і що
дійсно має значення [в історії], так це інноваційні, креативні та обдаровані
уявою люди", - резюмував журналіст.
Ніл Фергюсон, історик, професор Гарвардського
університету, Великобританія
Найбільш здорово про майбутнє Європи міркував
історик Ніл Фергюсон, професор Гарвардського університету, пов'язавши в єдине
ціле і недавнє минуле ЄС, і його туманні перспективи.
Активне формування ЄС за останні два
десятиліття він назвав одним з найуспішніших проектів сучасності, який врятував
Європу від найгірших наслідків розпаду СРСР.
За словами Фергюсона, швидке розширення
Євросоюзу стало прикладом для пострадянських країн в тому, які інституції їм
потрібні, щоб претендувати на участь у процесі євроінтеграції.
"У підсумку це призвело до швидкого
переходу до ринкової економіки та демократії [в багатьох країнах
соцтабору]", - наголосив історик.
Причиною нинішніх фінансових негараздів ЄС є навіть не широко обговорювані
держборги Греції, Італії та Іспанії, а величезна різниця між рівнем розвитку
ключових інституцій в країнах - лідерах ЄС і проблемних державах єврозони
У той же час, визнав Фергюсон, сьогодні для ЄС,
який потопає в економічних проблемах, пріоритетним стає не подальше розширення,
а створення і зміцнення єдиного монетарного союзу, без чого "весь
європейський експеримент може зазнати поразки". Однак історик виключає
навмисний демонтаж єврозони, який, за його словами, обійдеться дорожче, ніж її
порятунок.
При цьому, переконаний Фергюсон, корінною
причиною нинішніх фінансових негараздів ЄС є навіть не широко обговорювані
держборги Греції, Італії та Іспанії, а величезна різниця між рівнем розвитку
ключових інституцій в країнах - лідерах ЄС і проблемних державах єврозони.
"Якщо подивитися на Італію та Грецію з
точки зору верховенства права, ви будете здивовані, наскільки погані показники
у цих країн, майже нарівні зі східноєвропейськими і навіть африканськими
державами", - зазначив Фергюсон.
Без урахування цього чинника, вважає експерт,
спроба скопіювати політику найсильніших держав союзу і "зробити всіх у ЄС
німцями" приречена на провал.
Мухаммад Юнус, економіст, лауреат Нобелівської
премії миру, Бангладеш
Промова нобелівського лауреата Мухаммада Юнуса
- бангладешського економіста, який здобув освіту в США, - запам'яталася не лише
емоційністю спікера, але й неординарністю його поглядів.
Ключовий учасник дискусії про майбутнє
капіталізму, Юнус піддав сумніву основні принципи сучасного бізнесу,
розкритикувавши світові компанії і фінустанови за орієнтацію виключно на
прибуток замість вирішення соціальних проблем.
"Якби система працювала не на прибуток, а
на людей, у нас не було б безробіття. Бідності не місце в людському
суспільстві, її час здати в музей", - безапеляційно заявив Юнус,
наполягаючи на тому, що бідність - не характеристика людини, а наслідок
нинішніх правил гри у світі бізнесу.
Світова фінансова криза і нинішні проблеми єврозони - перші дзвіночки
нежиттєздатності пріоритетів, встановлених в сучасному світі
Економіст знає, про що говорить: у 2006 році
він отримав Нобелівську премію миру за створення в рідному Бангладеш банку
Grameen, який видає мікрокредити в розмірі від кількох десятків доларів найбіднішим
верствам населення, переважно жінкам. Ідея себе виправдала: більшості
позичальників кредит дав можливість почати мікробізнес або знайти фінансовий ґрунт
під ногами.
"98% кредитів повертаються, - озвучив
статистику економіст. - Ці люди такі ж сильні і креативні, як і всі інші, але
система відкидає їх".
При цьому, вважає Юнус, світова фінансова
криза і нинішні проблеми єврозони - перші дзвіночки нежиттєздатності
пріоритетів, встановлених в сучасному світі.
"Це як будильник. Але ми не хочемо прокидатися,
- порівняв нобелівський лауреат. - Заробляння грошей стало для нас звичкою,
по-іншому ми вже не думаємо. Це перетворює людей на роботів".
В опитуванні взяли участь: Джон Віттінгдейл,
член парламенту Великобританії; Олександр Кваснєвський, президент Польщі в
1995-2005 роках; Стівен Паркер, генеральний директор компанії Visa в Росії,
країнах СНД і Південно-Східній Європі; Саймон Сміт, посол Великобританії в
Україні; Сергій Тігіпко, віце-прем'єр-міністр України; Лібор Ручек, член
Європарламенту від Чехії; Шон Уокер, московський кореспондент британської
газети The Independent; Ольга Шумило-Тапіола, експерт Центру Карнегі в
Брюсселі; Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль; Андерс
Аслунд, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки ім.
Петерсона; Євген Уткін, президент і голова правління KM Core; Андре Куусвек,
директор представництва Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні;
Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
Мані Шанкар Айяр, член верхньої палати парламенту Індії; Валерій Чалий,
заступник гендиректора Центру Разумкова; Григорій Немиря,
екс-віце-прем'єр-міністр України; Конрад Шуллер, кореспондент німецької газети
Frankfurter Allgemeine Zeitung; Анджей Шейна, керівник міжнародної юрфірми
Salans; Ганна Дерев'янко, директор Європейської Бізнес Асоціації; Леонід
Кожара, нардеп від ПР; Серджіо Кантоне, глава східноєвропейського бюро
телеканалу Euronews; Олексій Гарань, директор Школи політичної аналітики при
НаУКМА; Герхард Гнаук, кореспондент німецької газети Die Welt; Ігор Мазепа,
гендиректор інвесткомпанії Concorde Capital; Андрій Шевченко, нардеп від БЮТ;
Олександр Рар, німецький політолог, член ради директорів YES; Роман Шпек,
віце-президент Альфа-Банку; Володимир Фесенко, голова центру політичного
аналізу Пента; Наталія Яресько, співвласник і виконавчий директор Horizon
Capital
***
Цей матеріал опубліковано в №37 журналу
Корреспондент від 21 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент
в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу
Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися
тут.