RU
 

Корреспондент: Міські хвороби. Рейтинг найкомфортніших для життя міст

26 вересня 2012, 08:38
0
260
Корреспондент: Міські хвороби. Рейтинг найкомфортніших для життя міст
Фото: Reuters
Мельбурн - найкомфортніше для життя місто

У Києві, Йоганнесбурзі та Ріо-де-Жанейро жити не дуже комфортно, але і не дуже дорого. Ідеальним середовищем існування для людини аналітики визнали Мельбурн, Відень та Ванкувер, - пише Кароліна Тимків у №37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року.

Олександр Ватерс, 23-річний мешканець Мельбурна, із захопленням описує рідне місто. "У нас приголомшливі дороги і громадський транспорт, який працює чітко за розкладом, - розповідає Ватерс, - а трамвайне полотно найбільше в світі". Ті, хто бував у Мельбурні, можуть додати, що мегаполіс прямо-таки потопає у парках і скверах, за що його часто називають містом-садом.

Експерти британської дослідницької компанії Economist Intelligence Unit (EIU) повністю поділяють ці враження. Інакше вони в 2012 році не дали б австралійському мегаполісу перше місце в щорічному рейтингу міст за комфортністю життя.

Київ розташувався тільки на 91-му місці, зате має колоритних сусідів - Кувейт (90-е місце), південноафриканський Йоганнесбург (92) і Ріо-де-Жанейро (93). Замикає рейтинг бангладешська Дакка

Другий і третій рядки в ньому серед всіх 140 учасників дісталися відповідно Відню і Ванкуверу. Київ розташувався тільки на 91-му місці, зате має колоритних сусідів - Кувейт (90-е місце), південноафриканський Йоганнесбург (92) і Ріо-де-Жанейро (93). Замикає рейтинг бангладешська Дакка.

Оцінюючи комфортність міст, аналітики EIU враховували такі чинники, як стабільність життя городян, а також стан здоров'я, освіти, інфраструктури, культури та екології.

Так, адміністрація Мельбурна, який досяг найкращих показників за останні 20 років, ще в середині 1990-х запустила численні інвестиційні проекти, взявши курс на розвиток туризму.

Розташування Києва лише в другій третині рейтингу, де він уже третій рік поспіль займає 91-й рядок, експерти пояснюють тим, що умови життя тут ледь поліпшувалися. Площа зелених зон за сім років скоротилася на 3 тис. га, а рівень злочинності, за даними столичної прокуратури, зріс на 20% в порівнянні з 2009 роком. Так, у Києві коефіцієнт кількості вбивств на 100 тис. осіб сьогодні становить 3,7, тоді як у Відні - всього 1,1.

Хоча за останні роки в українській столиці з'явилася величезна кількість бізнес-центрів, її транспортна система практично не розвивалася, в результаті чого затори на дорогах та переповнений громадський транспорт стали невід'ємною частиною життя.

За останні 20 років у Києві погіршилася екологія, зросла кількість автомобілів на вулицях і у дворах, нерухомість досягла захмарних цін

У Києві досі гостро стоять проблеми переробки сміття та очищення повітря і води. Якщо додати до цього відсталу медицину, стане зрозуміло, чому в середньому киянин живе 71,5 роки - на сім років менше від середнього мешканця ЄС.

Незважаючи на всі ці складові, ціни на нерухомість у Києві за минулі десять років зросли вчетверо. Індекс Numbeo, міжнародної статистичної бази щодо міст і країн, що враховує співвідношення цін на житло до середньої заробітної плати, досяг в українській столиці 17,99, обійшовши за цим показником такі мегаполіси, як Нью-Йорк (10,65), Лондон (14, 87) і Париж (16,7).

Контраст між комфортом і цінами експерти ООН пояснюють браком житла - актуальною проблемою для міст, що динамічно розвиваються.

"За останні 20 років в Києві погіршилася екологія, зросла кількість автомобілів на вулицях і у дворах, нерухомість досягла захмарних цін, - резюмує Олександр Сергієнко, директор столичного Інституту міста, - тобто жити стало однозначно складніше".

Дорога моя столиця

Чотири роки тому українка Наталія Вахомчик емігрувала до Відня, що займає в рейтингу EIU другий рядок, і анітрохи про це не шкодує. Досі у неї викликає захоплення чітка злагоджена робота місцевого громадського транспорту.

"На зупинках є табло із зазначенням часу прибуття наступного автобуса, трамвая, а метро працює цілодобово по п'ятницях, суботах і неділях, в інші дні можна добратися нічними автобусами", - розповідає Вахомчик.

Крім того, у Відні, населення та площа якої вдвічі менші від київських, працює п'ять ліній метро, ​​тоді як у Києві - всього три.

Київське метро в порівнянні з іншими європейськими містами - минуле століття: незручне, перевантажене, вагони старі

"Київське метро в порівнянні з іншими європейськими містами - минуле століття: незручне, перевантажене, вагони старі", - характеризує підземку української столиці уродженка Будапешта Чилла Шимон Тачик - вона живе в Києві десять років.

З Україною Тачик пов'язують виключно професійні інтереси: спочатку вона працювала тут главою представництва великої угорської фармацевтичної компанії Egis, а сьогодні є директором з маркетингу та продажу компанії - імпортера закордонних препаратів Сона-Фарм. Угорка не залишає надій київському громадському транспорту з його незручними, на її думку, маршрутками: він далекий від звичайних європейських стандартів.

За комфортністю київський транспорт поступається і містам далекої Австралії. Наприклад, у Сіднеї, який в британському рейтингу займає сьому позицію, чимало естакад, кілька тунелів, завдяки яким можна без проблем проїхати через весь центр міста, жодного разу не зупинившись на світлофорі.

"Правда, всі тунелі платні, як і багато автострад, але в Сіднеї досить спокійно із заторами, хоча автомобілів набагато більше, ніж у Києві", - порівнює програміст Павло Туболець, колишній киянин, який перебрався в Австралію.

Відзначає Туболець і більш високий рівень життя в австралійському мегаполісі. Середня сіднейська зарплата, за його словами, - $4 тис. на місяць, в 11 разів вища від київської.

Здавалося б, Київ міг бути цілком конкурентоспроможним з точки зору екології - недарма він вважався найзеленішим містом колишнього СРСР. Дійсно, в столиці України 122 парки, а найбільший, Голосіївський, охоплює солідну площу - 150 га. Але і в цьому Києву далеко, наприклад, до Ванкувера, який за площею на 772 кв. км менший від Києва, зате має 180 парків, а найзнаменитіший з них, Стенлі, займає 400 га.

У Сіднеї, який в британському рейтингу займає сьому позицію, чимало естакад, кілька тунелів, завдяки яким можна без проблем проїхати через весь центр міста,
жодного разу не зупинившись на світлофорі

І навіть порівняно великі зелені зони не рятують українську столицю від цілого клубка екологічних проблем, які не вирішуються десятиліттями. Місцеві технології очищення води давно застаріли, і її якість у водопроводі залишає бажати кращого. Високу загазованість стабільно підтримують підприємства, що працюють в міській межі, і вихлопні гази автомобілів, заправлених неякісним бензином, від надлишку яких страждає мегаполіс.

Крім того, близько 80% столичного сміття гниє на звалищах, тоді як у Західній Європі велика частина відходів повторно переробляється і утилізується. Наприклад, у Німеччині в переробку йде до 70-80% сміття.

Тим часом, київські ціни на житло вже цілком порівнянні з євросоюзівськими. За даними Тетяни Леоненко, заступника директора агентства нерухомості Барс-Трейд, 1 кв. м у Києві коштує в середньому 1 тис. євро. Майже така ж ціна в Празі, Будапешті, Бухаресті і Афінах (від 1,5 тис. євро).

Однокімнатна квартира у Відні в середньому коштує 60-70 тис. євро, а в Києві лише трохи дешевше - 50-60 тис. євро. При цьому середні зарплати в столицях Австрії та України різняться істотніше - 2.000 і 300 євро. Та й тамтешні банки видають кредити під 2-4% річних, тоді як у Києві - не менш ніж під 16-20%.

Вахомчик додає, що у Відні покупцеві квартири не доведеться витрачати додаткові тисячі євро на ремонт і меблі: усім необхідним житло вже обладнано.

Близько 80% столичного сміття гниє на звалищах, тоді як у Західній Європі велика частина відходів повторно переробляється і утилізується

На противагу цьому якість київського житла, навіть нового, далека від європейських стандартів, кажуть експерти. "У моїй квартирі багато неполадок з водопостачання, сервісу, ліфтів, - розповідає Тачик, яка орендує квартиру в новобудові. - А вартість житла в Києві явно завищена".

І хоча найближчі три роки Тачик планує працювати в Україні, продавати свій будинок в Будапешті і купувати нерухомість тут, як збиралася спочатку, вона тепер не поспішає.

Втім, аналітики особливого протиріччя між високими цінами на нерухомість і невисоким рівнем інфраструктури не бачать. Столиця стабільно відчуває брак житла - в пошуках роботи і гідних зарплат сюди їдуть з усієї України.

З іншого боку, ціни роздуває система отримання дозволу на будівництво житла. Всі гроші, сплачені чиновникам за корупційними схемами, забудовники вкладають в кінцеву вартість квартири, нагадує Леоненко. Наприклад, в турецькій Анталії, де дозвільна система набагато простіша від київської, вартість 1 кв. м складає $632 - вдвічі нижча, ніж в українській столиці.

План міста

Причиною низьких показників Києва експерти в один голос називають недофінансування. Наприклад, для розвитку охорони здоров'я в містах Західної Європи залучає кошти добре розвинена там страхова медицина, тоді як у Києві, де ця система широко не прийнята, державних грошей на міські поліклініки і лікарні постійно не вистачає, нагадує Лариса Канаровська, голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я.

Матеріальне забезпечення шкіл і дошкільних установ в Києві перекладено на плечі батьків, а в Євросоюзі ця сфера фінансується в достатньому обсязі урядами, говорить Лілія Гриневич, екс-керівник Головного управління охорони здоров'я столиці.

"На перше місце поставлена ​​нажива і бажання розбагатіти, а не думки про те, як жити далі і як зберегти те, що є", - категорично резюмує Василь Шевчук, екс-міністр екології та голова Українського товариства охорони природи, розмірковуючи про накопичені в місті екологічні проблеми і небажання їх вирішувати.

На перше місце поставлена​​нажива і бажання розбагатіти, а не думки про те, як жити далі і як зберегти те, що є

Наприклад, кількість зелених зон з кожним роком скорочується, а на їх місці ростуть висотки і торгові центри, додає Шевчук. Якщо в радянські часи зелена частина столиці була найбільшою в Європі, близько 30 кв. м на людину, то зараз цей показник становить всього 16 кв. м, а до 2025 року, згідно з прийнятою програмою розвитку міста, під забудову віддадуть ще 486 га парків і скверів. На такій території можуть вміститися три Голосіївські парки.

Однак прес-служба Київміськдержадміністрації запевняє, що до 2025 року в столиці буде збільшена площа парків і скверів більш ніж на 3 тис. га. - на околицях міста за рахунок благоустрою лісових територій.

Водночас, за десятиліття кількість машин у Києві збільшилася в рази, і нині їх понад 1 млн. Врятувати місто від транспортного колапсу може ідея, закладена в Генплані Києва, згідно з якою до 2025 року в столиці дороги займатимуть 6% території, а не 2%, як зараз. Це допоможе мегаполісу зітхнути вільніше. Адже сьогодні тут на 1 кв. км землі припадає лише 2 км доріг, тоді як в Москві цей показник дорівнює 6 км, в Парижі - 8 км, а в Лондоні - 12 км.

Правда, на реалізацію всього проекту, за підрахунками експертів, потрібно витратити $62,5 млрд. Ця цифра порівнянна з ВВП всієї України, і аналітики сумніваються, що влада столиці зможе залучити щедрих інвесторів. Досвід розвитку Києва свідчить, що велика частина подібних проектів залишалася на папері.

Повинно з'явитися чітке розуміння: якщо ми нічого не будемо змінювати найближчим часом, нас чекає колапс

У Київміськдержадміністрації розповідають, що в найближчі кілька років багато проблем будуть вирішені - планується оголосити конкурс на найкращу компанію в сфері переробки сміття, розширити парк автомобілів швидкої допомоги, а також реконструювати лікарні і станції швидкої.

Водночас, експерти радять міській владі запозичити досвід реорганізації громадського транспорту у небагатого бразильського міста Курітіби з населенням близько 2 млн осіб, яке ще в середині 1980-х років було визнано ООН містом зі зразковим транспортом.

Тут обійшлися без вкладення колосальних коштів у будівництво метрополітену, обмежившись запуском екологічно безпечних автобусів, що курсують магнітними коліями на окремій смузі, завдяки чому вони ніколи не потрапляють в затори і завжди приїжджають на зупинки чітко за розкладом.

Розвантажити Київ може якщо й не така інновація, то хоча б активний розвиток лівого берега, упевнена Марина Ткаченко, експерт Інституту Горшеніна. Адже сьогодні 80% робочих місць перебувають на правому березі, а на лівому проживають 40% з 2,8-мільйонного (без урахування приїжджих) населення столиці.

"Але в цілому повинно з'явитися чітке розуміння: якщо ми нічого не будемо змінювати найближчим часом, нас чекає колапс", - резюмує Ткаченко

Ціна комфорту

Різні міста світу з точки зору співвідношення ціна/якість, де ціна - вартість нерухомості в них, а якість - оцінка таких показників, як стабільність, охорона здоров'я, культура і навколишнє середовище, система освіти та інфраструктура

Місто

Кількість балів в рейтингу комфортних міст*

Індекс доступності житла**

Середня вартість 1 кв. м нерухомості в центрі, $ тис.

Населення, млн осіб

Мельбурн

97,5

12,37

8,9

4,1

Відень

97,4

6,05

4,9

1,7

Ванкувер

97,3

9,83

7,3

0,6

Сідней

96,1

9,40

10,5

4,6

Гельсінкі

96,0

9,90

7,1

0,6

Женева

95,2

9,47

13,5

0,2

Осака

95,2

7,04

6,0

2,8

Стокгольм

95,0

11,57

8,3

0,8

Гамбург

95,0

11,22

7,5

1,8

Париж

94,8

16,71

13,1

12,1

Токіо

94,7

18,96

12,7

13,2

Франкфурт

94,7

5,83

3,9

0,7

Берлін

94,0

5,75

3,6

6,0

Копенгаген

93,8

6,66

5,2

1,9

Осло

93,4

7,88

8,5

1,4

Брюссель

92,7

6,21

3,8

1,8

Мюнхен

92,6

9,62

6,8

1,4

Гонконг

92,0

30,71

10,9

7,0

Барселона

91,2

11,53

5,9

5,0

Чикаго

91,1

2,66

2,1

9,5

Мадрид

90,9

11,13

6,5

6,5

Детройт

90,7

3,03

1,7

4,2

Лос-Анджелес

89,8

4,35

6,0

12,8

Дублін

89,5

6,84

4,2

1,8

Мілан

89,5

15,38

9,1

1,3

Рим

89,0

29,37

14,4

2,7

Київ

69,2

17,99

3,0

2,8

Тегеран

45,8

14,24

2,5

13,4

Карачі

40,9

7,96

0,6

13,2

Алжир

40,9

31,66

2,0

5,0

Дакка

38,7

4,08

0,3

12,8

 

* Бали, отримані містом в результаті оцінки експертами таких показників, як стабільність, охорона здоров'я, культура і навколишнє середовище, система освіти, інфраструктура

** Індекс доступності житла визначається співвідношенням середньої вартості житла і середнього доходу і виражається в кількості років, необхідних, щоб придбати житло при такому рівні доходу.

Дані Economist Intelligence Unit, Numbeo, інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: рейтингжурнал Корреспондентнерухомістьміста
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі