Успіх праворадикальної націоналістичної партії ВО Свобода став головною несподіванкою на парламентських виборах для багатьох в Україні. Але тільки не для лідера партії Олега Тягнибока, який вже знає, чим займеться у Раді, пише Ірина Соломко у №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.
У понеділок, 29 жовтня, столичний офіс партії Свобода був
схожим на штаб військового підрозділу, який здобув проміжну перемогу, але тепер
відстоює завойоване.
Навколо Олега Тягнибока, головного свободівця, роїлися
люди й інформаційні потоки, які свідчили, що в низці мажоритарних округів
представники політсили можуть втратити перемогу. Та й попередні дані ЦВК щодо
результатів Свободи у голосуванні за партсписками – близько 9% – були нижчими
за дані екзит-полів, які обіцяли націоналістам від 11% до 13%.
Але навіть якщо відсоток буде нижчим очікуваного,
результат Свободи стане головною сенсацією виборів-2012. Політсила, яка, за
даними соцопитувань, до голосування була на межі проходження, ледь долаючи 5%-й
бар'єр, у підсумку перестрибнула його з пристойним запасом.
За два роки, коли на місцевих виборах Тягнибок і його партія вперше показали 5% підтримки в національному масштабі, свободівці зуміли подвоїти свій рейтинг
За два роки, коли на місцевих виборах Тягнибок і його
партія вперше показали 5% підтримки в національному масштабі, свободівці зуміли
подвоїти свій рейтинг. Як результат, за попередніми даними, в новому парламенті
Свобода отримає близько 25 місць за списком і проведе у Верховну Раду ще як
мінімум десять мажоритарників. Тобто отримає цілком дієздатну фракцію, першу
радикально-націоналістичну в сучасній історії українського парламентаризму.
Деякі експерти сумніваються в тому, що ця несподівана
політсила стане діяти конструктивно, припускаючи: націоналісти лише каламутитимуть
воду в опозиційному таборі. Однак сам Тягнибок упевнений, що ніякої дисгармонії
не виникне й опозиція, в тому числі і Свобода, діятиме злагоджено і
цілеспрямовано.
Про свої перші дії в Раді і про те, кого накриє перша
хвиля гніву націоналістів, Тягнибок розповів Корреспонденту.
- Рівно два роки тому Корреспондент брав у вас інтерв'ю
як у відкриття місцевих виборів. Зараз Свобода, по суті, сенсація вже
національна: за два роки вона показала зростання популярності майже вдвічі. У
чому секрет?
- Ми чи не єдина яскраво виражена ідеологічна політична
сила. Подобається комусь наша ідеологія чи ні, але вона є. Відповідно, у цьому
повному хаосі, тушкуванні та розчаруванні в політиках у суспільства є попит на
такі принципові й послідовні сили.
- Кредит довіри настільки високий багато в чому тому, що
Свобода ще не була в парламенті, ваші люди не пройшли випробування великою
владою. Але якщо подивитися на місцеві ради, то там з вашими депутатами не все
так гладко.
- Звичайно, ти не можеш відповідати за кожного, але в
такому випадку важлива реакція партії. Ви, мабуть, маєте на увазі приклад
Коломиї, коли члени нашої фракції в місцевій раді відмовилися голосувати за
заяву про політичні репресії. Там була не зовсім однозначна ситуація, тим не
менш наша реакція виявилася швидкою і жорсткою. Керівники і фракції, і районної
організації були не просто зняті з посад, але й виключені з партії. Але це
одиничні випадки, а в інших політичних силах таке тушкування було масовим –
60-70%.
Навіть більше, ви зараз перегляньте 40-45 умовних
депутатів від Свободи – тридцятка за списком і 10-15 мажоритарників. Ви не
знайдете серед них навіть потенційних тушок. І я думаю, що виборець на це теж
відреагував.
- Український виборець робить вибір більше емоційно, люди
навіть програм не читають. Наприклад, багато хто не в курсі, що у вас у
програмі є націоналізація. Вони голосують за вас як за нову політсилу або
протестуючи проти влади Президента Віктора Януковича?
- Не погоджуся з вами. Авторитетна громадська організація
Європатруль, проаналізувавши програми основних партій, поставила нам найвищий
бал. Її експерти визнали, що наша програма реальна, відповідає ідеологічним
засадам, а кожен розділ взаємопов'язаний.
Що стосується націоналізації, то хотів би уточнити, що ми
виступаємо за принципи справедливості. Ми виступаємо за приватизацію
підприємств, але проти того, щоб стратегічні для країни об'єкти передавали у
приватну власність.
Крім цього, у нас є прогресивний закон про повернення
майна, незаконно вивезеного в офшорні зони. Тому всі розмови про націоналізацію
– це міфи.
- Хто складає ядро вашого електорату?
Намалюйте портрет людини, яка голосує за Свободу.
- Ми ще будемо ретельно вивчати це питання. Але в
принципі це українець і неукраїнець, україномовний і російськомовний, трохи
байдужий та зовсім не байдужий до політики. По суті це просто
середньостатистичний українець. Зараз ми вже розуміємо, що не має ніякого
значення, із заходу він чи зі сходу, прихильники у нас скрізь. Ми тільки в
трьох областях – Донецькій, Луганській та в Криму – не подолали 3%-й бар'єр.
Саме тому зараз наше завдання не допустити, щоб люди
розчарувалися у своєму виборі. Вони повинні пишатися ним.
- Що вам для цього потрібно робити?
- Нам потрібно бути самими собою і правильно вести
політику.
- Як?
- Поки це тільки фантазії, але варіантів десятки. Щоб
дати конкретну відповідь, потрібно дочекатися результатів виборів, щоб хоча б
приблизно бачити картину.
Мене, наприклад, вже неодноразово запитували про [лідера
партії УДАР] Віталія Кличка. Але я за передвиборчу кампанію з ним взагалі
жодного разу не говорив, всі переговори вів [лідер Об'єднаної опозиції] Арсеній
Яценюк. Тому для початку треба просто сісти, поговорити і визначити наші позиції.
- І що буде?
- Побачимо. У ніч виборів [третій номер списку Свободи
Андрій] Мохник на Інтері чітко ставив запитання Кличку: чи буде УДАР голосувати
за імпічмент [Президенту]? Це базове питання. Якщо так, ти з опозицією, якщо ні
– ти із владою. Кличко так і не відповів.
- Виходячи з того, що єдиної позиції в опозиції немає, що
отримає Україна у ВР – знову деструктив?
- За Свободою не заіржавіє. Ми голосуватимемо правильно,
а там подивимося. Ми не знаємо, що вийшло у наших партнерів по Об'єднаній
опозиції.
- Ви підтримуєте позицію Яценюка, який заявив, що навіть
у разі створення опозиційної більшості опоненти влади не будуть формувати уряд?
- Такі речі можна трохи відкоригувати. Звичайно, зараз,
якщо враховувати 2015-й [рік президентських виборів], формувати уряд нам
недоцільно, але проголосувати за відставку нинішнього потрібно однозначно.
- Якими будуть перші дії Свободи у парламенті?
- Наші дії відповідатимуть тим угодам, які ми підписали з
Об'єднаною опозицією. У нас є десять першочергових пунктів.
- А як ви зможете ефективно співпрацювати з Об'єднаною
опозицією (ОО), якщо, наприклад, ваша права ідеологія апріорі за багатьма
позиціями суперечить їхнім програмним засадам?
- Звичайно, вони – ліберали, ми – націоналісти.
Наприклад, ОО виступає за приватизацію землі, ми – проти, але ми змогли знайти
компроміс у цьому питанні. Ми домовилися, що мораторій на продаж землі
сільськогосподарського призначення буде подовжено на два роки. За цей час
будуть розроблені законопроекти, які захистять українського селянина.
- В Україні склався дуже стійкий образ опозиції як сили,
нездатної між собою домовитися. У новому парламенті ви наступатимете на ті самі
граблі?
- Почекайте, але ми вже домовилися й об'єдналися. Це дуже
серйозний крок. У серпні 2011-го створили Комітет опору диктатурі, вирішили
спільно проводити вуличні акції протесту. 22 січня, у День соборності,
підписали договір про ненапад, в підсумку не було ніякої критики [на адресу]
один одного. Підписали договір про спільну участь у виборах, що йдемо двома
колонами і визначаємо одного по мажоритарному округу. Ми не просто це
реалізували, але й довели, що ця формула оптимальна.
За чотири дні до виборів підписали план дій – побороти
режим Януковича, ліквідувати негативні наслідки його правління і почати процес
корінних перетворень у країні. Ми підготували законопроекти, за які будемо
голосувати в першу чергу. Такого системного підходу в опозиції взагалі ніколи
не було. Тому, можливо, в країні вже є інша опозиція – прагматична, національно
орієнтована, проєвропейська.
- Тобто можна сподіватися, що амбіції поступляться місцем
здоровому глузду?
- Почекайте, амбіції – це одне, коли ти не можеш
поступитися рівними речами. Ми вже довели, що можемо переступати через амбіції,
коли поступилися ОО частину округів в Галичині.
Ми захищаємо інтереси нації, ліберали –людини. Всі наші законопроекти і дії виходять з цих принципів
Але є ідеологічні речі, і тут ми не зможемо домовитися, і
ви не повинні трактувати це як амбіції. Ми захищаємо інтереси нації, ліберали –
людини. Всі наші законопроекти і дії виходять з цих принципів.
- Якщо повернутися у сьогоднішній день, то варто
поговорити про результати голосування. На сьогодні (інтерв'ю відбувалося 29
жовтня) результати екзит-полів і попередні дані ЦВК щодо вашої політсили
різняться майже на 4% не на вашу користь.
- Дані ще вирівняються.
- Яких результатів ви очікуєте і які вас не задовольнять?
- Якщо я бачу, що провладні соціологи дали нам мінімум
11%, я розумію, що менше 11% вони нам не можуть намалювати.
- Якщо буде менше, ви виведете людей на вулиці?
- Звичайно. Апетит приходить під час їжі. Два місяці тому
не всі вірили в те, що ми можемо подолати 5%-й бар'єр. А тепер, коли ми точно
знаємо, що отримали 13%, і у нас ці відсотки відбирають, пробуджується почуття
власника. У нас зараз відбирають перемогу в декількох округах.
- За яких умов опозиція не визнає вибори?
- Ми будемо консультуватися. Я відразу можу сказати:
згідно з домовленостями з ОО самі ми не станемо ухвалювати рішення про вихід на
вулиці. Наші дії багато в чому залежатимуть і від настрою міжнародних
спостерігачів. Але у нас немає жорстких критеріїв. Якщо піде хвиля – один
дзвінок про порушення, другий ... Ситуація сама по собі стане розвиватися. Якщо
вона виллється у щось більше, ми будемо готові очолити цей процес.
- Якою є ймовірність, що події розвиватимуться таким
чином?
-50 на 50. Швидше ні, ніж так. Але я не виключаю такої
можливості.
- Й останнє запитання, можна сказати, від всієї редакції.
Нехай це і міф і в ньому є частка іронії, але, тим не менше: кого першими
різати будете – євреїв чи москалів?
- (Сміється.) Я думаю, що і цей міф ми подолаємо. Але
справедливість повинна восторжествувати. Тому має бути прийнятий закон про
заборону комуністичної ідеології як людиноненависницької й антиукраїнської.
Крім цього, [повинен бути] проведений публічний судовий процес над комуністами –
Нюрнберг-2. Цього гарантовано можете очікувати. Тим більше, що закони готові і
у нас є домовленості з депутатами європейських парламентів. Вони готові
провести разом з нами публічний процес. Майже вся Східна Європа вже давно
пройшла цей шлях, а Україна 20 років не може зробити це.
І звичайно, ми будемо просувати закон про люстрацію. Але
не так, як Кличко, який пропонує антикорупційну люстрацію, оскільки це
абсолютно різні речі. У нашому варіанті люстрація – оприлюднення списків
московської агентури, яка займає держпосади в Україні. Після чого піде заборона
на професію представникам окупаційної адміністрації. Такий закон у нас теж
готовий.
Це ті дві категорії, які першими потраплять під ... (Пауза,
усміхається) справедливість.
***
Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.