Міжнародний фестиваль у Сінгапурі, головний для архітектурного світу захід, зазирнув у містобудування майбутнього й окреслив тренд – архітектурний пуп землі змістився до Азії: тільки тут в яскраві ідеї вкладають великі гроші, пише Оксана Мамченкова у №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.
Узбережжя затоки Марина-Бей, яка омиває місто-державу
Сінгапур, з недавнього часу прикрашають дві футуристичні черепашки-оранжереї,
під зав'язку напхані екотехнологіями.
Одна з них сягає 58 м заввишки – тут стоїть обвита
рідкісними тропічними рослинами штучна гора, з якої збігають водоспади. Повітря
тепле і туманне. Друга теплиця на 20 м нижча за сусідню. Під її склепінням відтворений
більш сухий середземноморський клімат і зібрані рослини з берегів Південної
Європи та Північної Африки, що зникають.
Ідея відтворення двох різних біосистем на ділянці
розміром з чотири футбольні поля принесла лондонській компанії Wilkinson Eyre
Architects одну з найпрестижніших у світі зодчества нагород – премію Будівля
року Міжнародного архітектурного фестивалю, що відбувся у Сінгапурі.
За п'ять років існування фестивалю він став наймасштабнішим у сфері
містобудування та дизайну, і на конкурс нинішнього року архітектори із 60 країн світу надіслали понад 500 заявок
За п'ять років існування фестивалю він став
наймасштабнішим у сфері містобудування та дизайну, і на конкурс нинішнього року
архітектори із 60 країн світу надіслали понад 500 заявок. 300 з них потрапили в
шорт-листи 33 номінацій. Потім 2.000 зодчих злетілися до Сінгапуру з різних
куточків Землі, щоб вибрати найкращі проекти і заразом обговорити актуальні
питання архітектури.
Місцем дислокації подій Сінгапур став уперше – попередні
чотири рази фестиваль проводився в Барселоні. Зміну географії програмний
директор заходу Пол Фінч пояснює просто: архітектура та дизайн ідуть туди, де є
попит на свіжі ідеї та передові технології. До того ж невелика держава в
Південно-Східній Азії за останні роки перетворилася на своєрідний хаб для
ділових людей з усієї планети.
Цифри підтверджують слова Фінча. Кожен п'ятий проект,
який увійшов в шорт-лист фестивалю, побудований або планується до будівництва в
Сінгапурі.
До числа країн, найбільш сприйнятливих до новаторства в
архітектурі, експерти в розмовах з Корреспондентом також одностайно зарахували
Туреччину і Китай. Якщо додати до цього переліку Індію, Гонконг, Південну Корею
і Бразилію, звідки також надійшла значна кількість заявок на участь, то вийде,
що дві третини інноваційних проектів втілюються там, де економіка не зменшила
темпи зростання, незважаючи на глобальний спад останніх років.
"Світова архітектура йде за сейсмічних зрушенням
економіки в бік півдня і сходу", – переконаний оглядач британського
спеціалізованого видання The Architectural Review Сазерленд Лайл.
Зовнішність таких країн, як Китай і Сінгапур, найближчим часом зміниться найбільш радикально. Причому замовником найбільш незвичних і грандіозних за розмахом проектів у цих країнах, за його словами, часто виступає держава
Зовнішність таких країн, як Китай і Сінгапур, найближчим
часом зміниться найбільш радикально, додає архітектор лондонського бюро BFLS
Пол Бевістер. Причому замовником найбільш незвичних і грандіозних за розмахом
проектів у цих країнах, за його словами, часто виступає держава.
Наприклад, головні герої цьогорічного фестивалю,
сінгапурські технологічні теплиці, є частиною масштабного плану місцевого уряду
зі створення національного парку Сади біля затоки. Рукотворна зелена зона
охопила площу 101 га і коштувала державі більш ніж $ 800 млн.
Великі гроші азіатських клієнтів немов магніт притягують креативні уми зі Старого Світу і США
Великі гроші азіатських клієнтів немов магніт притягують
креативні уми зі Старого Світу і США. Незважаючи на те що в списку переможців і
номінантів фестивалю переважають реалізовані на півдні Східної півкулі проекти,
їхніми авторами часто виступають західні компанії. І
сінгапурські Сади, придумані лондонськими конструкторами, – яскраве тому
підтвердження.
Проект – переможець фестивалю втілив в собі відразу
кілька ключових тенденцій, які висвітив захід. Серед них – екологічність
технологій, доцільне використання локальних матеріалів і обов'язкове
запозичення місцевих культурних символів для вирішення дизайнерських завдань.
Яскравим прикладом орієнтації на елементи культурної
спадщини регіону став проект створення кварталу художників у Пекіні від
китайського архітектурного бюро Aedas, який переміг в номінації Громадські та
цивільні будівлі. В основі ідеї – традиційна китайська техніка живопису з
використанням туші і водних фарб на шовку і папері. Обриси будівель кварталу
нагадують контури створених у цій стародавній техніці зображень.
Екологічність звели в абсолют автори іншого задуму, який
заробив приз в категорії Експериментальні проекти майбутнього. В рамках проекту
планується очистити китайське озеро Дунцзянь, постраждале внаслідок бурхливої життєдіяльності
місцевого населення і туристів. Потім у водоймі спорудять кілька стаціонарних і
плавучих островів, одночасно привабливих для туристів і неагресивних до
навколишнього середовища.
"Без переорієнтації на дбайливе використання природних
ресурсів у Китаю немає майбутнього", – пояснює Корреспонденту актуальність
свого проекту голова міжнародної архітектурної компанії Hassell Пітер Дункан.
Також найкращі архітектурні уми світу як і раніше стурбовані удосконаленням системи громадського простору, в тому числі тим, куди люди можуть прийти за живим спілкуванням й обміном інформацією
Також найкращі архітектурні уми світу як і раніше
стурбовані удосконаленням системи громадського простору, в тому числі тим, куди
люди можуть прийти за живим спілкуванням й обміном інформацією, переконаний
архітектор Марк Дайтем з міжнародної компанії Klein Dytham Architects.
Зодчий розробив будівлю магазину з продажу книг та
мультимедійної продукції T-Site, побудовану в Токіо, яку журі фестивалю визнало
найкращим у категорії Торгові центри.
У той час як електронні книги й онлайн-магазини нарощують
популярність, людям як і раніше необхідні місця, де про новинку можна
довідатися від живої людини, пояснює Дайтем цінність своєї роботи.
"В умовах динамічної урбанізації вкрай важливо
переосмислення природних ландшафтів і створення активного громадського
простору", – переконаний член журі фестивалю, німецький архітектор Юрген Майєр.
***
Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.