Технічний прогрес, соціальні блага, забруднення навколишнього середовища і поширення інтернету зупинили еволюцію homo sapiens. Цивілізація робить людей тупішими, ставлячи під загрозу майбутнє людства, пише Олексій Бондарев у №46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року.
Почасти навіть шкода, що апокаліпсис у грудні 2012 року
швидше за все не відбудеться, каже канадський науковий оглядач Майк Флінн. Якою
цинічною не здавалася б ця думка на перший погляд, якийсь великий катаклізм міг
би мати позитивні наслідки для людства.
Ні, Флінн зовсім не належить до числа релігійних
фанатиків, які вважають, що цивілізація повинна бути знищена, оскільки пішла гріховним
шляхом і люди забули про бога. Він лише висловлює свою думку щодо неоднозначного
дослідження вчених зі Стенфордського університету, результати якого свідчать,
що людство втрачає свої інтелектуальні та емоційні здібності.
Як пояснюють автори роботи, інтелект і емоції найбільш
уразливі перед впливом генних мутацій. А такі мають місце внаслідок незворотних
змін у способі життя людини, що відбуваються в міру того, як цивілізація стає
все більш розвиненою.
За словами Джеральда Кребтрі, провідного автора
дослідження, наші предки жили в таких умовах, що виживання було основним завданням
і на нього були направлені всі сили інтелекту, тому генні мутації привели його
на пік розвитку.
Вчені дійшли висновку, що мутації останнього часу аж ніяк не приводять до підвищення інтелекту, оскільки сам по собі розум більше не потрібен для виживання
Вчені дійшли висновку, що мутації останнього часу аж ніяк
не приводять до підвищення інтелекту, оскільки сам по собі розум більше не
потрібен для виживання. Особливо в розвинених країнах, де система соціального
захисту настільки розвинена, що можна все життя залишатися безробітним і при
цьому мати дах над головою і непогану допомогу.
У деяких країнах, наприклад скандинавських, через
особливості системи оподаткування різниця у рівні життя між касиром
супермаркету і професором фізики невелика. "Хіба така ситуація стимулює
інтелектуальний розвиток?" – задається питанням футуролог.
Цей умоглядний висновок не є одкровенням для сучасних
філософів і вже неодноразово з’являвся в ході різних
соціологічних дискусій. Однак ніколи раніше він не отримував такого яскравого
наукового підтвердження, як після завершення дослідження Кребтрі і його колег.
Анатомія деградації
Вчені зі Стенфордського університету на чолі з Кребтрі
взяли за відправну точку новітні дані генетиків, що дозволяють оперувати такою
величиною, як середнє значення частоти, з якою в людському геномі з'являються
шкідливі мутації.
Також вчені скористалися недавньою розшифровкою людського
геному, для того щоб визначитися з кількістю генів, що впливають на інтелект.
Виявилося, що на його розвиток тією чи іншою мірою впливає від 2 тис. до 5 тис.
генів.
Звівши всі ці величини в одне рівняння і спираючись на
аналіз історії homo sapiens, а потім і історії цивілізації, Кребтрі і його
колеги припустили, що за останні 3 тис. років і 120 поколінь людство пережило
як мінімум дві великі мутації генів, відповідальних за роботу інтелекту.
Поєднання нестійких до мутацій генів і поступове зникнення необхідності природного відбору для виживання призвело до того, що людський розум поступово
деградує
Поєднання нестійких до мутацій генів і поступове
зникнення необхідності природного відбору для виживання призвело до того, що
людський розум поступово деградує.
Сама поява інтелекту, уяви і здатності до абстрактного
мислення було викликано необхідністю вижити. У період 500 тис. – 50 тис. років
до нової ери предок людини переживав найскладніший період – він міг зникнути як
вид, оскільки поступався в розмірах і силі багатьом іншим мешканцям
Африканського континенту.
Саме розвиток мозкової діяльності компенсував слабкість
м'язів. Предки людини навчилися полювати, робити інструменти, будувати прихистки
і стали сильнішими за своїх ворогів. У цей самий період вирішальну роль відігравав
природний відбір, що дозволяв виживати, а отже, і давати потомство тільки тим,
хто вмів пристосовуватися до навколишніх умов. Іншими словами, виживав той, хто
сильніший. Він передавав і свій генетичний багаж у спадок.
З настанням більш цивілізованих часів людині більше не
треба було боротися за виживання, дурні не вимирають, а успішно доживають до
старості і бавлять онуків, які далі несуть їхню генетичну спадщину і мутації,
що впливають на формування мозку. Ці мутації поступово накопичуються, і
загальна інтелектуальна міць людства в'яне, вважає Кребтрі.
Першим етапом такого в'янення стало формування
сільськогосподарського товариства, каже вчений. З цього моменту рядові члени
суспільства перестали зазнавати щоденних випробувань механізмом природного
відбору.
"Мисливець, який прийняв неправильне рішення щодо
видобутку їжі, швидше за все, вмирав, як і вся його родина, а отже, не залишав
генетичного спадщини, – міркує Кребтрі. – У той час як сучасний менеджер з
Уолл-стріт, який скоїв велику помилку у своїй діяльності, буде хіба що
звільнений, та й то із солідним бонусом і продовженням кар'єри в іншій
компанії, можливо, навіть з більшою зарплатою".
Природний відбір вже не працює, підсумовує вчений, на думку якого,
інтелектуальний пік homo sapiens припав на період близько 2 тис. років тому
Природний відбір вже не працює, підсумовує вчений, на
думку якого, інтелектуальний пік homo sapiens припав на період близько 2 тис.
років тому.
"Я впевнений, що якби якимось дивом в наш час
потрапив середньостатистичний житель Афін з періоду I тисячоліття років до н.
е., він став би видатною людиною в сучасній інтелектуальній еліті, – каже
Кребтрі. – У нього була б чудова пам'ять, жвавий розум, нестандартні ідеї,
здатність чітко мислити і швидко приймати рішення".
Згубний вплив
За словами експертів, дані дослідження Кребтрі не стали
абсолютним одкровенням для тих, хто займається вивченням розвитку мозку.
Роботи, які показали, що рівень інтелекту знижується, проводилися і раніше.
Вчені зі Стенфорду просто першими об'єднали нейробіологічні та історичні дані.
Нобелівський лауреат з біології Сантьяго Рамон Кахаль опублікував
роботу, у якій дійшов висновку, що ліміт можливостей людського мозку давно
вичерпаний. Вся справа в кількості нейронів і зв'язків між ними. Коли межа
досягнута, можна лише тільки утримувати завойовані позиції або деградувати.
На перший погляд, бурхливе XX століття має свідчити про інтелектуальний сплеск, кажуть експерти, однак нейробіологи з'ясували, що всі мислимі зміни, які
еволюція могла внести в людський мозок для оптимізації його роботи, вже зроблені
На перший погляд, бурхливе XX століття має свідчити про
інтелектуальний сплеск, кажуть експерти, однак нейробіологи з'ясували, що всі
мислимі зміни, які еволюція могла внести в людський мозок для оптимізації його
роботи, вже зроблені. У нас просто немає більше ресурсів для нарощування своєї
розумової потужності.
Зате негативному впливу, який сама людина здійснює на
свої здібності, схоже, немає меж. За даними деяких недавніх досліджень, ми
впливаємо на них у ході свого життя, а може, й на генетичні мутації, що
передаються у спадок, за версією Кребтрі.
Каліфорнійський біолог Джессі Левінгстон проаналізувала
кілька десятків досліджень на цю тему й опублікувала список факторів, які
сьогодні так чи інакше присутні в житті мільйонів жителів планети Земля.
Варто замислитися про те, що відбувається, коли ви їсте
шкідливу їжу і позбавляєте свій мозок необхідних для нормального функціонування
поживних речовин, каже Левінгстон. Вона також зазначає, що в сучасній дешевій
їжі (фастфуд, готова їжа в супермаркетах) найчастіше містяться екзотоксини, що
шкодять роботі мозку. Брак фізичних навантажень також негативно позначається на
розумових здібностях: навантаження необхідні для зменшення наслідків стресу і
створення нових клітин мозку.
Брак здорового сну, характерний для людей безлічі
професій в сучасному шаленому світі, взагалі є ворогом мозку номер один. Уві
сні мозок відновлюється після попереднього дня, формуються і засвоюються
спогади, утворюються зв'язки між нейронами. Брак сну руйнує ці зв'язки і знищує
здорові клітини мозку.
Крім факторів, що залежать від кожного окремого індивідуума, вчені згадують й інші причини деградації людства, наприклад, індустріалізацію
Крім факторів, що залежать від кожного окремого
індивідуума, вчені згадують й інші причини деградації людства, наприклад,
індустріалізацію.
Так, бразильський дослідник Серджіо Дані опублікував
масштабну роботу Золото, вугілля і нафта, у якій доводить, що масштабний видобуток
корисних копалин, що ведеться в останнє сторіччя, привів до колосального викиду
в біосферу миш'яку.
Ця надзвичайно небезпечна речовина нікуди не дівається з
навколишнього середовища: живих організмів або рослин, здатних засвоювати її,
немає. Людство зазнаватиме впливу миш'яку, який вже був видобутий із земних
надр, впродовж тисячоліть, стверджує Дані.
Вплив цей інакше як жахливим не назвеш. Дані безпосередньо
пов'язує тотальне зростання числа випадків хвороби Альцгеймера в багатьох
країнах саме з миш'яком: отруйна речовина негативно впливає на роботу мозку.
Крім миш'яку, в глобальному отруєнні беруть участь й інші
побічні ефекти індустріалізації – ртуть, метан, діоксин і т. д. Деякі вчені
нагадують стару гіпотезу про те, що падіння Римської імперії було викликано
масовими отруєннями громадян через використання свинцевих труб у системі
водопостачання. Сьогодні свинцю в навколишньому середовищі також вистачає,
констатують вони.
Британський дослідник Логін Карр пропонує доповнити цю приголомшливу
картину повільного вбивства мозку ще одним ключовим чинником. Карр написав
книгу про те, як інтернет змінив життя людини. Вчений каже, що приводом для
роботи над темою стали спостереження за його власними відчуттями.
"З того часу як я став користуватися інтернетом, я
став помічати, що мені складно концентруватися на чомусь, – згадує Карр. –
Перебуваючи далеко від комп'ютера, я відчував інформаційний голод, постійно
потребував сплесків якоїсь інформації".
Неможливість сфокусуватися на чомусь, погіршення роботи
пам'яті – Карр пов'язує все це з інтернетом, який дає можливість отримати
будь-яку інформацію протягом кількох секунд.
У людини завжди були вбудовані "інформаційні технології" – пам'ять, концентрація уваги, які серйозно постраждали від того, що тепер у кожного є інтернет
У людини завжди були вбудовані "інформаційні
технології" – пам'ять, концентрація уваги, які серйозно постраждали від
того, що тепер у кожного є інтернет. "Навіщо тримати в пам'яті безліч даних,
якщо є Google і Вікіпедія?" – міркує вчений.
Карр посилається на результати недавніх досліджень,
згідно з якими люди, які читають текст в інтернеті, засвоюють менше інформації,
ніж ті, хто читає по-старому, з паперових сторінок.
"Ті, кого безперервно відволікають листи на
електронній пошті, повідомлення з чатів та соціальних мереж, не здатні
сконцентрувати свій мозок так, як це робили люди в колишні часи", –
пояснює Карр.
Причому небезпека набагато серйозніша, ніж може здатися
на перший погляд. Всі вищевказані фактори ведуть до розладу уваги. А багатство
наших думок, спогадів, навіть деякі особливості характеру пов'язані саме зі
здатністю фокусувати розум і підтримувати цю концентрацію уваги, зазначає
нобелівський лауреат з біології, нейробіолог Ерік Кандел.
За словами Кандела, тільки приділивши максимальну увагу
новій порції інформації, людина може асоціювати її зі знаннями, які вже
містяться в її пам'яті. А саме ця властивість прямо пов'язана зі здатністю
засвоювати складні концепції.
Питання виживання
У науковому світі робота Кребтрі була зустрінута з
ентузіазмом, однак деякі вчені висловлюють скепсис з приводу певних висновків. Так, Робін Данбар, відомий антрополог з
Оксфордського університету, вважає, що його колеги зі Стенфорду трохи неправильно
розуміють роль мозку в розвитку людини.
Робін Данбар, відомий антрополог з Оксфордського університету, вважає, що його колеги зі Стенфорду трохи неправильно розуміють роль мозку в розвитку людини
"Кребтрі виходить з того, що інтелект дано людям,
щоб споруджувати будинки і метати списи у звірів в лісових нетрях, – зазначає
Данбар. – Однак це не ті чинники, які справді впливають на розвиток мозку".
За словами антрополога, насправді на це вплинуло саме ускладнення
навколишнього світу і соціальної структури суспільства і цей складний світ
нікуди не дінеться у майбутньому, вважає Данбар. Такі проблеми, як вибір друзів
для себе або школи для своєї дитини, не зникнуть.
"Я не думаю, що варто панікувати навіть у тому
випадку, якщо деградація відбувається, –каже Данбар. – Еволюція – процес
нешвидкий. На серйозні зміни потрібні тисячоліття".
Кребтрі припускає, що наступні два-три тисячоліття
принесуть ще як мінімум дві мутації, які ще більше знизять інтелектуальні
здібності людини. Щоправда, в цілому вчений налаштований оптимістично: науковий
прогрес рано чи пізно повинен привести до вирішення цієї проблеми.
За словами Кребтрі, через певний час вчені опишуть кожну
з генних мутацій, що загрожують нашому інтелектуальному розвитку, і будуть знати,
як ці мутації взаємодіють одна з одною і з навколишнім середовищем. Можливо,
вдасться побороти деградацію методом генної терапії, виправляючи мутації в
клітинах. Таким чином, жорстокий процес природного відбору стане просто
непотрібним, підсумовує вчений.
***
Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.