Десятки українських підлітків та студентів знаходять практичне застосування власним винаходам. Найуспішніші отримують на їхнє впровадження гранти від американського техногіганта Microsoft, пише Олена Трибушна у №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року.
У 2013 році американські глухонімі лише за $ 200 зможуть
обзавестися пристроєм, який дозволить їм спілкуватися зі звичайними людьми, – "рукавичкою,
що розмовляє", оснащеною сенсорами. Через Bluetooth пристрій передає інформацію
про жести руки на мобільний телефон, а він, у свою чергу, перетворює їх на
мову.
Винахідники рукавички, троє донецьких студентів-комп'ютерників
– Максим Осика, Валерій Ясаков й Антон Постерніков, – у грудні отримали грант
від американського техногіганта Microsoft, $ 50 тис. на стартап з виробництва
унікального пристосування, яке вже потрапило у рейтинг найкращих винаходів року
за версією журналу Time.
Донецьким студентам вдалося те, що в Україні виходить далеко не у всіх досвідчених технарів, – вигідно продати свою ідею. А талантів серед вітчизняних студентів і навіть школярів десятки тисяч
Донецьким студентам вдалося те, що в Україні виходить
далеко не у всіх досвідчених технарів, – вигідно продати свою ідею. А талантів
серед вітчизняних студентів і навіть школярів десятки тисяч. Щорічно вони
видають на-гора сотні ноу-хау: від ультразвукових відлякувачів бджіл до
технологій виробництва біопалива з ряски і верби або автономних в управлінні автомобілів.
Майже кожен 17-й український школяр займається науково-дослідною
роботою в системі одного тільки національного центру Мала академія наук (МАН).
Сотні учнів та студентів щорічно патентують свої розробки і намагаються знайти
їм застосування в реальному житті. Багатьом це вдається.
"Так, ніхто з них поки що не став Біллом Гейтсом, але і
Гейтс, коли просив $ 15 тис. кредиту на програмування, ще не був сьогоднішнім
Гейтсом", – нагадує Оксен Лісовий, директор МАН.
У винахідниках низькотехнологічна економіка України не
має поки що гострої потреби. Але рано чи пізно країна встане на нові рейки і за
молодими винахідниками компанії вишикуватимуться в чергу, переконаний Лісовий.
Рано почали
В Осики, Ясакова і Постернікова, студентів донецької
комп'ютерної академії Крок, які щойно повернулися зі США, наполеонівські плани –
за рік налагодити виробництво "рукавичок, що розмовляють" в Україні та США.
Хлопцям є куди поспішати: американці з проблемами мовлення засипали їх
замовленнями на революційний пристрій, а західні клініки вимагають його на
тестування.
Новоспечені стартапери вже реєструють компанію, шукають
співробітників й інвесторів, а також патентують розробку. На це підуть майже
всі $ 50 тис. гранту, виділеного Microsoft. Тільки отримання патенту в США
коштує $ 25-35 тис., а в Україні – близько 20 тис. грн., каже про витрати
Осика.
Запуск виробництва коштуватиме приблизно $ 400 тис., але
ці гроші окупляться з гаком: за підрахунками студентів, собівартість однієї
рукавички у заводському складанні – $ 75, а в роздробі її ціна складе $
200-250. Потенційних покупців пристрою хоч відбавляй. На планеті живуть 40 млн
осіб з проблемами мовлення.
Інвестора студенти розраховують знайти скоріше за
кордоном, наприклад у США, де за допомогою компанії Microsoft, що організувала
для них поїздку в стартаперський рай, Кремнієву долину, вони познайомилися з
представниками венчурних фондів.
Втім, до кінця року виробництво запустять як в Америці,
так і на батьківщині.
"Ми живемо в Україні, на нас тут розраховують, – каже
Осика. – Ну а в США просто дуже багато людей можуть дозволити собі такий
пристрій".
Таку масштабну підтримку студентська розробка в Україні одержує, мабуть, вперше. Хоча те чи інше практичне застосування своїм ідеям вдається знайти десяткам студентів і школярів
Таку масштабну підтримку студентська розробка в Україні
одержує, мабуть, вперше. Хоча те чи інше практичне застосування своїм ідеям
вдається знайти десяткам студентів і школярів.
11-класник з черкаського райцентру Кам'янка Ярослав Швець
придумав економічну конструкцію котла, що працює на дровах і промвідходах
(тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі), дуже вигідного для опалення цехів.
Швець запатентував форсунку, що регулює подання повітря в камери згоряння котла
і дозволяє економити 40% палива в порівнянні з аналогами. Винахід уже запущено
у виробництво.
У середині грудня різні ноу-хау української молоді
продемонстрували в Києві послу США в Україні Джону Теффту. У їхньому числі –
проект системи виявлення мікротріщин в матеріалах, написаний школярем із
Запоріжжя Іллею Літкіним. Потенційні сфери використання розробки – від
автосервісу, де за 30 секунд можна буде визначити ступінь зношеності колісних
дисків, до дослідження поверхні планет.
Знайомлячись з проектами, посол примовляв: "Сподіваюся,
ми знайдемо тут українських Біллів Гейтсів".
Левова частка успішних розробок молодих українців припадає на сферу програмування – тут співвітчизники традиційно є сильними
Причому левова частка успішних розробок молодих українців
припадає на сферу програмування – тут співвітчизники традиційно є сильними.
Так, вже чотири роки студент Львівського нацуніверситету ім. Івана Франка
Богдан Качмар створює комп'ютерні ігри для дітей з ДЦП, які використовує
реабілітаційна клініка.
Свою першу гру Качмар, син лікаря-реабілітолога, створив
у дев'ятому класі. Тепер його ігри є не тільки розвагою, а й сприяють оздоровленню
– на кисть дитини надягають спеціальну рукавичку, яка змушує використовувати
всі м'язи долоні. Цю болісну вправу в процесі гри хворі роблять без особливого напруження.
Нестандартно мислити
Від 5% до 10% юнацьких проектів знаходять своє практичне
застосування, підрахували експерти. На сотні щорічно видаються патенти. Тільки
за допомогою МАН у 2012 році близько 100 підлітків зареєстрували авторські
права на комп'ютерні розробки і два десятки запатентували свої винаходи.
"Це дуже поширена практика", – каже Вадим Коваленко,
доцент Дніпропетровського хіміко-технологічного держуніверситету, який не
тільки викладає, але й керує студентами-винахідниками.
Щоб потрапити у Винахідник, одну з київських дитячих
технічних студій, де школярів навчають робототехніці, іноді доводиться
записуватися в лист очікування. Три роки тому студія була єдиною в країні, а сьогодні
таких дев'ять, і відвідують їх 2 тис. підлітків.
"Винахідництво
розганяє мізки, – каже Гнат Хлєбніков, викладач Вінахідніка. – Діти вчаться
нестандартно мислити, розуміти, що неможливого немає".
Підліткам "розгін мізків" дозволяє рано набути досвіду дорослої наукової роботи. Багатьом шкільні експерименти забезпечують путівку до вузу і на закордонні конкурси
Самим підліткам "розгін мізків" дозволяє рано набути
досвіду дорослої наукової роботи. Багатьом шкільні експерименти забезпечують
путівку до вузу і на закордонні конкурси.
Рівнем підготовки українські підлітки вражають іноземних
професорів, наприклад, підкоряючи міжнародні олімпіади з робототехніки. У цьому
виді наукового спорту завжди лідирували вихідці з Азії, а сьогодні з ними все
частіше конкурують українці.
У 2009-му вітчизняний робот-кондитер отримав приз у
Південній Кореї, а у 2010-му на Філіппінах був відзначений робот-дирижабль. У
нинішньому році українці ввійшли до вісімки найкращих на олімпіаді в Малайзії –
інші сім місць дісталися малайзійцям.
Блиснули юні співвітчизники і на навчальному телемості з
фізиками Європейського центру ядерних досліджень, знаменитого своїм Великим
адронним колайдером. Вундеркіндів відразу запросили на навчання в центр.
Найкращі студенти України не поступаються закордонним одноліткам у знаннях і винахідливості
Найкращі студенти України не поступаються закордонним
одноліткам у знаннях і винахідливості, запевняє Корреспондент Андрій Терехов,
директор департаменту стратегічних технологій Microsoft Україна. Просто
реалізувати розробки більшості з них заважає невміння переконливо презентувати
свої проекти та комерціалізувати їх.
При цьому інтерес до молодіжних розробок в Україні є.
Після випусків телепрограми Інтелект.ua, яка щотижня виходить на 5 Каналі і
розповідає про юнацькі ноу-хау, в студії лунають дзвінки. Бізнесмена зацікавила
ідея виробництва екологічно чистого посуду з крохмалю, медиків – полімерна
скоба для лікування переломів у немовлят, а об'єднання інвалідів – особлива
конструкція літнього душа, розповідають у МАН, яка є партнером проекту.
Юнацькі відкриття можуть бути наївними і швидко застарівати,
але актуальною залишається здатність нового покоління генерувати ідеї і швидко
проходити шлях до їхнього впровадження, резюмує Лісовий.
За молодими й енергійними творцями власних продуктів і
сервісів – майбутнє, впевнені і потенційні роботодавці. "Ми створюємо умови для
того, щоб наступний Skype з'явився саме в Україні", – підсумовує Терехов.
***
Цей матеріал опубліковано в №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.