Нові технології виробництва сланцевої нафти і газу перетворюють Америку на надзвичайно могутнього світового лідера з їхнього видобутку, остуджуючи вуглеводневі амбіції Росії і перекроюючи інший світ, пише Олександр Голубов у №1 журналу Корреспондент від 11 січня 2013 року.
Коли мова йде про держави-нафтовидобувачі, в першу чергу
спливає образ нафтових монархій Близького Сходу. Тим часом світовий
енергетичний ринок вступає в нову еру, в якій тон задаватимуть не арабські
шейхи, а заповзятливі американські бізнесмени, стверджують експерти.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своїй доповіді
World Energy Outlook пророкує, що вже до 2017 року США перетворяться на
світового лідера з видобутку нафти, обійшовши Саудівську Аравію. На цьому, на думку
фахівців агентства, енергетична експансія Вашингтона не зупиниться. До 2030
року Америка стане нафтовим нетто-експортером, тобто продаватиме чорного золота
більше, ніж купуватиме.
Кілька років тому в МЕА такого навіть припустити не
могли: згідно з колишніми прогнозами Саудівська Аравія утримувала пальму
першості в нафтовидобутку як мінімум до 2035 року.
На додаток до наступу на нафтовому фронті Сполучені Штати ще у 2011 році обігнали за обсягами видобутку газу Росію, яка до цього була лідером у цій сфері
На додаток до наступу на нафтовому фронті Сполучені Штати
ще у 2011 році обігнали за обсягами видобутку газу Росію, яка до цього була
лідером у цій сфері. Тепер Москва займає другий рядок рейтингу найбільших
газовидобувників світу, з великим відривом випереджаючи Канаду, Іран і
Норвегію.
Ситуацію принципово змінили нові технології
горизонтального буріння та гідравлічного розриву, що дозволили видобувати нафту
і газ з раніше недоступних сланцевих родовищ. Вони були відомі й раніше, однак
їхній промисловий потенціал до останнього часу був вкрай сумнівним. А тепер ціна
видобутого таким чином палива знизилася настільки, що стало можливим говорити
про комерційне використання нових технологій.
Приміром, якщо раніше собівартість видобутку сланцевого
газу становила близько $ 200 за 1 тис. кубометрів, то зараз ця цифра опустилася
до $ 70-90 в залежності від родовища, зазначає Олександр Тодійчук, президент
Київського міжнародного енергетичного клубу Q-club. Для порівняння: російський
Газпром продає паливо за кордон за ціною від $ 300 до $ 450 за 1 тис.
кубометрів.
Нові технології не тільки дадуть потужний імпульс американській економіці, а й ще більше зміцнять могутність Вашингтона на міжнародній арені
На думку багатьох експертів, нові технології не тільки
дадуть потужний імпульс американській економіці, а й ще більше зміцнять
могутність Вашингтона на міжнародній арені. Тим часом Москва, яка на цей час
займає тверді позиції на світовому ринку вуглеводнів, частково їх втратить,
переконані експерти.
Те, що відбувається, спричинить за собою далекосяжні
наслідки не тільки для США. "Нас можуть чекати, без зайвого пафосу, доленосні
події, – каже Тодійчук. – І вкрай важливо, щоб Україна їх вкотре не проспала".
Сланцева революція
В результаті технологічного прориву з 2005 по 2010 рік
індустрія видобутку сланцевого газу у Сполучених Штатах щорічно зростала на
45%, констатує Джозеф Най, нині гарвардський професор, а в минулому – заступник
міністра оборони США. За цей самий період частка сланцевого газу в обсязі блакитного
палива, що видобувається в Америці, зросла з 4% до 24%.
Сланцевий бум виявився приємним сюрпризом для американського бізнесу: ціна на газ стала для нього в чотири рази нижчою, ніж, наприклад, в Європі
Сланцевий бум виявився приємним сюрпризом для
американського бізнесу: ціна на газ стала для нього в чотири рази нижчою, ніж,
наприклад, в Європі. Передусім це стосується виробництва добрив і хімічної
промисловості, рентабельність яких безпосередньо залежить від вартості
блакитного палива.
Згідно з розрахунками представників міжнародного
хімічного гіганта Dow Chemical, завдяки дешевому газу американцям варто
розраховувати на інвестиції в розмірі близько $ 70 млрд. Це дозволить створити
до 3 млн нових робочих місць, впевнені фахівці.
Є й ще один, несподіваний плюс сланцевої революції. Лише у
Сполучених Штатах повсюдна заміна екологічно більш брудного вугілля на здешевлений
природний газ привела до скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Результат
майже вдвічі перевищує спільний результат зусиль Європейського Союзу і країн
Кіотського протоколу в цьому напрямі.
"Тому сланцевий газ є екологічним проривом для
майбутнього десятиліття", – упевнений ад'юнкт-професор Копенгагенської школи
бізнесу Б’єрн Ломборг.
Щоправда, те, що обернулося благом для всієї Америки, не
принесло очікуваних дивідендів самим газовидобувникам. Вони настільки
захопилися бурінням нових свердловин, що ціни на блакитне паливо різко впали,
поставивши під загрозу вкладення інвесторів. З 2008 року вартість природного
газу на внутрішньому ринку Сполучених Штатів впала на 60%.
Сланцева лихоманка привела до того, що 50 найбільших нафтогазових компаній за останні шість років залучали і витрачали на капітальні видатки в середньому близько $ 126 млрд щорічно
Загалом, сланцева лихоманка привела до того, що 50
найбільших нафтогазових компаній за останні шість років залучали і витрачали на
капітальні видатки в середньому близько $ 126 млрд щорічно. А тепер перевиробництво
природного газу змушує американських бізнесменів пильно вдивлятися в зарубіжні
ринки.
"Якщо раніше США купували зріджений газ за кордоном, то
зараз Америка вступає в боротьбу за покупців зі своїми недавніми
постачальниками, такими, наприклад, як Катар", – каже Тодійчук.
Цей фактор грає явно не на користь Москви. У недавньому
зверненні міністерства економічного розвитку РФ чиновники не приховували своєї
тривоги щодо майбутніх складнощів з продажем російського газу. Вони викликані
тим, що до 2016 року США завершать будівництво інфраструктури, необхідної для
експорту надлишкового блакитного палива.
Цікаво, що, згідно з даними МЕА, запаси сланцевого газу в
Китаї в 13 разів перевищують американські. Щоправда, плани Пекіна стосовно використання
цих родовищ не викликають довіри у фахівців. Міжнародне енергетичне
консалтингове агентство Wood Mackenzie ще недавно вважало, що до 2020 року
Піднебесна зможе відмовитися від імпортного газу, проте потім експерти були
змушені відмовитися від цього прогнозу, зважаючи на проблемну інфраструктуру й
відсутність досвіду у китайських компаній.
Спроби України пристосуватися до нових реалій поки що теж
складно назвати успішними. Український уряд нещодавно підписав фальшивий
договір на суму $ 1,1 млрд про намір створити консорціум для будівництва
LNG-терміналу з таким собі Джорді Сардою Бонвехі, який нібито виступав від імені
іспанської компанії Gas Natural Fenosa. Тепер іспанці подають на колишнього
лижного інструктора Бонвехі в суд, висуваючи звинувачення в шахрайстві і
підробці торгових документів. До того ж через спричинений скандал будівництво
українського терміналу з прийому зрідженого газу затрималося на невизначений
термін.
Україна може видобувати 15 млрд кубометрів газу на рік. Сумарно це мало б дати близько 2,9 млрд грн. інвестицій на етапі геологічного вивчення надр і 55 млрд грн. на етапі промислової розробки
Тим часом 27 листопада уряд вдруге відклав підписання
договорів з компаніями Chevron і Shell, що перемогли в конкурсі на розробку
сланцевих родовищ Олеської і Юзівської площ відповідно. За базовим сценарієм
Україна зможе видобувати на цих ділянках 15 млрд кубометрів газу на рік.
Сумарно це мало б дати близько 2,9 млрд грн. інвестицій
на етапі геологічного вивчення надр і 55 млрд грн. на етапі промислової
розробки. Згідно з офіційною версією, проблеми з підписанням документів
пов'язані з тим, що процедура оподаткування під час укладення таких угод не
врегульована українським законодавством.
Великий переділ
Про революційні наслідки освоєння американцями технологій
горизонтального буріння та гідравлічного розриву найкраще свідчать сухі цифри.
Згідно з даними Управління енергетичної інформації США, вже до 2020 року
Сполучені Штати видобуватимуть половину споживаної ними нафти. Багатьом
експертам це дає привід стверджувати, що вже через десять років можна буде
говорити про повну енергетичну незалежність Вашингтона.
Хоча перетворення Америки на найбільшого експортера нафти
і газу зовсім не означає, що Вашингтон перестане бути уразливим перед світовою
кон'юнктурою, попереджає Най.
"Зміни вартості нафти на світовому ринку в результаті
конфлікту на Близькому Сході, наприклад, впливатимуть на ціни всередині США, а
отже і на всю американську економіку", – упевнений професор.
Втім, можливість продавати енергоносії за кордон
дозволить Сполученим Штатам самим впливати на цей ринок, розширюючи простір для
маневру. "Оскільки США стануть менш залежними, їхня могутність зросте", –
підсумовує Най.
Є й палиця, здатна застрягти в американських колесах на
цьому шляху, – це модернізація світової промисловості, внаслідок якої
прогресивні економіки світу все меншою мірою потребують традиційних
енергоносіїв. Типовий приклад – початок переходу світового автопрому з
бензинових і дизельних двигунів на електричні. Хоча це досить тривалий і
неоднозначний процес, водночас зауважують експерти.
Те, що може стати для Вашингтона потужним важелем у зовнішній політиці і вже дало новий поштовх американській економіці, загрожує Москві зворотним
Як би там не було, те, що може стати для Вашингтона
потужним важелем у зовнішній політиці і вже дало новий поштовх американській
економіці, загрожує Москві зворотним.
"В принципі зрозуміло, що світові ціни [на газ] в
перспективі знижуватимуться, – визнає Геннадій Чуфрін, професор Інституту
світової економіки і міжнародних відносин Російської академії наук. – Що, як
наслідок, безсумнівно, позначиться і на доходах Газпрому, і на надходженнях до
бюджету Росії".
Вже зараз Газпром змушений піти на зниження цін для
більшості своїх європейських покупців. За даними Російського газового
товариства, з літа 2012 року для країн Європи ціна опустилася в середньому на
10%, а для Німеччини – на 19%.
Доки нові технології завдають удару по позиціях Газпрому, іншій
російській держкомпанії, Роснєфті, вони можуть принести користь
І доки нові технології завдають удару по позиціях
Газпрому, іншій російській держкомпанії, Роснєфті, вони можуть принести
користь. За підрахунками геологічної служби США, запаси сланцевої нафти в РФ
можуть досягати 80-140 млрд бар. Навіть якщо лише частина з них виявиться
підтвердженою, це стане серйозним доповненням до 67 млрд бар російських запасів
традиційної нафти.
Причому найближчим часом Москва планує ввести пільговий
податковий режим для так званих родовищ з нафтою, що важко видобувається. На
думку російської влади, це може зробити видобуток сланцевої нафти комерційно
вигідним на території Росії. Головним бенефіціаром при цьому виявиться саме
Роснєфть, упевнені експерти Bank of America Merrill Lynch, які рекомендують
своїм клієнтам купувати акції російського нафтового гіганта.
А європейці, незважаючи на наявність власних запасів
сланцевого газу, розпочинати їхню розробку поки що не поспішають. Директор
брюссельського Центру європейських політичних досліджень Деніел Грос впевнений:
"Використання фрекінгу [одна з назв методу гідравлічного розриву] буде
обмеженим в Європі через геологічні особливості, що роблять розробку сланцевих
родовищ більш складною, ніж у США".
Європейським винятком здатні стати родовища в Польщі та
Україні, обсяги яких потенційно сягають 550 млрд і 1,3 трлн кубометрів газу
відповідно.
"Можливість отримати цей газ є, – вважає Тодійчук. –
Однак зараз робляться тільки перші свердловини, і лише за результатами цих
дослідних робіт можна говорити про реальні обсяги видобутку".
Експерти говорять про можливість скористатися не тільки власними родовищами, але й вигідною кон'юнктурою, що складається на ринку завдяки сланцевій революції
Проте експерти говорять про можливість скористатися не
тільки власними родовищами, але й вигідною кон'юнктурою, що складається на
ринку завдяки сланцевій революції.
"Тільки потрібно налаштовуватися на боротьбу, оскільки
Росія боротиметься за домінування на українському ринку всіма дозволеними і
недозволеними методами", – попереджає Тодійчук.
Нафтові королі
Сьогодні найбільшим виробником нафти є Саудівська Аравія, проте найбільші поклади життєво важливого вуглеводню містяться у США
Країна
|
Доведені запаси нафти, млн бар.
|
Добовий видобуток нафти, тис. бар.
|
Резерви сланцевої нафти, млн бар.
|
Саудівська Аравія
|
262.600,0
|
11.161
|
|
Венесуела
|
211.200,0
|
|
|
Канада
|
175.200,0
|
3.522
|
15.241
|
Іран
|
137.000,0
|
4.321
|
|
Ірак
|
115.000,0
|
2.798
|
|
Кувейт
|
104.000,0
|
2.865
|
|
ОАЕ
|
97.800,0
|
3.322
|
|
Росія
|
60.000,0
|
10.280
|
247.883
|
Лівія
|
46.420,0
|
|
|
Нігерія
|
37.200,0
|
|
|
Казахстан
|
30.000,0
|
|
2.837
|
Катар
|
25.380,0
|
|
|
США
|
20.680,0
|
7.841
|
2.085.228
|
Китай
|
14.800,0
|
4.090
|
18.398
|
Бразилія
|
12.860,0
|
|
82.000
|
Алжир
|
12.200,0
|
|
|
Мексика
|
10.420,0
|
2.938
|
|
Ангола
|
9.500,0
|
|
|
Азербайджан
|
7.000,0
|
|
|
Еквадор
|
6.510,0
|
|
|
Малайзія
|
5.800,0
|
|
|
Індія
|
5.682,0
|
|
|
Норвегія
|
5.670,0
|
|
|
Оман
|
5.500,0
|
|
|
Судан
|
5.000,0
|
|
|
Єгипет
|
4.400,0
|
|
5.700
|
Індонезія
|
3.990,0
|
|
|
Австралія
|
3.318,0
|
|
31.729
|
Ємен
|
3.000,0
|
|
|
Великобританія
|
2.858,0
|
|
3.500
|
Аргентина
|
2.505,0
|
|
400
|
Сирія
|
2.500,0
|
|
|
Габон
|
2.000,0
|
|
|
Колумбія
|
1.900,0
|
|
|
Республіка Конго
|
1.600,0
|
|
100.000
|
Чад
|
1.500,0
|
|
|
Данія
|
1.164,0
|
|
|
Екваторіальна Гвінея
|
1.100,0
|
|
|
Бруней
|
1.100,0
|
|
|
Уганда
|
1.000,0
|
|
|
Тринідад і Тобаго
|
728,3
|
|
|
Гана
|
660,0
|
|
|
Туркменістан
|
600,0
|
|
7.687*
|
В'єтнам
|
600,0
|
|
|
Румунія
|
600,0
|
|
|
Узбекистан
|
594,0
|
|
8.386
7.687*
|
Східний Тимор
|
553,8
|
|
|
Перу
|
532,7
|
|
|
Італія
|
476,5
|
|
73.000
|
Болівія
|
465,0
|
|
|
Таїланд
|
435,0
|
|
6.401
|
Туніс
|
425,0
|
|
|
Україна
|
395,0
|
|
4.193
|
Пакистан
|
313,0
|
|
|
Нідерланди
|
310,0
|
|
|
Німеччина
|
276,0
|
|
2.000
|
Туреччина
|
270,4
|
|
1.985
|
Камерун
|
200,0
|
|
|
Албанія
|
199,1
|
|
|
Білорусь
|
198,0
|
|
6.988
|
ДР Конго
|
180,0
|
|
|
Іспанія
|
150,0
|
|
280
|
Чилі
|
150,0
|
|
21
|
Філіппіни
|
138,5
|
|
|
Бахрейн
|
124,6
|
|
|
Куба
|
124,0
|
|
|
Нова Зеландія
|
112,5
|
|
19
|
Кот-д'Івуар
|
100,0
|
|
|
Мавританія
|
100,0
|
|
|
Польща
|
96,4
|
|
48
|
Франція
|
91,6
|
|
7.000
|
Папуа-Нова Гвінея
|
88,0
|
|
|
Гватемала
|
83,1
|
|
|
Суринам
|
78,9
|
|
|
Сербія
|
77,5
|
|
|
Хорватія
|
66,0
|
|
|
Австрія
|
50,0
|
|
8
|
Бірма
|
50,0
|
|
2.000
|
Японія
|
44,1
|
|
|
Киргизстан
|
40,0
|
|
|
Грузія
|
35,0
|
|
|
Бангладеш
|
28,0
|
|
|
Угорщина
|
26,6
|
|
56
|
Південна Африка
|
15,0
|
|
130
|
Чехія
|
15,0
|
|
|
Болгарія
|
15,0
|
|
125
|
Литва
|
12,0
|
|
|
Таджикистан
|
12,0
|
|
|
Греція
|
10,0
|
|
|
Словаччина
|
9,0
|
|
|
Бенін
|
8,0
|
|
|
Беліз
|
6,7
|
|
|
Тайвань
|
2,4
|
|
|
Ізраїль
|
1,9
|
|
4.000
|
Барбадос
|
1,8
|
|
|
Йорданія
|
1,0
|
|
34.172
|
Марокко
|
0,7
|
|
53.381
|
Ефіопія
|
0,4
|
|
|
Швеція
|
|
|
6.114
|
Вірменія
|
|
|
305
|
Естонія
|
|
|
16.286
|
Люксембург
|
|
|
675
|
Мадагаскар
|
|
|
32
|
Монголія
|
|
|
294
|
Дані CIA World
Factbook, BP, U. S. Geological Survey
***
Цей матеріал опубліковано в №1 журналу Корреспондент від 11 січня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.