Вчені виявили в космосі мільярди планет, а серед них сотні схожих на Землю. Шанси знайти братів по розуму різко підвищуються, пише Олексій Бондарев у №2 журналу Корреспондент від 18 січня 2013 року.
Ми не самі. Всесвіт являє собою не нескінченну порожнечу,
вона наповнена величезною кількістю зірок, і у багатьох з них є планети. Окремі
планети схожі на Землю за своїми розмірами та відстанню до зірок, навколо яких
вони обертаються, а отже, можуть бути заселеними.
Ці висновки вчені змогли зробити за три з гаком роки
роботи на орбіті телескопа Кеплер, запущеного американським космічним
агентством NASA. У травні 2009 року перша знахідка, зроблена Кеплером, –
невелика екзопланета (так в науковому світі називають планети за межами
Сонячної системи) земного типу на відстані 620 світлових років від Землі,
справила справжній фурор, згадує Стів Хауелл, один з провідних розробників
телескопа.
"Це була перша екзопланета, розташована у своїй сонячній
системі таким чином, що на ній могла б утворитися вода, а отже, і життя", –
каже учений.
За три роки Кеплер знайшов кілька тисяч землеподібних планети в інших зоряних системах, а кілька сотень з них цілком можуть претендувати на роль двійника нашої рідної планети
Майже чотири роки потому це відкриття вже не здається
настільки значущим, адже за цей час Кеплер знайшов кілька тисяч землеподібних
планети в інших зоряних системах, а кілька сотень з них цілком можуть
претендувати на роль двійника нашої рідної планети.
До цього наявні телескопи дозволяли розгледіти в глибинах
космосу тільки найбільші планети, на зразок Юпітера, розповідає Хауелл. Й
орбіти більшості з них розташовані надто близько до своїх зірок, що робить
життя на них навіть теоретично неможливим.
Тепер у скептиків немає підстав стверджувати, що Земля
унікальна, а отже, і життя на ній необхідно вважати дивом.
"Місія Кеплер не просто чергове наукове досягнення, за
яке піднімуть келихи з шампанським два десятки вчених в тісному кафе якогось
університету, – каже американський фізик Уолт Рідлі. – Це відкриття, яке
повинно змінити, і безумовно, змінить фундаментальний світогляд людства. Кожен
повинен відкинути релігійні та інші догми і визнати, що, швидше за все, ми не самі
у Всесвіті".
Місія Кеплер
Відкриття другої Землі, іншими словами, планети, на якій
існують настільки ж ідеальні умови для виникнення життя, – лише питання часу,
переконана американський астроном Наталі Баталья.
З моменту запуску у 2009 році телескоп виявив 2.740 планетних систем, придатних до життя. Серед них 461 планета може вважатися кандидатом на роль другої Землі
Баталья є одним з дослідників місії Кеплера, запущеного з
метою пошуку у Всесвіті планет, придатних для життя. З моменту запуску у 2009
році телескоп виявив 2.740 таких планетних систем. Серед них 461 планета може
вважатися кандидатом на роль другої Землі.
У деяких випадках вчені вже готові були святкувати
перемогу, як, наприклад, у грудні минулого року, коли була відкрита планета з
порядковим номером KOI 172.02. За словами Крістофера Берка, вченого з
Каліфорнійського університету, ця екзопланета трохи більша за Землю розмірами, перебуває
на майже такій самій відстані від своєї зірки, як Земля від Сонця. І сама зірка
дуже схожа на Сонце, констатує Берк.
Берк проаналізував всі потенційні нові "землі",
знайдені Кеплером, і дійшов висновку, що, крім KOI 172.02, є як мінімум ще три
планети, які становлять найбільший інтерес.
"Розмір кожної з них майже вдвічі більший за Землю, –
розповідає вчений. – І кожна з них перебуває в потенційно придатній для життя
зоні своєї сонячної системи".
Придатною для життя зоною називають певний діапазон
відстаней від материнської зірки, за якого на планеті теоретично утворюються
умови для зародження життя.
Якщо планета занадто близько до світила, то на її
поверхні занадто спекотно (як, наприклад, на Венері), якщо занадто далеко, то,
відповідно, занадто холодно (як на Нептуні). І температура – лише один з
факторів, є й інші, такі як гравітація.
"На планетах, які розташовуються в потенційно придатній
для життя зоні, можливе утворення води, необхідної для виникнення життя", – пояснює
Берк.
Однак все це – лише теоретичні передумови. Отримати прямі докази існування атмосфери або води на поверхні екзопланет поки що не вдається
Однак все це – лише теоретичні передумови. Отримати прямі
докази існування атмосфери або води на поверхні екзопланет поки що не вдається.
"Це відкриття докорінно змінило б наші уявлення про місце
людини у Всесвіті, – каже Баталья. – Проблема лише в тому, що Кеплер
недостатньо досконалий для того, щоб винести остаточний вердикт про те, чи
підходить чужа планета на роль другої Землі".
Ми б, можливо, не дізналися про таку планету, навіть якщо
б побачили її, пояснює астроном, оскільки апаратура Кеплера не дозволяє
розгледіти наявність атмосфери або обчислити масу небесного тіла.
Телескоп створювався для того, щоб відповісти на
глобальне запитання, скільки зірок у Всесвіті мають планети, схожі із Землею за
розмірами. "Це більшою мірою статистична місія", – констатує Баталья.
Робота Кеплера закладає основу під майбутні дослідження в
галузі пошуку планет, на яких може існувати життя, кажуть дослідники.
Тільки в нашій Галактиці планет, подібних до Землі, може бути близько 17 млрд
На підставі цих досліджень учені висувають припущення про
те, що невеликих планет на зразок Землі у Всесвіті дуже багато, констатує
науковий оглядач BBC Джейсон Палмер. За його словами, згідно з грубими
підрахунками, в ході яких учені брали до уваги кількість відомих зірок і
статистику знахідок Кеплера (свої планети є у кожної шостої зірки), тільки в
нашій Галактиці планет, подібних до Землі, може бути близько 17 млрд.
Цей результат можна назвати особливо приголомшливим у
світлі того, що Кеплер на сьогодні оглядає лише невеликий сектор неба, іншими
словами – мізерну ділянку нашої Галактики, яка налічує близько 150 тис. зірок.
Можна з упевненістю стверджувати, що Кеплер і надалі знаходитиме сотні і тисячі
нових планет, схожих на Землю. Залишилося обзавестися більш гострим зором, кажуть
учені, – навчитися отримувати більше інформації про знайдені планети.
Розпізнати близнюка
Технологія пошуку планет проста і складна одночасно, зазначають
дослідники. В основі роботи Кеплера – методика, що дозволяє визначити момент,
коли яскравість світіння зірки знижується внаслідок того, що перед її диском
проходить по своїй орбіті планета.
Основною проблемою є точність вимірювань, оскільки часом,
коли перед зіркою проходить планета, світіння зірки змінюється на лічені частки
відсотка.
Крім того, розповідає Франсуа Фрессі, астрофізик з
Гарвардського університету, далеко не завжди тимчасове і часткове затемнення зірки
викликано наявністю у неї планет.
Фрессі – той самий знаменитий астрофізик, якому вдалося
виявити перші екзопланети. Сьогодні вчений б'ється над удосконаленням методу.
За його словами, проблема в тому, що деякі зі знайдених
об'єктів можуть зовсім не бути планетами, а деякі планети, в тому числі і
достатньо великі, можуть і не потрапляти в поле зору Кеплера.
"Ми бачимо тільки ті планети, які здійснюють проходження
перед материнською зіркою, – каже Фрессі. – Але є планети, орбіти яких
розташовані таким чином, що їх не видно з нашого боку".
Інша ймовірність полягає в тому, що частина небесних тіл,
які проходять перед зірками, не є планетами. "Часом це астрономічні
конфігурації, – пояснює Фрессі. – Наприклад, гравітаційно пов'язані подвійні
зірки, які блокують частину світла, що посилається ними".
Кеплер виконує функцію попередньої розвідки. Він визначить найцікавіші екзопланетні системи, які пізніше потраплять під пильну увагу гігантського телескопа Джеймс Вебб – його запустять у космос у 2018 році
Отже, технологія потребує вдосконалення. На зміну Кеплеру
повинен прийти телескоп з більш досконалим устаткуванням. За словами Хауелла,
Кеплер виконує функцію попередньої розвідки. Він визначить найцікавіші
екзопланетні системи, які пізніше потраплять під пильну увагу гігантського
телескопа Джеймс Вебб – його запустять у космос у 2018 році.
"Приголомшливо, що ми сьогодні навчилися розпізнавати
такі об'єкти, як KOI 172.02, – підбиває підсумок Берк. – Ми наближаємося до
нового етапу в пошуці життя у Всесвіті".
Перелом у свідомості
Щойно в розпорядженні вчених будуть більш досконалі
телескопи, можна буде дізнатися, чи є у "землеподібних" екзопланет атмосфера, а
також визначити її склад, пояснює Хауелл.
На цьому етапі вже можна буде з деяким ступенем
вірогідності говорити про те, що на тій чи іншій планеті може існувати життя.
Або принаймні вона може бути придатною для життя.
Однак на поточний момент не так важливо, чи йде мова про
перший контакт або ж про створення колонії в космосі, кажуть вчені. Адже
питання про політ в інші зоряні системи поки що не стоїть. Людство, як і раніше,
копирсається на навколоземній орбіті, і навіть регулярні польоти на не
настільки віддалений (за міжзоряними мірками) Марс поки ще залишаються
фантастикою.
Найважливішим наслідком відкриття другої Землі в найближчі роки стане корінний перелом у світогляді людей. А заразом і серйозні зміни у фундаментальній науці
Найважливішим наслідком відкриття другої Землі в
найближчі роки стане корінний перелом у світогляді людей, кажуть дослідники. А
заразом і серйозні зміни у фундаментальній науці.
Адже якщо буде доведено, що наша планета не унікальна, є
й інші такі у Всесвіті, то стане очевидним: виникнення життя в цілому не можна
вважати унікальним явищем, вважає Хауелл.
Баталья вважає, що робота телескопа Кеплер уже змінила
погляди на космос. "Одного разу, повертаючись додому після вечірньої пробіжки,
я подивилася на зоряне небо і побачила його зовсім по-новому, – розповідає
астроном. – Я побачила не просто крапочки світла, а уявила собі, що навколо
багатьох з них обертаються планети, такі, як наша. Можливо, населені живими
істотами".
На її думку, як тільки інформація про наявність такої
великої кількості планет у нашій Галактиці стане загальновідомою, буде включена
в шкільні програми і т.д., точно так само змінять ставлення до космосу і
мільйони звичайних людей.
Очі цивілізації
Телескоп Кеплер, якому довірили шукати в космосі другу Землю, знайшов вже декілька тисяч планет – кандидатів на роль другого дому для людства
Телескоп Кеплер
Запущено: 7 березня 2009 року
Місія: пошук планет земного типу за межами Сонячної системи
Тривалість місії: 7,5 років
Висота орбіти: 1 астрономічна одиниця
Період обороту: 372,5 днів
Характеристики:
Діаметр – 2,7 м, довжина -–4,7 м
Маса – 1.052,4 кг
Результати місії:
Виявлено планет-кандидатів: 2.740
Підтверджено планет: 105
З числа планет-кандидатів:
351 – мають розміри, подібні до земного (менш ніж 1,25 розміру Землі)
816 – мають розмір суперземлі (від 1,25 до 2 розмірів Землі)
1.290 – мають розмір, подібний до розміру Нептуна (від 2 до 6 розмірів Землі)
202 – мають розмір Юпітера (від 6 до 15 розмірів Землі)
81 – мають розмір понад 15 розмірів Землі
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в №2 журналу Корреспондент від 18 січня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.