Уряд і транснаціональний нафтогазовий гігант Shell заклали фундамент для енергетичної незалежності України від Газпрому. Москва і її прихильники проти, пише Олександр Пасховер у №4 журналу Корреспондент від 1 лютого 2013 року.
На робочому столі Грехема Тайлі, віце-президента компанії
Шелл Україна, височить метровий картонний макет надр харківської землі.
Різнобарвний "пиріг" складається з восьми шарів. Майже в самій його основі
дорогий українському серцю, як називають його геологи, московський ярус. Тут,
на глибині 4-5 км, зберігається енергетичне безсмертя України.
Однак коли 25 жовтня 2012 року Шелл почав бурити
свердловину до московського ярусу, погляд Тайлі вже був спрямований на нові,
більш апетитні об'єкти – так звані Юзівську та Олеську ділянки, розташовані в
Харківській і Донецькій, а також Львівській й Івано-Франківській областях
відповідно. Геологорозвідка лише на двох цих майданчиках уже тоді обіцяла
Україні, за словами Тайлі, енергетичну незалежність.
І ось 24 січня нинішнього року транснаціональний гігант
Royal Dutch Shell підписав з українським урядом угоду про розподіл продукції
(УРП), видобуту у майбутньому на майданчику Юзівська. Новина миттєво стала
подією планетарного масштабу. Британське видання The Financial Times охрестило
проект вартістю понад $ 10 млрд "епохальною угодою", а експерти відразу заявили,
що Україна володіє одним з найбільших родовищ сланцевого газу в Європі.
Тим часом в цій бочці меду вмістилося відразу три ложки
дьогтю. Дві маленькі й одна велика.
Українські ЗМІ й опозиція підозрюють, що в угоді закладений економічний інтерес сім'ї Президента України
Перша – українські ЗМІ й опозиція підозрюють, що в угоді
закладений економічний інтерес сім'ї Президента України, оскільки в проекті
спільного підприємства з української сторони з'явилася маловідома громадськості
компанія СПК-Геосервіс.
Друга – на думку опонентів проекту, видобуток глибинного
газу за допомогою гідророзриву порід загрожує країні екологічною катастрофою.
Третю ложку гіркоти поклав у мед Газпром. Рівень
роздратування російського газового монополіста досяг свого апогею в економічній
та інформаційній атаці на Україну. Міністр закордонних справ України Леонід
Кожара вважає, що невдоволення росіян нескладно зрозуміти.
"У підписанні цього договору [з Shell] велика частка
геополітики, – розповідає Корреспонденту Кожара, – оскільки це буде один з
наймасштабніших енергетичних проектів [в новітній історії держави]".
Бочка меду
У вересні 2011 року тоді ще прем'єр-міністр Росії
Володимир Путін узяв участь у відкритті газотранспортної системи Північний
потік. Призначення цієї труби – транзит газу до Європи в обхід України.
"У будь-якої транзитної країни завжди є спокуса
покористуватися своїм транзитним становищем, – іронічно зауважив тоді про
українську ГТС Путін. – Тепер цей ексклюзив зникає".
Ставка зроблена на видобуток власного палива. Мова йде про три джерела так званих нетрадиційних газів – сланцевого, щільних пісковиків і шахтного метану
І ось через півтора року Україна замахнулася на свою
відповідь гегемону, а саме – намірилася зруйнувати монопольне становище Газпрому,
компанії, яка контролює дві третини її внутрішнього ринку. Ставка зроблена на
видобуток власного палива. Мова йде про три джерела так званих нетрадиційних
газів – сланцевого, щільних пісковиків і шахтного метану.
У документі Енергетична стратегія України до 2030 року
сказано, що сумарний потенціал цього ресурсу – понад 40 трлн кубометрів, що у
вісім разів перевищує національні запаси традиційного газу.
Цього обсягу цілком достатньо, щоб, за підрахунками
американської консалтингової компанії IHS CERA, до 2025 року щорічно видобувати
25 млрд кубометрів нетрадиційного газу. Тобто в сумі з традиційними джерелами
цей обсяг покриває 90% внутрішніх потреб ринку замість сьогоднішніх 35%. А до
2035 року, за даними тих самих експертів, цілком реально досягти щорічного
видобутку газу в обсязі 70 млрд кубів. У такому випадку за внутрішнього
споживання, як це відбувається сьогодні, близько 57 млрд куб. м Україна
перетворюється з імпортера на експортера блакитного палива.
За право розвідувати і видобувати ці ресурси борються світові гіганти. Ще у травні 2012 року дві найбільш апетитні ділянки, Олеську і Юзівську, було віддано Chevron і Shell
За право розвідувати і видобувати ці ресурси борються
світові гіганти. Ще в травні 2012 року дві найбільш апетитні ділянки, Олеську
(6,3 тис. кв. км) і Юзівську (7,9 тис. кв. км), було віддано Chevron і Shell.
У кінці січня на Давоському форумі у Швейцарії з останнім
був підписаний договір про розподіл продукції, відповідно до якого вже на
первинному етапі Shell зобов'язується інвестувати в українську геологорозвідку
щонайменше $ 200 млн. І це не рахуючи $ 400 млн у вигляді бонусу за право
працювати на так званій потенційно газоносній Дніпровсько-Донецькій западині.
"У разі успіху, тобто якщо ми підтвердимо газовий
потенціал, ми розгорнемо повномасштабну розробку, і тоді інвестиції будуть вимірюватися
мільярдами доларів", – каже Тайлі. Буріння свердловин тут має розпочатися в
поточному році, а на Олеській ділянці – у 2014-му, якщо найближчим часом буде
підписано УРП і з Chevron.
Партнером голландсько-британської корпорації Shell, як і
американської Chevron, виступають держпідприємства Надра-Юзівська і Надра-Олеська
відповідно. У СП Shell і Надра-Юзівська входять у рівних частках, 50 на 50.
Однак поки не будуть відбиті вкладення інвесторів у розвідку та видобуток, буде
діяти положення 70 на 30.
Згідно з цим положенням, 70% доходів від видобутку піде
на покриття витрат інвесторів з обох сторін. Частка, що залишилася, ділитиметься
на трьох – державна скарбниця України, Shell і Надра-Юзівська, в якій, у свою
чергу, 90% належать держкомпанії Надра України і 10% – Геосервісу.
Іншими словами, поки інвестори не повернуть свої
вкладення, держава Україна отримуватиме трохи більше 20% доходу підприємства.
Термін дії цього положення залежить від обсягу інвестицій та часу, необхідного
на те, щоб повернути ці вкладення.
Найбільшою несподіванкою цього підприємства стала маловідома,
нечисленна і з невеликим прибутком СПК-Геосервіс. У держкомпаніях
Надра-Юзівська і Надра-Олеська вона отримала по 10%-й частці.
- Чому в цей проект була залучена компанія Геосервіс,
яким є її завдання? – запитує Корреспондент у Юрія Бойка, віце-прем'єр-міністра
України, в недавньому минулому – міністра енергетики та вугільної
промисловості.
- Яка компанія? – перепитує чиновник.
- Геосервіс, – уточнює Корреспондент.
- Куди залучена? Де? – здивувався Бойко. – Я не можу
відповісти. Я повинен подивитися документи.
Перша ложка дьогтю
Офіс СПК-Геосервісу розмістився у просторій квартирі на
восьмому поверсі нового житлового комплексу в центрі Києва. На зустріч
Корреспонденту вийшли відразу три співвласники компанії – директор з наукової
роботи Сергій Стовба, головний геолог Ігор Попадюк і його заступник Оксана
Хрящевська. Ніхто з них не схожий на мільярдера, але всі мріють, що років через
15-20 якщо не вони, так їхні діти стануть хоча б мільйонерами.
У найгучніший енергетичний проект компаньйони потрапили
завдяки тендеру, що відбувся в лютому 2012-го. У ньому взяли участь
Оберон-Вугілля і Природні ресурси (обидві компанії належать дніпропетровському
мільярдеру Віктору Пінчуку), а також ТНК-ВР Розвідка та Видобуток Україна (за
якою стоять російські капіталісти Михайло Фрідман, Віктор Вексельберг, Герман
Ханн, Олексій Кузьмічов, Петро Авен, Леонард Блаватник і британська BP). Усі
конкуренти запросили половину від української державної частки в СП, тоді як
Геосервіс задовольнився 10% і переміг.
- Ми тендер виграли абсолютно прозоро. Якщо ви виходили
на сайт геологічної служби, там вся історія описана, – захищає свої позиції
Стовба.
- Якби ви сказали, що виграли конкурс у Швеції або Данії,
– питань немає. Але українська дійсність змушує сумніватися в прозорості, – продовжує
Корреспондент. – Як так сталося, що відносно невелика компанія виграла у
гігантів, які не знають, що таке дефіцит коштів?
- У них [конкурентів] є кошти, але немає досвіду роботи
зі сланцем, – запевняє Стовба. – Ми взяли на себе зобов'язання щодо забезпечення
повного фінансування проекту з української сторони. А гроші на міжнародному
ринку можна і залучити. У нас вже деякі банки в чергу шикуються.
Річний прибуток Геосервісу, компанії, зареєстрованої у
2008 році, трохи вище 600 тис. грн. Говорячи про обороти фірми, Стовба сказав:
"Великі. З року в рік вони зростають". Цифру оборотів він теж назвав, але дуже
просив не публікувати її в пресі. Втім, ті числівники, які Стовба дозволив собі
озвучити, можуть вразити хіба що власника невеликого супермаркету. Тим не менше
в команди Геосервісу, в якій за п'ять років зібралося близько 20
співробітників, великі плани на світле майбутнє.
Попадюк як приклад наводить Chesapeake Energy, засновану
у США в 1989 році, в якій було лише десять співробітників і $ 50 тис. статутного
капіталу. У 1993-му вона залучила кошти на фондовій біржі, відкрила родовища і
влітку 2012-го частину своїх активів продала інвестфонду Global Infrastructure
Partners за $ 4 млрд.
"Ми це говоримо не тому, що збираємося продати компанію,
а до того, що маленькі компанії можуть успішно рости на ринку", – резюмує
геолог.
Всі підозри у зв'язках з родиною Президента України засновники таємничої фірми відкидають як нісенітницю
Всі підозри у зв'язках з родиною Президента України
засновники таємничої фірми відкидають як нісенітницю. "Вже повірте, нас Shell
перевіряв не так, як журналісти, – розвиває думку Стовба. – Перевіряли по
повній програмі".
У Shell Корреспонденту підтвердили, що провели due
diligence свого майбутнього партнера. "Я не буду вдаватися в деталі цієї
експертизи, але я можу вас запевнити: ми б не підписали договір, якщо б мали
сумніви в здатності нашого партнера вести діяльність у відповідності з нашими
вимогами ведення бізнесу", – зазначає Тайлі.
Друга ложка дьогтю
Як тільки Віктор Медведчук, колишній голова Адміністрації
Президента і товариш Путіна, чує словосполучення "сланцевий газ", він відразу вивалюється
в інформаційний простір, щоб відрадити земляків від ідеї видобувати цей вид
палива. Його відеозвернення висить на порталі YouTube, а письмовий маніфест
вивішений на особистому блозі сайту korrespondent.net.
Його побоювання поділяють безліч екологів й експертів.
Вони і сформували унікальну єдність протилежностей в українському парламенті.
Права партія Свобода і ліві, КПУ, створюють посильний опір видобутку
нетрадиційного газу в Україні. І тих і інших лякає технологія гідророзриву
порід.
"Уявіть, що в підземні пласти почнуть закачувати хімічні
реактиви, – наводить жах на читачів ні правий ні лівий Медведчук. – Це є
необхідною складовою технології видобутку газу. Ви уявляєте собі масштаби
катастрофи?"
Тайлі на фобії відповідає простим прикладом: технологія гідророзриву
використовується в галузі вже близько 60 років більш ніж в 1 млн свердловин, в тому числі і в Україні
Але Тайлі на такі фобії відповідає простим прикладом:
технологія гідророзриву використовується в галузі вже близько 60 років більш
ніж в 1 млн свердловин, в тому числі і в Україні. "Якщо ми знаємо, що будемо
розгортати проект на найближчі 50 років, то ми із самого початку хочемо бути
добрими сусідами", – каже топ-менеджер Shell.
Такий видобуток ведеться не тільки у США, а й у
Великобританії, Німеччині і ПАР. Ці країни розконсервували свої проекти з
видобутку сланцевого газу, а в листопаді 2012-го Європарламент дозволив
геологорозвідку і видобуток нетрадиційних газів у всіх країнах ЄС. Поки що опирається
лише Франція. На думку експертів, з якими розмовляв Корреспондент, французький
демарш слід пояснювати сильним лобі виробників атомної енергії.
"На жаль, в Європі декілька таких проектів наштовхнулися
на опір громадськості, –каже Бойко. – А все тому, що люди просто не знають, що
це таке".
Третя ложка дьогтю
Найбільшим агітатором проти розробки в Україні родовищ
нетрадиційного газу виступила Москва. Увесь інформаційний простір вибухнув
повідомленням про насування лиха на сусідів-українців. Михайло Делягін,
директор російського Інституту проблем глобалізації, ще рік тому агітував за
сланцевий газ, але тепер він категорично проти, про що повідомив світові в
повідомленні через YouTube.
Найбільшим агітатором проти розробки в Україні родовищ нетрадиційного газу виступила Москва. Увесь інформаційний простір вибухнув повідомленням про насування лиха на сусідів-українців
"Собівартість видобутку сланцевого газу – $ 100 за 1 тис.
кубів. Так, свята правда, – каже він. – Тільки якщо ви порахуєте супутній
збиток, то менше ніж в $ 200 ви не втиснетеся".
Віталій Мурашкін, експерт асоціації відновлюваної
енергетики Альтернатива, парирує цей контрвипад. З розвитком технологій видобутку
сланцевого газу його собівартість знижуватиметься, вважає він, наводячи як
приклад США, де за 15 років цей показник зменшився на 85%, а частка в
загальному видобутку зросла на третину. Але навіть завищена собівартість, про
яку казав Делягін, удвічі нижча, ніж ціна газпромівського палива, що вічно
зростає.
З інформаційної хвилею на Україну накотилася й економічна
хвиля обурення російських партнерів. За недобір газу у 2012 році згідно з
контрактом Газпром висунув Нафтогазу штрафні санкції на $ 7 млрд.
По-перше, це непідйомна сума, здатна довести до
банкрутства будь-яку компанію, і вже тим більше таку кволу, як Нафтогаз.
По-друге, якщо врахувати той обсяг, який російська компанія ставить Україні як
недобір, вийде, що Газпром оцінює свій газ в $ 1 тис. за 1 тис. куб. м замість
$ 430.
"Юристи вивчають, і ми дамо належну юридичну відповідь", –
прокоментував ситуацію Едуард Ставицький, міністр енергетики та вугільної
промисловості України.
Його попередник Бойко обіцяє не зійти з обраного шляху і
поставити заслін будь-яким зазіханням на плани України щодо тотального
скорочення імпорту енергоносіїв.
"Ми вже скоротили і вже видобуваємо більше власного газу
і в тому числі сланцевий газ, – резюмує Бойко. – Для того щоб максимально
добути, потрібно, по-перше, завести сюди західні технології, друге – треба дуже
чітко пояснити людям, що це безпечно. Цим ми зараз і займаємося".
***
Цей матеріал опубліковано в №4 журналу Корреспондент від 1 лютого 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.