Корреспондент: Точка зору. 10 кроків назустріч здоровому глузду

Україні не потрібен свій шлях розвитку, про який так люблять заявляти майже всі вітчизняні політики. Їй потрібно переймати успішний досвід інших країн, пише Віталій Сич, головний редактор журналу Корреспондент, у колонці, опублікованій у №7 видання від 22 лютого 2013 року.

За час роботи журналістом мені пощастило брати інтерв'ю майже у всіх основних політиків країни. Всі ці люди із задоволенням критикували один одного, але практично ніхто з них не міг сформулювати, що пропонує особисто він. З них складно було витрусити ідеологію, цінності, бачення і якийсь хоча б базовий план дій у разі приходу до влади. Майже всі вони заперечували можливість широкого використання міжнародного досвіду, стверджуючи, що в України має бути свій, якийсь винятково патріотичний шлях.

Правда полягає в тому, що українські політики хочуть просто подобатися, бажано всім. Думка про те, що після перемоги на виборах потрібно починати щось робити,
а для цього має бути план, мало кому приходить в голову. Адже для багатьох з них влада і є кінцева мета, а не інструмент

Правда полягає в тому, що українські політики хочуть просто подобатися, бажано всім. Заради кількох відсотків електорату і лайків у Facebook вони готові верзти нісенітницю і стояти на голові у студії Савіка Шустера. Думка про те, що після перемоги на виборах потрібно починати щось робити, а для цього має бути план, мало кому приходить в голову. Адже для багатьох з них влада і є кінцева мета, а не інструмент.

Я впевнений, що Україні не потрібно винаходити велосипед, їй не потрібен ніякий "свій шлях". Вона вже йде "своїм шляхом" 20 років. Їй потрібно взяти все найкраще з того, що вже випробувано у світі. Якби ми в журналі Корреспондент не взяли, що є, на наш погляд, найкращого в американських, польських та російських журналів, а винайшли якийсь свій, ні на що не схожий український журнал, це зайняло б у нас багато часу, і, боюся, цей журнал було б важко читати.

Країни від Нової Зеландії до Канади роблять одне й те саме для національного процвітання і комфорту громадян – впроваджують особистісні та економічні свободи і прибирають всі перешкоди на шляху капіталу, знань і технологій

Країни від Нової Зеландії до Канади роблять одне й те саме для національного процвітання і комфорту громадян – впроваджують особистісні та економічні свободи і прибирають всі перешкоди на шляху капіталу, знань і технологій.

Я не можу не поділитися тим, що накопичилося після сотень зустрічей з експертами та бізнесменами, вивчення досвіду успішних реформ і поїздок у півсотні країн. З цього всього випливає певний план і для України. Можливо, в країні є більш важливі проблеми, ніж ці 10 пунктів. Можливо, щось треба робити по-іншому. Головне, щоб в Україні нарешті почали обговорювати, що робити, а не хто дурень.

І головне, пропоную залишити осторонь історії про великий розмір країни, який увесь час заважає Україні розвернутися так, як це зробили, наприклад, Словаччина, Ізраїль, Грузія чи Сінгапур. Як сказав якось про Україну мій приятель француз, який був одним з радників Президента Грузії Михайла Саакашвілі, розмір має значення, лише коли ви вже в ліжку, і то лише можливо. Якщо ж ви навіть не почали цілуватися, розмір ніякого значення не має.

1. Тотальна зміна кадрів в уряді і всій виконавчій владі.

Проводити оновлення шляхом плавного математичного скорочення кількості держчиновників, як зараз, безглуздо. Більшість цих людей неконкурентоспроможні і деморалізовані, а самі механізми прийняття рішень громіздкі й неефективні.

У країні вже багато років існують дві непересічні паралельні реальності – політики і чиновники з одного боку і корпоративний сектор з іншого. Другі пішли від перших вперед років на 20

У країні вже багато років існують дві непересічні паралельні реальності – політики і чиновники з одного боку і корпоративний сектор з іншого. Другі пішли від перших вперед років на 20. Багато з них працюють в міжнародних компаніях точно так само, як їхні колеги в Польщі і Франції, вільно переключаються з однієї мови на іншу, націлені на досягнення результату. Ця корпоративна реальність має якнайшвидше почати перетікати в уряд і органи влади. На всіх рівнях. Партнер юридичної компанії DLA Piper, гендиректор мережі супермаркетів Сільпо, бренд-менеджер Procter & Gamble, спеціаліст з комунікацій Київстару і т. д.

Ці люди не вміють і не хочуть брати хабарі. Їм усім потрібна пристойна зарплата.

У Грузії вирішили питання радикально. Кількість чиновників було скорочено у 20 разів, зарплати решти було піднято у 15 разів. Два роки тому зарплати в міністерстві починалися із $ 600.

У настільки радикальному скороченні апарату немає необхідності. Але деякі відомства повинні бути повністю скасовані. Не варто цього боятися. Один знайомий американський бізнесмен казав: якщо ви хочете, щоб в Україні зникли яблука, створіть міністерство яблук і яблук більше не буде. Потрібно, щоб зникли деякі відомства і з'явилися яблука.

Деякі служби, наприклад такі, як ДАІ, повинні бути повністю розпущені і набрані знову, з новими людьми і завданнями і меншим штатом. У підсумку загальна чисельність держслужбовців і співробітників податкової, митниці і всяких епідемстанцій може скоротитися в рази, а не на 20%. Але головне не це, а те, щоб прийшли принципово нові люди. Щоб у держслужби змінився дух, щоб там стало престижно працювати.

Якщо держоргани хочуть бути конкурентними на ринку праці, вони повинні бути конкурентні в зарплатах й у своїх компенсаційних пакетах

Якщо держоргани хочуть бути конкурентними на ринку праці, вони повинні бути конкурентні в зарплатах й у своїх компенсаційних пакетах (вибачте, новий термін для держслужб). Зарплати в міністерствах на рядових посадах в Києві повинні починатися з $ 800.

Питання з топ-менеджерами в уряді, наприклад, Сінгапуру вирішили так: їхні ставки визначаються як дві третини від ставок середньої зарплати 48 найбільш високооплачуваних топ-менеджерів у приватному секторі, яка досліджується маркетинговою компанією щорічно. У будь-якому випадку міністри і заступники в Україні повинні отримувати зарплати в розмірі $ 10-20 тис. на місяць. Ці цифри можуть здатися високими, але повірте, в цілому економія буде гігантською.

До речі, уряд повинен нарешті виїхати з будівлі Ради народних комісарів на вул. Грушевського, де по круглих коридорах вештаються радянські тітки із зачісками з цукрової вати. Чиновники повинні покинути свої язичницькі дохристиянські кабінети з портретами божеств і стільцями в стилі Людовика XIV і переїхати в якийсь бізнес-центр зі зручними робочими місцями і ковроліном на підлозі. А будівлю в стилі сталінського ампіру можна запропонувати Хілтону або Марріотт. Хай зроблять там реконструкцію, гарне місце для готелю.

2. Запуск програми масового навчання кадрів для держуправління за кордоном.

Кожен рік для навчання у вузах за кордоном за рахунок держави має бути відправлена 1 тис. осіб. Годі довго думати з вибором країни і спеціалізації. Можна відправляти їх у США на факультети так званого Public Administration. Програма навчання однієї людини коштує близько $ 50 тис.

Загалом на рік на цю справу знадобиться близько $ 50 млн. Україна витрачає не менші суми на набагато менш важливі для країни речі. Наприклад, в цьому році Державне управління справами (так звана ДУСя), яке підпорядковане Адміністрації Президента, отримає 1,3 млрд грн., або близько $ 160 млн. Розбивку статей витрат ДУСя нікому не надає, куди йдуть гроші, не зрозуміло.

Найкорисніше, що може зробити для держави Державне управління справами – поділитися $ 50 млн на навчання кадрів для держуправління. Також необхідну суму з лишком згенерує проведення хоча б одного чесного тендеру на енергогенерувальні компанії або будь-яку іншу держвласність.

Людина, яка кілька років провчилася за кордоном, крім того, що отримала гарну освіту, дивиться на світ іншими очима

Людина, яка кілька років провчилася за кордоном, крім того, що отримала гарну освіту, дивиться на світ іншими очима. Всі ці люди після навчання повинні повернутися і після повернення хоча б п'ять років відпрацювати в органах центральної або місцевої влади. Якщо буде виконаний пункт перший, держслужбовці отримають гідні зарплати і їм буде подобатися їхня робота, у них не буде причин ухилятися або йти зі служби і після закінчення п'ятирічного строку.

Моя компанія оплатила мені курс навчання в Стенфордському університеті, і я зобов'язався відпрацювати в компанії після цього мінімум два роки, але працюю вже шість. А чому ні?

3. Боротьба з корупцією.

У цій справі важливо не тільки те, що потрібно робити, але і те, чого не робити. Будівництво Президентом резиденції, вартість якої – навіть на око – в сотні разів перевищує офіційні доходи першої особи, – поганий початок для боротьби з корупцією.

Головним чинником у боротьбі з цією основною суспільною недугою є незворотність покарання. А саме – штрафи, конфіскації й ув’язнення. Причому ув’язнення усіх тих, хто завинив, а не тільки політичних опонентів

А головним чинником у боротьбі з цією основною суспільною недугою є незворотність покарання. А саме – штрафи, конфіскації й ув’язнення. Причому ув’язнення усіх тих, хто завинив, а не тільки політичних опонентів.

У багатьох країнах, що намагаються позбутися корупції, створюють спеціальний орган з особливими повноваженнями. Такий самий орган повинен працювати і в Україні. Очолити його може іноземець. Це зніме частину емоційного навантаження з Президента під час ув’язнень "своїх" і знайомих.

Враховуючи масштаб лиха, орган цей може працювати в "гуманному" режимі кілька років – високий штраф з конфіскацією заробленого незаконним шляхом під час першого знайомства, ув’язнення – під час другого. Навіть після отримання першої "жовтої картки" мало хто зважиться на повторне порушення, якщо знає, що покарання є незворотнім. Через два-три роки покарання посилюються – відразу ув’язнення. У Польщі такий орган називається Центральне антикорупційне бюро (ЦАБ).

Яцек Пєхота, голова Польсько-української економічної палати, розповідав Корреспонденту, що, коли він був депутатом сейму, його декларацію про доходи ретельно перевіряли співробітники ЦАБу протягом дев'яти місяців. "Приховати щось від них було просто неможливо", – запевняє Пєхота. Незважаючи на деякі звинувачення, які звучали на адресу ЦАБу, поляки переважно схвалюють його роботу.

У Сінгапурі головним органом, який займався боротьбою з корупцією, було Бюро з розслідування корупції, засноване англійцями. Воно концентрувалося на великих хабарниках у вищих ешелонах влади. З дрібною сошкою країна боролася з допомогою скорочення обсягу дозвільної документації для бізнесу та введення ясних і чітких правил. Не варто думати, що зрушити ситуацію з корупцією з мертвої точки в Україні не можна. В Грузії та Сінгапурі ситуація була гіршою.

4. Ставка на англійську мову.

Англійська мова – це ключ до отримання нових знань, нових технологій, нових навичок – навіть спілкування і поведінки. Майже все найбільш передове у світі публікується англійською мовою. Зупиніть будь-яку людину в Норвегії або Данії, нехай навіть похилого віку, і ви не знайдете жодної людини, яка буде не в змозі порозумітися англійською мовою. У всій Північній Європі англійська, по суті, друга державна мова.

Люди пишуть англійською дипломні, кандидатські і т. д. Це дає їм велику конкурентну перевагу в порівнянні з іншими країнами

Люди пишуть англійською дипломні, кандидатські і т. д. Це дає їм велику конкурентну перевагу в порівнянні з іншими країнами. Про це ж неодноразово казали щодо свого регіону і засновники Гонконгу і Сінгапуру. Це ж стало однією з причин, через які свого часу розмістили свої європейські штаб-квартири в Ірландії американські фармацевтичні та IT-гіганти.

Зрозуміло, що до рівня знання англійської норвежцями українцям далеко. Але рухатися в цей бік потрібно. Для початку можна вчетверо збільшити кількість годин у школі та розгорнути програму із залучення тисяч носіїв мови в школи та університети. Англійською має вестися викладання не тільки в Християнському університеті та Могилянці.

5. Тотальна дерегуляція, або скасування максимально можливої ​​кількості дозволів, ліцензій та іншого сміття, яке регулює ведення бізнесу.

Як це не смішно, але уряд Януковича зробив дещо в цьому напрямі. Однак Україна все ще займає 137-ме місце в рейтингу легкості ведення бізнесу, між Лесото і Філіппінами, який щорічно складається Світовим банком.

Розбір паперових завалів має бути значно більш радикальним. Група людей разом з профільними відомствами повинна сісти і перебрати всі патенти і ліцензії і залишити лише ті, для існування яких у профільних чиновників знайдуться вагомі аргументи. Така чистка в Грузії за кілька місяців скоротила кількість дозвільних документів, що регулюють ведення бізнесу, з 1 тис. до 150, тобто в сім разів.

Згідно з тим самим рейтингом, Ease of Doing Business 2013, в України страхітливі показники, наприклад, за кількістю часу, необхідного для підключення до системи енергопостачання, – 285 днів в порівнянні з 17 днями в Німеччині.

Скорочення кількості дозвільної документації – крім полегшення життя бізнесу – також скорочує і базу для хабарництва. Між легкістю ведення бізнесу та рівнем життя в країні існує прямо пропорційна залежність

Скорочення кількості дозвільної документації – крім полегшення життя бізнесу – також скорочує і базу для хабарництва. Між легкістю ведення бізнесу та рівнем життя в країні існує прямо пропорційна залежність. На верхівках обох рейтингів завжди одні й ті самі країни – Данія, Нова Зеландія, Норвегія, США.

З недавнього часу моя молодша сестра живе в Сінгапурі. Вгадайте, скільки часу від моменту подання заяви у неї зайняло отримання дозволу на проживання у вигляді пластикової картки з фотографією, на зразок наших прав нового зразка? Десять хвилин. Єдиним місцем, де їй за півроку довелося прочекати більше півгодини в Сінгапурі, виявилося українське посольство.

Зрозуміло, що до Сінгапуру нам ще далеко, але агресивно вибивати собі місце під сонцем на міжнародних ринках життєво необхідно. І більша, ніж у всіх сусідів у регіоні, простота ведення бізнесу, була б непоганим аргументом.

6. Зниження податкових ставок, а головне – різке спрощення процедури сплати податків.

Зараз рівень податкового навантаження на підприємство в Україні становить 55% від валового доходу, згідно з даними останнього дослідження PricewaterhouseCoopers, що значно вище, ніж середній показник регіону – 41%. З цих 55% в Україні 43% – податок на зарплату і соціальні відрахування. Це абсурд. Ставка ця повинна бути знижена хоча б до 30%, а ще краще – до 25%. У Казахстані вона зараз складає 28,6%, в Грузії – 16,5%.

Тимчасове падіння надходжень до бюджету через кілька років буде компенсовано зростанням відрахувань, оскільки значно більша кількість компаній почнуть платити своїм співробітникам білі зарплати, обороти компаній зростуть, також більша кількість людей вирішить зайнятися бізнесом.

Не меншою проблемою, ніж розмір податкових ставок, є й складність сплати податків. За даними того самого дослідження, середній українській компанії необхідна 491 година в році на те, щоб виконати всі вимоги податкової

Не меншою проблемою, ніж розмір податкових ставок, є й складність сплати податків, так зване адміністрування. За даними того самого дослідження, середній українській компанії необхідна 491 година в році на те, щоб виконати всі вимоги податкової, – це найгірший показник у Центральній Азії та Східній Європі. Для порівняння: у Росії і Казахстані компанії в середньому на це ж необхідно 177 і 188 годин відповідно. Знизити цей показник з 491 хоча б до 200 годин на рік повинна допомогти функціональна система електронних платежів, яка охоплює всі компанії.

7. Різке розвиток фондового ринку.

У Польщі або США мільйони звичайних громадян уважно стежать за подіями на фондовому ринку, для того щоб вигідно купити або продати акції якоїсь компанії. Найчастіше мова не йде про величезні суми. Ви можете вкласти $ 500, іноді $ 5-10 тис.

Здоровий фондовий ринок мобілізує мільярди доларів з-під матраців населення, які починають працювати на економіку

Здоровий фондовий ринок з високими оборотами виконує дві функції. Він мобілізує мільярди доларів з-під матраців населення, які починають працювати на економіку. З цією функцією вже давно не справляються українські банки. З іншого боку, це стає інструментом запозичення для українських компаній.

Уряд повинен зробити все для того, щоб на біржі торгувалося якомога більше компаній і щоб якомога більше з них робили це в Києві, а не у Варшаві. Крім іншого, великий фондовий ринок, який працює, робить більш доступною нерухомість у країні, оскільки вона перестає бути єдиним інструментом заощадження і примноження накопичень громадян, як у Києві та Москві і, відповідно, на неї перестає тиснути гігантський попит.

8. Сільське господарство та IT-індустрія повинні стати точками зростання української економіки.

Ці дві галузі повинні отримати всіляку підтримку і сприяння держави. Ці дві галузі дають продукт, який можуть запропонувати небагато країн. Вони виробляють продукт зі значно більшою доданою вартістю, ніж метал.

Мало хто знає, що експорт послуг українських програмістів вже у 2011 році склав понад $ 1 млрд, зрівнявшись з такими галузями, як експорт зброї і чорна металургія.

Якимсь дивом в Україні збереглося безліч відмінних програмістів і чудова школа підготовки кадрів. Вони роблять продукти для німецьких автоконцернів і найбільших американських банків. Однак було б ще краще, якби українські компанії були власниками готового продукту, який вони продавали б за кордон, а не працювали за порівняно невеликі гроші підрядниками. Розвиток IT-індустрії міг би дати поштовх і суміжним галузям на зразок виробництва зброї. Найяскравішу детальну інструкцію до розвитку IT-галузі пропонує Ізраїль.

А в сільському господарстві за використання передових технологій щорічний врожай зернових збільшується, за визнанням усіх іноземних фахівців, з 40 млн т до 100 млн т. Своєю продукцією українські аграрії повинні завалити не тільки Європу, але й Азію – це величезний ринок. Третім сектором, на який Україні потрібно зробити ставку, економіст Андерс Аслунд називає машинобудування. Можна й так.

9. Рух у бік незалежної і професійної судової системи.

Продажні залежні суди стали однією з найбільших проблем сучасної України. Вони створюють гігантський психологічний дискомфорт у суспільстві, оскільки ніхто не може бути впевненим, що не опиниться завтра у в'язниці просто тому, що його опонентом у суді виявився людина, що перебуває на більш високому щаблі соціальної ієрархії. Залежні суди також відлякують тисячі інвесторів.

Продажні залежні суди стали однією з найбільших проблем сучасної України. Вони створюють гігантський психологічний дискомфорт у суспільстві, оскільки ніхто не може бути впевненим, що не опиниться завтра у в'язниці

Не буду стверджувати, що я знаю, як саме потрібно реформувати судову систему. Але я впевнений, що є фахівці з конкретними ідеями. Для початку можна перестати призначати родичів членів уряду главами судів.

10. Пропаганда здорового способу життя.

У США існує культ бігу, в Австралії – культ серфінгу, в Данії, Нідерландах і тепер уже у Німеччині – культ велосипеда, в Скандинавії – культ лиж.

У нас існує культ пластикової пляшки пива. Із самого ранку в суботу Київ заполоняють підлітки з великою пластиковою пляшкою пива в руці. Як хлопці, так і дівчата. Надмірне споживання алкоголю, брак руху і т. д. виводять Україну в європейські лідери з багатьох захворювань.

Країні необхідна величезна кампанія з пропаганди здорового способу життя та занять спортом

Країні необхідна величезна кампанія з пропаганди здорового способу життя та занять спортом. У школах і вузах повинно бути збільшено кількість годин фізкультури (нехай це не подобається моїй дочці – нічого, хай бігає), все можливе фінансування спрямоване на розвиток ДЮСШ і будівництво спортивних майданчиків. У всіх містах мають бути створені всі умови для велосипедного руху (людина, яка повністю пересіла з машини на велосипед, за перший рік втрачає 6 кг).

Президент повинен бігати п'ятикілометровий крос на Хрещатику Забіг під Каштанами разом із сотнями тисяч звичайних людей, а не стрибати по пеньках за високим парканом.

***