Корреспондент: Катастрофа на благо. Глобальне потепління несе не тільки проблеми, але й вигоду

Глобальне потепління, можливо, обіцяє людству більше вигод, ніж проблем. Затоплення прибережних територій та посухи в одних регіонах будуть компенсовані озелененням й економічним процвітанням в інших, пише Олексій Бондарев у №7 журналу Корреспондент від 22 лютого 2013 року.

"Глобальне потепління – це, можливо, найкраще, що може трапитися з величезною кількістю тварин і рослин на планеті Земля", – вважає Рассел Міттермайєр, президент міжнародної екологічної організації Conservation International.

Міттермайєр не боїться публічно висловлювати цю точку зору, хоча, на перший погляд, такі заяви можуть асоціюватися у звичайних людей, яких уже кілька десятиліть лякають жахами кліматичних катастроф, із серйозними психічними розладами.

Вчений зовсім не вважає, що загроза глобального потепління перебільшена і що проблем, викликаних кліматичними змінами, не варто боятися. Навпаки, Міттермайєр і очолювана ним екологічна організація всіляко борються за збереження численних видів тварин, виживання яких сьогодні під загрозою. І найчастіше ця загроза є наслідком діяльності людини. Найважливіший з таких наслідків – глобальне потепління.

Але Міттермайєр переконаний, що, крім багаторазово описаних ученими і пресою жахів, глобальне потепління обіцяє ще й певні позитивні зміни для людства і всієї планети.

Зокрема, вчений вважає, що в боротьбі з кліматичними змінами людство здатне зупинити вирубування тропічних лісів, а це в поєднанні із загальним зростанням температури може сприятливо позначитися на виживанні багатьох рідкісних біологічних видів.

Сьогодні багато експертів із різних галузей науки все частіше і частіше
висловлюють цю парадоксальну, на перший погляд, точку зору – глобальне потепління не є абсолютно негативним явищем

Міттермайєр не самотній у своїх поглядах. Сьогодні багато експертів із різних галузей науки все частіше і частіше висловлюють цю парадоксальну, на перший погляд, точку зору – глобальне потепління не є абсолютно негативним явищем.

Вони вважають, що кліматичні зміни можуть мати і позитивні наслідки. Причому не тільки для цікавих звіряток з екзотичних тропіків, а й для економік розвинених держав, а отже, і для пересічних громадян у більшості країн світу.

Справи земні

У світлі нових досліджень поширені погляди про наслідки кліматичних змін варто переглянути, оскільки ці наслідки поки що не до кінця зрозумілі, вважає Кевін Гріффін, екофізіолог з Колумбійського університету в Нью-Йорку.

"Я поки що уникав би вживання термінів "добре" і "погано", – каже Гріффін, який брав участь у проекті з вивчення впливу кліматичних змін на дерева в мегаполісах і прилеглих до них територіях.

У ході цього і багатьох інших досліджень вчені виявили, що парниковий ефект не завжди небезпечний. Розглядаючи одні й ті самі породи дерев, що ростуть у центрі Нью-Йорка і в сотні кілометрів від нього, учені з'ясували, що міські дерева мають велику масу, швидше ростуть, ніж їхні "сільські" побратими. Однією з причин став той факт, що в місті просто тепліше – будівлі та асфальт накопичують тепло протягом дня, а потім вночі віддають його в навколишнє середовище, завдяки чому рослини більш інтенсивно ростуть.

Ці дані суперечать традиційним уявленням про те, що мегаполіси автоматично означають смертельні умови для флори, кажуть експерти.

Деякі експерти пророкують, що потепління приведе до масштабного озеленення планети, яке, у свою чергу, і сповільнить парниковий ефект

Є й більш радикальні припущення, зроблені на основі недавніх досліджень. Деякі експерти пророкують, що потепління приведе до масштабного озеленення планети, яке, у свою чергу, і сповільнить парниковий ефект. Це твердження є парадоксальним тільки на перший погляд, оскільки саме дерева споживають вуглекислий газ.

Ще більш революційним виглядає припущення, що глобальне потепління матиме позитивний вплив на сільське господарство. Причому у світовому масштабі. Так, російський кліматолог Володимир Клименко заявляє, що вже до 2050 року площа суші, придатна для сільськогосподарського використання, зросте на 33 млн га, а до кінця сторіччя – ще на 46 млн га.

Як один з найбільших сільськогосподарських плацдармів найближчого майбутнього експерти найчастіше називають Сибір, де величезні площі вкриті вічною мерзлотою і на сотні квадратних кілометрів деколи налічуються дві-три сотні жителів.

Теоретично вигода від вивільнення з полону настільки величезних територій з лишком компенсує втрати сільськогосподарських угідь у регіонах, де внаслідок потепління сьогоднішні родючі землі будуть затоплені або стануть непридатними через засухи.

Втім, провідні світові вчені поки що не поспішають розділяти оптимізм російських кліматологів. Можливо, це пов'язано з політичними міркуваннями, вважає канадський оглядач Майк Флінн. Адже поки що не зрозуміло, як вплине на світову економіку той факт, що Росія може стати найбільшою житницею світу і багато держав виявляться залежними від поставок продуктів харчування з РФ.

Ряд досліджень свідчить, що відступ криги зробить сільськогосподарською "зіркою", крім Росії, ще й Канаду. І навіть північні території Китаю можуть виявитися новою житницею в регіоні

Тим часом ряд досліджень свідчить, що відступ криги зробить сільськогосподарською "зіркою", крім Росії, ще й Канаду. І навіть північні території Китаю можуть виявитися новою житницею в регіоні.

Крім сільськогосподарської революції, потепління принесе ще одну пов'язану із землею. Населення планети зростає, а вільної землі більше не з’являється. Так експерти виправдовували постійне зростання цін на земельні ділянки та нерухомість по всьому світу у другій половині XX століття.

У нинішньому столітті все зміниться. Приріст населення супроводжуватиметься збільшенням територій, придатних для життя. І все завдяки глобальному потеплінню, кажуть учені.

З одного боку, танення льодовиків приведе до підвищення рівня світового океану, а отже, і до затоплення прибережних земель у різних регіонах планети. З іншого
боку, підвищення температури зробить придатними для життя землі в Північній півкулі

З одного боку, танення льодовиків приведе до підвищення рівня світового океану, а отже, і до затоплення прибережних земель у різних регіонах планети. Зокрема, це безпосередньо торкнеться жителів деяких найбільших мегаполісів планети, таких як Нью-Йорк і Токіо. Також багато територій втратять свою привабливість внаслідок наступу пустелі (наприклад, у Північній Африці, на Близькому Сході).

З іншого боку, підвищення температури зробить придатними для життя землі в Північній півкулі. Можливо, вже в середині нинішнього сторіччя мільйонери будуть масово скуповувати вілли на узбережжі Скандинавії замість нинішніх Канарських островів.

Морські шляхи

Танення криги сприятливо впливатиме на світову економіку. Це парадоксальне, на перший погляд, твердження насправді легко підкріплюється навіть найбільш поверхневими обчисленнями.

Через кілька десятиліть завдяки таненню льоду відкриються нові морські шляхи, здатні істотно оптимізувати логістику світових транспортних перевезень

Так, російські кліматологи передбачають, що через кілька десятиліть завдяки таненню льоду відкриються нові морські шляхи, здатні істотно оптимізувати логістику світових транспортних перевезень.

Вже сьогодні поступово відкривається знаменитий Північний морський шлях. Це найкоротша дорога з європейської частини Росії на Далекий Схід, яка пролягає через Північний Льодовитий океан і Баренцове море, море Лаптєвих і Чукотське море, що входять до його складу. Відстань від Санкт-Петербурга до Владивостока через Північний морський шлях становить 14 тис. км, у той час як традиційний шлях в обхід Європи, а потім через Суецький канал, Індійський і Тихий океан – 23 тис. км.

Через кригу вільна навігація по Північному морському шляху неможлива, за винятком кількох місяців у році. В інші періоди необхідні потужні криголами, що суттєво здорожує доставку вантажів за цим маршрутом.

Однак у міру відступу криги найкоротший шлях до Азії привертає все більшу увагу з боку транснаціональних корпорацій. Показово, що у 2009 році цим маршрутом пройшли два європейських судна, у 2010-му – чотири, у 2011-му – уже 34, а у 2012-му – 46 кораблів.

Поки що іноземці – рідкісні гості в цих краях, однак російські експерти припускають, що вже до 2020 року потік вантажів по Північному морському шляху зросте у десять разів.

Коротший шлях означає суттєву економію на паливі, а також на зарплатах особового складу торговельних кораблів, пояснюють експерти. Та й жодних сомалійських піратів на півночі Сибіру немає.

Завдяки глобальному потеплінню відкриється і другий Великий північний шлях – з Канади до Гренландії. Протягом століть цей шлях був наглухо закритий кригою

Завдяки глобальному потеплінню відкриється і другий Великий північний шлях – з Канади до Гренландії. Протягом століть цей шлях був наглухо закритий кригою, зазначає науковий оглядач Guardian Роб Маккі, але сьогодні він стає придатним для судноплавства. За підсумками 2012 року було зафіксовано скорочення площі арктичних льодів на майже 1 млн кв. км у порівнянні з вимірами у 2011-му.

"Таке різке скорочення площі криги свідчить про те, що повне звільнення цього маршруту принаймні в літній період станеться раніше, ніж очікувалося", – констатує датський дослідник Тудал Педерсен.

Пошуки цього легендарного Північно-Західного проходу були мрією мандрівників протягом століть. Саме в ході таких пошуків зникла знаменита експедиція сера Джона Франкліна, відправлена ​​в Арктику в 1845 році. У 1906-му великий мандрівник Роальд Амундсен зміг пройти з Атлантики в Тихий океан навколо Канади, проте він використовував невелике судно з маленькою осадкою. Великі кораблі не пройшли б тим маршрутом, який виявив Амундсен.

Сьогодні легендарний Північно-Західний прохід стає доступним завдяки таненню вічних льодів, констатує Маккі. На думку оглядача, відкриття нового торгового шляху не тільки стимулює світову торгівлю, а й стане предметом політичних конфліктів.

Зокрема, влада Канади вже заявила про своє право стягувати транзитний збір, оскільки істотна частина шляху проходить по її територіальних водах. Однак США і країни ЄС протестують проти цього, стверджуючи, що Північно-Західний прохід – загальносвітове надбання.

Чиста економіка

В останні десятиліття стало дуже модно підраховувати негативні наслідки глобального потепління для світової економіки. Деякі цифри настільки великі, що навіть не сприймаються всерйоз, жартують експерти. Наприклад, за підрахунками аналітиків Світового банку, для боротьби з наслідками змін клімату потрібно не менше 1% світового ВВП, що дорівнює приблизно $ 1 трлн на рік.

Однак є й інші підрахунки, які свідчать про те, що принаймні деякі регіони планети зможуть мати істотну матеріальну вигоду внаслідок зростання середньорічної температури.

Уже до 2030-го опалювальний сезон може скоротитися на два тижні в році, що в масштабі північних країн дає економію в еквіваленті близько 3 млрд т нафти на рік

Так, російські вчені звернули увагу на той факт, що внаслідок змін клімату неминуче скорочення опалювального сезону. Економічні підрахунки свідчать, що вже до 2030-го опалювальний сезон може скоротитися на два тижні в році, що в масштабі північних країн дає економію в еквіваленті близько 3 млрд т нафти на рік.

А якщо збудуться апокаліптичні прогнози ряду авторитетних учених, згідно з якими потепління продовжиться і в наступному столітті, то до 2150-го річна економія жителів північних країн складе 17 млрд т нафти на рік.

Чудовим прикладом того, як один регіон економічно виграє від змін клімату, а інший – програє з тієї самої причини, стали дані дослідження експертів міжнародної організації з боротьби з бідністю Oxfam International.

Вони з'ясували, що країни Африканського континенту в найближчі десятиліття почнуть втрачати близько $ 2 млрд щорічно у зв'язку з падінням врожаю маїсу і ряду інших сільськогосподарських культур. Водночас аграрна галузь Північної і Центральної Америки, навпаки, опиниться у виграші. Експерти оцінюють зростання цього сектора в $ 1,3 млрд щорічно.

Низка експертів вважає, що підвищення середньорічної температури приведе до скорочення кількості захворювань в північних країнах

Тим часом ніхто ще не оцінював економічну вигоду від "медичного ефекту" глобального потепління, каже Флінн. Низка експертів вважає, що підвищення середньорічної температури приведе до скорочення кількості захворювань в північних країнах.

"Багато говорять про те, що одночасно з потеплінням буде поширюватися малярія, – пояснює Флінн. – Але вони забувають, що простудні захворювання щорічно вбивають більше людей".

У зв'язку з більш теплими зимами людство може попрощатися зі спалахами епідемій грипу, припускають учені. Відповідно, скоротяться втрати, які великий бізнес щорічно несе у зв'язку зі співробітниками, які захворіли.

Необхідно пам'ятати і про те, що глобальне потепління підштовхує до переходу на альтернативні джерела енергії, кажуть експерти.

"За іронією долі вже надто пізно, щоб зупинити кліматичні зміни, викликані спалюванням викопних видів палива, – каже  американський експерт з клімату Тодд Хілл. – Але після того, як це трапиться, ми знизимо нашу залежність від нафти".

***

Цей матеріал опубліковано в №7 журналу Корреспондент від 22 лютого 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.