Не по-китайськи свіжим повітрям Суджоу зобов'язаний своїм двом сотням парків і садів, а також вітру змін у світовому автопромі: всі мопеди, мотоцикли і чимала частина муніципального транспорту тут заправляються винятково електрикою, пише Віктор Стельмах, головний редактор Auto-Consulting, у №7 журналу Корреспондент від 22 лютого 2013 року.
Як кажуть самі китайці, у Шанхаї добре заробляти, а в
Суджоу – жити. Це курортне місто з чистим повітрям називають містом-садом,
китайською Венецією, батьківщиною шовку або просто раєм. Воно з'явилося на
карті Китаю 2.500 років тому і сьогодні славиться доглянутими садами і парками.
Їх тут понад 200. Сучасні зелені зони прикрашають модерністські архітектурні
об'єкти – деякі з них рухаються за допомогою вітру, а ті, що стоять на місці, змінюють
колір і форму залежно від кута зору.
Сучасні сквери та зелені зони в Китаї виникають ніби за
помахом чарівної палички. Деякі з'являються буквально за кілька днів. Вже
дорослі дерева привозять із розплідників і засаджують ними пустирі, просто
встромляючи в приготовані лунки. Перший час такий новонароджений сад виглядає
дивно. Стовбури всіх дерев у ньому оточені підпорами. Більш ніж достатня
кількість робочих рук дає можливість постійно замінювати саджанці, що не
прижилися.
Крім великої кількості зелені, свіжість повітря в Суджоу пов'язана з тим, що за розпорядженням мерії всі мопеди, мотоцикли та частина міського транспорту тут електричні
Крім великої кількості зелені, свіжість повітря в Суджоу
пов'язана з тим, що за розпорядженням мерії всі мопеди, мотоцикли та частина
міського транспорту тут електричні. Втім, туристи приїжджають сюди подивитися
на всесвітньо відомі історичні парки. Дев'ять з них перебувають під охороною
ЮНЕСКО. Наприклад, Сад скромного чиновника.
Цей сад у XVI столітті розбив місцевий відставний цензор,
і він зовсім не схожий на дачні ділянки, де працюють українські пенсіонери. 4
га в історичній частині Суджоу – це парковий ансамбль з каскадом озер,
кам'яними містками, струмками і водоспадами, доглянутими зеленими насадженнями,
екзотичними будиночками на палях і прикрашеними різьбленими драконами
витонченими альтанками.
Острівці суші влаштовані так майстерно, що створюється враження,
ніби вони пливуть по водній гладі. У плануванні саду – прихований китайський
сенс, підпорядкований містиці і, звичайно ж, феншуй. Наприклад, деякі містки
вигнуті вліво і вправо – щоб збити з пантелику і відлякати злих духів. Такі ж
завдання у драконів та інших чудовиськ на фасадах.
Неподалік від чиновницького парку 15 століть тому прорито
Імператорський канал. Біля єдиних вцілілих давніх міських воріт міститься причал
з екскурсійними катерами, які возять туристів в небагатий район із вбогими будиночками,
що тісняться вздовж вузеньких проток. Тут насилу розминуться два катери.
Човнярі відштовхують їх один від одного довгими бамбуковими палицями. Самі протічки,
звиваючись, тягнуться на багато кілометрів, і саме їм Суджоу зобов'язаний своєю
другою назвою – Китайська Венеція.
Втім, італійського тут мало, зате колориту старого Китаю
по вінця: над річковими забігайлівками висять традиційні червоні ліхтарі,
а обшарпані халупи оснащені санітарним зливом прямо у воду. Це справжнісінькі декорації до фільмів Брюса Лі та Джекі Чана про романтику
кримінальних нетрів й опіумних курилень.
На зворотному шляху по каналу зверніть увагу на зразок
комуністичної нетлінки – масивний вигнутий кам'яний міст з пафосною назвою
Десять тисяч років. Його спорудили, щоб висловити побажання здоров'я і
добробуту до якогось ювілею Великого Керманича. По берегах каналу, ховаючись
від сонця в тіні зелені, місцеві жителі займаються у-шу. У Китаї масовість
таких занять вражає: одночасно ранкову гімнастику під гучну музику можуть робити
сотні і навіть тисячі людей різного віку.
Тутешні майстри, за твердженням китайських вчених, першими у світі навчилися знаходити кінчик нитки, захований у коконі шовкопряда,і придумали технологію розплутування цього кокона
Однак у цьому плані в Суджоу немає нічого особливого, а
ось в місцевому шовку є: тутешні майстри, за твердженням китайських вчених,
першими у світі навчилися знаходити кінчик нитки, захований у коконі шовкопряда,
і придумали технологію розплутування цього кокона. Довжина нитки, до слова,
сягає 8 км.
Фабрика-музей шовку в Суджоу – якщо не найдавніше, то
одне з найстаріших у світі подібних діючих підприємств. Нудних залів з
чорно-білими фотографіями в ньому лише два. А найбільший інтерес становлять живі
експонати, шовкопряди, які, не відволікаючись на роззяв, що приїхали здалеку,
продовжують займатися своєю справою.
Мені запам'ятався унікальний старовинний двоповерховий
дерев'яний ткацький верстат, в якому вже тоді використовували програмне
управління, і два співробітники музею на очах у відвідувачів роблять на ньому
шовкову тканину. Фотографувати це давнє ноу-хау суворо заборонено.
Технологію виробництва шовку початку минулого століття
демонструє цілий цех. На автентичному конвеєрі, якому вже більше сотні років,
варять кокони виключно жінки. Вони знаходять кінчики шовкової нитки і намотують
їх на величезні котушки.
Логічне завершення технологічного процесу – торговий зал. Тут можна купити унікальні шовкові ковдри, що складаються із сотні найтонших шарів шовку
Логічне завершення технологічного процесу – торговий зал.
Тут можна купити унікальні шовкові ковдри, що складаються із сотні найтонших
шарів шовку. Кожен шар – шовкова павутина, яку, немов у цирку, розгортають
прямо при вас і розстилають. Кажуть, багатошаровість ковдри робить з неї подобу
термоса. Причому практично невагомого.
Після стомливого екскурсійного дня китайці радять
відпочинок у місцевих салонах – у Суджоу роблять відмінний масаж ніг. Виключно
цій частини тіла тут присвячують по годині часу, і втому знімає як рукою,
хочеться літати або просто гуляти по нічному місту.
***
Цей матеріал опубліковано в №7 журналу Корреспондент від 22 лютого 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.