Корреспондент: Чудо-юдо. Швидкий економічний розвиток Китаю обернувся екологічним лихом для країни

Густий чорний смог, отруйні річки і кислотні дощі – зворотна сторона китайського економічного дива, пише Наталія Мечетна у №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року.

У Китаї є популярним жарт про те, що запах величезного ВВП країни можна відчути в повітрі. І все ж людям, які живуть у Піднебесній, не до сміху: з недавнього часу велика держава перебуває на порозі справжнього екологічного лиха.

"У Пекіні дуже забруднене повітря, я б сказав, що 70% днів у році стоїть дуже густий смог", – розповідає Корреспонденту українець Олександр Островик, студент Пекінського педагогічного університету.

Перебування в Пекіні протягом одного дня за завданій здоров'ю шкоді дорівнює 21 викуреній сигареті

А за повідомленням місцевого журналу Xinmin Weekly, який замовив спеціальне дослідження повітря китайської столиці, перебування в Пекіні протягом одного дня за завданій здоров'ю шкоді дорівнює 21 викуреній сигареті.

Що далі – то більше. За інформацією Світового банку, 16 з 20 міст світу з найгіршим повітрям розташовані в КНР. За визнанням самої китайської влади, приблизно п'ята частина міського населення країни дихає буквально відходами виробництв. За даними моніторингу Інституту фізики атмосфери при Академії наук Китаю, в січні поточного року в Пекіні було лише чотири дні, коли якість повітря оцінювалася як гарна.

Основними причинами появи отруйного смогу в містах країни китайська Академія наук називає транспортні та промислові викиди, а також вугільну сажу.

Справа в тому, що Китай близько 80% електрики і 70% всієї енергії виробляє з вугілля, а кількість машин у країні перейшло позначку 240 млн. Для порівняння: автопарк Росії складає трохи більше 80 млн машин. Тільки за минулий рік, за даними агентства Bloomberg, Піднебесна додала до свого автопарку більше машин, ніж було на дорогах країни у 1999 році, – 15 млн одиниць. У 18 китайських містах кількість зареєстрованих автомобілів перевищила 1 млн.

Найпотужніший промисловий стрибок КНР, завдяки якому вона стала другою після США економікою у світі, дає побічний ефект у вигляді смогу, диму, загиджених водойм і кислотних дощів

Таким чином, найпотужніший промисловий стрибок КНР, завдяки якому вона стала другою після США економікою у світі, дає побічний ефект у вигляді смогу, диму, загиджених водойм і кислотних дощів.

"Забруднене навколишнє середовище є зворотним боком медалі економічного розвитку країни", – зазначає в коментарі Корреспонденту Вацлав Сміл, канадський учений, відомий у світі спеціаліст з енергетики та захисту навколишнього середовища.

Міста зі смогу і туману

Українка Юлія Озерецковська, що мешкає в Харбіні, місті на північному сході Китаю з населенням понад 10 млн осіб, зазначає, що взимку вся країна обігрівається винятково за рахунок вугілля.

Причому так звані вугільні станції є в кожному кварталі міста, і всю зиму з їхніх труб валить густий дим. Варто відчинити вікно, і кімната вмить стає запиленою, стверджує українка. За її словами, все навколо чорне від вугілля, включаючи будинки і навіть сніг, що щойно випав.

"Я не кажу вже про те, що спалювання вугілля – це викид в атмосферу діоксиду вуглецю, сполук сірки і цілого букету життєво небезпечних виділень, що також збільшує парниковий ефект", – не приховує Озерецковська своїх побоювань від Корреспондента. Прямим наслідком викиду діоксиду сірки стали кислотні дощі, від яких, за її словами, на куртці залишаються жовто-оранжеві сліди.

А киянин Роман Хівренко, що мешкає в Пекіні, наголошує: китайська зима набагато гірша за українську. "У Києві хоч небо видно. Блакитне не блакитне, але його видно. І хмари. А в Пекіні – як їжачок в тумані ходиш", – сумно усміхається він.

Хівренко зауважив, що пекінці все частіше надягають взимку медичні маски. А Озерецковська спостерігала, як у китайській столиці підприємець прямо на вулиці продавав баночки з киснем і люди охоче їх купували.

У Китаї забруднення різного ступеня зазнали 90%підземних вод, з них 60% – сильного

Однак не тільки склад повітря, а й якість води дає привід для хвилювань. За даними національного Геологічного інституту моніторингу навколишнього середовища, в Китаї забруднення різного ступеня зазнали 90% підземних вод, з них 60% – сильного. Причому забруднення ґрунтових вод внаслідок роботи промислових підприємств безперервно розширюється, переходячи з міст у села.

За словами письменника Чжена І, який також є активістом боротьби за чистоту навколишнього середовища, лише кілька десятків років тому китайці спокійно брали питну воду з наземних джерел і водоймищ. А тепер нерідко в глибоководних колодязях стоїть чорна вода з неприємним запахом.

Хівренко також скептично ставиться до китайської води – водопровідну пити не ризикує, а купує очищену або ж набирає питну зі спеціальних бойлерів – добре, що в цій країні вони зустрічаються повсюдно, навіть на станціях метро, ​​що пояснюється надзвичайною любов'ю місцевих жителів до чаювання.

Екологічна ситуація серйозно турбує багатьох іноземців,що мешкають у Китаї, стверджує Островик, – саме тому деякі з них прагнуть скоріше виїхати звідси

Екологічна ситуація серйозно турбує багатьох іноземців, що мешкають у Китаї, стверджує Островик, – саме тому деякі з них прагнуть скоріше виїхати звідси, не бажаючи продовжувати навчання або роботу після закінчення контракту. Великою популярністю серед експатів користується сайт американського посольства в Пекіні, який публікує погодинний звіт про якість повітря.

При цьому корінне населення практично не хвилює стан екології. "Найчастіший коментар, який я від них [китайців] чую, так це те, що, мовляв, погана погода сьогодні. Хоча насправді це смог, який перекриває сонячне світло", – зазначає Островик.

Водночас навіть за офіційними повідомленнями погодні умови є лише однією з причин частого смогу і туману на китайських вулицях. "Смог склався в результаті природних і людських чинників, зокрема спалювання вугілля, викидів забруднювальних речовин і несприятливих погодних умов", – заявив заступник міністра з охорони навколишнього середовища Китаю У Сяоцін.

Китайська трагедія

Огидна якість повітря вже вдарила по здоров'ю жителів Піднебесної. В останній доповіді Пекінського муніципального бюро охорони здоров'я зазначається, що кількість хворих на рак легенів у столиці лише за останнє десятиліття збільшилася на 56%.

Кількість хворих на рак легенів у столиці лише за останнє десятиліття
збільшилася на 56%

Зараз саме цей вид раку за поширеністю посідає перше місце серед інших видів онкологічних захворювань у країні. Причому, за словами Вана Хойяо, який очолює пекінську неурядову організацію Center for China and Globalization, сплеск захворюваності на рак легенів спостерігається на загальному тлі зменшення кількості курців. Якщо в 1996 році курило 33,7% чоловічого населення КНР, то у 2010-му – 27,9%.

Вода в більшості китайських річок вже стала непридатною для пиття і розведення риби. На думку Чжао Фейхуна, фахівця з пекінської Асоціації охорони здоров'я, у столиці більше 100 річок, проте воду тільки в двох або трьох з них можна вважати чистою, і тільки тому, що їх суворо контролює влада. А вода 40% річок країни вважається дуже брудною, оскільки щорічно в Китаї відбувається понад 1.700 аварій, внаслідок яких токсичні відходи потрапляють у водойми.

Право називатися найбільшим експортером світу дістається Піднебесній дорогою ціною. Влада вже усвідомлює, що стан екології стає проблемою номер один в країні. За повідомленням міністра охорони навколишнього середовища КНР Чжоу Шенсяня, у 2012 році в Китаї сукупний обсяг викидів чотирьох основних видів забруднювальних речовин скоротився на 2% в порівнянні з 2011-м, тобто поставлене ​​на 2012 рік завдання зі скорочення викидів було виконане.

Відомство Чжоу Шенсяня рапортує про те, що вжило ряд заходів зі скорочення викидів на ТЕС, сталеливарних підприємствах, цементних заводах, целюлозно-паперових комбінатах, водоочисних станціях, а також транспортних засобах. У минулому році в країні з'явилося 1.276 природоохоронних об'єктів. А на електростанціях, що використовують вугілля, сукупною потужністю 40 млн кВт були встановлені пристрої з видалення селітри.

Вирішення проблеми з екологією аналітики вбачають в аутсорсингу брудних і шкідливих виробництв, який можуть дозволити собі країни,що досягли певного рівня
розвитку

Однак вирішення проблеми з екологією аналітики вбачають в аутсорсингу брудних і шкідливих виробництв, який можуть дозволити собі країни, що досягли певного рівня розвитку.

"Європа і США стали чистішими, коли перенесли левову частку своїх брудних виробництв у Китай", – зазначає Дабо Гуань, старший викладач Інституту сталого розвитку при Університеті в Лідсі, Великобританія.

І Китай уже бере до уваги цей приклад. Багаті регіони виводять небезпечне виробництво в менш розвинені райони країни, а також в держави Африки і Латинської Америки, наголошує вчений.

У першу чергу КНР необхідно будь-що скоротити споживання вугілля і
пересадити громадян на більш економічні й екологічні малолітражки

Сміл, що присвятив не одну свою публікацію екологічному лиху Піднебесної, говорить про те, що в першу чергу КНР необхідно будь-що скоротити споживання вугілля і пересадити громадян на більш економічні й екологічні малолітражки.

"Однак ці заходи є витратними, і будуть потрібні десятки років на їхнє впровадження", – песимістичний у своїх прогнозах аналітик.

Де страшно жити

Топ-10 найбільш забруднених місць на Землі

Дані Blacksmith Institute

***

Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.