Корреспондент: Вбили наповал. Лист з Вірменії

Єреван перетворює туристів на своїх адептів за допомогою безкорисливої гостинності місцевих жителів. Тих, хто встояв, «добивають» любов єреванців до сучасного мистецтва, особливості коньяку Арарат і м'ясне меню вірменської кухні, пише Кароліна Тимків, журналістка рубрики Життя журналу Кореспондент, у №12 видання від 29 березня 2013 року.

У Єревані загубитися практично неможливо. Коли ми тільки прилетіли в місто і спочатку не могли знайти тих, хто зустрічав, співробітник аеропорту, побачивши наше сум’яття, запропонував свою допомогу. Буквально через п'ять хвилин він відшукав потрібну нам людину та з усмішкою проводив до машини. Про чайові не йшлося, та вони б просто образили цього милого хлопця – в цьому я впевнена. У доброзичливості жителів столиці Вірменії після цього випадку ми переконувалися неодноразово. Показати дорогу, провести до потрібного місця або навіть безкоштовно підкинути на машині гостя міста ереванці вважають справою честі.

Не тільки гостинність – сильний бік Єревану. На другу позицію в рейтингу аргументів, які формують туристичну привабливість цієї країни, я б поставила місцеву кухню і головний її козир – відмінно приготоване м'ясо

Втім, не тільки гостинність – сильний бік Єревану, міста з півторамільйонним населенням, чисельність якого становить рівно половину Вірменії. На другу позицію в рейтингу аргументів, які формують туристичну привабливість цієї країни, я б поставила місцеву кухню і головний її козир – відмінно приготоване м'ясо. Серед найпопулярніших і, безсумнівно, найкращих страв – в'ялена, рясно оброблена духмяними спеціями бастурма і кавурма – м'ясо, законсервоване в курдючному жирі. Неможливо встояти перед смачним лавашем, долмою – рубаною бараниною у виноградному листі, а також стравами з форелі, виловленої в гірських річках чи озерах. І якщо після всієї цієї пишноти ви таки ризикнете замовити десерт, вам принесуть пахлаву та інші вірменські солодощі, зроблені на основі фруктів і горіхів.

Гарні й місцеві вина, але навряд чи хтось стане сперечатися з тим, що беззастережний лідер вірменської алкогольної лінійки зовсім не вино, а коньяк Арарат. До речі, більша частина акцій Єреванського коньячного заводу, що виробляє знаменитий напій, вже давно належить не вірменам – на 90% це власність французької компанії Pernod Ricard.

Відвідання Єревана без дегустації Арарату і екскурсії на його виробництво неможливе. У зв'язку з цим ереванці люблять цитувати російського класика Максима Горького: "Легше піднятися на гору Арарат, ніж вийти з підвалів Арарату". Мабуть, пролетарському письменникові не був чужим інтерес до шляхетного напою.

Однак сучасна Вірменія не тільки оберігає свої старі цінності, але й демонструє відкритість до нових: у Єревані процвітає стріт-арт та інші види сучасного мистецтва

Однак сучасна Вірменія не тільки оберігає свої старі цінності, але й демонструє відкритість до нових: у Єревані процвітає стріт-арт та інші види сучасного мистецтва, тому по місту розкидані химерні скульптури з металобрухту і навіть автомобільних покришок. Новації підтримують меценати.

В самому серці столиці розташований Центр мистецтв Гафесчян, заснований років десять тому американським бізнесменом і колекціонером вірменського походження Джерардом Левоном Гафесчяном. Зовні центр схожий на величезну чотирирівневу драбину, і тому місцеві жителі його називають Каскад. На кожному рівні експозиції не тільки різні за темою, а й за жанрами. Рівень творів мистецтва гідний, а ціна за вхід до центру в переведенні на українську валюту чисто символічна – 10 грн.

Взагалі вірменська діаспора відома у світі не тільки солідними капіталами, нажитими внаслідок успішних бізнес-операцій, – в цьому виді спорту їм немає рівних, – але й причетністю і схильністю до мистецтв. Серед класиків світового масштабу – великий французький шансоньє Шарль Азнавур, поп-діва Шерілін Саркісян, відома під сценічним псевдонімом Шер, а також знаменитий радянський бард Булат Окуджава.

Стародавніх архітектурних шедеврів в Єревані зовсім небагато: даються взнаки тривалі баталії за участю турків і персів, які по черзі захоплювали місто. Оформлення небагатьох уцілілих вірменських храмів вражає аскетизмом і простотою

А ось стародавніх архітектурних шедеврів в Єревані зовсім небагато: даються взнаки тривалі баталії за участю турків і персів, які по черзі захоплювали місто, вважаючи своїм обов'язком руйнувати все, що звели у свій час супротивники-попередники. Оформлення небагатьох уцілілих вірменських храмів вражає аскетизмом і простотою. У них немає ікон, золота, а головною прикрасою тут вважаються хачкари, або кам'яні стели, з різьбленими зображеннями хреста. При цьому візерунок на кожному з них унікальний.

Якщо ж згадати про більш сучасні і мирські цінності, то єреванські вулиці демонструють різноманіття магазинів. Тут представлені всі або майже всі. Судіть самі: Hugo Boss, Victoria Secrets, Stefano Ricci, Ermenegildo Zegna, Massimo Dutti, Oysho, Zara та багато-багато інших. Щоправда, більшості жителів Єревана із середньою зарплатою $ 350 все це не по кишені. Зате ціни на житло у вірменській столиці у кілька разів нижчі за київські. Наприклад, однокімнатна квартира в місті коштує $ 19 тис., а трикімнатна –  $ 70 тис. Приємно дивують і ціни в ресторанах: лише за 50 грн. ви можете чудово пообідати в цілком гідному закладі. І порції будуть не європейського, а американського розміру.

***

Цей матеріал опубліковано в №12 журналу Корреспондент від 29 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.