Неспішність мешканців Карибських островів, яка поширюється навіть на персонал найкращих готелів, відображається у їхніх медичних картках: рівень серцево-судинних захворювань тут завжди дорівнює нулю, пише Ксенія Карпенко у №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року.
14 годин літаком і $4 тис.
відокремлюють Київ від Карибських островів. І це найбільш неприємне, що
трапляється в подорожі у Домініканську Республіку. Все інше якщо не сам рай, то
принаймні його земна філія.
Природа тут дотримується модних
колірних тенденцій, поєднуючи ультраяскраві фарби, і фото з Карибів не
потребують поліпшення. Втім, як і туристки не потребують у цій подорожі
діамантів та технічних камінців: прикраси можна сміливо залишати вдома, адже в
п'ятизіркових віллах-готелях Карибських островів пафос - не комільфо.
При першому знайомстві з
Карибськими островами згадуєш заїжджену приказку про те, що з милим рай і в
курені, і бачиш її у новому форматі: при виході з літака туристів зустрічає
міжнародний аеропорт із солом'яним дахом і делегація аборигенів, які співають
вічну Besame mucho.
Потім блакитний океан з
температурою води 28˚С, морепродукти, що тануть у роті, і ненав'язливий
персонал переконують в тому, що рай-таки тут.
Навіть на демократичних і розслаблених Карибах нікуди не дітися від людського фактора
А тепер по порядку. Навіть на
демократичних і розслаблених Карибах нікуди не дітися від людського фактора.
Інформація для любителів відпочинку "без росіян": значну частину
"карибо-туристів" складають американці - їм-то летіти кілька годин.
Хоча росіян теж вистачає, їх легко розпізнати за товстим золотим ланцюжком на
шиї і матусями, котрі репетують на діточок. Останні - б'юся об заклад -
найгучніше з того, що ви почуєте на цьому узбережжі Атлантичного океану.
Домініканська Республіка колись
була іспанською колонією, і персонал говорить іспанською, а іноді непогано
висловлюється і англійською. Ще одна його відмітна риса - повільність: місцеві мешканці
ніколи нікуди не поспішають.
І поки туристи обіцяного три роки
чекають, населення Карибських островів пожинає плоди своєї безтурботності:
рівень серцево-судинних захворювань тут міцно закріплений за позначкою "нуль".
До речі, чи то нам пощастило, чи то це і справді був Royal Service [послуга
"королівський сервіс"] - шампанське із самого ранку нам розливали не
по-карибськи швидко, як тільки ми спустошували келихи.
У Домінікані всі готелі високого
класу, з величезними територіями, засадженими тропічною рослинністю, в якій
походжають місцеві красуні-птиці.
Любителів фауни хочу відразу
попередити: павичів, що розгулюють тут, годувати не варто - якщо ви, звичайно,
не хочете серед ночі виганяти зі своєї вілли нахабну птицю, яка знову зголодніє.
Ми зупинилися в Melia Сaribe
Tropical, готелі міжнародної мережі Melia, на території якого відкрито добрий
десяток ресторанів з великою географією кухонь, від французької до тайської.
Меню у всіх ресторанах щадне, для тих, хто дотримується здорового способу
життя, а кухарі відмінно знають свою справу: наприклад, в ресторані французької
кухні Ma Maison равлики по-бургундськи точно так само танули в роті, як і в
паризькому ресторані L'Escargot Montorgueil. Ось тільки розплачуватися за
рахунком тут не доведеться: більшість ресторанів готелю входять у систему a la
carte - all inclusive.
Раджу відвідати аналог
популярного в Лондоні Burger & Lobster - карибський Lobster & Steak.
Єдина його відмінність від британського брата в тому, що в Lobster & Steak за
гігантського лобстера і такого ж лангуста доведеться заплатити вдвічі більше -
$40. Правда, і розміри тамтешньої страви більші, та й в черзі, на відміну від лондонського
закладу, стояти не треба. До лобстерів подають салат, картопляне пюре під
вершковим соусом і овочі гриль. І шампанське - скільки душа бажає.
Тижня на Карибських островах
достатньо для насолоди дозвільним пляжним відпочинком з найкращою у світі
пінаколадою, і недостатньо для відвідування всіх екскурсій
Тижня на Карибських островах
достатньо для насолоди дозвільним пляжним відпочинком з найкращою у світі
пінаколадою, і недостатньо для відвідування всіх екскурсій. Але й у поїздках
треба знати міру: наприклад, у Санто-Домінго, столицю Домініканської Республіки,
їхати не варто. Це щось середнє між Харковом часів перебудови і Тунісом.
А ось на що варто витратити час,
так це на острів-заповідник Cаона і його ідеальний пляж Canto de la Playa.
Острів, відкритий в 1494 році Христофором Колумбом, досить великий, але на
ньому немає готелів, і дістатися сюди можна лише човном, попередньо забронювавши
поїздку у туроператора. Шлях на Саону займає півтори-дві години. Годину за кермом
і годину - човном. Причому водний шлях лежить через мангрові зарості, а вода
тут кришталево чиста.
Дорогою в Саону наївного туриста
можуть спокусити полюванням на морських зірок, мовляв, "вам буде надана
можливість викупатися з морськими зірками, які живуть у блакитних водах
Карибського моря". Погоджуйтеся тільки в тому випадку, якщо морські зірки
- ваш коник. На ділі це виглядає приблизно так: ви підпливаєте катером до
берега, і шкіпер непомітно викидає кілька заздалегідь спійманих ним же морських
зірок ближче до берега. Потім ви пірнаєте за ними і, намагаючись приховати
розчарування, фотографуєтеся.
Зате сам острів Саона -
точнісінько райські домініканські пейзажі в каталогах турфірм. І навіть кращий.
Причому перевірено - кращий без програми Photoshop. Це те місце на землі, де
веб-дизайнер не знайшов би собі роботи.
Цей матеріал опубліковано в №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.