Фото: Фото Раяна Еріксона
Гудаурі вражає гірськими видами
Про день у Гудаурі розповідає Максим Кот, танцюрист, мандрівник і шанувальник екстремального спорту, який з'їздив на грузинський гірськолижний курорт покататися і відвідати друзів. Матеріал розміщено у №17-18 журналу Корреспондент від 3 травня 2013 року.
Що побачити
Головне – легендарний Казбек. У сонячну погоду, коли
відкриті підйомники на всі вершини, обов'язково вирушайте на Садзелі: звідти
відкривається незабутній вид на цей знаменитий згаслий вулкан висотою 5 тис. м,
описаний чи не всіма російськими класиками. Там вам точно забезпечено кілька відмінних
фотографій.
Причому, навіть якщо ви "сніговий новачок", спуститися
назад можна і не по чорній трасі, а все на тому ж підйомнику.
Де відчути місто
Походіть по місцевих кафе і ресторанчиках: усі як один
вражають місцевою гостинністю, а спостерігати за палкими грузинами в їхній
рідній стихії – справжнє задоволення. Як, втім, і бенкетувати.
На що краще не дивитися
Намагайтеся не ходити по курорту вночі на самоті:
небезпечні не люди, а величезні бездомні собаки, які вдень здаються цілком
миролюбними. Припасіть номер місцевого таксиста або гуляйте компанією.
Що вражає
Велич Кавказького хребта, неймовірна кількість снігу, яструби
й орли, що ширяють у небі, сліди зайців під підйомниками, якщо пощастить – бурі
боязкі лисиці в ущелинах, шум гірської річки, автентична кухня, вино, тости і
сам факт того, що перебуваєш над хмарами. Після такого інакше дивишся на хмари
у місті: десь там і ти був ...
До речі, особливе враження справляє вигляд бородатих
ченців з високогірних монастирів, що розсікають на лижах прямо в рясах.
Найкорисніші слова
"Гамарджоба генацвале!" – "Вітаю, шановний!". "Гамаджос!"
– "Хай живе!". "Нахвамзіс" – "до побачення". "Алаверди" – пропозиція доповнити
або продовжити тост.
Де і що поїсти
На відміну від екстремального туризму, який до смаку не
всім, кулінарна складова подорожі в Гудаурі не залишить байдужим нікого. Тут
смачно готують шашлик, кебаб, форель, хачапурі і хінкалі.
Місцеві люблять зайти на чарку чачі, місцевої самогонки,
і десяток чарівних пельменів у Хінкальну у верхньому Гудаурі. Там можна
побачити і на сам процес приготування хінкалі.
Ситний обід коштує 20 ларі (120 грн.), причому порції
великі. Суп, м'ясо і салат – це повноцінний обід на двох.
На що витратити $ 100
Якщо вистачить сміливості, покатайтеся в сонячну погоду
на параплані або вертольоті: Гудаурі з висоти пташиного польоту – незабутнє
видовище.
А якщо вважаєте, що польоти варто залишити птахам,
витратьте на гарне місцеве вино. Воно тут на будь-який гаманець: додому везуть
і домашнє сапераві в п’ятилітрових пластикових каністрах за $ 20 (хоча офіційно
провозити дозволено всього 2 л), і дорогі колекційні
сорти вин.
Люди
Наполегливі, вперті, наївні, красиві і неквапливі. Раджу
виявляти максимум поваги, тоді з ними можна домовитися про що завгодно. А ось
вступати в суперечку з місцевими жителями абсолютно марно.
Що взяти із собою
"Грузинський снікерс" – чурчхелу, дві пляшки
вина, теплі шкарпетки з ручною вишивкою, колоритний головний убір. За всім цим
добром найкраще вирушати за добу до відльоту в Тбілісі: це красиве давнє місто –
окрема історія, заради якої варто пожертвувати днем у горах.
Як дістатися
Грузинськими авіалініями або МАУ до Тбілісі ($ 300), а
звідти трансфером до курорту. Можна заощадити, долетівши на Wizz Air з Києва до
Кутаїсі, але звідти до Гудаурі доведеться їхати ще 300 км.
РАЗОМ: $ 200 (вартість 4-зіркового готелю на добу й обід
з вечерею в ресторані на одну людину)
***
Цей матеріал опубліковано в №17-18 журналу Корреспондент від 3 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.