Мешканці Гібралтару, маленької, але важливої території, витискують максимум зі свого унікального політичного і географічного положення, пише Андрій Сташко, податковий консультант, у №19 журналу Корреспондент від 17 травня 2013 року.
Перше враження про Гібралтар – він ще менше, ніж здавався
на картах і фотографіях. Епітет "величезний" тут доречний тільки в одному
випадку – коли мова йде про саму скелю Гібралтар, яку місцеві жителі називають
просто Скеля. Крута кам'яниста гора домінує над поселенням, займаючи майже всю
територію і змушуючи людей тіснити свої будинки на вузьких смужках рівної суші
на самому березі Середземного моря.
Потрапити українцеві в Гібралтар нелегко – потрібна або
місцева віза, або річна віза до Великобританії. В'їхати туди можна трьома
шляхами: по суші через кордон з Іспанією, морем або літаком. Останній варіант
найцікавіший – гібралтарці гордо заявляють, що їхній аеропорт найнебезпечніший
у Європі. Через брак зайвого місця злітно-посадкова смуга побудована на штучно
намитій у морі землі.
Через таке розташування смуга перетинає головну вулицю
Гібралтару. Під час злету або посадки літака рух автомобілів і пішоходів по
дорозі перекривають шлагбаумами, як на звичних для нас залізничних переїздах.
Незважаючи на невелику територію, в Гібралтарі є своє
телебачення, радіо, преса, парламент на 15 депутатів і Конституція. Є
футбольний чемпіонат, всі ігри якого проводяться на єдиному стадіоні, і
національна збірна. В обігу своя валюта – гібралтарський фунт. Працює навіть
місцевий мобільний оператор, що непогано для клаптика землі у 7 кв. км і 30
тис. населення.
Будь-який гібралтарський таксист заразом є офіційним гідом і може проводити на своєму таксі екскурсії. Вибравши такий варіант, ви об'їдете все місто за півтори
години
Будь-який гібралтарський таксист заразом є офіційним
гідом і може проводити на своєму таксі екскурсії. Вибравши такий варіант, ви
об'їдете все місто за півтори години. Я волів розтягнути задоволення і гуляв по
Гібралтару пішки.
Завдяки невеликій території за пам'ятками далеко ходити
не треба. Спочатку варто пройтися по набережній, розглядаючи стоянку яхт,
круїзний причал і вантажний порт. Потім можна спробувати зазирнути за паркан
бази військово-морського флоту Великобританії. Британські кораблі й авіація вже
не мають постійної присутності в Гібралтарі, і використовують цю точку як
перевалочний пункт.
Обслуговування морських перевезень – ремонт, стоянка, паливо, харчування та медобслуговування команд – приносить істотний дохід до місцевого бюджету
Обслуговування морських перевезень – ремонт, стоянка,
паливо, харчування та медобслуговування команд – приносить істотний дохід до
місцевого бюджету. Для моряків у порту навіть побудований госпіталь, куди вони
можуть потрапити без будь-яких віз.
Надивившись на роботу порту, можна піднятися вище, в
центр міста. Тут чисто, хоч і тісно. Намагаючись якомога ефективніше забудувати
дефіцитну територію, довелося піти на компроміс у ширині доріг. Але вузькі
вулиці не бентежать водіїв. Особистий транспорт тут у пошані – у більшості
сімей по два автомобілі і ще мопед. Причому бензин дешевше, ніж у сусідній
Іспанії, і деякі іспанці приїжджають сюди заправитися. До речі, незважаючи на
приналежність до Великобританії, рух в Гібралтарі правосторонній.
Туристам подобаються контрасти місцевого побуту на кшталт
знаменитих британських червоних телефонних будок поруч з величезними тропічними
пальмами. Вулицями розвішані плакати з проханням не годувати мавп, які теж є
тамтешньою пам'яткою. Щоб їх побачити, треба піднятися на скелю. Гібралтарські
макаки не бояться людей, сміливо стрибають по дахах автомобілів, а в пошуках
їжі можуть спуститися в місто і зазирнути на чию-небудь кухню.
Крім знайомства з мавпами, на скелі можна зайти в давню природну
печеру, в якій зараз влаштований сучасний концертний зал. Варто подивитися і на
мережу оборонних підземних ходів, вибитих у скелі в XVIII столітті, зі
встановленими там особливими гарматами для стрільби вниз.
Можна покататися на канатній дорозі від підніжжя скелі до
її вершини. З гори відкривається чудовий вид на протоку та іспанські міста Ла
Лінеа і Альхесірас, а в гарну погоду чудово видно Африку.
Географічне положення накладає особливий відбиток на місцевий побут. Всі гібралтарці володіють іспанською та англійською, а між собою спілкуються страшною сумішшю цих мов
Географічне положення накладає особливий відбиток на
місцевий побут. Всі гібралтарці володіють іспанською та англійською, а між
собою спілкуються страшною сумішшю цих мов. Прісну воду тут отримують з
морської, а раніше взагалі збирали дощову.
Через дорожнечу нерухомості деякі жителі Гібралтару
переїхали в сусідні іспанські міста, а багато іспанців вирушають до Гібралтару
щодня на роботу.
Також Великобританія запропонувала Іспанії спільно
використовувати місцевий аеропорт. Такі відносини стали можливими недавно –
після втрати Іспанією контролю над Гібралтаром на початку XVIII століття про
жодну співпрацю мова не йшла. І навіть зараз Іспанія протестує проти ухвалення
гібралтарської футбольної збірної в УЄФА і все ще обмежує проліт для літаків,
що летять до сусідів, над своєю територією.
Місцеві жителі вважають за краще залишатися частиною Сполученого Королівства, хоча і не вважають себе британцями. Великобританія взяла на себе гарантії безпеки Гібралтару, і, крім того, запрошує найкращих випускників місцевих шкіл на навчання
Самі ж місцеві жителі вважають за краще залишатися
частиною Сполученого Королівства, хоча і не вважають себе британцями.
Великобританія взяла на себе гарантії безпеки Гібралтару, і, крім того,
запрошує найкращих випускників місцевих шкіл на навчання.
Після закінчення холодної війни Гібралтар вже не є однією
з ключових військових баз Великобританії в Середземномор'ї. Після відходу
гарнізону і втрати основного джерела доходу Гібралтар змінив профіль і заробляє
на низьких ставках податків. Наприклад, в Гібралтарі вигідно реєструвати казино
або платити податок з доходів фізичних осіб, якщо розмістити в місцевому банку
кругленьку суму.
***
Цей матеріал опубліковано в №19 журналу Корреспондент від 17 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.