Корреспондент: Точка зору. Територія горілки. Думки щодо потроєння акцизу на пиво

Намір депутатів втричі підняти акциз на пиво в середині бюджетного року не тільки остаточно перетворює Україну на країну горілки і хімічних коктейлів, а й викликає серйозні сумніви в необхідності вкладати величезні гроші в країну, де не поважають інвесторів і власні закони, пише Петро Чернишов, генеральний директор Carlsberg Україна (торгові марки Львівське, Славутич, Балтика, Carlsberg, Tuborg та інші), у колонці, опублікованій у №23 журналу Корреспондент від 14 червня 2013 року.

Дискусії з цифрами і фактами в руках завжди важчі, ніж популістські заяви з розрахунком на те, що населення погано розбирається в конкретному питанні. Саме так зазвичай і відбувається, адже будь-яке питання в галузі економіки вимагає часу для того, щоб розібратися і зрозуміти зв'язок цифр і фактів. Це набагато складніше, ніж кричати з трибуни про "пивний алкоголізм" наприклад.

Давайте для розминки саме з цим питанням і розберемося. Всі хвороби, які визнаються Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), систематизуються в каталозі International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems, або ICD-10 – десятій версії каталогу, затвердженій у 1992 році. Так от у ньому, звичайно ж, є хвороба "алкоголізм", але вона не поділяється за видами алкоголю. Просто "алкоголізм" – і все. Серйозна хвороба, що вимагає серйозного і системного підходу як до лікування, так і до запобігання. Приміром, в Україні, де загальне споживання чистого алкоголю об'ємом 15,4 л на рік значно перевершує межу, встановлену тією ж ВООЗ, – 8 л на рік на людину. І зауважте, 11 л з цих 15,4 – споживання міцного алкоголю (в основному горілки) і лише 3 л – пива. Так з чим саме треба боротися в нашій країні? Тим більше що популярність пива у нас (55 л на людину на рік) нижча, ніж середньоєвропейська, і набагато нижча, ніж у країнах, схожих на нас за менталітетом, – у Польщі, Латвії, Литві, Словаччині. Якщо скептичний читач, озброївшись лише Google, спробує з'ясувати більше про термін "пивний алкоголізм", то він дізнається дві цікаві речі. Перша – у жодній неросійськомовній країні цей термін не використовується – ні пресою, ні лікарями. І друга – цей термін виник у Росії приблизно десять років тому і потім був розтиражований на весь пострадянський простір. Ми запитаємо: ким? Sapienti sat – "мудрому досить", як казали давні римляни ...

Тепер про акциз. Група депутатів внесла законопроект про його потроєння із середини поточного року. Аргументи прості: пивовари дуже багаті і виводять свої прибутки за кордон, а пиво дуже дешеве і нічого страшного не станеться, якщо воно стане коштувати на 3 грн. за 1 л дорожче в магазині. А тепер факти. Не можу говорити від імені всіх, хоча ситуації дуже схожі, але наша компанія за 15 років вклала в Україну понад $ 750 млн і ще жодного разу не повертала гроші акціонерам – дивідендами або викупом акцій: ми тільки реінвестуємо в бізнес. І пояснювати нашим акціонерам, навіщо ми це робимо – адже ринок пива (а отже, і споживання на людину!) падає вже більше чотирьох років, – стає все важче. Це, до речі, до міфу про те, що ми "споюємо населення" – якщо і так, то робимо це дуже невміло.

Тим часом акциз – податок, який сплачується безпосередньо споживачами, тобто в нашому випадку переважно чоловіками України. Завжди і у всіх країнах у разі підвищення акцизу він включається в ціну і виробники перекладають його на споживачів. Нехай про це замислиться кожен чоловік, який купує і п'є пиво.

І знову про дешеве пиво. У нас пляшка горілки коштує приблизно як 4,5 пляшки пива (а після підвищення буде як 3,5), у той час як у Європі цей коефіцієнт перебуває в інтервалі від семи до 12 – залежно від країни

І знову про дешеве пиво. У нас пляшка горілки коштує приблизно як 4,5 пляшки пива (а після підвищення буде як 3,5), у той час як у Європі цей коефіцієнт перебуває в інтервалі від семи до 12 – залежно від країни. Схожі пропорції будуть, якщо взяти співвідношення середньої зарплати в Україні до пляшки пива – і порівняти з європейським. Так, пиво у нас дешеве в абсолюті, і це радує тих небагатьох європейських туристів, які до нас приїжджають. Але який стосунок це має до жителя нашої країни?

І депутати, пропонуючи підвищити акциз виключно на пиво (тобто не чіпаючи акцизи на горілку, вино і різні хімічні джин-тоніки і ром-коли), роблять ці напої набагато доступнішими для споживачів! Невже це і є державна політика – боротьба за здоров'я нації? А фактом є те, що наша компанія за рейтингом журналу Корреспондент за розміром сплачених податків до бюджету країни входить у першу 20! Це серед всіх компаній країни – включаючи і держкомпанії-монополісти. Ми вже платимо податків більше, ніж будь-який інший виробник і пива, і горілки, і вина.

Я вважаю, що Україні потрібно якомога менше державного регулювання. Наша країна не має ресурсної бази, і виграти в глобальній конкуренції ми можемо тільки за рахунок політики laissez faire, як це роблять такі держави, як Сінгапур і Грузія

Я вважаю, що Україні потрібно якомога менше державного регулювання. Наша країна не має ресурсної бази, і виграти в глобальній конкуренції ми можемо тільки за рахунок політики laissez faire, як це роблять такі держави, як Сінгапур і Грузія. На жаль, як ми бачимо щодо нашої галузі, потік регулювання просто заливає, як шторм.

І особливо в цьому контексті насторожує мене і наших європейських акціонерів ставлення в Україні до законів. Вищий законодавчий орган держави просто не має права порушувати закони, які він же і видає. Яка б блага причина при цьому не передбачалася. Податковий кодекс говорить, що податки не можна змінювати в ході бюджетного року – тільки з 1 січня і з попередженням мінімум за шість місяців. І те, що деякі наші депутати і міністри, пропонуючи потроїти акциз в середині року, прямо порушують свої ж закони (з великими труднощами цією ж більшістю прийняті не так давно), змушує поставити й інше запитання: а чи треба взагалі нам продовжувати, а іншим компаніям починати інвестувати в таку нестабільну і непрогнозовану економіку?

Відповідь на це запитання ми скоро дізнаємося.

***

Цей матеріал опубліковано в №23 журналу Корреспондент від 14 червня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.