Корреспондент: Віртуальна доза. Половина молодих українців відчувають залежність від інтернету

Фахівці констатують появу нового виду залежності – від інтернету. Її симптоми знаходить у себе половина молодих українців, пише Максим Бутченко у №24 журналу Корреспондент від 21 червня 2013 року.

Недільного ранку вдома у 16-річної киянки Тетяни Коваленко відключили інтернет, а надвечір у неї стався нервовий зрив.

"Неначе у мене щось вирвали зсередини, утворилася така порожнеча, що мені стало якось темно і страшно", – розповідає Коваленко про тривогу, що охопила її без доступу до Всесвітньої павутини, де вона проводить щодня по багато годин.

Більшість українських підлітків ведуть такий же спосіб життя, що межує з хворобливістю, який психологи порівнюють з абстиненцією при наркоманії та алкоголізмі. За даними опитування, проведеного у 2013 році Інститутом Горшеніна, 72,3% молодих українців не уявляє свого життя без інтернету, а половина молоді (49,6%) констатує власну сильну залежність від онлайн-спілкування.

Якщо у 2007-му підлітки від 12 до 15 років віддавали Глобальній павутині по дві години свого життя на тиждень, то у 2012 році – всі 12 годин, свідчать результати дослідження мережевого маркетингового агентства TNS Ukraine.

Як підлітків, так і багатьох дорослих рабами Мережі робить не так розвиток IT, як соціально-психологічні аспекти кожної особистості та умови виховання і життя

Таке і справді запійне захоплення віртуальним світом – тенденція загальносвітова, наголошують експерти. Причому як підлітків, так і багатьох дорослих рабами Мережі робить не так розвиток IT, як соціально-психологічні аспекти кожної особистості та умови виховання і життя, підсумовує Кімберлі Янг, психіатр клініки The Center for Internet Addiction (США).

Поки що онлайн-залежність не включена в міжнародні класифікатори захворювань, але визнана світовим медичним співтовариством як відхилення від норми. Наприклад, у Китаї ця недуга внесена до списку психічних розладів, а у США від неї вже лікують у спецклініках.

Несформованим підліткам протистояти аномалії важче, ніж дорослим, зауважують учені. "Якщо молода людина кожні 15 хвилин перевіряє пошту або акаунт у соцмережі, це вже симптоми залежності", – стверджує Ларрі Розен, професор Каліфорнійського університету.

Малорухливий спосіб життя, як наслідок, фізичні хвороби, зниження успішності в школі, некомунікабельність і ризик набуття в майбутньому нових більш серйозних емоційних розладів – такі складові діагнозу, винесеного психологами інтернет-залежним

Малорухливий спосіб життя, як наслідок, фізичні хвороби, зниження успішності в школі, некомунікабельність і ризик набуття в майбутньому нових більш серйозних емоційних розладів – такі складові діагнозу, винесеного психологами інтернет-залежним.

Раби мегабайтів

П'ятикласник київської гімназії ім. А. С. Пушкіна Борис Вассерман кожного разу, коли у нього з'являється вільна хвилинка, заходить в улюблену соціальну мережу Вконтакте або починає нову партію онлайн-гри. Якщо ж школяру треба щось уточнити, він в першу чергу заглядає у Вікіпедію. Вассерман зізнається, що не уявляє свого життя без інтернету.

Так само вважають більшість його однокласників. З 20 школярів, опитаних Корреспондентом, тільки один не заходить в інтернет щодня. П'ятикласники проводять у Всесвітній павутині в середньому одну-дві години щодня.

Старші школярі тієї ж гімназії розповідають, що сидять біля монітора значно довше, використовуючи інтернет у найрізноманітніших цілях – скачують реферати, слухають музику, дивляться фільми і, нарешті, спілкуються з друзями.

Восьмикласниця Соня Жмайло стверджує, що може провести без мережевого спілкування кілька днів, наприклад, коли їде на дачу. Однак, повернувшись до міста, надолужує згаяне. Півдня за комп'ютером пролітає, як кілька хвилин, додає вона.

"У ті моменти, коли вирубують інет, відразу відчуваю сильний відчай і безнадію", – зізнається Жмайло.

Поголовне захоплення інтернет-серфінгом підштовхнуло Катерину Мурашову, дитячого психолога із Санкт-Петербурга, провести експеримент. Вона запропонувала підліткам від 12 до 18 років на вісім годин відмовитися від користування комп'ютером, мобільними телефонами, радіо і ТБ.

"Я злякалася збіднення людства в наступному поколінні, – пояснює психолог. – Молодь все більше житиме не в реальному, а у віртуальному світі, який будуть створювати для них інші люди".

20-річний студент Борис Ольшанецький, який дуже полюбляє посидіти в інтернеті, не бажав би для себе такого майбутнього і тому намагається обмежувати своє перебування в онлайні.

Фото з особистого архіву Бориса Ольшанецького
Борис Ольшанецький вважає, що люди, які багато часу проводять у Мережі, у душі залишаються одинокими

"Коли перебуваєш у віртуальному світі, здається, що ти перебуваєш з людиною поруч, але насправді в душі ти самотній", – міркує він.

Люди, надміру захоплені подорожами по віртуальному всесвіту, ризикують потрапити
в складну для себе ситуацію, просто вийшовши на вулицю, попереджають психологи

Люди, надміру захоплені подорожами по віртуальному всесвіту, ризикують потрапити в складну для себе ситуацію, просто вийшовши на вулицю, попереджають психологи. Коваленко згадує, як одного разу заблукала в добре знайомому їй Києві.

"Я була в ступорі, не знала куди йти, але не могла навіть запитати дорогу у перехожих, – розповідає вона. – Не знаю, що сталося, але нічого не змогла сказати в той момент. Напевно, це якісь психологічні проблеми".

Ганна Мироненко, старший науковий співробітник лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології, уточнює, що в Україні поки що не діагностувалася клінічна залежність від Глобальної мережі, проте ознаки психічного звикання в її практиці зустрічаються часто. За словами експерта, у разі запущеної форми такої залежності діти можуть перестати вживати їжу і стежити за власною гігієною.

"Підліток, який проводить по 18 годин біля комп'ютера, потім переживає синдром віднімання, що супроводжується жаром, посмикуванням кінцівок і лихоманкою, – пояснює Мироненко. – Таке траплялося в Китаї і США".

За даними Янг, у кожного восьмого молодого американця є принаймні одна з ознак інтернетоманії. А згідно з результатами дослідження, проведеного у 2012 році на замовлення Європейської комісії в країнах ЄС, найбільше залежних від Мережі дітей живе в Іспанії. Там це відхилення має кожен п'ятий, в Румунії – кожен шостий, у Греції – восьмий, а в Німеччині – кожен 11-й підліток.

Хвороба майбутнього

Уперше термін Internet Addiction Disorder (залежність, що виникає під час користування інтернетом) ввів у 1995 році американський лікар Айвен Голдберг, який поставив цей розлад в один ряд з алкоголізмом і наркоманією.

Саме люди, схильні до зловживання психоактивними речовинами або ігроманії, більше за інших ризикують стати інтернетоманами

До слова, саме люди, схильні до зловживання психоактивними речовинами або ігроманії, більше за інших ризикують стати інтернетоманами, впевнена Янг, яка вже 17 років працює з пацієнтами, які страждають на залежність від Мережі.

Ця недуга, як і нарко- або алкозалежність, легше і швидше розвивається у несформованих підлітків. Ситуацію погіршують батьки, які часто випускають це питання зі свого поля зору, не обмежуючи перебування своїх чад в інтернеті і не прищеплюючи їм правила користування Мережею.

На перший погляд інтернет-залежність менш небезпечна, ніж, приміром, наркоманія, але принцип "рабства" один і той же, застерігають від ілюзій фахівці. Як наркоман може відчувати себе нормально, лише прийнявши дозу, так і інтернетоголік – тільки перебуваючи в кіберпросторі.

Янг так описує суть отримання задоволення і контури входу в залежність від віртуального життя. Користувач легко знаходить спілкування в Мережі, може писати неправду, яку важко перевірити. Відповідно знижується почуття відповідальності – людина почуває себе легко і вільно.

За словами Янг, 75% пацієнтів її клініки звикли до листування в чатах і в реальному житті їм важко знайти контакт з іншими людьми – наприклад, хлопцеві важко познайомитися з дівчиною.

Паралельне життя позначається на успішності в школі – діти прогулюють уроки, – а також викликає замкнутість і опозиційність стосовно батьків. Дитина не може стійко реагувати на критику чи зауваження – звідси сварки та скандали

Крім того, паралельне життя позначається на успішності в школі – діти прогулюють уроки, – а також викликає замкнутість і опозиційність стосовно батьків. Дитина не може стійко реагувати на критику чи зауваження – звідси сварки та скандали, пояснює Ірина Михайлошина, психоаналітик Міжнародного інституту глибинної психології. Відхід у віртуальний світ обмежує можливість навчитися відчувати і співпереживати.

Враховуючи подальше вдосконалення IT, експерти будують невтішні проекції майбутнього. Виросте суспільство, в якому у значної частини людей спостерігатиметься ціннісно-смислова нестабільність, прогнозує Михайлошина.

Фото Дмитра Ніконорова
Ірина Михайлошина застерігає від надмірного користування Мережею

У такому суспільстві можуть почастішати випадки прояву нічим не обґрунтованої агресії, підвищеної дратівливості стосовно оточення і навіть масових вбивств, коли, наприклад, підлітки розстрілюють своїх однокласників у школі.

Однак частина експертів пропонують не згущувати барви, адже у всепоглинаючого захоплення інтернет-спілкуванням є й позитивні сторони. Молодим людям, які у віртуальному океані почуваються як риба у воді, простіше знайти цікаву і високооплачувану роботу, наводить один з аргументів Анатолій Ручка, головний науковий співробітник відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології.

Експерт: Якщо старше покоління українців ще живе часом, у якому головною цінністю є виживання, то молоді підтримують цінності самореалізації, а інтернет цьому сприяє. Це просто інша форма менталітету

"Якщо старше покоління українців ще живе часом, у якому головною цінністю є виживання, то молоді підтримують цінності самореалізації, а інтернет цьому сприяє, – міркує аналітик. – Це просто інша форма менталітету".

Експерти компанії Google залежність від інтернету вважають скоріше позитивним явищем. Мережа допомагає ефективно спілкуватися, дізнаватися новини і орієнтуватися на місцевості, формулює свою досить поширену позицію Дмитро Шоломко, директор Google в Україні.

"Ми розглядаємо інформаційні технології як додаткову можливість, яка полегшує життя людини і розширює горизонти. Але, звичайно, у всьому повинна бути міра", – наголошує він.

Коли підліток цієї міри не знає, це вже привід для занепокоєння, вважають психологи. І якщо не вдалося розв'язати проблему обмеженнями, експерти радять батькам знаходити альтернативу віртуальному світу – прищеплювати своїм нащадкам інші, але корисні залежності, наприклад заняття спортом.

"Дітей треба виховувати на фактурі реального світу", – підсумовує Мурашова. І відразу рекомендує комп'ютер і інтернет "не виключати, а дозовано обмежувати".

***

Цей матеріал опубліковано в №24 журналу Корреспондент від 21 червня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.