Корреспондент: Оптимістична трагедія. Нове дослідження показало, що песимісти живуть довше за оптимістів

Песимісти живуть довше за тих, хто впевнений у власному світлому майбутньому, оскільки не схильні переоцінювати свої шанси і наражати здоров'я на надлишковий ризик, стверджують вчені, пише Олексій Бондарев у №25 журналу Корреспондент від 28 червня 2013 року.

Песимісти не читають новин науки, оскільки там про них пишуть рідко і завжди погано, іронізує американський медик Кеннет Бреннер. Тим часом ситуація може різко змінитися.

У світлі результатів недавніх досліджень піде в історію класична теорія про те, що оптимісти живуть довше за песимістів. Насправді все виглядає інакше: не чекайте від життя багато – довше проживете. Такого висновку на радість песимістам і меланхолікам усіх мастей дійшла група німецьких вчених, яка більше десяти років спостерігала за великою групою людей похилого віку.

Відсутність надій на світле майбутнє є серйозною перевагою в літньому віці, підсумовує автор дослідження Фрідер Ланг з Університету в Ерланген-Нюремберзі.

Чим вище очікування, тим більше розчарувань і хвороб, а чим менше чекає людина від майбутнього, тим довше вона проживе

Чим вище очікування, тим більше розчарувань і хвороб, а чим менше чекає людина від майбутнього, тим довше вона проживе, стверджує Ланг. Уся справа в тому, що оптимісти схильні ризикувати своїм здоров'ям, у той час як песимісти поводяться обережніше.

Ті, хто чекає неприємностей, наприклад хвороб і смерті, мають більш правильне уявлення про прийдешню старість. А ті, хто бачить попереду тільки сонячне світло і веселку, обманюють себе і менш схильні до поміркованого, обережного способу життя, який насправді це життя подовжує, коментує американський науковий оглядач Роуз Евелет.

Сила песимізму

Група німецьких учених на чолі з Лангом спостерігала за станом здоров'я понад 10 тис. осіб у віці від 18 до 96 років і регулярно опитувала піддослідних про рівень їхньої задоволеності життям і про те, чого вони чекають від майбутнього. Зокрема, дослідники бажали знати, наскільки щасливими вони почуваються зараз і наскільки щасливими очікують відчути себе через п'ять років.

Багаторічна робота принесла несподівані плоди. Зрілі учасники, схильні до песимізму, в цілому рідше хворіють і довше живуть, підсумував Ланг.

Вчений: Наше дослідження показало, що бути надто оптимістичним у прогнозі майбутнього найчастіше означає бути схильним до вищого ризику захворювань і смерті

"Наше дослідження показало, що бути надто оптимістичним у прогнозі майбутнього найчастіше означає бути схильним до вищого ризику захворювань і смерті", – каже учений.

Ланг посилається на цікаву статистику здійснення пророцтв людей. 43% опитуваних давали песимістичну оцінку свого майбутнього, вказуючи у відповідях, що не сподіваються відчувати себе щасливими п'ять років по тому. А після закінчення зазначеного терміну в новій серії запитань від групи Ланга вони відповідали, що все-таки відчувають себе щасливими.

32% учасників дослідження, навпаки, були налаштовані надмірно оптимістично. І лише 25% точно передбачали своє відчуття щастя і задоволеності життям у перспективі.

Розглядаючи групу людей старше 65 років, Ланг зазначає, що серед тих, хто був схильний до позитивної оцінки майбутнього, ризик серйозного захворювання зростав у середньому на 9,5%, а ризик смерті – на 10%.

Ланга вражає ще один факт, який йому вдалося встановити в ході своїх досліджень.

"Ми несподівано виявили, що хороший стан здоров'я і стабільний дохід швидше ведуть до скорочення життя, ніж погане здоров'я і низькі доходи", – зазначає вчений.

За його словами, песимізм щодо майбутнього змушує людей – причому не тільки похилого віку – жити обережно, приділяючи увагу своєму здоров'ю і безпеці. Люди, які не чекають дива, проживуть довше, підсумовує Ланг.

Віковий запобіжник

Висновки, зроблені Лангом, наробили багато шуму в науковому світі. До їхнього оприлюднення було прийнято вважати, що саме оптимізм є ключем до довголіття. Ця точка зору настільки міцно утвердилася в масовій свідомості, що вчені, які цікавляться темою довголіття, навіть не намагалися вивчати тему впливу ставлення до життя на його тривалість, зазначає Бреннер.

У зв'язку з цим кількість недавніх досліджень, які підтверджують стару теорію, насправді є невеликою – значно меншою, ніж хотілося б бачити щодо такої актуальної теми, каже він. Але вони все ж є. І вони вступають в протиріччя з результатами роботи Ланга.

Робота групи вчених з Каліфорнійського університету свідчить про те, що життєрадісні оптимісти мають менше проблем зі здоров'ям у віці від 50 років і вище

Так, робота групи вчених з Каліфорнійського університету, результати якої були опубліковані в кінці минулого року, свідчить про те, що життєрадісні оптимісти мають менше проблем зі здоров'ям у віці від 50 років і вище.

Провівши опитування і тести серед 1 тис. жителів каліфорнійського міста Сан-Дієго, вчені склали таку картину. Літні люди з посереднім здоров'ям, але схильні до оптимістичного погляду на життя оцінювали свій стан приблизно так, як і люди зі значно міцнішим здоров'ям, але песимістичним світоглядом.

"Ідеальне здоров'я не є не тільки необхідною умовою для довголіття, але навіть достатньою умовою, – наголошує провідний автор дослідження Філіп Джесте. – Продовжити життя можна, виховуючи в собі оптимізм і життєлюбство, а також активно борючись з депресією".

З цією точкою зору згоден і Нір Барзілаї, дослідник з нью-йоркського медичного коледжу ім. Альберта Ейнштейна. Барзілаї намагався з'ясувати, які саме гени дозволяють ашкеназі – субетнічній групі євреїв, що сформувалася в Центральній Європі, – вирізнятися довголіттям. Вчений аналізував стан здоров'я (як фізичного, так і психологічного) 243 ашкеназі, які досягли 100-річного віку.

"Головне в них відразу впадає в очі, – зазначає Барзілаї. – Це позитивне ставлення до життя".

Рецепт довголіття полягає в поєднанні здорових генів і позитивних життєвих поглядів

Такі люди більше схильні до того, щоб і в літньому віці любити сміх і жарти, зберігати соціальну активність, зазначає вчений. Втім, ці особливості можуть бути продиктовані генами, зазначає він. Тому рецепт довголіття, який, на його думку, полягає в поєднанні здорових генів і позитивних життєвих поглядів, вчений називає "коктейлем довголіття".

Якщо винести питання генів за дужки, то в сухому залишку дослідження Ланга, що зачіпає тільки психологічні аспекти старіння, виглядає досить переконливо, зауважує Бреннер. Вже хоча б тому, що воно тривало десять років і включало більше людей, ніж недавні роботи американських вчених, які приводять до протилежних висновків.

"Спираючись на ці дані, досить дати волю здоровому глузду, – розповідає Бреннер. – Песиміст може говорити, що у нього погано зі здоров'ям, а оптиміст – що у нього відмінно зі здоров'ям, притому що вони можуть лежати на сусідніх ліжках в одній палаті з одним і тим самим діагнозом".

Песимізм – своєрідний запобіжник, який повинен вчасно спрацювати, щоб людина підготувалася до старіння, каже медик. Втім, на його думку, необхідні додаткові дослідження в різних країнах з людьми різних вікових груп для того, щоб остаточно підтвердити правоту Ланга.

***

Цей матеріал опубліковано в №25 журналу Корреспондент від 28 червня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.