Фото: АР
У Греції не буває поганої погоди
Навіть у розпал економічної кризи мешканці курортної частини Греції сприймають туристів як проблему, з якою доводиться миритися. І не втомлюються повторювати: греки так багато дали світу, що тепер можуть відпочити, - пише генеральний директор Printure Ukraine Ігор Кавказький у №27 журналу Корреспондент від 12 липня 2013 року.
В один зі спекотних літніх днів перебування на фантастично
красивому грецькому острові Корфу, в сієсту, яка триває з полудня до третьої-четвертої
години, я пірнув у кондиційований магазин для туристів. Відвідувачів
у магазині не було, а продавець, кремезний колоритний грек, який перебував у
напівсонній нірвані, розплющив і тут же заплющив одне око, коли я вторгся в
його царство недорогих сувенірних виробів, листівок, "подарункової"
оливкової олії і дійсно витончених зразків національних промислів. Незабаром
мені на очі потрапив якийсь арт-об'єкт, майстерно виготовлений з дерева,
призначення якого я зрозуміти не зміг. Я потривожив крамаря:
- Вибачте, сер, що це? Знову розплющилося
лише одне око, і я почув лаконічне:
- Не знаю.
У його голосі не було роздратування, лише вселенська втома. Я уточнив:
- Вибачте, сер, а хто знає?
На цей раз око так і
не розплющилося:
- Турист знає. Турист купить.
Розмова закінчена.
Анімації мінімум, максимум спокою і розслаблення, нудизм вітається повсюдно
Перебуваючи
на острові Корфу, я переконувався у правдивості улюбленого тут висловлювання:
"Греки так багато всього дали світу, що зараз вони можуть відпочити".
Так, зараз греки відпочивають. Можливо,
саме кричущі відмінності між країнами - членами Євросоюзу, від ментальності до
економіки, і змушують його всім світом рятувати Грецію, Ірландію, Кіпр. І хто ще там на черзі?
На
Корфу ми жили в селищі Ніссакі (Острівець), райському містечку з чистісінькою
водою і затишними бухтами. Анімації
мінімум, максимум спокою і розслаблення, нудизм вітається повсюдно.
Остров'яни
виробляють чудової якості оливкову олію, південні фрукти і вино, але
неофіційним їстівним символом є кумкват, або китайський мандарин, який в Європі
росте тільки на Корфу. За
смаком він нагадує мандарин, але з легкою гіркуватістю, і їсти його можна разом
зі шкіркою. Туристи
везуть з Корфу лікери, цукати або варення з кумквата.
Населення
острова - близько 100 тис. осіб. До
Албанії морем - всього 3-5 км, що загострює питання нелегальної еміграції із
сусідньої бідної країни. Але
це ніяк не турбує місцевих мешканців, які живуть у стані безперервної сієсти.
Остров'яни виробляють чудової якості оливкову олію, південні фрукти і вино, але неофіційним їстівним символом є кумкват, або китайський мандарин, який в Європі росте тільки на Корфу
Так,
на ресепшені готелю якось я повідомив милій грекині, що у нас перед входом в
бунгало не горить лампочка. Здавалося
б, все просто: якщо не горить лампочка, значить її треба замінити. Дівчину
чомусь дуже засмутила ця "вкрай сумна й неприємна новина", як
емоційно вона висловилася. Вона
висловила мені свої щирі вибачення і тут же стала комусь телефонувати. Не
розуміючи ні слова грецькою, складно було визначити, чи почала вона розмову
відразу "з лампочки". Думаю,
навряд чи. Але
вже через хвилину вона була так схвильована почутим, що, взявши сигарети і
телефон, залишила робоче місце. Майже
відразу в її руці, як за помахом чарівної палички, з'явилася кавова чашка.
Хвилин
через 15 я пішов, залишивши готельного менеджера з кавою і сигаретою, яка більш
ніж емоційно обговорювала щось по телефону. Мої
погляди ніяк не заважали їй задумливо дивитися вдалину на бірюзову воду
Іонічного моря. До речі, через
три-чотири дні лампочку таки замінили.
Спробую
намалювати суб'єктивний збірний портрет мешканця Корфу. Це
дуже галасливий грек, багато курить, постійно п'є міцну каву - звичайно ж, саме
каву по-грецьки, і горе тому туристу, який назве цей напій кавою по-турецьки.
Це дуже галасливий грек, багато курить, постійно п'є міцну каву - звичайно ж, саме каву по-грецьки, і горе тому туристу, який назве цей напій кавою по-турецьки
Коли
він говорить, руки його повинні бути вільні, оскільки мова жестів більш важлива,
ніж словесне оформлення. Для
нього турист - вимушена незручність, з якою слід змиритися. Одного
разу я почув фразу, сказану таким ось греком на адресу німецьких гостей:
"Ми вже будували Парфенон, коли ви ще лазили по деревах". Коли
ми відпочивали в Непалі, якось підрахували, що за один день почули близько 200
разів слово "намасте", що означає "дякую",
"привіт", "поки" і т. д. На Корфу за день такого ж активного
туристичного життя можна жодного разу не почути слів подяки.
У них інші відмітні
риси. Наприклад, їжа. Це культ. Греки
замовляють набагато більше, ніж з'їдають, їдять руками, всі відразу голосно
говорять, навіть кричать, жестикулюють, занурюючи при цьому свою їжу в спільну
підливу. Ще один культ - діти. Дітей
люблять, напевно, всюди, але так показово тільки тут. Дітям
можна все, особливо хлопчикам, слів "не можна", "припини",
"стій" стосовно дітей не існує. І третій культ - родичі. Родичів
має бути багато, вони постійно поруч, причому жінки завжди виконують соло в
цьому різноголосому хорі людей, які шумлять, курять та пристрасно сперечаються.
І проте в Греції не
все є. Тут
не буває поганої погоди, не може бути поганого настрою і зайвих грошей, яких не
було б на що відразу витратити.
***
Цей
матеріал опубліковано в №27 журналу Корреспондент від 12 липня 2013 року. Передрук
публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З
правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті
Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.