Амбітна кампанія з просування національних проектів полегшує скарбницю на мільярди гривень, а реалізує небагато проектів. І в основному знову-таки за держрахунок, - пише Христина Бердинських у №28 журналу Корреспондент від 19 липня 2013 року.
Коли наприкінці 2010 року
Президент Віктор Янукович доручив Владиславу Каськіву управління національними
проектами, відомство колишнього лідера партії ПОРА відразу ж оголосило плани,
які вражали своїми масштабами. Один безсмертний герой радянської класики оцінив
би такий розмах, як нові Нью-Васюки. Новостворене відомство накидало собі
наступне коло завдань: перетворення Карпат в один з найкращих гірськолижних
курортів Східної Європи, будівництво морського терміналу з прийому скрапленого
газу, а також комплексів з переробки твердих побутових відходів, створення
залізничного сполучення між Києвом і Борисполем, забезпечення населення якісною
питною водою, будівництво доступного житла. І це лише невеликий перелік
грандіозних планів. "Коли ми реалізуємо ці проекти, країна
зміниться", - пообіцяв Каськів Корреспонденту в листопаді 2010-го.
Минуло два з половиною роки, запланованих проектів стало ще більше, однак вигляд країни не змінився
Минуло два з половиною роки,
запланованих проектів стало ще більше, однак вигляд країни не змінився. На
початку липня на сайті Держагентства з інвестицій та управління національними
проектами (Держінвестпроект), яким керує Каськів, з'явилася нова обнадійлива
заяву про те, що міжнародна залізнична компанія PESA Bydgoszcz SA, можливо,
вироблятиме локомотиви на базі одного з українських вагонобудівних підприємств.
Але скоро з'ясувалося, що поляки ще кілька тижнів тому рішуче відмовилися від
планів інвестування в Україні. Міхал Журовські, прес-секретар PESA Bydgoszcz
SA, розповів Корреспонденту, що агентство дійсно організувало візит польських
інвесторів у Дніпропетровськ на підприємство Електровозбуд. Там 6 червня на зустрічі
з представниками Мінінфраструктури та Держінвестпроекту полякам повідомили, що
перші замовлення вони зможуть отримати лише через 3-4 роки. Після чого
закордонні гості відкланялися і відмовилися від планів співпраці з цим
підприємством.
Незважаючи на значні витрати держбюджету на нацпроекти в сумі близько 2 млрд грн., за весь час їхнього існування вони так і не змогли залучити відчутне приватне фінансування
Історія з польською PESA - не
перший прокол Держінвестпроекту. Наприкінці минулого року репутація відомства
та його керівника були відправлені в нокдаун іспанським лижним інструктором
Хорді Сарда Бонвеї. З останнім як з представником іспанської компанії Gas
Natural Fenosa агентство Каськіва і члени уряду підписали контракт на
будівництво LNGтермінала під Одесою вартістю $1млрд. Пізніше з'ясувалося, що
таких коштів у лижного інструктора немає і ніякого відношення до відомої
компанії він не має. Іміджеві проколи - не єдині претензії до роботи Каськіва
та його команди.
Незважаючи на значні витрати держбюджету
на нацпроекти в сумі близько 2 млрд грн., за весь час їхнього існування вони
так і не змогли залучити відчутне приватне фінансування, а ті деякі
фрагментарні проекти, які пустили коріння, реалізовуються за рахунок державних
коштів. "Сформовано окремі проекти, ніяк не пов'язані між собою, а
найуспішніший проект Нове життя [будівництво перинатальних центрів]
реалізується в основному за держрахунок", - каже Ярослав Жалило, перший
заступник директора Націнституту стратегічних досліджень при Президентові
України.
Великі плани
На сьогоднішній день нацпроекти
розділені на шість пріоритетів: Нова енергія, Нова якість життя, Місто
майбутнього, Нова інфраструктура, Олімпійська надія - 2022 і Агроперспектива.
Кожен з пріоритетів включає в себе кілька проектів, всього їх 17. На регіональному
рівні ними займаються 27 бюджетних установ - регіональних центрів з інвестицій
та розвитку. Для управління окремими нацпроектами створено 13 держпідприємств.
Ця грандіозна держмашина працює
неефективно, переконані аналітики державного Націнституту стратегічних
досліджень, проаналізувавши роботу агентства Каськіва з моменту його заснування
наприкінці 2010 року.
У деяких проектах вдалося досягти певних успіхів. Побудовано десять
перинатальних центрів (проект Нове життя), в Одесі відкрито перший водомат (Якісна вода), проведено навчання вчителів із 700 шкіл (Відкритий світ)
У деяких проектах вдалося досягти
певних успіхів. Побудовано десять перинатальних центрів (проект Нове життя), в
Одесі відкрито перший водомат (Якісна вода), проведено навчання вчителів із 700
шкіл (Відкритий світ). А в рамках проекту Енергія природи компанія ДТЕК
запустила Ботієвську вітряну електростанцію. Хоча експерти вважають, що великої
заслуги агентства в цьому немає, оскільки вони реалізовуються в основному за
держкошти. Іншими словами, відомство більшою мірою виконувало функцію розподілу
держфінансування, ніж залучення зовнішніх інвесторів. Так, на будівництво та
забезпечення апаратурою тільки перинатальних центрів з бюджету було виділено
830 млн грн.
Однак всі інші проекти - Олімпійська
надія-2022, Дунайський коридор, Індустріальні парки, LNG-термінал і багато
інших - перебувають лише в процесі розробки техніко-економічного обґрунтування
або на етапі затвердження кошторису, кажуть експерти. Наприклад, проект
Повітряний експрес, будівництво залізничного сполучення між Києвом і аеропортом
Бориспіль, планували запустити до початку футбольного чемпіонату Євро-2012. З
моменту його схвалення Кабміном пройшло вже три роки. Але тільки в 2013-му
вдалося нарешті залучити кредитні кошти Експортно-імпортного банку Китаю під
держгарантії українського уряду. Тепер електричка з Києва до аеропорту Бориспіль
поїде в кращому випадку у 2015-му.
Відомство більшою мірою виконувало функцію розподілу держфінансування, ніж залучення зовнішніх інвесторів
У підсумку, на думку Каськіва, на
стадії практичної реалізації зараз дев'ять з 17 нацпроектів. У Націнституті
стратегічних досліджень вважають, що насправді - тільки три з 17, а для п'яти
проектів лише розробляються техніко-економічні обґрунтування, за іншими ж лише
підписані меморандуми про співпрацю.
Проте Каськів оптимістичний у
своїх прогнозах. Він не знайшов часу на особисту зустріч, але через прес-службу
Держінвестпроекту повідомив, що за два роки роботи агентство залучило в
економіку України близько 9 млрд грн., з них 3,8 млрд грн. - завдяки
презентації національних проектів за кордоном. Крім того, держорган здійснює
супровід 17 стратегічних інвесторів, продовжує Каськів, не називаючи їх. Також
в рамках сервісу Invest Ukraine підписано 34 угоди і меморандуми, йдеться у
відповіді пресслужби виданню. Як успішний приклад своєї роботи Держінвестпроект
наводить компанію Monsanto, найбільшого в світі виробника насіння. Нещодавно
вона заявила про своє рішення інвестувати 1,12 млрд грн. в будівництво заводу
під Вінницею. У Націнституті ж стратегічних досліджень говорять, що велика частина
статистики - це лише декларації про наміри, а не реальні гроші, які вже зайшли
в країну. Загальна цифра залучених інвестицій крім іншого включає в себе і кредит
від китайців на суму близько 3 млрд грн, виданий під держгарантії уряду.
Прихована реклама
Відтоді як в Держінвестпроекту
визначилися з ключовими напрямками для інвестицій, стартувала масштабна
рекламна кампанія нацпроектів в Україні і за кордоном. За підрахунками сайту
Наші гроші, починаючи з 2011 року Держагентство витратило на рекламу, соціальні
дослідження та інші маркетингові заходи близько 96 млн грн.
Протягом 2011-2012 років Каськів
і його команда побували майже в 20 країнах світу і взяли участь у 30
спеціальних заходах. Цього року делегація Держінвестпроекту відвідає ще 15
зарубіжних міст у рамках чергового туру роуд-шоу.
Аналізуючи закордонні вояжі
представників цієї організації, Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного
фонду Sigma Bleyzer, з іронією запитує про те, чому Каськів та його делегація
люблять відвідувати одні і ті ж географічні точки, наприклад Вашингтон,
Нью-Йорк і Лондон. "Адже гроші є у багатьох інших регіонах, у тій же
Росії", - говорить експерт. До того ж багато співробітників українських
диппредставництв розповідають про нагальну організацію подібних візитів, що в
результаті відбивається на якості презентацій нацпроектів за кордоном, пояснює
Жалило.
Викликають питання у експертів і
рекламні кампанії нацпроектів в ЗМІ. Тендери на їхнє проведення виграють фірми,
мало відомі на ринку. Так, у 2011-му підряд на рекламу в іноземних ЗМІ отримала
фірма Космополітен менеджмент. Вона повинна була розмістити рекламні матеріали
в зарубіжній пресі, а також 200 білбордів та відеороликів у Великобританії,
Німеччині та Австрії. За це їй належало 11,87 млн грн. держкоштів. Фірму
заснував Андрій Матюханов. У 2008 році він балотувався до Київради за списками
ПОРИ, коли її ще очолював Каськів. Корреспондент запитав у Матюханова, в яких
зарубіжних ЗМІ була розміщена реклама Держагентства. Він заявив, що давно не
пов'язаний з фірмою, і пообіцяв передати прохання видання в Космополітен
менеджмент. Пізніше Матюханов повідомив, що компетентна людина у відпустці.
З 2011 року Держагентство витратило на рекламу, соціальні дослідження та інші маркетингові заходи близько 96 млн грн
У 2012-му підряд на рекламу
нацпроектів в українських ЗМІ опинився у луцької фірми Глорія. Її заснував Олександр
Серватович, теж не чужа Каськіву людина. У 2006 році він був включений у
виборчий список ПОРИ на парламентських виборах. Напередодні проведення тендеру
фірма змінила власника. У Глорії на запит видання не відповіли.
Торік тендер на освітлення
роуд-шоу в зарубіжних медіа виграла словацька Ost-West. Коротка інформація про
неї у відкритих держреєстрах Словаччини свідчить про те, що це вкрай
диверсифікований бізнес. Фірма займається лізинговою діяльністю, консультаційними
послугами, орендою нерухомості, оптовою та роздрібною торгівлею, а також надає
рекламні послуги. Петро Остромецький, керівник фірми, пообіцяв розповісти про
те, якими проектами Ost West займалася раніше і про співпрацю з українським
Держагентством, як тільки вийде з відпустки. Але так і не надав коментарів.
Хоча з Україною підприємець напевно непогано знайомий, він є дилером літаків
моделі Shark в Україні та Росії.
Щоб дати можливість всім героям
статті, включаючи Каськіва, висловити свою точку зору, Корреспондент затримав
матеріал на кілька тижнів. У результаті для відповідей на питання видання у
героїв статті було більш як місяць.
Серед усіх кампаній, які
займалися рекламою нацпроектів, на контакт з виданням пішла тільки громадська
організація Розмай. У 2011-му вона отримала близько 13 млн грн. на рекламу
нацпроектів в Україні. Директор Розмаю, режисер Вадим Кастеллі, надав список
видань і телеканалів, де розміщувалася реклама. "Ми пройшли дві ретельні
зовнішні перевірки КРУ і податкової. Без претензій", - каже режисер.
Гроші - туди, де їх не чекають
Експерти ставлять під сумнів саму
доцільність створення подібного агентства. Навіть наймасштабніша реклама
нацпроектів не допоможе залучити інвесторів, якщо в Україні не зміниться
бізнес-середовище, вважають вони. "Якщо покладатися тільки на роуд-шоу і
PR і не покращувати умови для ведення бізнесу, важко залучити якихось
інвесторів", - упевнений Устенко. Він вважає, що не можна завищувати
очікування інвесторів, обіцяючи їм інвестиційний рай при роботі з нацпроектами,
адже ці обіцянки розбиваються об українську дійсність.
Навіть наймасштабніша реклама нацпроектів не допоможе залучити інвесторів, якщо в Україні не зміниться бізнес-середовище
Морган Вільямс, президент
американо-української ділової ради, розповідає про те, як українські нацпроекти
були представлені в США і в 2011-му, і в 2012 році. Американських інвесторів
зацікавив проект з переробки твердих побутових відходів, створення інноваційного
парку Bionic Hill і розширення доступу до інтернету по всій Україні. Але потім
американець переходить від лірики до прози. Вільямс каже, що багато
американських компаній вже працюють на українському ринку, але з низки причин
вони не інвестують в Україну більше, ніж могли б. Серед них, за його словами,
тендітна макроекономічна картина, відсутність нових домовленостей з МВФ,
корумпована судова система, рейдерські захоплення приватної власності і
приватних активів, коли суди, по суті, стають центром корпоративного
рейдерства. Бентежить їх і надмірно жорстка політика Нацбанку щодо інвестицій,
фінансових і валютних операцій, корупція, відкати, хабарі, загальна слабкість
банківської системи і той факт, що Україна досі не підписала Угоду про
асоціацію з ЄС. До всього цього - сотні непотрібних і дорогих регуляторних
дозволів, ліцензій, печаток, погоджень, документів, які потрібні для ведення
або інвестування в бізнес, ділиться своїми спостереженнями Вільямс.
Не дивно, що в таких умовах
реалізація нацпроектів просувається повільно. Також вражає аналітиків і
величезна кількість нацпроектів. Наприклад, у Російській Федерації свого часу
здійснювалося чотири нацпроекти і завершилися вони невдачею, в Індії - два,
Ірландії, Сербії, Данії, Бразилії, Австралії - по одному проекту.
Який ефект від реклами
українських нацпроектів і чи є до них інтерес за кордоном? Оцінити це непросто.
У прес-службі Держінвестпроекту надали посилання на статті про нацпроекти в
зарубіжних медіа. Cеред них - маловідомі в Україні Ukraine-arabia,
Inteligemcia, Koreatimes, Brasiliaweb, Diplomatmagazine, наголосивши, що частина
публікацій вже міститься в архівах видань.
У виданнях же зі світовим ім'ям на
кшталт The New York Times або The Guardian знайти матеріали про українські
нацпроекти у відкритому доступі також було легко. Проте всі вони стосувалися
фіаско України в історії з LNG-терміналом.
***
Цей матеріал опубліковано в №28
журналу Корреспондент від 19 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу
Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів
журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна
ознайомитися тут.