Головна
 

Корреспондент: Нові Нью-Васюки. Як Держінвестпроект просуває націнтереси України

22 липня 2013, 09:57
0
152
Держінвестпроект - нацпроекти
Фото: Дмитро Ніконоров/Корреспондент
Владислав Каськів керує 17 нацпроектами, більша частина з них поки тільки на папері

Амбітна кампанія з просування національних проектів полегшує скарбницю на мільярди гривень, а реалізує небагато проектів. І в основному знову-таки за держрахунок, - пише Христина Бердинських у №28 журналу Корреспондент від 19 липня 2013 року.

Коли наприкінці 2010 року Президент Віктор Янукович доручив Владиславу Каськіву управління національними проектами, відомство колишнього лідера партії ПОРА відразу ж оголосило плани, які вражали своїми масштабами. Один безсмертний герой радянської класики оцінив би такий розмах, як нові Нью-Васюки. Новостворене відомство накидало собі наступне коло завдань: перетворення Карпат в один з найкращих гірськолижних курортів Східної Європи, будівництво морського терміналу з прийому скрапленого газу, а також комплексів з переробки твердих побутових відходів, створення залізничного сполучення між Києвом і Борисполем, забезпечення населення якісною питною водою, будівництво доступного житла. І це лише невеликий перелік грандіозних планів. "Коли ми реалізуємо ці проекти, країна зміниться", - пообіцяв Каськів Корреспонденту в листопаді 2010-го.

Минуло два з половиною роки, запланованих проектів стало ще більше, однак вигляд країни не змінився

Минуло два з половиною роки, запланованих проектів стало ще більше, однак вигляд країни не змінився. На початку липня на сайті Держагентства з інвестицій та управління національними проектами (Держінвестпроект), яким керує Каськів, з'явилася нова обнадійлива заяву про те, що міжнародна залізнична компанія PESA Bydgoszcz SA, можливо, вироблятиме локомотиви на базі одного з українських вагонобудівних підприємств. Але скоро з'ясувалося, що поляки ще кілька тижнів тому рішуче відмовилися від планів інвестування в Україні. Міхал Журовські, прес-секретар PESA Bydgoszcz SA, розповів Корреспонденту, що агентство дійсно організувало візит польських інвесторів у Дніпропетровськ на підприємство Електровозбуд. Там 6 червня на зустрічі з представниками Мінінфраструктури та Держінвестпроекту полякам повідомили, що перші замовлення вони зможуть отримати лише через 3-4 роки. Після чого закордонні гості відкланялися і відмовилися від планів співпраці з цим підприємством.

Незважаючи на значні витрати держбюджету на нацпроекти в сумі близько 2 млрд грн., за весь час їхнього існування вони так і не змогли залучити відчутне приватне фінансування

Історія з польською PESA - не перший прокол Держінвестпроекту. Наприкінці минулого року репутація відомства та його керівника були відправлені в нокдаун іспанським лижним інструктором Хорді Сарда Бонвеї. З останнім як з представником іспанської компанії Gas Natural Fenosa агентство Каськіва і члени уряду підписали контракт на будівництво LNGтермінала під Одесою вартістю $1млрд. Пізніше з'ясувалося, що таких коштів у лижного інструктора немає і ніякого відношення до відомої компанії він не має. Іміджеві проколи - не єдині претензії до роботи Каськіва та його команди.

Незважаючи на значні витрати держбюджету на нацпроекти в сумі близько 2 млрд грн., за весь час їхнього існування вони так і не змогли залучити відчутне приватне фінансування, а ті деякі фрагментарні проекти, які пустили коріння, реалізовуються за рахунок державних коштів. "Сформовано окремі проекти, ніяк не пов'язані між собою, а найуспішніший проект Нове життя [будівництво перинатальних центрів] реалізується в основному за держрахунок", - каже Ярослав Жалило, перший заступник директора Націнституту стратегічних досліджень при Президентові України.

Великі плани

На сьогоднішній день нацпроекти розділені на шість пріоритетів: Нова енергія, Нова якість життя, Місто майбутнього, Нова інфраструктура, Олімпійська надія - 2022 і Агроперспектива. Кожен з пріоритетів включає в себе кілька проектів, всього їх 17. На регіональному рівні ними займаються 27 бюджетних установ - регіональних центрів з інвестицій та розвитку. Для управління окремими нацпроектами створено 13 держпідприємств.

Ця грандіозна держмашина працює неефективно, переконані аналітики державного Націнституту стратегічних досліджень, проаналізувавши роботу агентства Каськіва з моменту його заснування наприкінці 2010 року.

У деяких проектах вдалося досягти певних успіхів. Побудовано десять
перинатальних центрів (проект Нове життя), в Одесі відкрито перший водомат (Якісна вода), проведено навчання вчителів із 700 шкіл (Відкритий світ)

У деяких проектах вдалося досягти певних успіхів. Побудовано десять перинатальних центрів (проект Нове життя), в Одесі відкрито перший водомат (Якісна вода), проведено навчання вчителів із 700 шкіл (Відкритий світ). А в рамках проекту Енергія природи компанія ДТЕК запустила Ботієвську вітряну електростанцію. Хоча експерти вважають, що великої заслуги агентства в цьому немає, оскільки вони реалізовуються в основному за держкошти. Іншими словами, відомство більшою мірою виконувало функцію розподілу держфінансування, ніж залучення зовнішніх інвесторів. Так, на будівництво та забезпечення апаратурою тільки перинатальних центрів з бюджету було виділено 830 млн грн.

Однак всі інші проекти - Олімпійська надія-2022, Дунайський коридор, Індустріальні парки, LNG-термінал і багато інших - перебувають лише в процесі розробки техніко-економічного обґрунтування або на етапі затвердження кошторису, кажуть експерти. Наприклад, проект Повітряний експрес, будівництво залізничного сполучення між Києвом і аеропортом Бориспіль, планували запустити до початку футбольного чемпіонату Євро-2012. З моменту його схвалення Кабміном пройшло вже три роки. Але тільки в 2013-му вдалося нарешті залучити кредитні кошти Експортно-імпортного банку Китаю під держгарантії українського уряду. Тепер електричка з Києва до аеропорту Бориспіль поїде в кращому випадку у 2015-му.

Відомство більшою мірою виконувало функцію розподілу держфінансування, ніж залучення зовнішніх інвесторів

У підсумку, на думку Каськіва, на стадії практичної реалізації зараз дев'ять з 17 нацпроектів. У Націнституті стратегічних досліджень вважають, що насправді - тільки три з 17, а для п'яти проектів лише розробляються техніко-економічні обґрунтування, за іншими ж лише підписані меморандуми про співпрацю.

Проте Каськів оптимістичний у своїх прогнозах. Він не знайшов часу на особисту зустріч, але через прес-службу Держінвестпроекту повідомив, що за два роки роботи агентство залучило в економіку України близько 9 млрд грн., з них 3,8 млрд грн. - завдяки презентації національних проектів за кордоном. Крім того, держорган здійснює супровід 17 стратегічних інвесторів, продовжує Каськів, не називаючи їх. Також в рамках сервісу Invest Ukraine підписано 34 угоди і меморандуми, йдеться у відповіді пресслужби виданню. Як успішний приклад своєї роботи Держінвестпроект наводить компанію Monsanto, найбільшого в світі виробника насіння. Нещодавно вона заявила про своє рішення інвестувати 1,12 млрд грн. в будівництво заводу під Вінницею. У Націнституті ж стратегічних досліджень говорять, що велика частина статистики - це лише декларації про наміри, а не реальні гроші, які вже зайшли в країну. Загальна цифра залучених інвестицій крім іншого включає в себе і кредит від китайців на суму близько 3 млрд грн, виданий під держгарантії уряду.

Прихована реклама

Відтоді як в Держінвестпроекту визначилися з ключовими напрямками для інвестицій, стартувала масштабна рекламна кампанія нацпроектів в Україні і за кордоном. За підрахунками сайту Наші гроші, починаючи з 2011 року Держагентство витратило на рекламу, соціальні дослідження та інші маркетингові заходи близько 96 млн грн.

Протягом 2011-2012 років Каськів і його команда побували майже в 20 країнах світу і взяли участь у 30 спеціальних заходах. Цього року делегація Держінвестпроекту відвідає ще 15 зарубіжних міст у рамках чергового туру роуд-шоу.

Аналізуючи закордонні вояжі представників цієї організації, Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонду Sigma Bleyzer, з іронією запитує про те, чому Каськів та його делегація люблять відвідувати одні і ті ж географічні точки, наприклад Вашингтон, Нью-Йорк і Лондон. "Адже гроші є у багатьох інших регіонах, у тій же Росії", - говорить експерт. До того ж багато співробітників українських диппредставництв розповідають про нагальну організацію подібних візитів, що в результаті відбивається на якості презентацій нацпроектів за кордоном, пояснює Жалило.

Викликають питання у експертів і рекламні кампанії нацпроектів в ЗМІ. Тендери на їхнє проведення виграють фірми, мало відомі на ринку. Так, у 2011-му підряд на рекламу в іноземних ЗМІ отримала фірма Космополітен менеджмент. Вона повинна була розмістити рекламні матеріали в зарубіжній пресі, а також 200 білбордів та відеороликів у Великобританії, Німеччині та Австрії. За це їй належало 11,87 млн грн. держкоштів. Фірму заснував Андрій Матюханов. У 2008 році він балотувався до Київради за списками ПОРИ, коли її ще очолював Каськів. Корреспондент запитав у Матюханова, в яких зарубіжних ЗМІ була розміщена реклама Держагентства. Він заявив, що давно не пов'язаний з фірмою, і пообіцяв передати прохання видання в Космополітен менеджмент. Пізніше Матюханов повідомив, що компетентна людина у відпустці.

З 2011 року Держагентство витратило на рекламу, соціальні дослідження та інші маркетингові заходи близько 96 млн грн

У 2012-му підряд на рекламу нацпроектів в українських ЗМІ опинився у луцької фірми Глорія. Її заснував Олександр Серватович, теж не чужа Каськіву людина. У 2006 році він був включений у виборчий список ПОРИ на парламентських виборах. Напередодні проведення тендеру фірма змінила власника. У Глорії на запит видання не відповіли.

Торік тендер на освітлення роуд-шоу в зарубіжних медіа виграла словацька Ost-West. Коротка інформація про неї у відкритих держреєстрах Словаччини свідчить про те, що це вкрай диверсифікований бізнес. Фірма займається лізинговою діяльністю, консультаційними послугами, орендою нерухомості, оптовою та роздрібною торгівлею, а також надає рекламні послуги. Петро Остромецький, керівник фірми, пообіцяв розповісти про те, якими проектами Ost West займалася раніше і про співпрацю з українським Держагентством, як тільки вийде з відпустки. Але так і не надав коментарів. Хоча з Україною підприємець напевно непогано знайомий, він є дилером літаків моделі Shark в Україні та Росії.

Щоб дати можливість всім героям статті, включаючи Каськіва, висловити свою точку зору, Корреспондент затримав матеріал на кілька тижнів. У результаті для відповідей на питання видання у героїв статті було більш як місяць.

Серед усіх кампаній, які займалися рекламою нацпроектів, на контакт з виданням пішла тільки громадська організація Розмай. У 2011-му вона отримала близько 13 млн грн. на рекламу нацпроектів в Україні. Директор Розмаю, режисер Вадим Кастеллі, надав список видань і телеканалів, де розміщувалася реклама. "Ми пройшли дві ретельні зовнішні перевірки КРУ і податкової. Без претензій", - каже режисер.

Гроші - туди, де їх не чекають

Експерти ставлять під сумнів саму доцільність створення подібного агентства. Навіть наймасштабніша реклама нацпроектів не допоможе залучити інвесторів, якщо в Україні не зміниться бізнес-середовище, вважають вони. "Якщо покладатися тільки на роуд-шоу і PR і не покращувати умови для ведення бізнесу, важко залучити якихось інвесторів", - упевнений Устенко. Він вважає, що не можна завищувати очікування інвесторів, обіцяючи їм інвестиційний рай при роботі з нацпроектами, адже ці обіцянки розбиваються об українську дійсність.

Навіть наймасштабніша реклама нацпроектів не допоможе залучити інвесторів, якщо в Україні не зміниться бізнес-середовище

Морган Вільямс, президент американо-української ділової ради, розповідає про те, як українські нацпроекти були представлені в США і в 2011-му, і в 2012 році. Американських інвесторів зацікавив проект з переробки твердих побутових відходів, створення інноваційного парку Bionic Hill і розширення доступу до інтернету по всій Україні. Але потім американець переходить від лірики до прози. Вільямс каже, що багато американських компаній вже працюють на українському ринку, але з низки причин вони не інвестують в Україну більше, ніж могли б. Серед них, за його словами, тендітна макроекономічна картина, відсутність нових домовленостей з МВФ, корумпована судова система, рейдерські захоплення приватної власності і приватних активів, коли суди, по суті, стають центром корпоративного рейдерства. Бентежить їх і надмірно жорстка політика Нацбанку щодо інвестицій, фінансових і валютних операцій, корупція, відкати, хабарі, загальна слабкість банківської системи і той факт, що Україна досі не підписала Угоду про асоціацію з ЄС. До всього цього - сотні непотрібних і дорогих регуляторних дозволів, ліцензій, печаток, погоджень, документів, які потрібні для ведення або інвестування в бізнес, ділиться своїми спостереженнями Вільямс.

Не дивно, що в таких умовах реалізація нацпроектів просувається повільно. Також вражає аналітиків і величезна кількість нацпроектів. Наприклад, у Російській Федерації свого часу здійснювалося чотири нацпроекти і завершилися вони невдачею, в Індії - два, Ірландії, Сербії, Данії, Бразилії, Австралії - по одному проекту.

Який ефект від реклами українських нацпроектів і чи є до них інтерес за кордоном? Оцінити це непросто. У прес-службі Держінвестпроекту надали посилання на статті про нацпроекти в зарубіжних медіа. Cеред них - маловідомі в Україні Ukraine-arabia, Inteligemcia, Koreatimes, Brasiliaweb, Diplomatmagazine, наголосивши, що частина публікацій вже міститься в архівах видань.

У виданнях же зі світовим ім'ям на кшталт The New York Times або The Guardian знайти матеріали про українські нацпроекти у відкритому доступі також було легко. Проте всі вони стосувалися фіаско України в історії з LNG-терміналом.

***

Цей матеріал опубліковано в №28 журналу Корреспондент від 19 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: інвестиціїКаськівіноземні інвестиціїнацпроекти
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах