Британський музичний фестиваль Гластонбері розрахований не тільки на дорослих, а й на їхніх дітей. Останнім запропонована 1.000 атракціонів і сотні гуртків, включаючи діджейський, астрономічний і той, що спеціалізується на стрижці овець, пише перекладач Ганна Гладишева у №32 журналу Корреспондент від 16 серпня 2013 року.
Щоб потрапити на
Гластонбері, потрібні небувала витримка, завзятість і багато кави, адже квитки
на найбільший і найстаріший фестиваль Великобританії продаються тільки онлайн і
тільки в ніч з неділі на понеділок за десять місяців до самої події. Проте
175-200 тис. квитків легко розлітаються за два-три нічних години. І якщо вже вам,
як і мені, пощастило відірвати заповітний квиток, то ні отримання британської візи,
ні англійські ціни, ні мерзенна погода не зменшать згодом фестивального
задоволення.
Вже при в'їзді в
англійське сельце Пілтон (графство Сомерсет), яке вже 42-й раз проводить
Гластонбері, стає зрозуміло, що фестиваль продуманий ідеально: знаки та щити-покажчики
роз'яснюють водіям, як краще дістатися до місця і де менше заторів. Далі
дружелюбні стюарди, які працюють на фестивалі за вхідний квиток, покажуть
найближче вільне місце в кемпінгу і на парковці. Знайти "свій"
квадрат просто, і ніщо не перешкодить вам швидко поставити намет і, натягнувши
новенькі wellies (скорочене від англ. wellingtonboots –
"гумові чоботи"), поспішити на відкриття найбільш довгоочікуваної
події англійської літа.
А на вході вже чекають
волонтери з різнокольоровим волоссям і серйозна система перевірки квитків.
Також весь час перебування тут ви будете носити на руці спеціальний
фестивальний браслет. Складна система безпеки виправдана рівнем заходу і
кількістю відвідувачів: світовий тероризм не спить. Крім поліції, добровольців,
систем відеоспостереження спокій фестивалю охороняють вертольоти і чотири
військові літаки.
Гарненько вивчивши територію, розумієш, скільки праці і коштів було вкладено, щоб побудувати близько 100 сцен різного розміру, чудове циркове поле, створити
чималу систему громадського харчування, місця для відпочинку та спілкування, а також хитромудрі виставки сучасної скульптури та інсталяції, всілякі атракціони,
музичні шатри і навіть клумби
Гарненько вивчивши
територію, розумієш, скільки праці і коштів було вкладено, щоб побудувати
близько 100 сцен різного розміру, чудове циркове поле, створити чималу систему
громадського харчування, місця для відпочинку та спілкування, а також
хитромудрі виставки сучасної скульптури та інсталяції, всілякі атракціони, музичні
шатри і навіть клумби. Тут таки життєво важливі інтернет-намет з можливістю
підзарядки мобільних телефонів, різноманітні види туалетів і душів і навіть
мобільні банкомати. На цьому фестивалі є все – інформаційні пункти (включаючи
допомогу глухим відвідувачам), бюро знахідок, інфоцентри найбільших газет і
телеканалів (BBC вів трансляцію головних виступів), своє міні-видавництво, 1
млн магазинів і наметів із сувенірами з усього світу і головне – багато
відмінної музики.
Концерти
починаються у другій половині дня, зіркові хедлайнери з'являються ближче до
вечора, і з ранку гості фестивалю весело вбивають час – наприклад, видивляються
на акробатів і клоунів в цирковому шатрі. Любите кабаре? Чудово, в однойменному
шатрі йдуть вистави. Німий театр? Звичайно, до чого слова? Вуличні міми? У
величезній кількості і неймовірних образах. Хочете випробувати свою англійську
на міцність? Спробуйте зрозуміти гумористів жанру стендап-камеді, що нелегко.
Затекли ноги від сидіння в шапіто? Грайте у масовий твістер.
Якщо ви не побоялися взяти із собою на фестиваль дитину, то ви про це не пошкодуєте. Вхід для дітей безкоштовний, і саме для маленьких тусовщиків тут
підготовлені найкращі розваги в неймовірній за українськими мірками кількості
Якщо ви, як і я, не
побоялися взяти із собою на фестиваль дитину, то ви про це не пошкодуєте. Вхід
для дітей безкоштовний, і саме для маленьких тусовщиків тут підготовлені найкращі
розваги в неймовірній за українськими мірками кількості. Все продумано не
просто красиво, а геніально з точки зору функціональності та безпеки, а сотні
гуртків, від школи діджеїв і гуртка астрономії до плетіння мережив і стрижки
живих баранчиків, зацікавлять навіть найбільш сором'язливу дитину.
Щоб уникнути
неприємностей, ігрові зони устатковані камерами відеоспостереження і службою
пошуку дітей, що загубилися. І, нарешті, останній штрих фестивального чадолюбства:
фермери щоранку привозять малюкам свіже молоко.
На концерті Rolling
Stones з нами поруч весело танцювало трирічне малятко, яке, пізніше стомившись,
відразу було покладене мамою спати у величезних звуконепроникних навушниках. І
ніяких зарозуміло-зневажливих поглядів, з якими так часто стикаються молоді
батьки з дітьми в українських ресторанах або кінотеатрах: традиційно стримані
англійці терпимі й доброзичливі і неодмінно допоможуть з візочком.
Дитячі візочки на
фестивалі – це окрема тема: вони тут будь-які, тільки немає звичайних. Я бачила
пересувний замок, воза, піратський корабель, ліжко з балдахіном на колесах,
різноманітні циганські кибитки і навіть ванну, перероблену в двомісний
транспорт "для Лілі і Еда".
Хоча й дорослі не
сумують. На відміну від вітчизняних казантипів, на Гластонбері молодь і люди
зрілого віку веселяться на рівних. Вечорами солідні банкіри і матері сімейств, змагаючись
у зачісках, костюмах і гримі, перетворюються на іграшкових солдатиків, різнокольорових
монашок, супергероїв і ще бог знає в кого, а потім з комфортом розсідаються в
розкладних кріслах на вечірніх концертах. А молодь у шортах і гумових чоботях
Hunter місить бруд ближче до своїх музичних кумирів.
Майже всі мною опитані гості фестивалю на перше місце серед причин відвідування Гластонбері ставили якраз не чудову музику, а саме атмосферу
Майже всі мною
опитані гості фестивалю на перше місце серед причин відвідування Гластонбері
ставили якраз не чудову музику, а саме атмосферу.
Після приїзду
додому, перечитуючи коментарі відвідувачів фестивалю в інтернеті, натрапила на
просту істину від такого собі Енді, його завсідника: "Якщо вам і потрібно
зробити щось перед тим, як дати дуба, так це приїхати сюди". Не можу не
погодитися.
***
Цей матеріал опубліковано в №32 журналу Корреспондент від 16 серпня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.